Рішення

від 06.02.2024 по справі 922/2061/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2024м. ХарківСправа № 922/2061/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Устил" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 2) до SRL "Kadigroup" (МД-4301, м. Каушани, вул. Михаіла Когелничану, 5, Республіка Молдова) про стягнення 8403,90 дол. США, що еквівалентно 307318,85 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Устил" до SRL "Kadigroup" про стягнення 8403,90 дол. США, що в еквіваленті на гривню складає 307318,85 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за Контрактом №23-21 від 15.09.2021 в частині здійснення повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.11.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для виправлення недоліків позовної заяви.

17.11.2022 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків разом із доданими до неї документами (вх. №14200), яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.04.2023 об 11:00. Зобов`язано позивача надати суду переклад позовної заяви з додатками, ухвали Господарського суду Харківської області від 17.11.2022, судового доручення та підтвердження про вручення документів у трьох примірниках на румунську мову з нотаріальним засвідченням його вірності. Ухвалено звернутися до Міністерства юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada 31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу - SRL "Kadigroup" на адресу: MD-4301, Republica Moldova, or. Causeni str.M.Kogalniceanu, 5. Разом з тим, провадження у справі №922/2061/22 зупинено.

12.12.2022 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 17.11.2022 зареєстровано супровідний лист разом із доданими до нього документами (вх. №16101).

14.12.2022 Господарським судом Харківської області було направлено на адресу Міністерства юстиції Республіки Молдова нотаріально засвідчені переклади на румунську мову позовної заяви з додатками; оригінали ухвали Господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі від 17.11.2022; доручення про вручення документів та підтвердження про вручення документів з коротким викладом документа, що підлягає врученню по справі із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових та позасудових документів відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 поновлено провадження у справі №922/2061/22. Підготовче засідання відкладено на 19.09.2023 об 11:00. Зобов`язано позивача надати суду переклад ухвали Господарського суду Харківської області від 18.04.2023, судового доручення та підтвердження про вручення документів на румунську мову з нотаріальним засвідченням його вірності - у трьох примірниках. Ухвалено звернутися до Міністерства юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada 31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу - SRL "Kadigroup" на адресу: MD-4301, Republica Moldova, or. Causeni str.M.Kogalniceanu, 5. Провадження у справі №922/2061/22 зупинено.

04.05.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 18.04.2023 зареєстровано супровідний лист разом із доданими до нього документами (вх. №11173).

05.05.2023 Господарським судом Харківської області було направлено на адресу Міністерства юстиції Республіки Молдова нотаріально засвідчені переклади на румунську мову оригінали ухвали Господарського суду Харківської області від 18.04.2023; доручення про вручення документів та підтвердження про вручення документів з коротким викладом документа, що підлягає врученню по справі із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.09.2023 поновлено провадження у справі №922/2061/22. Разом з тим, закрито підготовче провадження та призначено справу №922/2061/22 до судового розгляду по суті на 06.02.2024 об 11:00. Зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня отримання ухвали надати суду переклад ухвали Господарського суду Харківської області від 19.09.2023, судового доручення та підтвердження про вручення документів з коротким викладом документа, що підлягає врученню на румунську мову з нотаріальним засвідченням його вірності - у трьох примірниках. Ухвалено звернутися до Міністерства юстиції Республіки Молдова (Ministry of Justice of the Republic of Moldova Ms Stela Braniste Head of International Relations and European Integration Division Strada 31 August 1989 82, Chisinau 2012, Moldaviе) із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу - SRL "Kadigroup" на адресу: MD-4301, Republica Moldova, or. Causeni str.M.Kogalniceanu, 5. Провадження у справі №922/2061/22 зупинено.

03.10.2023 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 19.09.2023 зареєстровано супровідний лист разом із доданими до нього документами (вх. №26794).

06.10.2023 Господарським судом Харківської області було направлено на адресу Міністерства юстиції Республіки Молдова нотаріально засвідчені переклади на румунську мову оригінали ухвали Господарського суду Харківської області від 19.09.2023; доручення про вручення документів та підтвердження про вручення документів з коротким викладом документа, що підлягає врученню по справі із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо вручення судових документів відповідачу.

30.11.2023, 23.01.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Міністерства юстиції Республіки Молдова зареєстровано супровідні листи (вх. №32848, №2071), в яких повідомлено про виконання доручення Господарського суду Харківської області про вручення SRL "Kadigroup" документів по справі №922/2061/22. Разом з тим, Міністерством юстиції Республіки Молдова до вказаних супровідних листів додано докази на підтвердження вручення відповідачу скерованих судом документів по справі №922/2061/22 з підписами відповідача про їх отримання, що скріплені відтиском печатки.

Відповідно до статті 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

Враховуючи, що провадження у справі зупинялось, з огляду на необхідність проведення призначеного на 06.02.2024 об 11:00 судового засідання, провадження у справі поновлено на підставі статті 230 ГПК України.

Позивач та відповідач у призначене судове засідання не з`явилися.

Разом з тим, 06.02.2024 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від позивача зареєстровано заяву (вх. №3325), в якій просить суд судове засідання по суті провести без участі представника позивача в зв`язку із підвищеною ракетною небезпекою. Крім того, зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Розглянувши вказану заяву позивача (вх. №3325 від 06.02.2024), дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що участь в судовому засіданні є правом учасників справи відповідно до статті 42 ГПК України, а явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, беручи до уваги, що неявка представників сторін в призначене судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті в розумінні положень статті 202 ГПК України, заява позивача підлягає задоволенню.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відтак, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням наведеного, оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними матеріалами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Устил" (далі - позивач, продавець) та SRL "Kadigroup" (далі - відповідач, покупець) було укладено контракт №23-21.

Відповідно до умов пункту 1.1. контракту продавець продає, а покупець купує вироби ПВХ з покриттям для підлоги та стін (товар) в асортименті, кількості, за цінами та термінами відвантаження, умовами, передбаченими контрактом.

Пунктом 2.1. контракту погоджено, що відвантаження товару здійснюється продавцем за заводськими цінами, що діють на дату надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з пунктом 2.2. контракту, початкова ціна товару узгоджується на момент відвантаження товару та включає вартість оформлення супровідної документації, сертифікатів походження, ЕД (експортна декларація).

Відповідно до пункту 2.3. контракту валютою платежу є долар США.

Пунктом 2.4. контракту погоджено, що загальна сума контракту на момент його підписання складає 1000000 доларів США на умовах згідно з Інкотермс-2010 FCA-місто Харків, Україна.

Умовами пункту 2.5. контракту погоджено, що оплата товару (його відповідної партії) здійснюється наступним чином: 100% відстрочка платежу протягом 30 днів після поставки товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до пункту 3.1. контракту постачання товару здійснюється авто транспортом на умовах Інкотермс-2010 FCA-м. Харків, Україна.

Згідно з умовами пунктом 5.2. контракту, приймання товару за кількістю та якістю здійснюється відповідно до товаросупровідних документів на товар.

Матеріали справи свідчать, що позивачем оформлено митні декларації на поставку відповідачу товару за формою МД-2, а саме: №UA807170/2021/061090 на суму 19364,60 дол. США. та №UA807170/2021/073611 на суму 17403,90 дол. США.

Також, позивачем оформлено міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR): №17/09 від 17.09.2021 та №05/11 від 05.11.2021 із доданими до них відгрузочними специфікаціями №14-21 від 17.09.2021 та №22-21 від 05.11.2021.

Крім того, позивачем оформлено та виставлено відповідачу рахунки-фактури №16-21 від 17.09.2021 на суму 19364,60 дол. США та №23-21 від 05.11.2021 на суму 17403,90 дол. США за контрактом №23-21 від 15.09.2021 з метою оплати вартості поставленого товару.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про належне виконання зобов`язань за контрактом №23-21 від 15.09.2021 та поставку відповідачу товар на суму 36768,50 дол. США. Разом з тим, позивач у позовній заяві стверджує, що відповідачем порушено свої зобов`язання за погодженими умовами контракту №23-21 від 15.09.2021 в частині повної оплати вартості поставленого товару та здійснено лише часткову оплату вартості товару у розмірі 28364,60 дол. США.

Відтак, позивач у позовній заяві зазначає, що у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 8403,90 дол.США, яка залишається не сплаченою.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №1 від 04.10.2022 р., в якій з викладенням правових та фактичних підстав звернення вимагав у строк до 31.10.2022 здійснити повну оплату вартості товару, яка залишилась не сплаченою у розмірі 8403,90 дол. США. Однак, зазначена претензія залишилася без відповіді та задоволення.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.

Згідно з частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

За змістом статті 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Судом встановлено, що відповідачем у даній справі є SRL "Kadigroup", тобто юридична особа, яка створена та діє за законодавством Республіки Молдова, є нерезидентом та не має свого представництва на території України.

Відповідно до статті 33 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 13.12.1993 зобов`язання, що виникають з договірних відносин, визначаються законодавством тієї Договірної Сторони, на території якої була укладена угода, хіба що учасники договірних відносин підпорядкують ці відносини вибраному ними законодавству.

Статтею 366 ГПК України унормовано, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Так, пунктом 7.1. Контракту №23-21 від 15.09.2021 сторони погодили, що у разі неможливості вирішення спорів у досудовому порядку їх належить розглядати у господарському суді м. Харкова, Україна.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналіз наведених норм права свідчить, що договір поставки за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця (постачальника) з передачі у власність (поставки) покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару.

В частині 1 статті 638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, укладаючи та підписуючи контракт №23-21 від 15.09.2021 сторони чітко визначили та погодили всі істотні умови договору, що є належною у розумінні статей 11, 509 ЦК України та статей 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених контрактом кореспондуючих прав і обов`язків сторін, а також відповідальність сторін у разі порушення умов контракту.

За приписами статті 173 ГК України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем оформлено митні декларації на поставку відповідачу товару за формою МД-2, а саме: №UA807170/2021/061090 на суму 19364,60 дол. США. та №UA807170/2021/073611 на суму 17403,90 дол. США.

Також, позивачем оформлено міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR): №17/09 від 17.09.2021 та №05/11 від 05.11.2021 із доданими до них відгрузочними специфікаціями №14-21 від 17.09.2021 та №22-21 від 05.11.2021.

Отже, позивачем підтверджено належними та допустимими доказами поставку відповідачу товар у сумі 36768,50 дол. США за контрактом №23-21 від 15.09.2021.

В силу приписів статті 691, 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Тобто, двосторонній характер господарських відносин між сторонами зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар, і водночас, набуває законного права вимагати його оплати, а покупець, зі свого боку, набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату у погоджений строк.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наведеної вище норми права слідує, що однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі (контракті).

Відповідно до пункту 2.3. контракту валютою платежу є долар США.

Умовами пункту 2.5. контракту погоджено, що оплата товару (його відповідної партії) здійснюється наступним чином: 100% відстрочка платежу протягом 30 днів після поставки товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно частини 2 статті 189 ГК України ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Із матеріалів справи убачається, що позивачем оформлено та виставлено відповідачу рахунки-фактури №16-21 від 17.09.2021 на суму 19364,60 дол. США та №23-21 від 05.11.2021 на суму 17403,90 дол. США за контрактом №23-21 від 15.09.2021 з метою оплати вартості поставленого товару.

Разом з тим, позивачем повідомлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем сплачено на користь позивача частину вартості отриманого товару у розмірі 28364,60 дол. США. із відповідним призначенням платежу, про що свідчать подані позивачем до матеріалів справи засвідчені копії виписок по банківському рахунку позивача за 22.10.2021 та 06.01.2022.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 зазначив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, також можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Отже, здійснивши вказану часткову оплату з метою виконання умов контракту №23-21 від 15.09.2021, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту поставки та отримання товару, а також правомірності вимог позивача за вказаним контрактом щодо необхідності сплати вартості товару.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, згідно приписів статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 525 ЦК України та частини 7 статті 193 ГК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами частини 1 статті 202 ГК України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача коштів у розмірі 8403,90 дол. США, є цілком обґрунтованою, доведеною позивачем та підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем, а тому підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Натомість всупереч наведених вище положень процесуального закону, жодних доказів на спростування встановлених судом обставин справи та обґрунтованості заявлених позовних вимог, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України та враховуючи висновки суду про задоволення позову, покладає витрати зі сплати судового збору на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з SRL "Kadigroup" (МД-4301, м. Каушани, вул. Михаіла Когелничану, 5, Республіка Молдова, реєстраційний номер 1013608000667) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Устил" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 2, код ЄДРПОУ 38278024) заборгованість у розмірі 8403,90 дол. США, що в еквіваленті на гривню становить 307318,85 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4609,78 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено "16" лютого 2024 р.

СуддяГ.І. Сальнікова