Рішення

від 06.02.2024 по справі 908/2903/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024 Справа № 908/2903/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №908/2903/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ РЕЗЕРВ", 69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31 (представник: Клімченко М.Г., АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до відповідача: фізичної особи-підприємця Грібінюкової Людмили Олександрівни, АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2

про стягнення 465 866,51 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Клімченко М.Г., ордер серії АР № 1133350 від 11.09.23

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

18.09.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява без номеру та дати з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "СІЧ РЕЗЕРВ" (далі ТОВ "СІЧ РЕЗЕРВ") до фізичної особи-підприємця Грібінюкової Людмили Олександрівни (далі ФОП Грібінюкова Л.О.) про стягнення заборгованості згідно договору оренди від 25.02.20 № 4/СР/25/02/20 у розмірі 465 866,51 грн, а саме: 280 290,63 грн основного боргу, 117 456,00 грн пені, 10 977,92 грн 3 % річних та 57 141,96 грн інфляційних втрат.

18.09.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2903/23 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 25.09.23 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2903/23 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 24.10.23 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 24.10.23 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - по 25.12.23 включно та відкладено підготовче засідання на 21.11.23 об 11 год. 00 хв.

24.10.23 на електронну адресу суду надійшов лист Грібінюкової Людмили Олександрівни за вих. від 24.10.23 (лист надійшов після судового засідання 24.10.23), в якому остання повідомляє суд, що (дослівно):

"… У зв`язку з воєнним станом в Україні, заради безпеки моєї доньки я перебуваю за кордоном, у Німеччині. Випадково дізналася з за стосунку "Дія", що на мене відкрито судову справу. Але справа в тому, що мене ніхто заздалегідь не попередив. Порушено мої права, і я не розумію причини цього позову до мене. Виїхати з Німеччини до України без доньки я не можу, а з нею не маю права за німецьким законодавством. Будь ласка, прошу надати мені безкоштовного адвоката та перенести судове засідання. Як доказ я відправляю вам німецькі документи.".

В судовому засіданні 21.11.23 представник позивача надав пояснення, які виникли в суду на стадії підготовчого засідання у справі.

Представник відповідача (відповідач) в судове засідання 21.11.23 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 21.11.23 судом відкладено підготовче засідання у справі на 12.12.23 о 12 год. 00 хв. Крім того, вказаною ухвалою суду від 21.11.23 відповідачу було роз`яснено права та обов`язки у відповідності до норм чинного ГПК України.

11.12.23 на електронну адресу суду від представника позивача ТОВ "СІЧ РЕЗЕРВ" надійшла заява без номеру та дати, в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи докази надсилання позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3

Представник відповідача (відповідач) в судове засідання 12.12.23 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Судом в судовому засіданні 12.12.23 прийнято до розгляду заяву представника позивача без номеру і дати та залучено до матеріалів справи докази надсилання позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача.

Ухвалою суду від 12.12.23 відкладено підготовче засідання на 21.12.23 о 10 год. 30 хв.

Представник відповідача (відповідач) в судове засідання 21.12.23 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 21.12.23 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.01.24 об 11 год. 00 хв.

Представник відповідача (відповідач) в судове засідання 10.01.24 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до законодавства.

Ухвалою від 10.01.24 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 30.01.24 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 30.01.24 представник позивача надав пояснення, які виникли в суду на стадії розгляду справи по суті.

Ухвалою від 30.01.24 оголошено перерву в судовому засіданні в розгляді справи по суті спору до 06.02.24 о 12 год. 00 хв.

Представник відповідача (відповідач) в судове засідання 06.02.24 в черговий раз не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до законодавства.

Оскільки час розгляду справи в господарських судах суді чітко регламентований чинним ГПК України, у судовому засіданні 06.02.24, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачкою умов договору оренди №4/СР/25/02/20 від 25.02.20 щодо повноти та своєчасності оплати орендних платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 280 290,63 грн. У зв`язку з простроченням відповідачем внесення орендної плати, позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 57 141,96 грн, 3% річних у сумі 10 977,92 грн, пеню у сумі 117 456,00 грн.

У судовому засіданні 06.02.24 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачем відзив на позовну заяву або пояснення по суті спору не надано.

З метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2903/23 господарським судом рекомендованим листом з повідомленням, а також на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку ст.ст. 120, 121, 176, 242, 252 ГПК України, направлявся екземпляр ухвали Господарського суду Запорізької області від 25.09.22 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

У розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.21 №1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в «Електронному кабінеті» ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів (постанова КАС ВС від 7.07.2022 у справі № 120/4298/21-а).

За таких обставин, електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3, на яку надсилались всі ухвали суду у справі №908/2903/23, є офіційною адресою відповідачки, оскільки вказана в розділі «Інформація для здійснення зв`язку» щодо ФОП Грібінюкової Л.О. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як свідчить довідка Господарського суду Запорізької області, електронний лист до електронної скриньки ФОП Грібінюкової Л.О. доставлено 28.09.23.

При цьому, ухвала, яка надсилалася на юридичну адресу відповідачки через підприємство «Укрпошта», повернулась із відміткою підприємства зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2903/23.

Крім того, про обізнаність відповідачки щодо розгляду Господарським судом Запорізької області справи №908/2903/23 свідчить її електронний лист, надісланий на електронну адресу суду 24.10.23.

Згідно ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наявні матеріали справи за № 908/2903/23 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.02.20 між ТОВ «СІЧ РЕЗЕРВ» /орендодавець/ та ФОП Грібінюковою Л.О. /орендар/ укладено договір оренди №4/СР/25/02/20 (надалі - договір), за умовами п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування нежитлове приміщення, що визначене у цьому договорі (надалі іменується - об`єкт оренди) і яке знаходиться у володінні орендодавця, а орендар зобов`язується прийняти та зобов`язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до п. 1.2. договору, адреса будинку, у якому знаходиться приміщення, що орендується: м. Запоріжжя, вул. поштова, буд. 31, зазначене приміщення належить орендодавцю на праві приватної власності, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно №68378425.

В оренду передаються нежитлові приміщення за №№13, 14, 15, розташовані на 1-му поверсі літ. А2, загальною площею 114,5 кв.м. (п. 1.3. договору).

Строк оренди складає 2 роки 11 місяців з моменту його прийняття за актом прийому-передачі (п. 4.1. договору).

Акт прийму-передачі об`єкту оренди підписаний сторонами і скріплений печатками 25.02.20.

Відповідно до п. 5.1. договору, розмір орендної плати за один місяць оренди становить 6 000,00 грн без ПДВ.

В п. 5.2. договору сторонами обумовлено, що орендна плата не нараховується протягом 3 місяців від дати підписання акту приймання-передачі об`єкту оренди у зв`язку з проведенням орендарем капітального ремонту об`єкту оренди. Після спливу вказаного терміну (три місяці) і до моменту повернення об`єкту оренди, яке підтверджується відповідним актом, нараховується і сплачується орендна плата згідно умов договору.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць сплачується з врахуванням офіційно оприлюдненого Державною службою статистики України індексу інфляції за минулий місяць. У разі, якщо індекс інфляції за минулий місяць нижче 1, індекс інфляції прирівнюється одиниці.

В п. 5.3. договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця або в готівковій формі через касу Орендодавця за наданими рахунками протягом 5-ти банківських днів з дати отримання рахунків, але не пізніше 12-го числа поточного місяця. У разі відсутності у орендаря рахунку на оплату орендної плати орендар повинен сплатити орендну плату у зазначений у цьому пункті строк на підставі цього Договору у розмірі орендної плати за попередній місяць з урахуванням усіх змін розміру орендної плати, що передбачені цим договором.

Згідно п. 5.6. договору, вартість витрат, пов`язаних з утриманням та/або обслуговуванням об`єкту оренди (компенсація витрат за спожиту електроенергію, електроенергію, яка використовується для освітлення місць загального користування, води, відвід води, організація охорони/спостереження за приміщенням, що орендується, зовнішнє освітлення прилеглої території, сортуванням відходів вторинної сировини), та інші витрати не входять в суму орендної плати.

В п. 5.7. договору вказано, що витрати, пов`язані, з обслуговуванням та/або утриманням об`єкту оренди (компенсація вартості спожитої електроенергії, електроенергію, яка використовується для освітлення місць загального користування, води, відвід води, організація охорони/спостереження за приміщенням, що орендується, зовнішнє освітлення прилеглої території, сортуванням відходів вторинної сировини) компенсуються орендарем щомісяця, протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від орендодавця.

До 7-го числа поточного місяця орендар сплачує аванс на витрати, пов`язані з утриманням та/або обслуговуванням об`єкту оренди за наступний місяць.

У разі відсутності у орендаря рахунку на оплату витрат, пов`язаних з утриманням та/або обслуговуванням об`єкту оренди (компенсації вартості спожитої електроенергії, електроенергію, яка використовується для освітлення місць загального користування, води, відвід води, організація охорони/спостереження за приміщенням, що орендується, зовнішнє освітлення прилеглої території), орендар повинен сплатити вартість таких послуг у зазначений у цьому пункті строк на підставі цього договору у розмірі за попередній місяць.

За умовами п. 11.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.02.23.

Цей договір вважається пролонгованим на той же строк та на тих же умовах, якщо одна із сторін за 30 календарних днів до дати, вказаної в п. 11.2. договору письмово не повідомить іншу сторону про бажання припинити дію цього договору (п. 11.8. договору).

За умовами розділу 8 договору «Порядок повернення об`єкта оренди», при переданні об`єкта оренди складається акт передавання-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії (п. 8.5.).

Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, жодною із сторін не заявлено про припинення дії договору оренди та, відповідно, акт передавання-приймання об`єкту від відповідача позивачеві сторонами не складався та не підписувався.

В позовній заяві позивач вказує, що за період квітень 2021 р. - серпень 2023 р. у відповідача виникла заборгованість з оплати орендної плати у сумі 208 950,39 грн та 71 340,24 грн - заборгованість з відшкодування комунальних витрат.

Несплата відповідачем заборгованості у сумі 280 290,63 грн стала підставою для звернення ТОВ «СІЧ РЕЗЕРВ» до суду з позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі не надання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України), суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, ін. правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або ін. вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України, сторони у цій справі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а відтак договір є укладеним.

Судом прийнято до уваги, що вказаний договір в установленому законом порядку не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутись до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Умовами договору визначено порядок сплати орендарем орендної плати та окремо вартості витрат, пов`язаних з утриманням та/або обслуговуванням об`єкту оренди (компенсація витрат за спожиту електроенергію, електроенергію, яка використовується для освітлення місць загального користування, води, відвід води, організація охорони/спостереження за приміщенням, що орендується, зовнішнє освітлення прилеглої території, сортуванням відходів вторинної сировини).

Позивачем до матеріалів справи надано копії рахунків-фактур щодо орендної плати та відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення. При цьому, позивачем не надано доказів їх вручення чи направлення відповідачеві.

В той же час, судом враховано, що пунктами 5.3. та 5.7. договору встановлено обов`язок орендаря сплачувати відповідні платежі незалежно від отримання рахунків для оплати.

Відповідачем доказів оплати заборгованості не надано, правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався. Припинення дії договору та повернення орендованого майна позивачеві належними та допустимими доказами не доведено.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальній сумі 280 290,63 грн підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення відповідачем виконання зобов`язання позивачем нараховано інфляційні втрати у сумі 57 141,96 грн, 3% річних у сумі 10 977,92 грн, пеню у сумі 117 456,00 грн (нарахування здійснено окремо на суму заборгованості з орендної плати та на заборгованість з відшкодування витрат на утримання об`єкту оренди).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язань, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в т.ч. передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.5 договору встановлено, що у разі порушення умов договору по розділу 5 «Орендна плата за розрахунки за договором», орендар виплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в момент прострочення, від простроченої (несплаченої) суми за кожен день такого прострочення (несплати).

Позивачем розрахунок пені здійснено за період з 12.09.22 по 08.09.23. При цьому, в обґрунтування періодів нарахування позивач посилається на наступне.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.20 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» установлено на всій території України карантин з 12.03.20.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.20 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID -19», прийнятої відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.20, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.20 №239, від 20.05.20 №392, від 22.07.20 №641, від 26.08.20 №760, від 13.10.20 №956, від 09.12.20 №1236, від 17.02.21 №104, від 21.04.21 №405, від 23.02.22 №229, №630 від 27.05.22, №928 від 19.08.22, №383 від 25.04.23 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою №1423 від 23.12.22 вніс зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.20 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2». Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID -19 до 30.06.23.

02.04.20 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)», згідно якого Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 7. Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID -19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

З викладеного вбачається, що законодавець у наведеній нормі присічний строк визнав продовжуваним, а тому позивач на період дії карантину не обмежений шестимісячним строком нарахування пені.

В той же час, постановою КМУ № 651 від 27.06.23 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «ЗАКОНОДАВСТВО» розрахунки пені, виконані позивачем, та періоди їх нарахування, судом встановлено, що позивачем при визначенні періоду нарахування пені з 12.09.22 по 08.09.23 помилково не враховано, що дію карантину припинено 30.06.23. Відтак, нарахування пені за період з 01.07.23 по 08.09.23 є безпідставним. За викладених обставин, позовні вимоги в цій частині задовольняються частково у сумі 96 990,13 грн. В іншій частині судом відмовляється через не обґрунтованість.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Перевіривши за допомогою комп`ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи «ЗАКОНОДАВСТВО» розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, а також періоди їх нарахування, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати у сумі 57 141,96 грн та 3% річних у сумі 10 977,92 грн.

За викладених обставин, позов задовольняється частково.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 126, 129, 130, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Грібінюкової Людмили Олександрівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ РЕЗЕРВ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31, код ЄДРПОУ 40915658) - 280 290 (двісті вісімдесят тисяч двісті дев`яносто) грн 63 коп. основного боргу, 57 141 (п`ятдесят сім тисяч сто сорок одну) грн 96 коп. інфляційних втрат, 10 977 (десять тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн 92 коп. 3% річних, 96 990 (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн 13 коп. пені та 6 680 (шість тисяч шістсот вісімдесят) грн 53 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію російської федерації проти України … повний текст рішення складено 16.02.2024.

Суддя В.Л. Корсун