Рішення

від 08.02.2024 по справі 903/1043/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024м. ДніпроСправа № 903/1043/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Борисової К.О.

та представників:

від позивача: Михайленко А.М. адвокат;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта", м. Кременчук Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Нафта", м. Дніпро

про стягнення 6 138 902,36 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Нафта" заборгованості в сумі 6 138 902,36 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 92083,54 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № 273/2/2118 від 01.04.2021 щодо повної та своєчасної оплати товару (нафтопродуктів), поставлених позивачем у межах додатків до цього договору № 1/04 від 06.04.2021, № 1/05 від 01.05.2021, № 1/06 від 01.06.2021, № 1/07 від 01.07.2021, № 1/08 від 01.08.2021, № 1/09 від 01.09.2021, № 1/11 від 01.11.2021 № 1/12 від 01.12.2021 та № 1/01 від 01.01.2022.

У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 28.11.2023 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю (а.с. 132 136).

Заперечення відповідача обґрунтовані тим, що згідно з договором обов`язок оплати поставленого товару виникає не тільки на підставі підписаного акта приймання-передачі нафтопродуктів. Обов`язковою умовою для оплати є ще й отримання покупцем листа-вимоги та рахунку постачальника, оскільки оплата має здійснюватися саме на поточний рахунок постачальника, вказаний у рахунку, із зазначенням у платіжному документі номера і дати виписки рахунку на оплату.

Як стверджує відповідач, протягом строку дії договору позивачем не було надано жодного листа-вимоги, а рахунки на оплату надіслано лише в квітні 2023 року.

Відповідно до умов договору поставки, відповідач зобов`язаний здійснити оплату товару не пізніше 60-ти календарних днів від дати передачі товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. У вказаний строк відповідачу не було надано рахунок, відтак він не зобов`язаний був здійснювати оплату товару в строк, зазначений у листі-вимозі постачальника про оплату.

За вказаних обставин відповідач стверджує, що строк оплати не настав; позивачем порушено процедуру досудового врегулювання спору та обрано неефективний спосіб захисту; позовні вимоги є передчасними.

Крім того, відповідач посилається на пункт 6.1 договору щодо продовження строків виконання договірних зобов`язань на час дії форс-мажорних обставин, які є загальновідомими й у силу положень частини третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування.

Не погодившись із викладеними у відзиві запереченнями відповідача, позивач 18.12.2023 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подав відповідь на відзив (а.с. 189 190).

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідно до пункту 4.2 договору оплата товару повинна здійснюватися покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів.

У даному випадку, оскільки окремих листів вимог покупцю не надсилалося, строк оплати нафтопродуктів становив 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актами приймання-передачі нафтопродуктів.

Постачання нафтопродуктів здійснювалося в період з квітня 2021 по січень 2022 року на загальну суму 8108902,36 грн, про що складені акти приймання-передачі товару. За фактом здійснення поставки ПАТ "Укртатнафта" виставило відповідні рахунки на оплату.

Позивач указує, що твердження відповідача про не отримання рахунків спростовується тим, що відповідач частково оплатив поставлені нафтопродукти в розмірі 1970000,00 грн. Отже, відповідачу були відомі платіжні реквізити для оплати отриманого товару.

Також позивач зазначає, що 13.04.2023 неоплачені рахунки були направлені ТОВ "Волинь-Нафта" повторно, що підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та квитанцією. Факт отримання рахунків відповідачем 02.05.2023 підтверджується інформацією про поштове відправлення з трек-номером 3961017080599.

На думку позивача указані обставини свідчать лише про небажання відповідача оплачувати отриманий товар, а не про передчасність позовних вимог. Але в будь-якому випадку обов`язок ТОВ "Волинь-Нафта" оплатити отриманий товар виникає у нього не тільки з підстав, передбачених договором, а й згідно з вимогами чинного законодавства.

Неприйнятним позивач вважає також і посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин, оскільки відповідач не зазначає, яким чином факт обстрілів ПАТ "Укртатнафта" заважає ТОВ "Волинь-Нафта" оплатити нафтопродукти, отримані ним у 2021 році.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.10.2023 позовні матеріали у справі № 903/1043/23 передані за територіальною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2023 справу № 903/1043/23 передано для розгляду судді Коліснику І.І.

Ухвалою суду від 06.11.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з порушенням вимог закону щодо процесуального оформлення позовної заяви та запропоновано заявнику протягом десяти календарних днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.12.2023, за результатом якого підготовче засідання було відкладено до 16.01.2024 у межах підготовчого провадження, продовженого до 13.02.2024 включно.

05.12.2023 до суду надійшла заява представника позивача адвоката Михайленко А.М. №14/11-1837 від 29.11.2023 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні відповідачу майно та грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах, у межах суми позову в розмірі 6138902,36 грн (а.с. 139 142).

Ухвалою суду від 07.12.2023 у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено (а.с.168 170).

У підготовче засідання 16.01.2024 представник відповідача не з`явився. 15.01.2024 керівник відповідача директор Гринишин Р.С. подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з перебуванням у щорічній відпустці.

Протокольною ухвалою від 16.01.2024 у його задоволенні судом відмовлено, оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає подальшому руху справи; відкладення підготовчого засідання не обгрунтовано необхідністю вирішити питання підготовчого засідання, передбачені статтею 182 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 197 201).

Ухвалою суду від 16.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.02.2024.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив. Про дату, час та місце цього судового засідання відповідач повідомлений належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявною у справі довідкою, сформованою системою діловодства ("ДСС") про доставлення 19.01.2024 до електронного кабінету відповідача ухвали суду про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті від 16.01.2024 (а.с. 204).

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 08.02.2024 представник позивача надала пояснення по суті спору.

За наслідком судового засідання 08.02.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь-Нафта" (далі покупець, відповідач) укладено договір поставки нафтопродуктів № 273/2/2118 від 01.04.2021 (далі договір) (а.с. 9 - 11).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що постачальник зобов`язується поставити покупцю нафтопродукти (далі товар), а покупець зобов`язується їх прийняти й оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими сторонами в додатках (специфікаціях) до цього договору.

Одиниця виміру товару тонна (п. 1.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору базис поставки EXW (резервуари АТ "Одеснафтопродукт", м. Одеса, вул. Вапняна, 54) згідно з "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі".

Поставка товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника з поставки товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики його втрати (псування) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі нафтопродуктів (п. 3.2 договору).

За змістом пункту 3.3 договору строк поставки товару: квітень 2021 р. грудень 2021 р.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена покупцем у строк 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата товару може здійснюватися частинами. Підставою для оплати за товар є рахунок постачальника. В рахунку постачальник указує вартість товару, виходячи з ціни товару, зазначеної у відповідному додатку до цього договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, який вказаний у рахунку. Оплата товару, що постачається, здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування товару, що підлягає оплаті.

За домовленістю сторін допускаються інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством України (п. 4.3 договору).

Згідно з пунктом 6.1 жодна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання викликане обставинами форс-мажору, включаючи, але не обмежуючись такими: повінню, пожежею, землетрусом, війною або військовими діями або іншими, що не залежать від сторін, обставинами, що виникли після укладення договору і перешкоджають належному виконанню зобов`язань сторін. Якщо будь-яка з таких обставин безпосередньо спричинила невиконання зобов`язань у строки, встановлені цим договором, то ці строки пропорційно продовжуються на час дії відповідних обставин.

Сторона, яка не виконала зобов`язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим органом (п. 6.3 договору).

Пунктом 6.4 договору передбачено, що положення цього розділу не застосовуються, якщо обставини форс-мажору наступили протягом строку прострочення виконання зобов`язань стороною, яка на них посилається.

Відповідно до пункту 7.1 договору строк його дії: з моменту підписання сторонами по 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного їх здійснення.

Сторонами підписані специфікації на поставку товару на загальну суму 8108902,36 грн, у тому числі:

- специфікація від 06.04.2021 на суму 676362,60 грн (додаток № 1/04 до договору), згідно з якою поставці підлягає бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 (ДСТУ 7687:2015) у кількості 4,453 т за ціною 29400,00 грн/т та паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (ДСТУ 7688:2015) у кількості 19,342 т за ціною 28200,00 грн/т (а.с. 12);

- специфікація від 01.05.2021 на суму 1010713,74 грн (додаток № 1/05 до договору), згідно з якою поставці підлягає паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (ДСТУ 7688:2015) у кількості 26,134 т за ціною 25875,00 грн/т та бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 (ДСТУ 7687:2015) у кількості 11,701 т за ціною 28587,00 грн/т (а.с. 13);

- специфікація від 16.05.2021 на суму 263252,26 грн (додаток № 2/05 до договору), згідно з якою поставці підлягає паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (ДСТУ 7688:2015) у кількості 10,174 т за ціною 25875,00 грн/т (а.с. 14);

- специфікація від 01.06.2021 на суму 796623,97 грн (додаток № 1/06 до договору), згідно з якою поставці підлягає паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (ДСТУ 7688:2015) у кількості 31,714 т за ціною 25119,00 грн/т (а.с. 15);

- специфікація від 01.07.2021 на суму 1802475,18 грн (додаток № 1/07 до договору), згідно з якою поставці підлягає паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (ДСТУ 7688:2015) у кількості 32,150 т за ціною 26802,00 грн/т, бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 (ДСТУ 7687:2015) у кількості 21,172 т за ціною 30600,00 грн/т, бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 (ДСТУ 7687:2015) у кількості 9,264 т за ціною 31620,00 грн/т (а.с. 16);

- специфікація від 01.08.2021 на суму 939117,28 грн (додаток № 1/08 до договору), згідно з якою поставці підлягає паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (ДСТУ 7688:2015) у кількості 28,087 т за ціною 25284,00 грн/т та бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 (ДСТУ 7687:2015) у кількості 7,362 т за ціною 31101,00 грн/т (а.с. 17);

- специфікація від 01.09.2021 на суму 674918,19 грн (додаток № 1/09 до договору), згідно з якою поставці підлягає паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (ДСТУ 7688:2015) у кількості 15,787 т за ціною 29241,00 грн/т та бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 (ДСТУ 7687:2015) у кількості 6,812 т за ціною 31311,00 грн/т (а.с. 18);

- специфікація від 01.11.2021 на суму 304513,50 грн (додаток № 1/11 до договору), згідно з якою поставці підлягає паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (2710194300) (ДСТУ 7688:2015) у кількості 11,405 т за ціною 26700,00 грн/т (а.с. 19);

- специфікація від 01.12.2021 на суму 849556,08 грн (додаток № 1/12 до договору), згідно з якою поставці підлягає паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (2710194300) (ДСТУ 7688:2015) у кількості 28,779 т за ціною 29520,00 грн/т (а.с. 20);

- специфікація від 01.01.2022 на суму 791369,56 грн (додаток № 1/01 до договору), згідно з якою поставці підлягає паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0 (2710194300) (ДСТУ 7688:2015) у кількості 24,769 т за ціною 31950,00 грн/т (а.с. 21).

Специфікація від 01.01.2022 на суму 791369,56 грн містить посилання на договір, утім доказів продовження строку дії договору після 31.12.2021 у визначеному законом порядку матеріали справи не містять.

У період з квітня 2021 року по січень 2022 року позивач поставив відповідачу визначений специфікаціями товар на загальну суму 8108902,36 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі нафтопродуктів: № 1/04 від 30.04.2021 на суму 676362,60 грн, № 1/05 від 31.05.2021 на суму 1273966,00 грн, № 1/06 від 30.06.2021 на суму 796623,97 грн, №1/07 від 31.07.2021 на суму 1802475,18 грн, № 1/08 від 31.08.2021 на суму 939117,28 грн, № 1/09 від 30.09.2021 на суму 674918,19 грн, № 1/11 від 30.11.2021 на суму 304513,50 грн, № 1/12 від 31.12.2021 на суму 849556,08 грн, № 1/01 від 31.01.2022 на суму 791369,56 грн (а.с. 22 - 30).

Оплату отриманого товару відповідач здійснив частково в сумі 1970000,00 грн згідно з платіжними інструкціями № 433 від 01.06.2021 на суму 440000,00 грн, № 686 від 12.08.2021 на суму 600000,00 грн, № 697 від 13.08.2021 на суму 160000,00 грн, № 701 від 16.08.2021 на суму 230000,00 грн, № 711 від 18.08.2021 на суму № 540000,00 грн (а.с. 31 - 35).

Залишок не сплаченої суми за отриманий товар становить 6138902,36 грн (8108902,36 1970000,00 = 6138902,36).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією №14/05-143 від 24.01.2023 з вимогою про погашення заборгованості в сумі 6138902,36 грн (а.с.49).

Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.

Листом № 38/10-774 від 04.04.2023, направленим на адресу відповідача 13.04.2023, позивач повідомив останнього про зміну поточного рахунку ПАТ "Укртатнафта" й просив сплатити заборгованість за повторно виставленими рахунками (а.с. 36 - 48).

Відповідач залишку коштів за отримані нафтопродукти на суму 6138902,36 грн не сплатив, що й стало причиною спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з поставкою позивачем у період з квітня 2021 року по січень 2022 року товару на суму 8108902,36 грн та виконанням/невиконанням відповідачем обов`язку щодо його повної оплати.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частинами першою, другою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Надані позивачем докази свідчать про те, що позивач належним чином виконав своє зобов`язання з поставки відповідачу товару у квітні - грудні 2021 року у межах договору на суму 7317532,80 грн та у січні 2022 року поза межами договору на суму 791369,56 грн, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання з оплати цього товару.

За приписом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки розрахунки за товар у порядку попередньої оплати відповідачем не здійснювалися, то згідно з пунктом 4.2 договору відповідач, за відсутності листа-вимоги постачальника, повинен був оплатити отриманий за договором товар не пізніше 60-ти календарних днів від дати його поставки за актом приймання-передачі нафтопродуктів.

Вартість товару, поставленого поза межами строку дії договору, мала бути оплачена відповідачем у порядку, встановленому частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України, тобто після прийняття товару.

З урахуванням положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків відповідач повинен був оплатити поставлений йому за актами приймання-передачі товар у такі строки: за актом № 1/від 30.04.2021 на суму 676362,60 грн не пізніше 29.06.2021, за актом № 1/05 від 31.05.2021 на суму 1273966,00 грн не пізніше 30.07.2021, за актом № 1/06 від 30.06.2021 на суму 796623,97 грн не пізніше 30.08.2021, за актом № 1/07 від 31.07.2021 на суму 1802475,18 грн не пізніше 29.09.2021, за актом № 1/08 від 31.08.2021 на суму 939117,28 грн не пізніше 01.11.2021, за актом № 1/09 від 30.09.2021 на суму 674918,19 грн не пізніше 29.11.2021, за актом № 1/11 від 30.11.2021 на суму 304513,50 грн не пізніше 31.01.2022, за актом № 1/12 від 31.12.2021 на суму 849556,08 грн не пізніше 01.03.2022, за актом № 1/01 від 31.01.2022 на суму 791369,56 грн не пізніше 01.02.2022.

Отже, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати є таким, що настав.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення залишку заборгованості за отриманий товар у сумі 6138902,36 грн.

Згідно з частиною першою статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Заперечення відповідача проти позову щодо неможливості здійснення оплати за відсутності рахунку/вимоги про оплату судом відхиляються з огляду на таке.

Сторони в договорі погодили можливість оплати товару альтернативно, як до його передання (шляхом здійснення попередньої оплати), так і після прийняття покупцем цього товару, а саме за вимогою постачальника про оплату або не пізніше 60 календарних днів від дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів (у випадку відсутності такої вимоги) на підставі рахунку постачальника.

Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку, однак за змістом статті 692 Цивільного кодексу України та пункту 4.2 договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується з дати поставки товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів, а не рахунку.

Суд звертає увагу також на те, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою в розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар. Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018 у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019 у справі № 918/537/18, від 29.08.2019 у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020 у справі № 915/400/18.

Зміна платіжних реквізитів постачальника-позивача відбулась у 2023 році, про що відповідача було повідомлено листом № 38/10-774 від 04.04.2023.

Щодо доводів відповідача про настання форс-мажорних обставин, наведених в обґрунтування заперечень проти позовних вимог, слід зазначити наступне.

За приписом частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Перелік форс-мажорних обставин визначений пунктом 6.1 договору. При цьому пунктом 6.3 договору передбачено, що сторона, яка не виконала зобов`язання за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону. Доказом настання та/або припинення дії обставин форс-мажору є документ, виданий регіональною Торгово-промисловою палатою (її відділенням) або уповноваженим державним органом.

Позивач не застосовує до відповідача заходи відповідальності за невиконання зобов`язань з оплати отриманого товару.

Крім того, обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), пов`язані з початком 24.02.2022 військової агресії російської федерації проти України, на які посилається відповідач, не можуть служити підставою для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, що в основному мало місце до настання таких обставин (крім зобов`язання з оплати товару за актом № 1/12 від 31.12.2021 на суму 849556,08 грн, строк виконання якого настав 01.03.2022). Однак, відповідач доказів письмового повідомлення позивача про неможливість виконання зобов`язання внаслідок настання обставин непереборної сили в порядку, визначеному пунктом 6.3 договору, суду не надав.

Загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким з 24.02.2022 було засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) на всій території України, не є належним і допустимим доказом наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання за договором, що пов`язане з настанням обставин непереборної сили, оскільки згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) шляхом видачі сертифіката про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Тож, указаний лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили).

Інших доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення відповідача від виконання ним зобов`язання з оплати отриманого від позивача товару в установлені договором та законом строки матеріли справи не містять і відповідачем суду не надано.

Відтак, відповідачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6138902,36 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 92083,54 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 118, 165, 202, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Нафта" про стягнення 6138902,36 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Нафта" (49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 40А, офіс 5; ідентифікаційний код 42342698) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (39609, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3; ідентифікаційний код 00152307) заборгованість у сумі 6138902,36 грн, судовий збір у сумі 92083,54 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.02.2024.

Суддя І.І. Колісник