"27" лютого 2024 р. Справа № 363/5581/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27лютого 2024року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні №12023111150001715 від 15.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
20 лютого 2024 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до речей та документів у кримінальному провадженні №12023111150001715 від 15.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Відповідно до наданого клопотання, старший слідчий СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 за погодження з прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 просить надати тимчасовий доступ групі слідчих у даному кримінальному провадженні, а саме: старшому слідчому відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості ОСОБА_3 , начальнику відділення розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості ОСОБА_5 до речей і документів, з можливістю вилучення копій, які перебувають у володінні державного підприємства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: інформації та документів, які були сформовані та додані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 при проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін в Єдиних та державних реєстрах, автоматизованих системах, баз даних та інших інформаційних систем, із зазначенням IP-адреси, дати, часу, об`єкту та деталізації змін по реєстраційним діям з реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна: ОСОБА_7 і Гліба та все нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2 . Інформації та документів, які були сформовані та додані державними реєстраторами, при проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін в Єдиних та державних реєстрах, автоматизованих системах, баз даних та інших інформаційних систем, із зазначенням IP-адреси, дати, часу, об`єкту та деталізації змін по реєстраційним діям з реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна: ОСОБА_7 і Гліба та все нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2 .
В обґрунтування даного клопотання зазначає, що Вишгородського РУП ГУНП в Київській області надійшла інформація, про те що від імені релігійної громади ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 і Гліба, в особі представника ОСОБА_9 , укладено договір пожертви від 30.06.2023 року, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 від 30.06.2023 року. Відповідно до даного договору ОСОБА_9 передає безоплатно об`єкт нерухомого майна ОСОБА_7 і Гліба та все нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2 , а Благодійна організація « ІНФОРМАЦІЯ_3 » приймає у власність вказаний об`єкт нерухомого майна загальною площею 280,2 м2, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3221810100:01:281:0151.
У подальшому, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, встановлено, що приватний нотаріус ОСОБА_6 30.06.2023 року здійснила державну реєстрацію права власності майна релігійної громади за «Фондом духовного відродження громадян «Виховання».
Разом з тим згідно листа від 18.10.2023 року № 813/41.1-N/41N/2023 ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно якого встановлено, що відносини у сфері охорони пам`яток архітектури урегульовані Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІІІ. Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного закону, до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, зокрема обласні державні адміністрації. ІНФОРМАЦІЯ_4 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_5 , який реалізовує повноваження ІНФОРМАЦІЯ_5 як органу охорони культурної спадщини, визначеного ст. 3 вищевказаного закону. При цьому ч. 1 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІІІ встановлює, що об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу культурної спадщини. Пам`ятка може бути приватизована лише за умови укладення майбутнім власником з відповідним органом культурної спадщини попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на пам`ятку (її частину) з викладенням його істотних умов у тому числі щодо цільового використання пам`ятки, робіт, які майбутній власник зобов`язується провести на пам`ятці з метою утримання її в належному стані. Окрім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 № 987-ІІ релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності. Релігійні організації можуть бути обмежені у здійсненні права власності лише у випадках і в порядку, передбаченому законом. Забороняється вчиняти будь-яку дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема його продаж, обмін, передача у заставу, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб, до завершення процедури зміни своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним об`єднанням шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення), ухваленого не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до статуту (положення). Цим же листом ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено, що погодження передачі Пам`ятки будь-кому в управління, користування чи власність та/або укладення попереднього договору про укладення в майбутньому охоронного договору на Пам`ятку до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надходили. Дозволи щодо відчуження чи передачі Пам`ятки ІНФОРМАЦІЯ_4 не надавав.
Враховуючи викладене на даний момент органу досудового розслідування отримання вказаної інформації та документів сприятиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні та дасть можливість встановити спосіб та осіб причетних до вчинення даного кримінального правопорушення.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, при цьому у клопотанні міститься прохання розглянути його без виклику слідчого та прокурора.
Дослідивши письмові матеріали клопотання слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Так, слідчим суддею встановлено, що відділенням розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023111150001715 від 15.09.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань убачається, що досудове розслідування здійснюється за фактом заволодіння шляхом шахрайських дій нерухомим майном, яке перебувало у віданні представника ІНФОРМАЦІЯ_7 .
У рапорті старшого оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_8 капітана ОСОБА_11 , зазначено, що ним, у ході здійснення оперативно-службової діяльності, у встановленому законом порядку, отримано інформацію щодо можливого порушення законодавства України у сфері міжконфесійних відносин та економічних інтересів держави. Зокрема, настоятель храму ІНФОРМАЦІЯ_7 і ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) можливо створив протиправну схему з метою незаконного заволодіння чужим майном, а саме правом власності на споруду-храму Бориса і Гліба, площею 280,2 кв.м. в АДРЕСА_2 , що завдало шкоди релігійній громаді м. Вишгород Київської області. З метою реалізації протиправної схеми, ОСОБА_9 скористався послугами приватного нотаріуса ОСОБА_6 , Київський міський нотаріальний округ м. Київ. Встановлено, що від імені релігійної громади ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 і Гліба в особі представника ОСОБА_9 , укладено договір пожертви від 30.06.2023 року, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 від 30.06.2023 року за реєстровим № 856, відповідно до положень якого, ОСОБА_9 передає безоплатно об?єкт нерухомого майна - ОСОБА_7 і Гліба та все нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2 , а Благодійна організація « ІНФОРМАЦІЯ_3 » приймає у власність вказаний об?єкт нерухомого майна. Крім цього, у вищевказаному договорі зазначено, що об?єкт нерухомого майна має загальну площу 280,2 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,8182 га з кадастровим номером 3221810100:01:281:0151 та оцінюється у сумі 47246 723,03 грн. У подальшому, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав, встановлено, що приватний нотаріус ОСОБА_6 30.06.2023 року здійснив державну реєстрацію права власності майна релігійної громади за БО « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Таким чином, ОСОБА_9 , діючи умисно, з метою розтрати майна, яке перебувало у його віданні, як представник Релігійної громади УП ОСОБА_8 і Гліба, передав безоплатно у власність БО « ІНФОРМАЦІЯ_3 » будівлю ОСОБА_12 і Гліба яка відноситься до об`єкту культурної спадщини охоронний № НОМЕР_2 - кв та інші прибудинкові споруди. З метою досягнення своєї мети, не виключається, що ОСОБА_9 використав підроблену документацію при здійсненні нотаріальної дії з реєстрації права власності релігійної громади за фондом духовного відродження громадян « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_13 , який є настоятелем ОСОБА_14 і Гліба, раніше, до 05.09.2023 року, йому не було відомо про БО « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Про вказану організацію дізнався від особа на ім`я ОСОБА_15 , який повідомив, що ОСОБА_7 та Гліба подарували на користь благодійного фонду, продемонструвавши копію витягу Державного реєстру речових прав відповідно до змісту якого нерухоме майно та будівлі (споруди) Храму є приватною власністю БО. Свідку відомо, що відбулись збори релігійної громади та прийнято рішення про перехід від УПЦ до ПЦУ. 02.08.2023 року, зателефонував секретар єпархії отець ОСОБА_16 та повідомив про призначення настоятелем храму.
