Ухвала

від 16.02.2024 по справі 496/5400/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 496/5400/20

провадження № 61-1573 ск 24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником Громадським Олексієм Васильовичем , на постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави, в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) та Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, до ОСОБА_1 , Нижньодністровського національного природного парку про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2020 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: 1) визнати незаконним та скасувати рішення засідання тендерного комітету Нижньодністровського національного природного парку від 17 грудня 2018 року, викладене у протоколі № 16 про затвердження змін до додатку до річного плану закупівель на 2018 рік та прийняття рішення про намір укласти договір на закупівлю-придбання будівлі для забезпечення робочими кабінетами та службовими приміщеннями спеціальної адміністрації та співробітників Нижньодністровського національного природного парку, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) визнати недійсним договір купівлі-продажу від 18 грудня 2018 року, укладений між Нижньодністровським національним природним парком та ОСОБА_1 , акт приймання-передачі будівлі до договору купівлі-продажу; 3) застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів бюджетні кошти в сумі 4400 000,00 грн.

2. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07 липня 2022 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову прокурора.

3. Постановою Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року апеляційна скарга прокурора задоволена частково. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 липня 2022 року - скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги прокурора, який діє в інтересах держави, в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) та Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, до ОСОБА_1 , Нижньодністровського національного природного парку про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору купівлі-продажу задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18 грудня 2018 року, укладений між Нижньодністровським національним природним парком та ОСОБА_1 . В порядку застосування двосторонньої реституції стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів бюджетні кошти в сумі 4 400 000,00 грн. Зобов`язано Нижньодністровський національний природний парк передати ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В решті позову відмовлено.

4. 21 грудня 2023 року Одеським апеляційним судом ухвалено додаткову постанову, якою стягнуто в рівних частках з ОСОБА_1 та Нижньодністровського національного природного парку на користь прокурора сплачений судовий збір у розмірі 176 014,00 грн, тобто з кожного по 88 007,00 грн.

5. У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана її представником Громадським О. В. , на постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, в якій скаржниця просить скасувати оскаржувані судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

7. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

8. Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.

9. Так, частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

10. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

11. Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

12. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).

13. В порушення пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у її представника - Громадського О. В., який є адвокатом, та який згідно з частиною шостою статті 14 ЦПК України є особою, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

14. Таким чином, недоліки касаційної скарги повинні бути усунені в такий спосіб: 1) у разі наявності у адвоката Громадського О. В. електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про наявність у нього електронного кабінету; 2) у разі відсутності у адвоката Громадського О. В. електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - зареєструвати такий кабінет та подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати відомості про його наявність. Виконуючи зазначені вимоги скаржнику також необхідно вказати інформацію за якою факт наявності чи відсутності електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі може бути перевірений судом, а саме - реєстраційний номер облікової картки платника податків адвоката, за його наявності, або номер і серія паспорта, у разі відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

15. При цьому необхідно зауважити, що реєстрація ОСОБА_1 електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, є добровільною.

16. Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

17. Скаржниця до касаційної скарги додала квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 000,00 грн.

18. Проте, підпунктом 7 пункту першим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

19. Також частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

20. Так, прокурор звернувся до суду із зазначеним позовом у грудні 2020 року, заявивши дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру.

21. Підпунктом 2 пункту першим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду із позовом, визначено, що судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

22. Також підпунктом 1 пункту першим частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, визначено, що судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

23. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2020 року установлено на рівні 2 102,00 грн.

24. Отже на момент звернення прокурора до суду (грудень 2020 року) ціна позову у справі № 496/5400/20 становила 4 400 000,00 грн.

25. Судовий збір за подання до суду вищевказаного позову прокурора за дві немайнові позовні вимоги та одну майнову вимогу станом на грудень 2020 року становив 70 204,00 грн.

26. Таким чином, за подання касаційної скарги у зазначеній справі має бути сплачено 140 408,00 грн судового збору (70 204,00 грн * 200 %).

27. Отже, заявниця має доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 139 408,00 грн (140 408,00 грн - 1 000,00 грн).

28. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу: 101;22030102,

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір (https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/platig/).

29. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

30. На підтвердження сплати судового збору заявниці необхідно надати суду оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

31. Крім цього скаржниця у своїй касаційній скарзі, як на підстави для касаційного оскарження постанов суду апеляційної інстанцій посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

32. Водночас скаржниця, посилаючись на вказаний пункт, не обґрунтовує того, який саме висновок та щодо якого саме питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній у практиці Верховного Суду.

33. З огляду на викладене, заявниці також необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги, разом із копіями скарги та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали, із належним обґрунтуванням (мотивуванням) пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, як підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції.

34. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

35. Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником Громадським Олексієм Васильовичем , на постанову Одеського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури, який діє в інтересах держави, в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) та Південного офісу Держаудитслужби Державної аудиторської служби України, до ОСОБА_1 , Нижньодністровського національного природного парку про визнання незаконним та скасування рішення тендерного комітету, визнання недійсним договору купівлі-продажу залишити без руху.

2. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявниці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Пророк