Ухвала
від 22.02.2024 по справі 925/700/23
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 925/700/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Колос І.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво"

на рішення господарського суду Черкаської області від 25.09.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024

у справі № 925/700/23

за позовом першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пивоварений завод";

товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - акціонерне товариство "Акціонерний банк "Радабанк",

про визнання недійсними правочинів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" (далі - ТОВ "Черкаське пиво") 13.02.2024, через підсистему "Електронний суд", звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 (повний текст постанови складено 15.02.2024) у справі № 925/700/23, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Перевіривши матеріали цієї скарги, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, практику застосування якої необхідно сформувати, правовідносини, до яких ця норма повинна застосовуватись і який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає його неправильність.

Оскаржуючи у касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення. При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Частиною першою статті 300 ГПК України унормовано, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Отже правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що підставами касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права, чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).

Водночас зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не застосували норми Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про прокуратуру" та не урахували висновок Великої Палати Верховного Суду та висновок Конституційного Суду України, однак не вказує норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суди неправильно застосували в оскаржуваних судових рішеннях; не наводить висновок щодо застосування цієї норми права та не наводить висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду з обґрунтуванням подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами було застосовано неправильно та обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися за відсутності висновку щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Визначивши підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, в касаційній скарзі заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, однак не зазначає жодної норми матеріального або процесуального права, які було неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, а також не обґрунтовує у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися і у який спосіб необхідно сформувати практику застосування цієї норми.

Водночас Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не виклав у тексті касаційної скарги. При цьому, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційну скаргу ТОВ "Черкаське пиво" необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків шляхом надання уточненої касаційної скарги з конкретизацією та належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу ТОВ "Черкаське пиво" на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до положень статей 174, 292 ГПК України.

Верховний Суд зауважує, що з введенням в дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (з урахуванням змін, внесених Законом України від 19.10.2023 № 3424-ІХ), зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" на рішення господарського суду Черкаської області від 25.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2024 у справі № 925/700/23 залишити без руху.

2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Документи про усунення недоліків направляти поштою на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

4. Роз`яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Черкаське пиво", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Колос

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення22.02.2024
Оприлюднено23.02.2024
Номер документу117176728
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/700/23

Постанова від 18.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Постанова від 18.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 12.04.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Ухвала від 12.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Судовий наказ від 28.02.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Судовий наказ від 28.02.2024

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Зарічанська З.В.

Ухвала від 22.02.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Колос І.Б.

Постанова від 30.01.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шапран В.В.

Ухвала від 23.01.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шапран В.В.

Ухвала від 16.01.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Шапран В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні