Рішення

від 01.02.2024 по справі 914/1663/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2024 Справа № 914/1663/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Прокредит Банк"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод"

до відповідача-2 ОСОБА_1

до відповідача-3 Приватного підприємства "Цареводарівка"

до відповідача-4 Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора"

до відповідача-5 Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора"

про стягнення 1036362,42 доларів США

за участю представників:

від позивача Вертас М.М.

від відповідача-1 Нестеришин Т.С.

від відповідача-2 Нестеришин Т.С.

від відповідача-3 не з`явився

від відповідача-4 не з`явився

від відповідача-5 не з`явився

Суть спору: Акціонерне товариство "Прокредит Банк" звернулось із позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод", до відповідача-2 ОСОБА_1 , до відповідача-3 Приватного підприємства "Цареводарівка", до відповідача-4 Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" та до відповідача-5 Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" про стягнення 1036362,42 доларів США. Зокрема позивач у позовній заяві просить:

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з поручителя ОСОБА_1 , як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з поручителя Приватного підприємства "Цареводарівка", як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з поручителя Командитного товариства " ОСОБА_1 і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з поручителя Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом.

Ухвалою суду від 31.05.2023 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Необхідно зазначити, що ухвалою суду від 21.07.2023 задоволено заяву (вх.№2820/23 від 19.07.2023) Акціонерного товариства "Прокредит Банк" про забезпечення позову у даній справі №914/1663/23 та вжито такі заходи забезпечення позову:

- накладено арешт на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 29,3 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1531588880000, що належить ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), в межах ціни позову 1036362,42 доларів США, що станом на дату складання заяви про забезпечення позову складало 37898322,80 грн;

- накладено арешт на цех ТНС літ. Д-2, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна 25145998, що належить ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), у межах ціни позову 1036362,42 доларів США, що станом на дату складання заяви про забезпечення позову складало 37898322,80 грн;

- накладено арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Бар Оіл" (код ЄДРПОУ - 42853976) у розмірі 100% статутного капіталу, номінальною вартістю 100000,00 грн, яка належить ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), у межах ціни позову 1036362,42 доларів США, що станом на дату складання заяви про забезпечення позову складало 37898322,80 грн.

В судовому засіданні 28.11.2023 суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 01.02.2024 позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні 01.02.2024 проти позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, що наведені у поданому відзиві на позовну заяву.

Відповідач-3, відповідач-4 та відповідач-5 явку представників в судове засідання 01.02.2024 не забезпечили.

Крі того, відповідачами подано заяви про відстрочку виконання рішення суду у даній справі №914/1663/23 строком на один рік (дванадцять місяців) з дня ухвалення рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, суд встановив таке.

20.08.2020 між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (позичальник) укладено рамкову кредитну угоду №FW1501.1542, відповідно до умов якої банк встановлює для позичальника наступні рамкові кредитні умови: максимальна сума 200000000,00 грн, максимальний строк 120 місяців, максимальний розмір процентів 40% річних. Ця рамкова кредитна угода застосовується до таких кредитних послуг, які позичальник може одержати від банку згідно з умовами та положеннями, визначеними в цій угоді: овердрафт; строковий кредит; відновлювальна кредитна лінія; гарантії, акредитиви (документарні операції); кредитні картки (окремо - «кредитна послуга», разом - «кредитні послуги»).

Використання будь-якої кредитної послуги в рамках цієї рамкової угоди можливе лише на підставі позитивного рішення компетентного внутрішнього органу банку і за умови укладення окремих кредитних договорів, які є невід`ємними частинами цієї угоди і не мають самостійного значення (окремо - «кредитний договір», разом - «кредитні д оговори»). Позичальник може отримувати кошти в межах ліміту, встановленого для наданої кредитної послуги. Банк зберігає за собою право відмовити позичальнику як в укладенні кредитного договору, так і в наданні коштів по вже укладеному кредитному договору якщо, згідно зі звичайною оцінкою банку, фінансова ситуація позичальника суттєво погіршилася з часу підписання цієї угоди, або якщо позичальник має прострочені платежі за будь-яким договором з банком.

Згідно з пунктом 5 рамкової угоди, проценти та комісії за користування кредитними послугами позичальник зобов`язаний сплатити банку проценти у розмірі та порядку, визначених рамковою угодою та кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених рамковою угодою. Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.

Пунктами 7 та 8 рамкової угоди передбачено, що кредитними договорами може бути встановлена можливість зміни процентної ставки та інших платежів за кредитом. Умови та випадки таких змін визначаються відповідним кредитним договором. Будь-яка кредитна послуга, кошти за якою були отримані згідно з цією угодою, погашається в порядку, визначеному цією угодою та відповідним кредитним договором.

Відповідно до пункту 10 рамкової угоди, сторони погоджуються, що поручителі позичальника вправі провести погашення грошових зобов`язань за позичальника, починаючи з дня настання строку погашення.

Згідно з пунктом 19 рамкової угоди, усі додатки, зміни та/або доповнення (надалі - зміни) до цієї угоди, а також кредитні договори та зміни до них є її невід`ємною частиною, не мають самостійного значення і на них поширюються положення цієї угоди. Зміни до цієї угоди та/чи кредитних договорів вносяться за взаємною згодою сторін. Згода щодо змін вважатиметься досягнутою у належній формі та взаємною, а зміни чинними та обов`язковими для сторін, якщо ці зміни будуть внесені одним з наступних способів:

1) шляхом підписання обома сторонами одного документа або обміну підписаними кожною стороною окремо примірниками договору про внесення змін поштовим, факсимільним, електронним зв`язком, системами дистанційного управління рахунками, іншим способом, що дозволяє отримати матеріальну форму змін, підписів, відбитків печаток сторін (у тому числі у цифровому вигляді);

2) шляхом подання позичальнику письмової пропозиції банку, де вказано суть змін та дата їх введення і отримання згоди позичальника на такі зміни. У випадку отримання такої згоди зміни вступають в силу в момент та на умовах, вказаних у пропозиції банку без необхідності підписання окремого договору про внесення цих змін. Згода Позичальника на зміни вважатиметься отриманою з моменту настання хоча б однієї з таких подій:

- отримання від позичальника письмового погодження, в тому числі у вигляді погоджувального напису на самому повідомленні банку;

- протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту відправлення позичальнику пропозиції про зміни банк не отримає від позичальника письмового заперечення проти таких змін. Якщо заперечення стосуватимуться лише частини змін, то зміни, які не заперечуються вважатимуться погодженими;

- виконання позичальником кредитних договорів з врахуванням запропонованих банком змін.

02.07.2021 між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542, відповідно до якого позичальник звернувся до банку з проханням надати йому кредитну лінію відповідно до умов рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020 та цього договору. Положення рамкової угоди доповнюють цей договір про відкриття кредитної лінії, якщо вони не суперечать положенням останнього.

Згідно з пунктом 1 договору, банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію (надалі - «кредитна лінія») на наступних умовах: розмір ліміту: 2260000,00 доларів США; дата початку строку дії періоду та дата закінчення строку дії періоду доступності: з 02.07.2021 по 04.07.2022; з 05.07.2022 по 03.07.2023; з 04.07.2023 по 02.07.2024.

Пунктом 3 договору передбачено, що протягом періоду доступності банк надає позичальнику кредит в межах відповідного розміру ліміту за умови, що банк отримав від позичальника щонайменше за 1 (один) робочий день до запланованої дати видачі такого кредиту (надалі - «дата видачі кредитних коштів») належним чином оформлену заявку на надання кредитних коштів (надалі - «заявка на надання кредитних коштів»), або за наявності технічної можливості позичальник самостійно здійснює перерахування необхідної суми кредитних коштів з окремого аналітичного рахунку балансового рахунку 2063 на свій поточний рахунок, зазначений в розділі 6 цього договору. Кредит видається в межах дії відповідного періоду доступності за умови, що дата видачі кредитних коштів передує даті погашення. «Кредит» означає позику, яка надається банком за кредитною лінією. «Робочий день» означає день, у який банк відкритий для проведення бізнес-операцій. «Період доступності» означає період, встановлений пунктом 1 цього договору, який діє від початку строку дії періоду доступності до його закінчення. Кожний наступний період доступності (крім першого) починає діяти у зазначені в пункті 1 цього договору календарні дати лише за умови прийняття банком відповідною рішення та направлення позичальнику повідомлення. Для прийняття такого рішення банк має право провести фінансово-економічний аналіз стану позичальника, та/або групи пов`язаних з ним юридичних осіб (надалі - «група компаній»). «Група компаній» означає групу юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які пов`язані відносинами контролю, корпоративного управління, досягнення спільного економічного результату чи несуть спільний економічний ризик. Перелік групи компаній встановлюється банком на підставі інформації, наданої позичальником, та може змінюватись залежно від зміни характеру відносин між цими особами.

Відповідно до пункту 5 договору, термін дії кредитної лінії завершується після закінчення періоду доступності, або в день повного закриття ліміту у дату, вказану в пункті 1 цього договору як дата закінчення строку дії періоду доступності (раніше та надалі - «дата погашення»).

Згідно з пунктом 7 договору, на непогашену частину основної суми кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 4.5% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Проценти діють з моменту укладення цього договору і до моменту їх зміни відповідно до правил, вказаних нижче.

Через кожні 12 місяців, починаючи з дати видачі кредиту та до моменту його повного погашення (надалі дата зміни процентів), розмір процентів за користування кредитом, виданим на підставі цього договору змінюється і встановлюється у розмірі, що визначається за формулою: Проценти = індекс Libor 12 + 4.26%. Дані про величини індексу є загальнодоступними в мережі інтернет, зокрема на офіційному сайті банку (https://www.procreditbank.com.ua/).

Для розрахунку процентів застосовується відповідний індекс, який розрахований на основі депозитних ставок у валюті кредиту на строк 12 місяців та оприлюднюється станом на передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю у якому наступає дата зміни процентів. Якщо у передостанній банківський в Україні день місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів відповідний Індекс не оприлюднювався, то застосовується останній з оприлюднених до передостаннього банківського в Україні дня місяця, що передує місяцю, у якому наступає дата зміни процентів Індекс. Змінений розмір процентів застосовується з дати зміни процентів (включно) і діє до останнього календарного дня (включно), шо передує дню наступної дати зміни процентів.

Розмір процентів, визначених відповідно до вищенаведеної формули не може перевищувати максимальний розмір процентів, який вказаний у рамковій угоді, та бути меншим мінімального розміру процентів. Мінімальний розмір процентів за цим договором для кредитів, що видаються в національній валюті України становить: 9,00% річних, виходячи з 360 календарних днів у році. Для кредитів у інших валютах мінімальний розмір процентів встановлюється: 4% (чотири проценти) річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів в доларах США (USD), та 3% (три проценти) річних, виходячи з 360 календарних днів у році для кредитів в євро (EUR). Якщо розмір процентів, розрахований за формулою буде більшим ніж максимальний розмір процентів, або меншим ніж мінімальний розмір процентів, то змінений розмір процентів встановлюється на рівні максимального чи мінімального розміру відповідно.

Банк зобов`язаний відправити або вручити письмове повідомлення позичальнику про зміну процентної ставки не менш як за 15 календарних днів до дати зміни процентів. Сторони погоджуються, що оскільки на момент надання такого повідомлення розмір відповідного індексу може бути невідомий банку, у повідомлені буде вказано про факт зміни процентної ставки без визначення конкретного розміру процентів. Таке повідомлення буде вважатися належним виконанням банком свого обов`язку повідомити позичальника про зміну процентної ставки.

Підписанням цього договору позичальник дає свою беззаперечну згоду на надсилання банком повідомлень про зміну процентів засобами електронної пошти та/чи факсимільним зв`язком та/чи смс повідомленнями та/чи систем дистанційного обслуговування рахунків клієнтів та іншими засобами зв`язку, дані яких надані позичальником банку.

Сторони погодили вважати такі повідомлення письмовими повідомленнями та такими, що відповідають вимогам попереднього абзацу цього пункту. Погашення процентів здійснюється у перший банківський день кожного календарного місяця користування кредитом, а у випадку повного погашення кредиту - у день повного погашення.

Згідно з пунктом 8 договору, позичальник зобов`язаний повністю погасити кредитну лінію на дату погашення, а саме: 01.06.2022 1506667,00 доларів США, 14.06.2022 753333,00 доларів США, 04.07.2022 0,00 грн.

Позичальник вправі ініціювати збільшення та/чи продовження ліміту. У випадку позитивного рішення банку таке збільшення та/чи продовження ліміту відбувається на підставі відповідного договору про внесення змін до даного договору. За збільшення та/чи продовження ліміту позичальник зобов`язаний сплатити комісію, розмір якої встановлюється відповідно до тарифів банку, що діють на момент збільшення та/чи продовження ліміту. Повне дострокове закриття ліміту здійснюється шляхом повного погашення використаного ліміту та направлення позичальником на адресу банку письмового повідомлення про намір достроково закрити ліміт. Якщо повне дострокове закриття ліміту здійснюється позичальником у зв`язку з одночасним отриманням нового кредиту у банку, то позичальник може бути звільнений від сплати комісії за дострокове закриття ліміту. Комісія за невикористаний ліміт нараховується і сплачується у ті ж строки, що і проценти за користування кредитом і розраховується від суми невикористаного ліміту.

16.06.2022 відповідно до пункту 19 умов рамкової кредитної угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020 Акціонерне товариство "Прокредит Банк" повідомило позичальника про те, що банком вирішено внести з 16.06.2022 зміни до умов договору про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021 року (далі кредитна лінія), а саме змінити розмір ліміту кредитування та викласти Розділ 1 та Розділ 8 кредитної лінії у наступній редакції:

"1. Сума

Банк відкриває для позичальника відновлювальну кредитну лінію (надалі - «кредитна лінія») на наступних умовах: розмір ліміту - з 02.07.2021 по 01.06.2022 2260000,00 доларів США; з 02.06.2022 по 15.06.2022 1506667,00 доларів США; з 16.06.2022 1008161,00 долар США; дата початку строку дії періоду доступності та дата закінчення строку дії періоду доступності (включно): з 02.07.2021 по 04.07.2022; з 05.07.2022 по 03.07.2023; з 04.07.2023 по 02.07.2024.";

"8. Погашення кредитної лінії

Погашення кредитної лінії відбувається шляхом поетапного зменшення розміру ліміту до закінчення періоду доступності. Позичальник зобов`язаний погасити використаний розмір ліміту наступним чином: 01.06.2022 - 1506667,00 доларів США; 15.06.2022 - 1008161,00 долар США; 04.07.2022 0,00 доларів США."

14.07.2022 Акціонерне товариство "Прокредит Банк" повідомило позичальника про те, що відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021 (далі - кредитний договір) та рамкової кредитної угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020 банком прийнято рішення, зокрема, про зменшення розміру процентів за користування кредитом та викладення абзацу 1 Розділу 7 кредитного договору у наступній редакції:

"На непогашену частину основної суми кредиту нараховуються проценти за наступною ставкою: тип процентної ставки - змінювана, розмір процентів - 0,01% річних, виходячи з 360 календарних днів у році."

Крім того необхідно зазначити, що 20.08.2020 між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (клієнт) укладено договір №ІВ-417381-1 про обслуговування за допомогою системи електронного банкінгу «Інтернет-банкінг», відповідно до умов якого клієнт доручає, а банк приймає на себе зобов`язання по розрахунковому обслуговуванню поточних/депозитних рахунків клієнта в банку, реквізити, яких вказані, або будуть вказані у відповідних договорах, які укладені на момент укладення цього договору або будуть укладені в майбутньому з використанням системи електронного банкінгу «Інтернет-банкінг», в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Правовідносини сторін, в тому числі права та обов`язки сторін за цим договором, регулюються також Загальними положеннями та умовами надання банківських послуг, надалі - Загальні Положення та Умови, Операційним регламентом та Тарифами, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пунктів 1.2., 1.4., 1.5. та 1.6. договору про обслуговування за допомогою системи електронного банкінгу «Інтернет-банкінг» від 20.08.2020 №ІВ-417381-1, банк здійснює засобами системи розрахункове обслуговування рахунків клієнта, передбачене договором про обслуговування поточного рахунку/договором банківського вкладу, укладеним між банком та клієнтом. Сторони визнають, що підтвердженням належності відкритого ключа ЕЦП клієнта, є наданий до банку сертифікат відкритого ключа ЕЦП клієнта засвідчений підписом керівника клієнта. Сторони погоджуються розглядати ЕЦП документів, що пересилаються з використанням системи, як аналог власноручного підпису відповідних повноважних осіб на документах, що надаються на паперовому носії. Сторони визнають, що всі електронні документи завірені ЕЦП юридично еквівалентні відповідним документам на паперовому носії, підписаним уповноваженими особами відповідно до законодавства України, мають юридичну силу і підтверджують наявність правових відносин між сторонами. Сторони зобов`язуються приймати до виконання документи завірені ЕЦП. Електронні документи без ЕЦП уповноважених осіб клієнта не мають юридичної сили, банком не розглядаються і не виконуються.

Згідно з пунктам 8.7. та 8.8. договору про обслуговування за допомогою системи електронного банкінгу «Інтернет-банкінг» від 20.08.2020 №ІВ-417381-1, сторони домовились, що банк за згодою клієнта може змінювати Загальні Положення, Операційний регламент і Тарифи у порядку, передбаченому Загальними Положеннями та Умовами. Якщо до набрання чинності змінами та/або доповненнями банк не отримав від клієнта письмових заперечень щодо внесення змін та/або доповнень, зміни та/або доповнення вважаються прийнятими клієнтом. У випадку отримання банком письмового заперечення клієнта щодо внесення змін та/або доповнень до дати набрання чинності такими змінами та/або доповненнями таке заперечення вважається пропозицією клієнта достроково розірвати цей договір. Датою розірвання сторонами цього договору вважається дата підписання банком письмової згоди достроково розірвати договір, яка відправляється/надається клієнту. Цей договір є невід`ємною частиною всіх договорів про обслуговування поточного рахунку та всіх договорів банківського вкладу, що є чинними на дату укладення цього договору, та, що будуть укладені між банком та клієнтом у майбутньому.

20.08.2020 між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №417382-ДП1, між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (кредитор) та Приватним підприємством "Цареводарівка" (поручитель) договір поруки №419504-ДП1, між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (кредитор) та Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (поручитель) договір поруки №419505-ДП1 та між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (кредитор) та Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (поручитель) договір поруки №419506-ДП1.

Вказані договори поруки від 20.08.2020 №417382-ДП1, №419504-ДП1, №419505-ДП1 та №419506-ДП1 є аналогічними за своїм змістом.

На підставі договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод") у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник (пункт 2.1. договорів поруки).

Відповідно до пункту 2.2. договорів поруки, розмір зобов`язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів. При цьому розмір зобов`язань, які виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з врахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування еквівалент: 200000000,00 грн, ліміт строку кредитування: до 20.08.2030, максимальний розмір процентів: 40% річних.

Згідно з пунктом 2.3. договорів поруки, порука у повному обсязі поширюється на зобов`язання позичальника із врахуванням усіх кредитних договорів, а також змін та/або доповнень до кредитних договорів з моменту набрання ними чинності. Поручитель безумовно і безвідклично погоджується, що усі зміни кредитних договорів та/чи будь-які інші зміни до рамкової угоди (у тому числі зміна структури платежів погашення кредиту, зміна змінюваної процентної ставки, зміна чи введення нових комісій, штрафних санкцій, прав та обов`язків сторін тощо), а також укладення нових кредитних договорів на підставі рамкової угоди можуть здійснюватися без будь-якого погодження з поручителем, а тому порукою будуть забезпечуватися зобов`язання позичальника з врахуванням усіх таких змін і нових кредитних договорів без необхідності їх попереднього чи наступного ознайомлення чи погодження із поручителем.

Пунктами 3.2. та 3.6. договорів поруки встановлено, що поручитель зобов`язаний належно повністю виконати зобов`язання позичальника у випадку та з моменту виникнення заборгованості позичальника у зв`язку із порушенням умов кредитних договорів чи неможливістю виконання ним його зобов`язань (смерть, тривала відсутність, хвороба, ліквідація, банкрутство тощо). Кредитор може вимагати від поручителя дострокового виконання усіх зобов`язань позичальника за наявності підстав для дострокового виконання, які встановлені умовами кредитних договорів. Моментом виконання забезпечених договором зобов`язань є дата зарахування відповідної суми коштів на відповідний рахунок кредитора у черговості, визначеній кредитними договорами.

Відповідно до пункту 4.1. договорів поруки, порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії рамкової угоди, а також непред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Згідно з пунктами 4.2. та 4.5. договорів поруки, договір вступає в силу з моменту його укладення та діє протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди, належного виконання усіх зобов`язань позичальника за кредитними договорами та поручителя за договором. До усіх вимог, що випливають з договору, встановлюється позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

Як зазначено у позовній заяві, відповідач-1 порушив умови кредитного договору та вимоги законодавства України, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та процентів, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість, розмір, структура і порядок обчислення якої вказано у розрахунку заборгованості, що долучений до позовної заяви.

Зокрема як стверджує позивач, у зв`язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за кредитним договором та у зв`язку з порушенням ним вимог законодавства, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" виникла заборгованість в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом.

Як також вказано у позовній заяві, зважаючи на те, що договір поруки укладався із кожним із поручителів окремо, тому кожен із поручителів є солідарним боржником виключно разом із позичальником, проте такі поручителі не є солідарними боржниками між собою, з огляду на що позивач вважає, що Акціонерне товариство "Прокредит Банк" набуло права вимагати стягнення заборгованості у повному обсязі з кожного із поручителів, як солідарного із позичальником боржника.

При цьому позивачем зазначено, що Акціонерним товариством "Прокредит Банк" було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо кожного з відповідачів для досудового врегулювання спору, однак це не призвело до повного погашення боргу, з огляду на що позивач вимушений звернутися до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості з відповідача-1 та кожного солідарного із ним боржника - поручителя, у примусовому порядку.

Таким чином Акціонерне товариство "Прокредит Банк" звернулося із позовною заявою до Господарського суду Львівської області, в якій позивач просить:

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з позичальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з поручителя ОСОБА_1 , як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з поручителя Приватного підприємства "Цареводарівка", як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з поручителя Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора", як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- стягнути на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" з поручителя Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора", як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542 від 02.07.2021, який є невід`ємною частиною рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020, в розмірі 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом.

Відповідач-1 проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" зазначає про те, що його місцезнаходженням є: 71030, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Гетьмана Сагайдачного, 31, а починаючи з 03.03.2022 у місті Мелітополь у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та тимчасовою окупацією міста, у Мелітополі було відключено українське телебачення та мережу Інтернет, працюють виключно російські провайдери і зв`язок є виключно через російських провайдерів.

Отже як зазначив відповідач-1, причиною невиконання своїх зобов`язань за кредитним договором стала військова агресія російської федерації проти України, і при цьому відповідач-1 вказав, що така обставина не залежить від його волі та має надзвичайний і невідворотний характер. На підтвердження такої обставини відповідачем-1 подано сертифікат Запорізької Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, що виданий фізичній особі ОСОБА_1 .

При цьому, посилаючись на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21, відповідач-1 зазначає, що в судовій практиці виокремлено наступні елементи форс-мажорних обставин: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; і найголовніше унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

На підставі вищевикладеного відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідачі -2, -3, -4 та -5 проти позову не заперечили, відзив на позовну заяву не подали.

Необхідно також зазначити, що відповідачами подано заяви про відстрочку виконання рішення суду у даній справі, які є аналогічними за своїм змістом та в яких вони просять відстрочити виконання рішення суду на один рік з дня ухвалення рішення суду у цій справі.

Обгрунтовуючи заяви про відстрочку виконання рішення суду, відповідачі зазначають про те, що 24.02.2022 російська федерація розпочала повномасштабне збройне вторгнення на територію України, у зв`язку з чим Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Як вказано у заявах про відстрочку виконання рішення суду, в результаті збройної військової агресії російської федерації територія на якій зареєстровані та фактично розташовані відповідачі, тимчасово окупована російською федерацією.

Як зазначають відповідачі, після окупації території, на якій вони знаходяться, відділення українських банків на цій території припинили функціонування, інтернет-зв`язок українських провайдерів та мобільного зв`язку українських мобільних операторів відсутній, що на думку відповідачів виключає будь-яку можливість як користування онлайн-банкінгом, так і здійснення банківських операцій у відділеннях банків.

На підтвердження своїх доводів відповідачами долучено до матеріалів справи, зокрема, листи Національного банку України з інформацією про припинення функціонування відділень українських банків на цій території.

Як також зазначено відповідачами у заявах про відстрочення виконання рішення суду, на території їх місцезнаходження розташоване усе їхнє майно, а тимчасова окупація території виключає будь-яку можливість використання цього майна.

На підтвердження наявності обставин непереборної сили відповідачами долучено до матеріалів справи сертифікати Запорізької торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини.

Відповідачі вважають, що виконання рішення суду після набрання ним законної сили буде об`єктивно унеможливлене через відсутність коштів та майна на території України, де можливе здійснення і проведення виконавчих дій і, як зазначено у заявах про відстрочку виконання рішення суду, виконання рішення суду стане можливим лише після деокупації захопленої території.

Враховуючи вищезазначене, на переконання відповідачів вказані обставини у сукупності свідчать про те, що існують істотні труднощі, що унеможливлюють виконання рішення суду у даній справі (у випадку якщо суд дійде висновку про обґрунтованість позовних вимог), з огляду на що, враховуючи завдання господарського судочинства, принцип справедливості, дотримуючись балансу інтересів сторін, відповідачі вважають, що в даному випадку існують підстави для відстрочення виконання рішення у даній справі строком на один рік з дня ухвалення рішення у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, суд дійшов висновку позов задовольнити з таких підстав.

Згідно із часиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов`язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов`язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Частиною 6 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, 02.07.2021 між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (позичальник) укладено договір про відкриття кредитної лінії №1501.50741/FW1501.1542, відповідно до якого позичальник звернувся до банку з проханням надати йому кредитну лінію відповідно до умов рамкової угоди №FW1501.1542 від 20.08.2020 та цього договору. Положення рамкової угоди доповнюють цей договір про відкриття кредитної лінії, якщо вони не суперечать положенням останнього.

Факт надання банком кредитних коштів відповідачу-1 підтверджується матеріалами справи, а саме банківськими виписками, які долучено позивачем до позовної заяви.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог та як підтверджується матеріалами справи, загальний розмір заборгованості позичальника (відповідача-1) становить 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом. Докази сплати вказаної заборгованості відповідачем-1 в матеріалах справи відсутні, відповідачами не спростовано наявність зазначеного боргу. При цьому необхідно зазначити, що відповідач-1 у відзиві на позовну заяву не заперечує факту виникнення у нього заборгованості за кредитним договором. Всі заперечення відповідача-1 проти позову зводяться лише до існування форс-мажорних обставин, у зв`язку з існуванням яких він просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із статтею 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Як також встановлено судом, 20.08.2020 між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) укладено договір поруки №417382-ДП1, між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (кредитор) та Приватним підприємством "Цареводарівка" (поручитель) договір поруки №419504-ДП1, між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (кредитор) та Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (поручитель) договір поруки №419505-ДП1 та між Акціонерним товариством "Прокредит Банк" (кредитор) та Командитним товариством "Желєв С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (поручитель) договір поруки №419506-ДП1. Вказані договори поруки від 20.08.2020 №417382-ДП1, №419504-ДП1, №419505-ДП1 та №419506-ДП1 є аналогічними за своїм змістом. На підставі договору поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання усіх зобов`язань позичальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод") у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник (пункт 2.1. договорів поруки).

В матеріалах справи відсутні докази сплати заборгованості поручителями (відповідачами), відповідачі -2, -3, -4 та -5 відзив на позовну заяву не подали.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Прокредит Банк" на загальну суму 1036362,42 доларів США, з яких 1008160,64 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 28201,78 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом, є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачами, а тому підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача-1 проти позову, які полягають в існуванні обставин непереборної сили, і у зв`язку з якими відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позову, суд зазначає таке.

Як вже зазначалося судом, згідно зі статтями 526, 629 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами. Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перед тим, як з`ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, необхідно з`ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21) у правовідносинах, які є подібними.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання визначені статтею 617 Цивільного кодексу України: особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по процентах за користування кредитом. Тобто як вбачається із матеріалів справи, спір у даній справі стосується лише самого зобов`язання відповідача-1 щодо повернення позивачу кредитних коштів та його зобов`язання щодо сплати процентів за користування кредитом, а не відповідальності за порушення зобов`язання.

Отже зважаючи на вищезазначене, в даному випадку відсутні підстави для відмови у задоволенні позову на підставі статей 614, 617 Цивільного кодексу України та статті 218 Господарського кодексу України, оскільки положення вказаних статей не передбачають можливості звільнення боржника від виконання ним свого зобов`язання за договором.

Крім того у контексті доводів відповідача необхідно звернутися до сталого та послідовного висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 218 ГК України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" під час дослідження обставин форс-мажору, наявності причинно-наслідкового зв`язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням господарського зобов`язання, викладених у постановах у постановах від 17.12.2020 у справі N 913/785/17, від 10.03.2021 у справі N 922/1093/22, від 19.08.2022 у справі N 908/2287/17, від 31.08.2022 у справі N 910/15264/2.

Так, у наведених вище постановах Верховний Суд зазначав, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

У наведених постановах Верховний Суд зробив такі висновки з урахуванням тих обставин, що сторона спору обґрунтовувала їх наявність відповідним сертифікатом ТПП України. Зокрема, Верховний Суд зазначив: "…у разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами відповідно до статті 86 ГПК України. Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов`язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку".

На підставі наведеного необхідно звернутись до висновків Верховного Суду, які викладено у постанові від 10.03.2021 у справі N 922/1093/22, в якій вказано, що сам факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу (форс-мажорні обставини у розумінні відповідача з посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1 "адресований всім кого це стосується") не може бути безумовною підставою для звільнення сторони від виконання договірних зобов`язань, оскільки само по собі не свідчить про принципову неможливість виконання стороною свої договірних зобов`язань.

Також необхідно зазначити, що посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі N 915/531/17, від 26.05.2020 у справі N 918/289/19, від 17.12.2020 у справі N 913/785/17, від 30.11.2021 у справі N 913/785/17 та від 07.06.2023 у справі N 906/540/22).

Згідно з наведеними позиціями Верховного Суду факт наявності для сторони форс-мажорних обставин слід встановлювати в кожному конкретному випадку на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

Необхідно зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача із повідомленням про початок дії форс-мажорних обставин, а також не довів того, що ним відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України було вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, яке виникло на підставі кредитного договору, з огляду на що саме лише посилання на сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

Відповідач-1 зазначив, що він не має можливості здійснювати підприємницьку діяльність, оскільки адресою його місцезнаходженням є: 71030, Запорізька область, місто Мелітополь, вулиця Гетьмана Сагайдачного, 31. Тобто за твердженням відповідача-1, ним не здійснюється підприємницька діяльність у зв`язку з тим, що місто Мелітополь на даний час є тимчасово окупований військами російської федерації.

Однак як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (ідентифікаційний код 39376884) є: 79040, місто Львів, вул.Городоцька, будинок 226-Б, офіс 1032.

Враховуючи вищезазначене, посилання відповідачів на форс-мажорні обставини в даному випадку не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту та заборгованості по процентах за користування кредитом, тим більше враховуючи те, що заявлені позивачем вимоги стосуються лише самого зобов`язання відповідача-1 і не є мірою відповідальності, можливість звільнення від якої передбачено статтями 614, 617 Цивільного кодексу України та статтею 218 Господарського кодексу України.

Щодо заяв відповідачів про відстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо (пункт 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, Господарський процесуальний кодекс України не вимагає.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.

Так, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

У постанові Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №917/138/16 зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Так, в силу приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Необхідно зазначити, що обставини в умовах воєнного стану не є особливими та винятковими тільки для відповідачів у порівнянні з іншими суб`єктами господарювання, адже всі суб`єкти господарювання в умовах воєнного стану перебувають в однакових несприятливих для них умовах, з огляду на що введення в Україні воєнного стану не може бути підставою для задоволення заяв відповідачів про відстрочку виконання рішення суду, адже в умовах воєнного стану необхідно враховувати матеріальні інтереси не лише відповідачів, але й також позивача.

При цьому необхідно зазначити, що відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже враховуючи вищезазначене, враховуючи матеріальні інтереси як позивача, так і відповідачів, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.

Разом з тим судом також береться до уваги той факт, що відповідачем неодноразово заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості врегулювати спір з позивачем в добровільному порядку, з огляду на це судові засідання переносились на іншу дату, і через що спір у даній справі розглядався досить тривалий час, що в більшій мірі ставить у несприятливе становище саме позивача, а відтак суд вважає, що у даному випадку перш за все належить враховувати негативні наслідки для позивача при затримці виконання рішення внаслідок відстрочення виконання.

Поряд з цим, відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів (Постанова КГС ВС: від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19).

При зверненні до суду із позовної заявою, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 568474,84 грн, що підтверджується меморіальним ордером 178 від 12.05.2023 на суму 568474,84 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового покласти на відповідачів, оскільки позов підлягає задоволенню повністю. Тобто на користь позивача слід стягнути по 1240,50 грн. витрат по сплаті судового збору з кожного відповідача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" (79040, місто Львів, вул.Городоцька, будинок 226-Б, офіс 1032, ідентифікаційний код 39376884) на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" (03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 107-А, ідентифікаційний код 21677333) 1008160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113695,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути з поручителя ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" (03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 107-А, ідентифікаційний код 21677333) 1008160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113694,96 грн витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з поручителя Приватного підприємства "Цареводарівка" (72350, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, селище міського типу Мирне, вулиця Шкільна, будинок 22, ідентифікаційний код 31022815), як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" (03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 107-А, ідентифікаційний код 21677333) 1008160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113694,96 грн витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з поручителя Командитного товариства "Желєв С.С. і компанія "Комиш-Зорянського елеватора" (71030, Запорізька обл., Пологівський р-н, селище міського типу Комиш-Зоря, вул.Поштова, будинок 70, ідентифікаційний код 00954225), як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" (03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 107-А, ідентифікаційний код 21677333) 1008160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113694,96 грн витрат по сплаті судового збору.

6. Стягнути з поручителя Командитного товариства "Желев С.С. і компанія "Мелітопольського елеватора" (71030, Запорізька обл., Більмацький р-н, селище міського типу Комиш-Зоря, вул.Поштова, будинок 70, ідентифікаційний код 00951652), як солідарного із Товариством з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський олійноекстракційний завод" боржника на користь Акціонерного товариства "Прокредит Банк" (03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 107-А, ідентифікаційний код 21677333) 1008160,64 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 28201,78 доларів США заборгованості по процентах за користування кредитом та 113694,96 грн витрат по сплаті судового збору.

7. У задоволенні заяв відповідачів про відстрочення виконання рішення суду відмовити.

8. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.02.2024.

Суддя Петрашко М.М.