Рішення

від 21.11.2007 по справі 4/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  4/11

21.11.07

За позовом     Закрите акціонерне товариство "Київське виробниче об"єднання "ПРОСТОР"

до                     Дочірнє підприємство "Домобудівний комбінат "КРЕДО"

про                    визнання права власності та повернення майна із чужого незаконного володіння

Суддя  Борисенко І.І.

Представники:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, закрите акціонерне товариство „Київське виробниче об'єднання „Простор” звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до дочірнього підприємства „Домобудівельний комбінат „Кредо” про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва по вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва, а саме корпус №1 та корпус №2 та повернення майна із чужого незаконного володіння, посилаючись не те, що вказане майно належить на праві власності Закритому акціонерному товариству „Київське виробниче об'єднання „Простор”, ніколи не передавалось у власність відповідачу, який неправомірно заволодів об'єктом незавершеного будівництва та позбавляє позивача прав володіти, користуватися та розпоряджатися цим об'єктом.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить припинити провадження у справі із-за відсутності предмету спору. Свої заперечення відповідач виклав письмово.

          Третя особа Святошинська районна у місті Києві Державна адміністрація просить справу слухати без представника адміністрації.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 1992 року на підставі Розпорядження представника Президента України № 431 кооперативному виробничому об'єднанню „Простор” було передано право на будівництво Центру дозвілля у 7-му мікрорайоні житлового масиву Південна Борщагівка.

10 листопада 1992 року  кооперативне виробниче об'єднання „Простор” уклало контракт з трестом „Київміськбуд-2” на будівництво центру дозвілля за адресою: м. Київ, житловий масив Південна Борщагівка,7-й мікрорайон, вул. Булгакова, 12, де протягом 1992-1995 р.р. на правах інвестора вкладало грошові кошти у його будівництво.

Представник позивача зазначив, що у зв'язку з фінансовими труднощами будівництво об'єкта нерухомості не було завершено.

12.04.2003 року між закритим акціонерним товариством „Київське виробниче об'єднання „Простор”, яке є правонаступником кооперативного виробничого об'єднання „Простор”, Святошинською районною у місті Києві Державною адміністрацією та Дочірнім підприємством „Домобудівельний комбінат „Кредо” був підписаний договір № 10 „Про подальше інвестування будівництва Центру дозвілля та співробітництва по вул. Булгакова, 12 та купівлі-продажу даного об'єкту  незавершеного будівництва і уступки пов'язаних з цим майнових та інших прав”.

Відповідно до умов договору закрите акціонерне товариство „Київське виробниче об'єднання „Простор” зобов'язалось передати за плату дочірньому підприємству „Домобудівельний комбінат „Кредо” об'єкт незавершеного будівництва у м. Києві по вул. Булгакова, 12,  а також всі майнові права, пов'язані з інвестуванням будівництва цього об'єкту.

          Позивачем суду надано акт №1 прийому-передачі незавершеного будівництва „Центр дозвілля” по вул. Булгакова, 12, на підставі якого, за твердженням представника Позивача, Дочірнє підприємство „Домобудівельний комбінат „Кредо” заволоділо об'єктом незавершеного будівництва по вул. Булгакова, 12 у м. Києві та не визнає права власності закритого акціонерного товариства „Київське виробниче об'єднання „Простор” на цей об'єкт.

Відповідно частини 1 статті 2 Закону України „Про власність” право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володінні і користуванні, а також у довірчу власність іншим особам.

Згідно вимог статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В зв'язку з тим, що об'єкти нерухомості віднесені законом до спеціальних інститутів цивільних правовідносин - право власності на ці об'єкти має певні особливості і регулюється відповідними нормативними актами.

Стаття 182 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація цих прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Правилами ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” визначено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому Законом.

Пунктом 1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно № 36/5 від 17.05.2004 року зазначено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації.

Також статтею 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 року № 1952-IV передбачено, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є зокрема, рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва.

Одним із способів захисту цивільних прав може бути визнання права особи, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Отже, за твердженням позивача, у нього, на сьогоднішній день не існує іншого способу захисту права власності, як визнання такого права в судовому порядку.

Згідно положень частин 2 і 3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Згідно ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, може бути і рішення суду про право власності на об'єкт незавершеного будівництва.  

Захист права власності може бути здійснений, зокрема, шляхом  визнання права особи відповідно до пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

У даному випадку закритим акціонерним товариством „Київське виробниче об'єднання „Простор” подано позов про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що відповідає вимогам статтям 16, 392 Цивільного кодексу України та статті 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.

При аналізі акту №1 прийому-передачі незавершеного будівництва „Центр дозвілля” по вул. Булгакова, 12, який став підставою для заволодіння дочірнім підприємством „Домобудівельний комбінат „Кредо” об'єкту незавершеного будівництва у м. Києві по вул. Булгакова, 12, суд погоджується з твердженням Позивача про відсутність факту передачі цього об'єкту Відповідачу у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з п. 2 ст. 9 зазначеного закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений акт №1 прийому-передачі не містить дату і місце його складання, а тому не може підтверджувати та фіксувати факт здійснення господарської операції по передачі об'єкту незавершеного будівництва у м. Києві по вул. Булгакова, 12 у власність ДП „Домобудівний комбінат „Кредо”.

Крім того, як зазначено в самому акті прийому-передачі №1, цей акт складено на предмет початку будівельно-монтажних робіт на об'єкті і не впливає на виконання сторонами договору №10 від 12.04.2003 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, те, що об'єкт незавершеного будівництва не передавався у власність дочірньому підприємству „Домобудівельний комбінат „Кредо”, а його будівництво проводилось підприємством, правонаступником якого є Позивач, суд на підставі пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України має всі достатні правові підстави визнати право власності на об'єкт незавершеного будівництва у м. Києві по вул. Булгакова, 12, а саме корпус №1 та корпус №2 за Закритим акціонерним товариством „Київське виробниче об'єднання „Простор”.

Позовні вимоги Позивача, якими він просить зобов'язати дочірнє підприємство „Домобудівельний комбінат „Кредо” повернути закритому акціонерному товариству „Київське виробниче об'єднання „Простор” об'єкт незавершеного будівництва по вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва, а саме: корпус № 1 та корпус № 2, підлягають також задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна.

          Згідно з ст. 50 Закону України „Про власність” власник має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Ст. 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

          Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення вказаної глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

          За таких обставин позовна заява Позивача підлягає задоволенню.

          08.11.2007р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи.  Позивач не погодився з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення, тому у судовому засіданні було оголошено перерву до 16.11.2007р. для оформлення рішення відповідно до ст.84 ГПК України. В засіданні суду 16.11.2007р.перерву було продовжено до 21.11.2007р.

          Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

          Визнати за Закритим акціонерним товариством „Київське виробниче об'єднання „Простор” (03115, м. Київ, вул. Київ, вул. Львівська, 23, код ЄДРПОУ 21551324) право власності на об'єкт незавершеного будівництва по вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва, а саме: корпус № 1 та корпус № 2.

          Зобов'язати Дочірнє підприємство „Домобудівельний комбінат „Кредо” (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 36, код ЄДРПОУ 32160591) повернути закритому акціонерному товариству „Київське виробниче об'єднання „Простор” (03115, м. Київ, вул. Київ, вул. Львівська, 23, код ЄДРПОУ 21551324) об'єкт незавершеного будівництва по вул. Булгакова, 12 у Святошинському районі м. Києва, а саме: корпус № 1 та корпус № 2.

                    Стягнути з дочірнього підприємства „Домобудівельний комбінат „Кредо” (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 36, код ЄДРПОУ 32160591) на користь Закритого акціонерного товариства „Київське виробниче об'єднання „Простор” (03115, м. Київ, вул. Київ, вул. Львівська, 23, код ЄДРПОУ 21551324) 85грн. державного мита та 118 грн. оплати за технічно –інформаційне забезпечення  судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Головуючий суддя                                                                І.І.Борисенко          

Судді                                                                                              С.А.Ковтун

                                                                                        О.О. Хрипун