Повістка

від 22.02.2024 по справі 908/2903/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2024 Справа № 908/2903/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Сиротенко В.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ТОВ СІЧ РЕЗЕРВ без номеру та дати про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2903/23

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ, 69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31 представник: Клімченко М.Г., АДРЕСА_1 , nikitaklimchenko94@gmail.com

до відповідача: фізичної особи-підприємця Грібінюкової Людмили Олександрівни, АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1

про стягнення 465 866,51 грн

В судовому засіданні присутні представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням Господарського суду Запорізькій області від 06.02.24 у справі № 908/2903/23 частково задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю СІЧ РЕЗЕРВ (далі ТОВ СІЧ РЕЗЕРВ) та стягнуто з фізичної особи-підприємця Грібінюкової Людмили Олександрівни (далі ФОП Грібінюкова Л.О.) 280 290 грн 63 коп. основного боргу, 57 141 грн 96 коп. інфляційних втрат, 10 977 грн 92 коп. 3% річних, 96 990 грн 13 коп. пені та 6 680 грн 53 коп. судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

12.02.24 на електронну адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ СІЧ РЕЗЕРВ без номеру та дати про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2903/23, в якій представник останнього просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат, що складає витрати на правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн., що понесені позивачем під час розгляду справи № 908/2903/23.

Витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.24 вказана вище заява передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 14.02.24 призначено заяву СІЧ РЕЗЕРВ без номеру та дати про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2903/23 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін на 22.02.24 о 10 год. 00 хв.

У судове засідання 22.02.24 представники сторін не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Про дату. Час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином у відповідності до законодавства.

Частиною 4 статті 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву за відсутності представників сторін на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши заяву ТОВ СІЧ РЕЗЕРВ без номеру та дати про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2903/23 суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, у т.ч., належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 123 ГПК України).

В позовній заяві позивачем було зазначено орієнтовну суму витрат на правову допомогу 35 000,00 грн та зазначено, що детальний розрахунок розміру витрат буде надано пізніше. В прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути витрати на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано копії наступних документів:

-договору №06/03 від 03.07.23 про надання правової допомоги, укладеного між адвокатом Клімченко М.Г. та ТОВ «СІЧ РЕЗЕРВ»;

- акт прийому-передачі наданої правової допомоги №1/2903 від 30.11.23 на суму 12 000,00 грн,

- акт прийому-передачі наданої правової допомоги №2/2903 від 12.01.24 на суму 12000,00 грн,

- акт прийому-передачі наданої правової допомоги №3/2903 від 08.02.24 на суму 8000,00 грн.

В п. 4.1. вказаного договору про надання правової допомоги зазначено, що гонорар адвоката за цим договором складає, зокрема:

- за складання однієї заяви по суті справи 4 000,00 грн,

- за представництво інтересів клієнта в судах 4 000,00 грн за одне судове засідання.

За умовами п. 4.2. договору, гонорар підлягає сплаті протягом 30 днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування клієнтом грошових коштів на розрахунковий рахунок адвоката або внесення готівкою в касу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затв. звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.17), необхідно дотримуватись принципу розумного обґрунтування розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Суд здійснюючи розподіл судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) вказує наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його усталеною практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати за послуги адвоката суд вказує, що наявні в матеріалах справи вказані вище докази на підтвердження заявлених витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.19 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а, натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у т.ч. чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З наданих позивачем актів прийому-передачі наданої правової допомоги вбачається, що адвокатом надано, а замовником (позивачем у справі) надано/прийнято наступні послуги:

-складання позовної заяви у справі №908/2903/23 4 000,00 грн,

-участь в 7-ми судових засіданнях (24.10.23, 21.11.23, 12.12.23, 21.12.23, 10.01.24, 30.01.24, 06.02.24) по 4 000,00 грн за кожне судове засідання (всього 28 000,00 грн).

Всього надано правової допомоги на суму 32 000,00 грн.

У відповідності до ст. 129 ГПК України, судові витрати з розгляду даної справи розподіляються між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить з врахуванням часткового задоволення позову стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 000,00 грн.

У даному випадку, з огляду на ступінь складності даної справи, заявлена до стягнення сума винагороди є обґрунтованою, відповідає критеріям пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Відповідачем не надано заперечень щодо заяви про стягнення понесених позивачем витрат на правову допомогу. Крім того, судом враховано, що від відповідача клопотання про зменшення розміру заявленої до стягнення суми витрат на правову допомогу не надходило.

З урахуванням викладеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума понесених судових витрат у розмірі 28 000,00 грн. Відповідно, заява позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 42, 46, ч. 4 ст. 116, ст. ст. 123, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ТОВ СІЧ РЕЗЕРВ без номеру та дати про ухвалення додаткового рішення суду по справі № 908/2903/23 задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Грібінюкової Людмили Олександрівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІЧ РЕЗЕРВ» (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 31, код ЄДРПОУ 40915658) 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 116 ГПК України, повний текст додаткового рішення складено 01.03.24

Суддя В.Л. Корсун