З копії договору пожертви нерухомого майна від 30.06.2023 року, вбачається. що його укладено між Українською православною церквою СВВ. Бориса і Гліба , в особі настоятеля ОСОБА_9 , який діє на підставі Статуту, та благодійною організацією «Фонд духовного відродження громадян «Виховання», в особі ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_17 , яка діє на підстав Статуту. Вказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_6 , зареєстровано у реєстрі за №856.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_9 , на підставі рішень загальних (парафіяльних) зборів релігійної громади Борисо-Глібівської парафії від 11 та 19 червня 2023 року, він будучи належним чином уповноваженим на вчинення та підписання правочину від імені ІНФОРМАЦІЯ_11 та Гліба, 30 червня 2023 року підписав договір пожертви нерухомого майна, згідно з яким УПЦ Свв. Бориса та Гліба, як пожертвувач передав безоплатно у власність Благодійної організації « ІНФОРМАЦІЯ_3 » церкву, школу та прилеглі приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Зі складу керівників та членів цієї Благодійної організації ОСОБА_9 відомі ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , саме вони займались питаннями організації оформлення правочину пожертви. Нотаріуса запропонувала саме Благодійна організація. Державна реєстрація правочину пожертви, який підписав ОСОБА_9 , був оскаржений ОСОБА_20 до Міністерства юстиції, а рішення загальних зборів від 17 червня 2023 року оскаржено ОСОБА_9 до господарського суду. ОСОБА_9 зазначив, що договір пожертви 30 червня 2023 року підписав він особиста. Станом на дату підписання договору пожертви він не був обізнаний про те, що громадою порушено питання про перехід в канонічних та організаційних питаннях у підпорядкування ПЦУ. Ніхто, до листопада 2023 року, не надавав йому для ознайомлення протоколу загальних зборів від 17.06.2023 року, яким це питання вирішено. ОСОБА_9 вказує, що його особа як підписанта була перевірена нотаріусом. Тож перевірку справжності його підпису на цьому документі вважає недоцільним, у зв`язку і чим надавати експериментальні зразки свого почерку відмовляється.
Як вбачається із листа Міністерства юстиції України від 04.12.2023 року, щодо дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 , проведеною перевіркою встановлено, що 30.06.2023 року за реєстровим №856 приватним нотаріусом посвідчено договір пожертви нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , між юридичною особою Українська православна церква святих Бориса і Гліба (Пожертвувач), в особі настоятеля ОСОБА_9 , який діє на підставі статуту та указу Митрополита Київського і всієї України №110 від 18.06.1996 року, та Благодійною організацією « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (обдаровуваний), в особі президента Благодійної організації ОСОБА_17 , яка діє на підставі статуту та протоколу загальних зборів учасників «Фонд духовного відродження громадян «Виховання» від 30.08.2020 року. Копії документів, за якими встановлено особи учасників правочину, перевірено їх повноваження, а також правоздатність та дієздатність юридичних осіб, долучено до примірника договору пожертви, що зберігається у справах приватного нотаріуса. Під час проведення перевірки дій приватного нотаріуса ОСОБА_6 , нею надавалися пояснення щодо процедури посвідчення правочину. З інформації, наданої міжрегіональним управлінням, вбачається, що за результатами проведеної в межах компетенції перевірки встановлено неналежне виконання приватним нотаріусом пункту 6.10 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 року №3253/5, оскільки посвідчувальний напис на договорі не відповідає формі посвідчувального напису №38 Додатку 25 до цих Правил. На зазначену обставину звернено увагу приватного нотаріуса та наголошено на неухильному дотриманні Правил ведення нотаріального діловодства в подальшій роботі. Також, у листі Міністерства юстиції України зазначено, що рішення, прийняте державним реєстратором на підставі договору пожертви, укладеного до завершення процедури зміни своєї підлеглості у канонічних та організаційних питаннях, порушує загальні засади державної реєстрації прав, визначених пунктом 1 частини першої статті 3 Закону, а саме щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяжень, що може обумовлювати його скасування, зокрема, за відповідною скаргою, поданою до Міністерства юстиції України. Так, у порядку статті 37 Закону до Міністерства юстиції України надходила скарга ІНФОРМАЦІЯ_12 ) ІНФОРМАЦІЯ_13 від 17.10.2023року (вх. №СК-4156-23 від 17.10.2023 року). За результатом розгляду Скарги на підставі висновку центральної Колегії ІНФОРМАЦІЯ_14 з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.11.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_14 прийнято рішення у формі наказу від 13.11.2023 року №3906/5 «Про задоволення скарги». Копії Наказу та Висновку оприлюднені на офіційному вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_14 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 Відповідно до статті 50 Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Як вбачається з Наказу Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» та доданого до нього Висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України від 07.11.2023 року, визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 30.06.2023 року №68265898 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 .
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України тимчасовий доступ до речей та документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно статті 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Частиною другою статті 160 КПК України встановлено, що у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати; 4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; 6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю; 7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Слідчий суддя згідно із ч. 5 ст. 163 КПК України постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Однією з підстав для задоволення клопотання згідно частини п`ятої статті 163 КПК України є доведення наявності підстав вважати, що ці речі або документи (до яких планується отримати тимчасовий доступ) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Водночас, клопотання слідчого щодо вилучення інформації та документів, які були сформовані та додані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 при проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін в Єдиних та державних реєстрах, автоматизованих системах, баз даних та інших інформаційних систем, із зазначенням IP-адреси, дати, часу, об`єкту та деталізації змін по реєстраційним діям з реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна: ОСОБА_7 і Гліба та все нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2 , а також інформації та документів, які були сформовані та додані державними реєстраторами, при проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін в Єдиних та державних реєстрах, автоматизованих системах, баз даних та інших інформаційних систем, із зазначенням IP-адреси, дати, часу, об`єкту та деталізації змін по реєстраційним діям з реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна: ОСОБА_7 і Гліба та все нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, за адресою АДРЕСА_2 , згідно вказаних вище вимог Закону, є не обґрунтованим.
Так, з долучених до клопотання слідчого матеріалів убачається, що кримінальне провадження №12023111150001715 від 15.09.2023 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України - шахрайство (заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою), вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Проте, судом не встановлено існування обгрунтованої підозри щодо вчинення певною особою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України за обставин, викладених у матеріалах клопотання.
Так, будь-які ознаки зловживання приватним нотаріусом ОСОБА_6 при вчиненні зазначених вище реєстраційних дій, в матеріалах клопотання відсутні.
В чому полягає невідповідність інтересів службових повноважень нотаріуса із вчиненням нею реєстраційних дій та внаслідок яких обставин, в матеріалах клопотання не
визначено.
Самі тільки посилання на відсутність всього обсягу документів необхідних для реєстрації з огляду на зміст рішення органу місцевого самоврядування та викладені вище норми чинного законодавства України, які за своєю суттю є оціночними, спірними, на ознаки зловживання в діянні нотаріуса не вказують.
Узагальнене твердження про сам факт перевірки діяльності нотаріуса ІНФОРМАЦІЯ_14 , на ознаки зловживання приватним нотаріусом при вчиненні реєстраційних дій не вказує і таких обставин ні клопотання, ні його матеріали не містять. Перевірка діяльності, складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, внаслідок зловживання повноваженнями приватним нотаріусом, не утворює, і підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зазначених у клопотанні у виді вилучення копій документів, згідно вимог ст.ст. 2, 9, 132, 159-164 КПК України, бути не можуть.
Також, під час досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, не встановлено та слідчому судді не надано матеріалів на підтвердження наявності сумнівів щодо здійснення реєстраційних дій приватним нотаріусом ОСОБА_6 , що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, що документи, про надання тимчасового доступу до яких порушено питання в клопотанні, самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Доводи клопотання щодо значення витребуваної інформації для встановлення обставин, можливості використання, як доказів не стосуються конкретних обставин кримінального провадження, а зводяться до узагальненого посилання на важливість доказування, яке може бути викладено стосовно будь-якого кримінального провадження.
Крім цього, під час перевірки центральною Колегією ІНФОРМАЦІЯ_14 з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, у діях приватного нотаріуса ОСОБА_6 встановлено неналежне виконання Правил ведення нотаріального діловодства.
Таким чином, розглянувши клопотання слідчого, вивчивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, оскільки клопотання належним чином не мотивоване, слідчим не доведено наявності підстав, визначених частинами п`ятою та шостою статті 163 КПК України, для надання тимчасового доступу до документів.
Керуючись ст.ст. 159, 162, 163, 164, 371-372 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про надання тимчасового доступу до речей та документів - відмовити.
Повний текст ухвали проголошений 29.02.2024 року о 10:30 годині.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Вишгородський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 27.02.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 117359570 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про тимчасовий доступ до речей і документів |
Кримінальне
Вишгородський районний суд Київської області
Котлярова І. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні