Ухвала

від 15.02.2024 по справі 583/2447/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 583/2447/23

провадження № 61-1757 ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-ПІВНІЧ» на постанову Сумського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-ПІВНІЧ» про розірвання договорів оренди землі та стягнення індексації,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила розірвати договори оренди землі від 06 березня 2014 року № 35/14, від 10 серпня 2016 року № 256/16, від 16 липня 2018 року №№ 52/18, 442/19 та стягнути з відповідача на свою користь невиплачену індексацію у розмірі 26 964,25 грн.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 6 795,00 грн недоплаченої індексації за договорами оренди землі та 268,00 грн у відшкодування сплаченого судового збору. В задоволенні решти позову відмолено за необґрунтованістю.

Додатковим рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 серпня 2023 року стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 971,00 грн в рахунок відшкодування судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Постановою Сумського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18 серпня 2023 року та додаткове рішення цього ж суду від 28 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договори оренди землі від 06 березня 2014 року № 35/14, від 10 серпня 2016 року № 256/16, укладені між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко», з наступними змінами та доповненнями, внесеними додатковими договорами від 24 травня 2017 року та від 16 липня 2018 року, розірвано договори оренди землі від 16 липня 2018 року №№ 52/18, 442/19,укладені між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз Північ».

Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди від 06 березня 2014 року № 35/14 у розмірі 8 242,25 грн, від 10 серпня 2016 року № 256/16 - 8 236,60 грн, від 16 липня 2018 року № 52/18 - 147,74 грн, від 16 липня 2018 року № 442/19 - 1 134,91 грн, обраховану без вирахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені в суді першої інстанції у розмірі 4 992,24 грн судового збору, в суді апеляційної інстанції - 7 488,36 грн, та 18 060,60 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, та 7 488,36 грн - в суді апеляційної інстанції.

У лютому 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Райз Північ» на постанову суду апеляційної інстанції, у якій заявник просив її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Зі змісту положень пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України убачається, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що ОСОБА_1 визначила загальну суму заборгованості за договорами оренди належних їй на праві власності земельних ділянок, яка становить 19 076,91 грн, а також суму невиплаченої індексації, яка становить 26 964,25 грн.

З огляду на вимоги пунктів 1, 8 частини першої статті 176 ЦПК України, ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує двохсот п`ятдесятирозмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000).

Таким чином, зазначена справа є справою з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухваленого у ній судового рішення судом касаційної інстанції.

У касаційній скарзі заявник посилається на випадки, передбачені підпунктами «а» і «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню.

Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник у касаційній скарзі не довів факт існування суперечності висновків суду апеляційної інстанції відносно судової практики Верховного Суду у справах з ідентичними фактичними обставинами. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань.

Також, ТОВ «Райз Північ» посилається на те, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає скаргу, оскільки на розгляді в судах попередніх інстанцій знаходиться значна кількість аналогічних справ і від результату розгляду цієї справи залежить в тому числі і результат розгляду по іншим справам. Також зазначає, що у разі задоволення позовних вимог товариство буде позбавлене користування значної кількості земельних ділянок, що негативно сплине на обсяги виробництва та доходи.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа становить значний суспільний інтересабо має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо. Проте, заявником не наведено належних обґрунтувань про значний суспільний інтерес відповідно до зазначених критеріїв.

Зазначені заявником доводи зводяться до незгоди особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції. Поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення.

Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Райз Північ» подало касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-ПІВНІЧ» на постанову Сумського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-ПІВНІЧ» про розірвання договорів оренди землі та стягнення індексації.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара