Постанова

від 30.01.2024 по справі 925/700/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. Справа № 925/700/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: прокуратури - Винник О.О.;

позивача - не з`явилися;

відповідача-1 - не з`явилися;

відповідача-2 - Петруніна В.В.;

третьої особи на стороні позивача - не з`явилися;

третьої особи на стороні відповідача-2 - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 (повне рішення складене 04.10.2023)

у справі №925/700/23 (суддя -Зарічанська З.В.)

за позовом Першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Акціонерного товариства "Акціонерний банк "Радабанк"

про визнання недійсними правочинів.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року перший заступник керівника Черкаської обласної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу від 11.08.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво", щодо комплексу нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: частина складу літ. А-ІІ: приміщення 1-го поверху за №І, №№1-30, 39-66 загальною площею 3019,3 кв. м, №№31-38 загальною площею 539,5 кв. м, приміщення 2-го поверху за №1-30 загальною площею 514,7 кв. м, №№31-34 загальною площею 148,3 кв. м, приміщення підвалу №І, №1-10 загальною площею 165,7 кв. м, прохідна літ. З-І, вагова літ. Ж, ЖІ, трансформаторна літ. Е, склад обладнання літ. И-І загальною площею 12,1 кв. м, огорожа №№1, 2, частина огорожі №3, огорожа №7, частина замощення І;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 11.08.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво", щодо нежитлової будівлі фруктосховища з підвалом, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_6, а саме: фруктосховище літ. "А-І", прибудова літ. "а", підвал літ. "пд" загальною площею 3392,7 кв. м.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідні договори за своєю суттю є фраудаторними з огляду на наявність взаємозв`язків між засновниками, власниками та керівниками відповідачів і направлені на ухилення від виконання рішень суду, зокрема, у справі №925/1221/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради заборгованості за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.05.2023 відкрито провадження у справі №925/700/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяну Петрівну.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.07.2023 за клопотанням прокурора залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк".

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 (повне рішення складене 04.10.2023) у справі №925/700/23 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з указаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене за умов недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" зазначає, що прокурор не мав права і повноважень на звернення до суду з даним позовом, а суд першої інстанції не досліджував належним чином наявність повноважень прокуратури для звернення до суду.

Окрім цього, скаржник також вказує на те, що оспорювані правочини укладені між відповідачами реально, не фіктивно, і сторонами здійснено всі необхідні дії для передачі нерухомого майна та отримання за нього грошових коштів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 апеляційну скаргу у справі №925/700/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

До суду 14.11.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №925/700/23, призначено її до розгляду на 19.12.2023 та встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.

На електронну адресу суду 23.11.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з Господарським судом Черкаської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 вказане клопотання задоволено.

До суду 05.12.2023 від Черкаської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому прокуратура просить подану скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Інші учасники справи у встановлений процесуальний строк не скористалися правом на подання відзивів на апеляційну скаргу, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На електронну адресу суду 15.12.2023 від представника Черкаської міської ради надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 розгляд справи відкладено до 16.01.2024 за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" у режимі відеоконференції з Господарським судом Черкаської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 розгляд справи відкладено до 30.01.2024.

На електронну адресу суду 19.01.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції з Господарським судом Черкаської області.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 вказане клопотання задоволено.

У судове засідання 30.01.2024 з`явилися представники прокуратури та відповідача-2 і надали пояснення по суті апеляційної скарги. Натомість, представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги. Доказів поважності причин відсутності вказаних представників суду не надано.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Разом з цим, як було зазначено вище, позивач, відповідач-1 та треті особи належним чином повідомлені про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомили суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання вказаних представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача-2, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених обставин даної справи вбачається, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, знаходиться нерухоме майно - комплекс нежитлових будівель, що до 11.08.2022 належало на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод".

14.05.2002 Відкрите акціонерне товариство "Продтовари" (продавець) та приватний підприємець ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, відповідно до п. п. 1.1 та 1.2 якого продавець продав і зобов`язується передати у власність покупця частину продовольчої бази за адресою: АДРЕСА_1, що належить продавцю на праві власності, та частку у праві власності на спільні інженерні комунікації (мережі), а покупець купив і зобов`язується прийняти майно у власність та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в договорі. Об`єктом купівлі-продажу згідно договору є частина складу А-ІІ, а саме приміщення першого поверху за №І, №№1-30, 39-66 загальною площею 3019,3 кв. м (додаток №2), приміщення другого поверху за №№ 1-30 загальною площею 514,7 кв. м (додаток №3), приміщення підвалу за №І, №№1-10 загальною площею 165,7 кв. м (площа відчужуваних приміщень по А-ІІ складає 3699,70 кв. м), прохідна З-І, вагова Ж, Ж1, трансформаторна Е, огорожі №№1, 2, частина огорожі №3, частина приміщення І та майно (додаток №4). Характеристика об`єкта наведена у технічному паспорті, який виданий Черкаським обласним об`єднаним Бюро технічної інвентаризації. Об`єкт розташований на земельній ділянці Черкаської міської ради загальною площею 3,2098 га, яка надана продавцю у постійне користування на підставі рішення Черкаського міськвиконкому №457 від 15.06.1999, що підтверджено Державним актом на право постійного користування землею №312 (серія ЧР 24-186) від 13.03.1998. Право власності за продавцем на вказану земельну ділянку не зареєстровано.

26.03.2004 Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" (продавець) та підприємець ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, відповідно до п. п. 1.1- 1.3 якого продавець продав, а покупець купив наступне нерухоме майно (відповідно до даних інвентаризаційної справи і витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно №3164987 від 24.03.2004, виданих Комунальним підприємством "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації"):

а) у будівлі літ. А-ІІ: перший поверх - приміщення з №31 по №38 загальною площею 539,5 кв. м, другий поверх - приміщення з №31 по №34 загальною площею 148,3 кв. м;

б) частина огорожі №3;

в) огорожа №7;

г) частина замощення І, розташовані за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_1.

Майно належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №31/10-КП від 31.10.2002 та акту приймання-передачі №1 від 31.10.2002.

Право власності продавця на майно зареєстровано Комунальним підприємством "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" 09.12.2003 під реєстраційним номером 2780188 (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2226612 від 09.12.2003).

14.01.2005 Відкрите акціонерне товариство "Продтовари" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.2 якого продавець в особі представника продав, а ОСОБА_1 купив належний продавцю на праві власності склад обладнання, який знаходиться у АДРЕСА_1 , позначений на технічному плані літ. И-І, загальною площею 12,1 кв. м.

Вказаний об`єкт нерухомості належить продавцю на підставі наказу Фонду державного майна України №33 від 22.04.1996, зареєстрованого у Черкаському ОБП за №1743 у реєстровій книзі №12 та у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №9443689.

Згідно з відомостями Державного земельного кадастру площа земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 з цільовим призначенням "для будівництва та обслуговування підприємств торгівлі", зареєстрованої в ДЗК 29.05.2017, складає 2,2106 га, а її власником є Черкаська міська рада.

Водночас, судом встановлено, що фактичний розмір земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 по АДРЕСА_1 у м. Черкаси, що знаходилася у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод", становить 1,9867 га, оскільки 09.08.2016 між Черкаською міською радою (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2240 га по АДРЕСА_2 для будівництва тепломережі. Зазначена земельна ділянка площею 0,2240 га була надана у оренду Публічному акціонерному товариству "Черкаське хімволокно" за рахунок вилученої у попереднього власника нерухомого майна ФОП ОСОБА_1, згідно з рішенням Черкаської міської ради №2-467 від 31.03.2016.

Вказаний факт встановлений судом в межах розгляду спору у справі №925/512/17 та ніким не оспорений.

Відповідно до рішення №1 від 04.06.2014 засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" ОСОБА_1 створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" та призначено директором громадянина України ОСОБА_2 .

28.10.2014 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (продавець) та Приватне акціонерне товариство по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" (покупець) уклали договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, відповідно до п. п. 1-2 якого продавець продав та передав майно у власність покупця, а покупець в особі представника купив та прийняв від продавця майно та сплатив за нього обумовлену грошову суму.

Нежитлові приміщення комплексу, а саме: частина складу літ. "А-ІІ", приміщення першого поверху за №І, №№1-30, 39-66 загальною площею 3019,3 кв. м, №№31-38 загальною площею 539,5 кв. м, приміщення другого поверху за №1-30, загальною площею 514,7 кв. м, №№31-34 загальною площею 148,3 кв. м, приміщення підвалу за №І, №1-10 загальною площею 165,7 кв. м, прохідна літ. "З-І", вагова літ. "Ж, Ж1", трансформаторна літ. "Е", склад обладнання літ "И-І" загальною площею 12,1 кв. м, огорожа №№1, 2, частина огорожі №3, огорожа №7, частина замощення І, що відчужуються за цим договором, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво", ОСОБА_1 був кінцевим бенефіціарним власником, діяльність такого підприємства 27.10.2018 припинено у зв`язку з визнанням його банкрутом.

Згідно з рішенням №3 від 28.01.2016 засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" ОСОБА_1 , останнім продано свою частку у статутному фонді товариства шляхом укладення договору з ОСОБА_3 .

28.01.2016 ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) уклали договір №1 купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод", відповідно до п. 1 якого продавець, який є власником частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод", зобов`язується передати, а покупець зобов`язується оплатити частку продавця на умовах, у строки і в порядку, визначених цим договором і діючим законодавством України.

Одноособовим засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" стала ОСОБА_3 , що додатково підтверджується її рішенням, як засновника товариства, №1 від 28.01.2016.

ОСОБА_3 відповідно до інформації, наданої відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси, викладеної у листі від 31.08.2023, 13.02.2021 уклала шлюб з ОСОБА_1 і взяла прізвище ОСОБА_1 .

В подальшому, 22.12.2017 Приватне акціонерне товариство по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" на підставі договору купівлі-продажу відчужило вищевказаний комплекс нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод".

Як встановлено вище, засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" з часу його створення (06.06.2014) був ОСОБА_1 , а з 28.01.2016 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному фонді його засновником стала ОСОБА_3 (з 21.12.2021 - ОСОБА_5 ).

Також судом встановлено, що 22.09.2020 Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" про стягнення 1450807,53 грн безпідставно утриманих коштів орендної плати. Позовні вимоги обґрунтовані фактичним користуванням відповідачем земельною ділянкою площею 19867,00 кв. м з кадастровим номером 7110136400:03:0216:0181, яка знаходиться у м. Черкаси по АДРЕСА_1 без оплати за її користування за період з 01.08.2017 по 31.07.2020 на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 у справі №925/1221/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" 1383640,51 грн безпідставно утриманих коштів (орендна плата). На виконання рішення 08.10.2022 господарським судом видано відповідний наказ.

11.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" (покупець) уклали договір купівлі-продажу комплексу, відповідно до п. п. 1-2 якого продавець в особі представника продав та передав майно у власність покупця, а покупець в особі представника купив та прийняв від продавця майно та зобов`язується сплати за нього обумовлену грошову суму.

За цим договором відчужується комплекс, до складу якого входять: частина складу літ. "А-ІІ", а саме: приміщення першого поверху за №І, №№1-30, 39-66 загальною площею 3019,3 кв. м, №№ 31-38 загальною площею 539,5 кв. м, приміщення другого поверху за №№1-30 загальною площею 514,7 кв. м, №№31-34 загальною площею 148,3 кв. м, приміщення підвалу за №І, №1-10 загальною площею 165,7 кв. м, прохідна літ. "З-І", вагова літ. "Ж, Ж1", трансформаторна літ. "Е", склад обладнання літ "И-І" загальною площею 12,1 кв. м, огорожа №№1, 2, частина огорожі №3, огорожа №7, частина замощення І. Комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1. Комплекс розміщений на земельній ділянці площею 2,2106 га з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181, яка перебуває у комунальній власності.

Відповідно до платіжної інструкції №15 від 16.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" сплатило на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" 1511880,00 грн. Саме така ринкова вартість зазначена у висновку про вартість майна від 06.07.2022.

Окрім цього, 10.06.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець) та Приватним акціонерним товариством по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до п. п. 1-3 якого продавець продав та передав майно у власність покупця, а покупець в особі представника купив та прийняв від продавця майно та сплатив за нього обумовлену грошову суму.

Нежитлова будівля фруктосховища з підвалом, що відчужується за цим договором, знаходиться у будинку АДРЕСА_3 , позначена у плані літерами "А-І, а, пд", загальною площею 3392,7 кв. м.

Нежитлові будівлі належать продавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Плахою Т.І. 12.11.2007 за реєстровим №10030, зареєстрованого у Комунальному підприємстві "Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.12.2007, реєстраційний номер: 20428710, номер запису: 901 в книзі: 10, а також у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.06.2013 за реєстраційним номером 78798871101, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №4620144 від 10.06.2013, виданим приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А.

Нежитлова будівля, що відчужується за цим договором, розташована на земельній ділянці Черкаської міської ради площею 1,200 га, кадастровий номер 7110136400:05:009:0043, наданої продавцю в оренду згідно з договором оренди землі від 05.11.2011, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7100260842013, виданим державним кадастровим реєстратором управлінням Держземагентства у Черкаському районі Черкаської області 18.05.2013.

15.01.2018 Приватне акціонерне товариство по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" (продавець) в особі директора ОСОБА_6 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" (покупець) в особі директора ОСОБА_7 уклали договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, відповідно до п. п. 1-2 якого продавець в особі представника продав та передав майно у власність покупця, а покупець в особі представника купив та прийняв від продавця майно та зобов`язується сплатити за нього обумовлену грошову суму.

За цим договором продавцем відчужується нежитлова будівля фруктосховища з підвалом, позначена у плані літерами "А-І, а, пд", загальною площею 3392,7 кв. м. Нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації №245 від 18.05.2016 "Про перейменування об`єктів топоніміки Черкаської області" вулицю Першотравневу перейменовано на вулицю Героїв Холодного Яру. Нежитлова будівля, що відчужується за цим договором, розташована на земельній ділянці площею 1,200 га, кадастровий номер 7110136400:05:009:0043. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-7106322302017, виданого Міськрайонним управлінням у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 16.11.2017, земельна ділянка перебуває у комунальній власності.

14.09.2020 Черкаська міська рада звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" про стягнення 50693,44 грн безпідставно утримуваних коштів. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідач у період з 27.11.2019 по 31.07.2020 без правовстановлюючих документів користувався земельною ділянкою площею 12000,00 кв. м з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 під придбаним ним у свою власність у Приватного акціонерного товариства "Черкаське пиво" нерухомим майном по АДРЕСА_4 , не сплачував орендну плату за користування цією земельною ділянкою у встановленому розмірі та внаслідок цього безпідставно зберіг (утримав) у себе за рахунок позивача кошти в сумі 50693,44 грн, які відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України він має повернути позивачу. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.11.2020 у справі №925/1195/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2021, позов задоволено повністю. На виконання зазначеного рішення 06.04.2021 господарським судом видано наказ.

11.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" (покупець) уклали договір купівлі-продажу, відповідно до п. п. 1-2 якого продавець в особі представника продав та передав майно у власність покупця, а покупець в особі представника купив та прийняв від продавця майно та зобов`язується сплатити за нього обумовлену грошову суму.

За цим договором відчужується нежитлова будівля фруктосховища з підвалом, а саме: фруктосховище під літерою "А-І", прибудова під літерою "а", підвал під літерою "а", підвал під літерами "пд", разом загальною площею 3392,7 кв. м. Нежитлова будівля розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Нежитлова будівля, що відчужується за цим договором, розташована на земельній ділянці площею 1,200 га з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043, яка перебуває у комунальній власності.

Відповідно до платіжної інструкції №10 від 16.08.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" сплатило на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" 1936320,00 грн. Саме така ринкова вартість зазначена у висновку про вартість майна від 06.07.2022.

Як було зазначено вище, засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" з часу його створення (06.06.2014) був ОСОБА_1 , а з 28.01.2016 на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному фонді його засновником стала ОСОБА_3 , яка з 21.12.2021 є дружиною ОСОБА_1 .

У оскаржуваних договорах купівлі-продажу від 11.08.2022 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" діяв директор ОСОБА_7., який згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 11.08.2022 також був засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво", а з 28.09.2022 засновником та кінцевим бенефіціаром вказаного товариства стала ОСОБА_5 , яка є дружиною ОСОБА_1 .

Наведені обставини у їх сукупності стали підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом, оскільки, на переконання останнього, договори купівлі-продажу від 11.08.2022, укладені між відповідачами, за своєю суттю є фраудаторними, тобто вчиненими на шкоду кредитору, з огляду на наявність взаємозв`язків між засновниками, власниками та керівниками юридичних осіб і направлені на ухилення від виконання рішень суду, зокрема, у справі №925/1221/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради заборгованості за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво", заперечуючи проти позову, вказувало на наступні обставини.

Відповідач-2 прийняв рішення про купівлю нерухомості, що знаходиться за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_5 11.08.2022 між відповідачами укладено два договори купівлі-продажу нерухомості: №4237 щодо нерухомості за адресою: АДРЕСА_4 , сума договору - 1936320,00 грн та №4243 щодо нерухомості за адресою: АДРЕСА_1, сума договору - 1511880,00 грн. З метою укладення вказаних вище договорів купівлі-продажу і для визначення ринкової вартості об`єктів нерухомості Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" замовляло оцінку об`єктів нерухомості у суб`єкта оціночної діяльності ФОП Богун Р.Ф. Копії висновків про вартість майна (об`єктів нерухомості) були надані продавцем під час укладення вказаних вище договорів. Відповідно до вказаних висновків встановлена ринкова ціна на нерухомість по кожному договору купівлі-продажу та проведено сплату коштів за договорами у повному обсязі. Тобто, як стверджує відповідач-2, всього за вказаними договорами Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" отримало грошові кошти в сумі 3448200,00 грн. Натомість, у позовній заяві прокурором зазначено сума боргу за рішенням суду у справі №925/1221/20 у розмірі 1383640,51 грн.

Відповідач-2 також зазначає, що ним здійснено запит до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" щодо здійснення сплати боргу за рішенням суду у справі №925/1221/20, на який було отримано відповідь, що товариством здійснюється погашення боргу за вказаною справою, а саме здійснено наступні оплати на рахунок приватного виконавця Чупис Т.П.: 22.11.2022 в сумі 12446,97 грн, 02.12.2022 в сумі 520,00 грн, 19.12.2022 в сумі 5509,00 грн та 19.01.2023 в сумі 9600,00 грн, а всього сплачено 28075,97 грн.

Також відповідач-2 звертає увагу на те, що в матеріалах справи міститься лист Черкаської міської ради №2081-01-11 від 28.02.2023, у якому зазначено, що рішення суду від 30.11.2020 у справі №925/1195/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради коштів в сумі 50693,44 грн виконане у повному обсязі. Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" зазначає, що відповідач-1 виконує рішення судів, а тому твердження прокурора про зловживання правами кредиторів зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" та про відсутність факту виконання рішення суду, у тому числі у справі №925/1221/20, є надуманими та нічим не підтвердженими.

Окрім цього, відповідач-2 вказує на те, що твердження прокурора про фраудаторність спірних правочинів є хибними та нічим не підтвердженими, оскільки з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" убачається, що воно здійснює господарську діяльність та виробляє продукцію, крім того товариство здійснює реальне виконання рішення суду у справі №925/1221/20 та сплачує кошти на його виконання. Отже, якби нерухомість була ще у володінні відповідача-1, то це не означає, що на цю нерухомість було б звернуто стягнення та реалізоване дане майно з торгів з метою погашення вказаного вище боргу, оскільки у товариства є інше майно. Крім того, договори купівлі-продажу нерухомості були укладені у період, коли судове рішення у справі №925/1221/20 ще не набрало законної сили, а отже воно могло бути скасоване і у задоволенні позову могло бути відмовлено. Тому твердження прокурора з приводу того, що відповідач-1 міг знати, що рішення апеляційного суду буде ухвалене не на його користь, є особистим припущенням, а не встановленим фактом.

У поданих до суду поясненнях на спростування доводів відповідача-2 прокурор зазначає, що згідно з інформацією приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Т.П., у неї на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №70357957 від 16.11.2022 про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради, зокрема, виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 у справі №925/1221/20 про стягнення 20754,61 грн судових витрат. На час розгляду спору вказане виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним його виконанням. Також у провадженні виконавця перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 від 16.11.2022 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 у справі №925/1221/20 про стягнення 1383640,51 грн безпідставно збережених коштів (неотриманого доходу) за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 за період з 21.09.2017 по 31.07.2020. У ході примусового виконання цього виконавчого провадження з арештованих рахунків товариства примусово стягнуто 105307,75 грн, з них на користь Черкаської міської ради лише 95279,77 грн, інше - витрати виконавчого провадження та винагорода приватного виконавця. Залишок боргу становить 1288360,74 грн.

Також у зведеному виконавчому провадженні перебуває на виконанні виконавче провадження НОМЕР_2 від 25.05.2023 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 10.05.2023 у справі №925/230/23 про стягнення 1009314,17 грн безпідставно збережених коштів (неотриманого доходу) за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 за період з 01.08.2020 по 10.08.2022. У ході примусового виконання цього виконавчого провадження з арештованих рахунків товариства примусово стягнуто 73390,28 грн, з них на користь Черкаської міської ради 66263,89 грн, інше - витрати виконавчого провадження та винагорода приватного виконавця. Залишок боргу становить 943050,28 грн. Вказані суми стягнуто на користь Черкаської міської ради у ході примусового виконання шляхом примусового стягнення коштів з арештованих рахунків боржника.

Прокурор також стверджує, що зважаючи на часткове виконання рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/1221/20, вказане не може свідчити про відсутність наміру Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" від ухилення виконання судового рішення, оскільки вказане судове рішення виконано у примусовому порядку та добровільно боржником кошти не відшкодовувалися. У відсотковому співвідношенні виконання рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/1221/20 становить лише 6%, що не забезпечує виконання вказаного судового рішення та інтереси держави продовжують залишатися незахищеними. Разом з цим, відповідач-1 продовжував порушувати інтереси держави та не виконував обов`язки щодо оформлення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181, не сплачував за неї орендну плату, у зв`язку з чим перед черкаським міським бюджетом утворено нову заборгованість, яка за період з 01.08.2020 по 10.08.2022 становила 1009314,17 грн.

Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна у своїх поясненнях зазначає, що у неї на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження НОМЕР_3 від 16.11.2022 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 у справі №925/1221/20 про стягнення 20754,61 грн судових витрат. Вказане виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним його виконанням. Станом на 26.07.2023 на виконанні перебуває зведене виконавче провадження №70357957 від 16.11.2022 про стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради, до складу якого входять:

- виконавче провадження НОМЕР_1 від 16.11.2022 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 у справі №925/1221/20 про стягнення 1383640,51 грн безпідставно збережених коштів (неотриманого доходу) за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 за період з 21.09.2017 по 31.07.2020. У ході примусового виконання цього провадження з арештованих рахунків товариства примусово стягнуто 105307,75 грн, з них на користь Черкаської міської ради - 95279,77 грн, інше - витрати виконавчого провадження та винагорода приватного виконавця. Залишок боргу становить 1288360,74 грн;

- виконавче провадження НОМЕР_2 від 25.05.2023 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 10.05.2023 у справі №925/230/23 про стягнення 1009314,17 грн безпідставно збережених коштів (неотриманого доходу) за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 за період з 01.08.2020 по 10.08.2022. У ході примусового виконання цього провадження з арештованих рахунків товариства примусово стягнуто 73390,28 грн, з них на користь Черкаської міської ради - 66263,89 грн, інше - витрати виконавчого провадження та винагорода приватного виконавця. Залишок боргу становить 943050,28 грн;

- виконавче провадження НОМЕР_4 від 21.07.2023 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 03.07.2023 у справі №925/283/23 про стягнення 156095,68 грн безпідставно збережених коштів у розмірі несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою. Стягнення у даному виконавчому провадженні не проводилося.

Всі вказані вище суми стягнуто на користь Черкаської міської ради в ході примусового виконання шляхом примусового стягнення коштів з арештованих рахунків боржника. У добровільному порядку Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" вказані судові рішення не виконує. Зважаючи на часткове примусове виконання рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/1221/20, а також надходження нових наказів Господарського суду Черкаської області від 10.05.2023 у справі №925/230/23 та 03.07.2023 у справі №925/283/23, наведене свідчить про недобросовісну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" по відношенню до територіальної громади м. Черкаси.

Акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк" у письмових поясненнях просило відмовити у задоволенні позовних вимог та вказало на те, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу від 11.08.2022, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. та зареєстрованого у реєстрі за №4243, щодо нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 не порушують прав та інтересів банку, оскільки банк не має прав на зазначене нерухоме майно.

Окрім цього, під час розгляду справи по суті представником відповідача-2 подано до суду квитанції до платіжних інструкцій на переказ готівки у якості доказів сплати боргу за судовими наказами, де вказано платником/ініціатором "ПИВОВАРЕНИЙ ЗАВОД", отримувачем вказано "ГУК у Черк. обл/тг м. Черкаси", код отримувача "37930566", з призначенням платежів: ";101,39246219,18010600; Орендна плата з юридичних осіб за рішенням суду 925/1221/20 від 28.10.2022р.; ТОВ Пивоварений завод ч/з Беня С.А.".

Представником Черкаської міської ради подано до суду довідку про рух коштів за період з 01.01.2023 по 12.09.2023, зі змісту якої убачається, що всього надійшло грошових коштів у загальній сумі 1288360,74 грн. У своїх усних поясненнях представник Черкаської міської ради звернула увагу, що сплата таких коштів не є сплатою на виконання рішення суду у справі №925/1221/20, а тому кошти зараховані на інший рахунок, ніж той, що вказаний у рішенні та наказі у справі №925/1221/20.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, зокрема, встановив, що оспорювані договори купівлі-продажу укладені під час розгляду Північним апеляційним господарським судом справи №925/1221/20 за позовом Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" про стягнення безпідставно збережених коштів (неотриманого доходу) за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 за період з 21.09.2017 по 31.07.2020. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 у цій справі набрало законної сили 13.09.2022. Таким чином, обидва вищевказаних об`єкти нерухомого майна в один день відчужені Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" незадовго до набрання законної сили судовим рішенням у справі №925/1221/20 про стягнення з товариства збитків у сумі 1383640,51 грн, тобто після того як стало зрозуміло про невідворотність настання відповідальності у вигляді стягнення коштів. Наведений вище ланцюг переходу речових прав на об`єкти нерухомого майна у сукупності з відомостями судових спорів достеменно свідчить про те, що метою вказаних правочинів є саме унеможливлення в подальшому реального виконання судових рішень про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" грошових коштів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції на підставі ст. ст. 3, 13, 16, 203 та 215 Цивільного кодексу України встановив, що договори купівлі-продажу від 11.08.2022, укладені між відповідачами, є недійсними, оскільки такі правочини є фраудаторними.

З наведеними висновками Господарського суду Черкаської області у їх сукупності погоджується і колегія суддів та вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з аналізу ланцюга переходу права власності на комплекс нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, випливає, що з 2002 року його фактичним власником є ОСОБА_1 (спочатку особисто, потім як кінцевий бенефіціарний власник Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво", потім як одноособовий засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод"), а у подальшому взаємопов`язані з ним особи, а саме його дружина, як одноособовий засновник Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" та ОСОБА_7 , який станом на час вчинення оскаржуваних правочинів одночасно був директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод", що підтверджує його підпорядкованість ОСОБА_5 (дружині ОСОБА_1 ), та який був засновником і кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" на момент вчинення оскаржуваних правочинів. Водночас, відразу після отримання у власність нерухомого майна за оспорюваними правочинами засновником та кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" з 28.09.2022 стала ОСОБА_5 (дружина ОСОБА_1 ), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказане підтверджує тісний взаємозв`язок зазначених осіб.

Аналогічно судом встановлено, що ланцюг переходу права власності на комплекс нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_4 , також свідчить про його перебування у власності ОСОБА_1 та взаємопов`язаних з ним осіб.

Відповідно до пп. 14.1.159 Податкового кодексу України пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, та/або утворення без статусу юридичної особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням, зокрема, таких критеріїв:

- повноваження одноособового виконавчого органу таких юридичних осіб здійснює одна і та сама особа;

- для фізичних осіб - чоловік (дружина);

- фізична особа безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи у розмірі 25 і більше відсотків;

- якщо фізична особа визнається пов`язаною з іншими особами, такі особи визнаються пов`язаними між собою.

За встановленими обставинами, у період існування юридичних осіб, між якими відбувався перехід права власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , їх засновниками, власниками та керівниками у різні часи або одночасно були одні й ті самі або взаємопов`язані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 (Приватне акціонерне товариство по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво"); ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод"); ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво").

Як встановлено вище, договори купівлі-продажу вказаних об`єктів нерухомого майна від 11.08.2022 між відповідачами підписані ОСОБА_7 , як директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод", тоді як він одночасно був одноособовим засновником та власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво".

При цьому, починаючи з 2002 року та упродовж періоду перебування комплексу нерухомого майна по АДРЕСА_1 на праві власності у ФОП ОСОБА_1., Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод", останні не вживали заходів щодо оформлення права користування земельною ділянкою, розташованою під нерухомим майном, та використовували її безоплатно, що було предметом судових спорів.

Зокрема, Черкаська міська рада зверталася до суду з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1. збитків за час фактичного користування ним земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у м. Черкаси за період з 16.11.2013 по 27.10.2014 без належного оформлення права користування нею та сплати орендної плати. Господарським судом Черкаської області рішенням від 07.12.2017 у справі №925/314/17 позов Черкаської міської ради задоволено частково та стягнуто з ФОП ОСОБА_1. 170800,63 грн завданих збитків.

Окрім цього, Черкаська міська рада зверталася до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" збитків, заподіяних власнику землі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 без договору оренди за період з 17.11.2016 по 21.12.2017, розмір яких склав 526365,39 грн. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.08.2019 у справі №925/431/19 позов задоволено.

З урахуванням результатів зазначених судових спорів та спорів у справах №№925/1221/20 і 925/230/23, про які судом зазначено вище, власники нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, не здійснювали жодних дій для виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо оформлення права користування земельною ділянкою комунальної власності під належною їм нерухомістю та сплати до міського бюджету коштів за її використання.

Вказаними суб`єктами господарювання також не виконувалися обов`язки в частині плати за використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043, на якій розташовано належне їм нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_5

Наведене підтверджується судовими рішеннями у справах №№925/2280/14, 925/520/19, 925/1195/20 та 925/283/23 про стягнення з ФОП ОСОБА_1., Приватного акціонерного товариства по виробництву пива і безалкогольних напоїв "Черкаське пиво" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" заборгованості та безпідставно збережених коштів з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 на користь Черкаської міської ради.

Підсумовуючи викладене, суд встановив, що договори від 11.08.2022 були укладені відповідачами під час апеляційного перегляду рішення у справі №925/1221/20, відповідно до якого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" на користь Черкаської міської ради грошові кошти у розмірі 1383640,51 грн.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП НОМЕР_1) 16.11.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяною Петрівною відкрито виконавче провадження з виконання наказу №925/1221/20, виданого 28.10.2022 Господарським судом Черкаської області.

16.11.2022 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на майно, що належить боржнику, а саме на все рухоме та нерухоме майно боржника, крім майна, що не підлягає державній реєстрації.

13.02.2023 Черкаська обласна прокуратура звернулася з запитом №15/1-118вих-23 до Черкаської міської ради, у якому просила у встановлений строк надати інформацію щодо стану виконання судових рішень у справах №№ 925/512/17 та 925/1221/20 з наданням копій відповідних виконавчих документів та наявну інформацію щодо здійснення розрахунків за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 з 28.10.2014.

14.02.2023 Черкаська обласна прокуратура звернулася з запитом №15/1-126вих-23 до Черкаської міської ради з проханням надати інформацію щодо стану виконання судових рішень у справі №925/1195/20 з наданням копій відповідних виконавчих документів та наявну інформацію щодо здійснення розрахунків за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:05:009:0043 з 10.06.2013.

28.02.2023 Виконавчий комітет Черкаської міської ради направив першому заступнику керівника Черкаської обласної прокуратури лист, у якому зазначив, що наказ Господарського суду Черкаської області від 28.10.2022 у справі №925/1221/20 звернено до виконання приватному виконавцю Чупис Тетяні Петрівні. Виконавче провадження наразі триває. За інформацією департаменту фінансової політики на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 у справі №925/1221/20, залишеного в силі постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022, Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" сплачено 20.01.2023 кошти в сумі 4752,48 грн. Наказ Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 у справі №925/1195/20 звернено до виконання до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). За оперативними даними департаменту фінансової політики 30.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" на виконання рішення Господарського суду Черкаської області у справі №925/1195/20 сплачено до міського бюджету 50693,44 грн.

12.05.2023 Черкаська обласна прокуратура звернулася з листом №15/1-444вих-23 до Черкаської міської ради, у якому повідомила, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" про визнання недійсними правочинів.

Зі змісту пояснень приватного виконавця Чупис Тетяни Петрівни від 26.07.2023 убачається, що грошові кошти на виконання рішень судів стягнуті в ході примусового виконання шляхом примусового стягнення коштів з арештованих рахунків боржника. У добровільному порядку Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" вказані судові рішення не виконує. Доказів існування у боржника нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, матеріали справи не містять. Повідомлені приватним виконавцем залишки боргу по невиконаним судовим рішенням у сумі 1288360,74 грн (справа №925/1221/20), 943050,28 грн (справа №925/230/23) та 156095,68 грн (справа №925/283/23) свідчать про недостатність майна боржника для погашення боргу.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" на час розгляду спору не зареєстровано речові права щодо будь-якого нерухомого майна, належного йому на праві власності, у зв`язку з його відчуженням на користь інших осіб.

Твердження відповідача-2 у відзиві на позов про часткову сплату відповідачем-1 боргу, а отже здійснення ним господарської діяльності та можливістю погашення заборгованості спростовується дуже незначною сплатою і виключно у примусовому порядку (до звернення з позовом у даній справі).

Як встановлено судом першої інстанції, оспорювані договори купівлі-продажу укладені під час розгляду Північним апеляційним господарським судом справи №925/1221/20 за позовом Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" про стягнення безпідставно збережених коштів (неотриманого доходу) за користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою з кадастровим номером 7110136400:03:016:0181 за період з 21.09.2017 по 31.07.2020. Рішення Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 у даній справі про стягнення з товариства коштів у сумі 1383640,51 грн набрало законної сили 13.09.2022.

Таким чином, обидва вищевказаних об`єкти нерухомого майна в один день відчужені Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" незадовго до набрання законної сили судовим рішенням у справі №925/1221/20 про стягнення з товариства збитків у сумі 1383640,51 грн, тобто після того як стало зрозуміло про невідворотність настання відповідальності у вигляді стягнення коштів.

Наведений вище ланцюг переходу речових прав на об`єкти нерухомого майна у сукупності з відомостями судових спорів достеменно свідчить про те, що метою вказаних правочинів є саме унеможливлення в подальшому реального виконання судових рішень про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" грошових коштів до міського бюджету.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Водночас, нерухоме майно відповідача-1, на яке можна було б звернути стягнення з метою виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 у справі №925/1221/20, не виконаного боржником добровільно, було 11.08.2022 відчужене ним безпосередньо перед набранням вказаним судовим рішенням законної сили та перед відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяною Петрівною.

При цьому, розгляд справи №925/1221/20 на час вчинення оспорюваних договорів купівлі-продажу тривав. Зокрема, судом апеляційної інстанції переглядалося рішення Господарського суду Черкаської області від 05.07.2021 про задоволення позову Черкаської міської ради. Проте, з урахуванням результатів розгляду попередніх справ за аналогічних обставин результат розгляду справи №925/1221/20 для Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" був прогнозований. Вказаним спростовуються доводи відповідача-2 з приводу того, що результат розгляду справи апеляційним судом неможливо було передбачити.

Таким чином, будучи достовірно обізнаним та усвідомлюючи необхідність виконання судового рішення у справі №925/1221/20 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, розуміючи перспективу звернення стягнення на майно товариства органами державної виконавчої служби, відповідачем-1 вжито заходи щодо його відчуження майна пов`язаній особі.

При цьому, за умовами договорів купівлі-продажу від 11.08.2022 продаж комплексів нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_6 у м. Черкаси на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" здійснено за 1511880,00 грн та 1936320,00 грн відповідно.

Водночас, як встановлено вище, відповідач-1 не сплачував добровільно заборгованість за рішенням у справі №925/1221/20. Лише після звернення до суду прокурором з даним позовом у справі №925/700/23, після оскарження ухвали про забезпечення позову (якою накладено арешт на об`єкти нерухомого майна, що є предметами оскаржуваних договорів) та залишення такої ухвали в силі постановою Північного апеляційного господарського суду, від імені відповідача-1 приватною особою, готівкою, не на той рахунок і не за вірним кодом бюджетної класифікації, під час завершення розгляду справи по суті сплачено суму, яка дорівнює заборгованості, що присуджена відповідно до рішення у справі №925/1221/20.

В світлі намагання уникнення визнання договорів недійсними, шляхом дослідженої сплати під час розгляду даної справи №925/700/23 по суті приватною особою готівковими коштами, судом першої інстанції вірно вказано, що станом на теперішній час керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" є ОСОБА_8 , яка є і кінцевим бенефіціарним власником, отже ОСОБА_5 вже не є кінцевим бенефіціарним власником Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" і майно, у разі визнання договорів недійсними, повернеться у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод", проте не до фізичних осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ), які фактично володіли таким майном.

Отже, сплата готівкою під час розгляду справи №925/700/23, хоча і не на той рахунок і не за тими реквізитами, не нівелює факту продажу всього свого нерухомого майна відповідачем-1 для уникнення сплати боргу до набрання рішенням у справі №925/1221/20 законної сили.

Вигідність подальшого перебування у власності об`єктів нерухомого майна у Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво", а не у Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" додатково підтверджується наявністю заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" за судовими рішеннями у справах №№925/230/23 (залишок несплаченого боргу складає 943050,28 грн), 925/283/23 (борг в сумі 156095,68 грн взагалі не сплачений) у загальному розмірі 1099145,96 грн.

Наведені обставини у їх сукупності підтверджують, що укладені оспорювані договори та здійснення розрахунків за ними мають чіткі ознаки фраудаторних, тобто направлених на ухилення від виконання рішення суду у майбутньому.

Розглядаючи даний спір суд враховує, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)). Так, дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників правовідносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.

Правочинами визнаються дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками: це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі; це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону; спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.

Фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.

Цей термін походить від англ. "fraud" - шахрайство, підроблення, афера. Значення цього слова розкривається внутрішнім змістом тих категорій і понять, які вони називають.

Стаття 13 ЦК України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Межі є невід`ємною рисою будь-якого суб`єктивного права. Суб`єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.

Зокрема, зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.

За одним із сучасних визначень під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб`єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб`єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом.

Тобто уповноважена особа, маючи суб`єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово "зловживання" за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.

Семантичне тлумачення терміна "зловживання правом" призводить до висновку про те, що його основним змістом є використання належного уповноваженій особі суб`єктивного цивільного права на шкоду іншому учаснику цивільних відносин.

Отже, можна стверджувати, що учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.

У зв`язку з цим слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.

Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 №2-р(II)/2021 у справі №3-95/2020(193/20) визнано, що ч. 3 ст. 13, ч. 3 ст. 16 ЦК України не суперечать ч. 2 ст. 58 Конституції України та вказано, що оцінюючи домірність припису ч. 3 ст. 13 ЦК України, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису ч. 1 ст. 68 Конституції України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука "а також зловживання правом в інших формах", що також міститься у ч. 3 ст. 13 ЦК України, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими ЦК України та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення ЦК України або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що ч. 3 ст. 13 та ч. 3 ст. 16 ЦК України мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною).

Таким чином, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам).

Обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, тобто кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Доброчесний боржник повинен мати на меті добросовісне виконання усіх своїх зобов`язань, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення (сатисфакцію) прав та правомірних інтересів кредитора. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, 28.11.2019 у справі №910/8357/18, 20.05.2020 у справі №922/1903/18 та 07.06.2023 у справі №910/8861/21.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.04.2020 у справі №182/2214/16-ц, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом.

Також суд звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц, про те, що позивач вправі звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад підстава, передбачена ст. 228 вказаного кодексу.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, 03.03.2020 у справі №904/7905/16, 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011 та 07.06.2023 у справі №910/8861/21.

До подібних правових висновків дійшла і палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 24.11.2021 у справі №905/2030/19 (905/2445/19), зазначивши, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та ч. ч 3, 6 ст. 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину лише на підставі ст. 234 ЦК України. У такому разі звернення з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Критеріями для кваліфікації договору, як фраудаторного, є, зокрема: відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості; відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (хоча є і виключення з цього правила, головне довести, що боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати); відчуження майна на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є також виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо); відчуження майна на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи); після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Саме ці обставини і є вирішальними при доведенні фраудаторності, а отже й недійсності відповідного договору, адже їх наявність свідчить про те, що боржник діяв недобросовісно, зловживаючи своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб, оскільки відчуження належного йому майна відбулося з метою уникнення звернення стягнення кредитором на його майно як боржника (постанови Верховного Суду від 24.07.2019 у справі №405/1820/17, 14.07.2020 у справі №754/2450/18 та 07.06.2023 у справі №910/8861/21).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.10.2020 у справі №755/17944/18, цивільно-правовий договір не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Боржник, який відчужує майно після пред`явлення до нього позову про стягнення заборгованості, або виникнення у нього обов`язку зі сплати боргу, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Подібний висновок також викладено у постанові Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №747/306/19.

Враховуючи критерії для кваліфікації договору, як фраудаторного, суд першої інстанції вірно встановив, що відчуження майна за оспорюваними правочинами відбулося боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення значної заборгованості, відчуження майна відбулося на користь пов`язаної особи (на користь власної юридичної особи), а після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Суд враховує правовий висновок, неодноразово зроблений Верховним Судом, щодо того, що правочини, які вчиняються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути неправомірною та недобросовісною. Отже, правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення. Відтак правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними і зводяться до зловживання правом (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20, постанови Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), 16.11.2022 у справі №44/380-б (910/16410/20) та 05.04.2023 у справі №906/43/22 (906/459/22).

Отже, доводи прокурора про укладення відповідачем-1 спірних договорів під час апеляційного перегляду судового рішення, яким стягнуто з нього заборгованість, а також про поведінку відповідача-1 після укладення договорів купівлі-продажу свідчать про фраудаторність цих договорів, за якими майно, за рахунок якого можна було погасити заборгованість перед позивачем у разі невиконання боржником рішення суду, перейшло до пов`язаної особи.

Твердження відповідача-2 з приводу того, що ознаки фраудаторності правочинів відсутні з огляду на погашення заборгованості відповідачем-1 за рішенням суду у справі №925/1221/20 (хоча такий борг не є погашений через зазначення в призначенні платежу невірного коду бюджетної класифікації) є помилковим, оскільки така сплата жодним чином не впливає на наявність ознак фраудаторності саме цих спірних договорів купівлі-продажу, так як визначальний аспект у цих правовідносинах носить спрямованість даних договорів та поведінка боржника (ухилення від виконання рішень судів) після їх укладання.

Зазначення відповідачем-2 того, що оспорювані правочини не є фіктивними, а тому не можуть бути визнані судом недійсними, спростовуються правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.07.2022 у справі №904/6251/20(904/316/21). Так, касаційний суд зауважив на тому, що фраудаторні правочини в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства), ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства), при неплатоспроможності банків (ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), у виконавчому провадженні (ч. 4 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження").

Велика Палата Верховного Суду кваліфікує правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробивши такий правовий висновок: "Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно з ч. ч. 2 та 3 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку) про стягнення коштів, що набрало законної сили. Боржник (дарувальник), проти якого ухвалено вирок про стягнення коштів та відкрито виконавче провадження, та його сини (обдаровувані), які укладають договір дарування, діють очевидно недобросовісно та зловживають правами стосовно кредитора, оскільки укладається договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом. Як наслідок, не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц).

Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній вище справі вказує, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом і послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена ст. 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена ст. 228 ЦК України.

Проте, боржники не лише за допомогою фіктивних правочинів унеможливлюють звернення стягнення на своє майно. Недоброчесні боржники використовують різноманітні механізми, і протистояти відповідним зловживанням лише за допомогою конструкції фіктивного правочину навряд чи можливо. Отже, виникає сумнів у кваліфікації фіктивного правочину або правочину, що порушує публічний порядок, як видів фраудаторного.

Фіктивний правочин, на відміну від фраудаторного, виключає наявність наміру створити юридичні наслідки в момент його вчинення, що, у свою чергу, унеможливлює виникнення будь-яких майнових наслідків, оскільки такий правочин їх не породжує. Оскільки на підставі фіктивного правочину відсутня можливість передачі майна, restitutio in integrum виключається юридичною конструкцією фіктивного правочину. Якщо ж буде встановлено, що така передача de facto відбулася, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, і тому норма ст. 234 ЦК України не підлягає застосуванню, адже фіктивний правочин de jure не породжує будь-яких правових наслідків. В свою чергу, правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами (ч. 3 ст. 234 ЦК України).

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони не бажають настання правових наслідків, обумовлених договором; усі сторони договору поінформовані про його фіктивність; письмовим текстом договору створюється лише видимість правовідносин між сторонами; мета вчинення фіктивного правочину не має значення.

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, якщо хоча б одна зі сторін оспорюваного договору намагалася досягти правового результату, то цей правочин не може визнаватися фіктивним. Зокрема, як зазначено у постанові Верховного Суду від 03.09.2019 у справі №904/4567/18, суд у застосуванні приписів ст. 234 ЦК України у подібних правовідносинах виходив, зокрема, з того, що у разі, коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний.

Практичне правозастосування виходить з того, що фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін. Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним" (постанова Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №924/1014/18).

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №910/11715/17, 08.08.2018 у справі №920/1144/17, 21.08.2018 у справі №910/11565/17 та 26.02.2019 у справі №925/1453/16.

Що ж до фраудаторного правочину, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм зловживання правом.

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку. Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Таким чином, зважаючи на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини та правові позиції суду касаційної інстанції, приймаючи до уваги, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що права Територіальної громади м. Черкаси в особі Черкаської міської ради порушені внаслідок укладення оспорюваних правочинів, а відтак такі правочини на підставі ст. ст. 3, 13, 16, 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними як такі, що укладені на шкоду кредитору.

Отже, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Наведеними обставинами спростовуються доводи скаржника в частині того, що оспорювані правочини укладені між сторонами реально, не фіктивно, і сторони здійснили всі необхідні дії для передачі нерухомого майна та отримання за нього грошових коштів.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах та доводів скаржника в наведеній частині, суд вказує на наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Формами цього представництва є, зокрема, звернення до суду з позовом (заявою, поданням), та участь у розгляді судами справ.

У даному випадку порушення законних майнових інтересів держави та, відповідно, територіальної громади відбулося через невиконання відповідачем-1 рішення суду про стягнення до черкаського міського бюджету безпідставно збережених коштів у якості плати за землю та унеможливлення його виконання через відчуження нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, так як місцевий бюджет є гарантом фінансового забезпечення розвитку регіону, істотно впливає на соціально-економічний розвиток, рівень життя населення. Наповненість та збільшення бюджету, у тому числі місцевого, як складової частини державних фінансових ресурсів, є запорукою стабільної економіки держави, що є особливо актуальним в умовах воєнного стану, в якому перебуває Україна. Отже, спірні правовідносини, фактично, пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та в повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів Територіальної громади міста Черкаси, а не укладення та несвоєчасне укладення суб`єктами господарювання договорів оренди землі призводить до значних втрат коштів місцевого бюджету.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Спірні правовідносини пов`язані зі сферою формування та виконання місцевого бюджету, до якого мають своєчасно та у повному обсязі надходити кошти від використання земельної ділянки, що безпосередньо стосується прав та економічних інтересів територіальної громади, інтереси якої представляє Черкаська міська рада.

Користуючись земельною ділянкою, власником якої є територіальна громада в особі Черкаської міської ради, без правовстановлюючих документів на землю Товариством з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" завдано збитків Черкаській міській раді на суму 1383640,51 грн, з приводу стягнення яких судом ухвалено рішення у справі №925/1221/20.

Відтак, невиконання вказаного рішення суду порушує майнові інтереси Черкаської міської ради щодо забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету міста.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Статтями 13 та 14 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право вибувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

З матеріалів справи вбачається, що Черкаська міська рада була обізнана про порушення інтересів держави. Наведене підтверджується, зокрема, і листом №2081-01-11 від 28.02.2023, у якому остання з метою реального виконання рішень судів, ухвалених на користь міського бюджету, не заперечувала проти намірів Черкаської обласної прокуратури на подання відповідних позовних заяв щодо визнання недійсними договорів, укладених між відповідачами у даній справі. Водночас, Черкаська міська рада не зверталася до суду з відповідним позовом.

При цьому, твердження відповідача-2 з приводу того, що Черкаська міська рада зверталася з іншими позовами щодо захисту своїх порушених прав, судом оцінено критично, оскільки обґрунтованість підстав представництва прокурором інтересів держави в суді та підстави для звернення до суду прокурора повинні оцінюватися у кожному конкретному випадку окремо.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову у порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Вказана правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Оцінюючи вказані обставини, суд прийшов до висновку, що втручання прокурора у спірні правовідносини з метою захисту порушеного інтересу держави та Територіальної громади міста Черкаси шляхом подання позовної заяви в особі Черкаської міської ради про визнання недійсними правочинів є обґрунтованим, оскільки заходи реагування Черкаською міською радою упродовж розумного строку не вжито, що підтверджується листом №2081-01-11 від 28.02.2023, у якому Черкаська міська рада зазначила, що з метою реального виконання рішень судів, ухвалених на користь міського бюджету, не заперечує проти намірів прокуратури на подання відповідних позовних.

Крім того, 12.05.2023 Черкаська обласна прокуратура на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулася до Черкаської міської ради з листом, у якому повідомила, що Черкаською обласною прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" про визнання недійсними правочинів.

Фактично, звернення прокурора до суду спрямоване на відновлення майнових інтересів Черкаської міської ради щодо забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету міста, а органом, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є Черкаська міська рада.

З огляду на усе вищезазначене, доводи апеляційної скарги відповідача-2 з приводу того, що прокурор не мав права і повноважень на звернення до суду з даним позовом, а суд першої інстанції не досліджував належним чином наявність повноважень прокуратури для звернення до суду, спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76 та 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі №925/700/23 ухвалене з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 у справі №925/700/23 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складений 15.02.2024.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов