Постанова

від 15.02.2024 по справі 569/6628/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2024 року

м. Рівне

Справа № 569/6628/23

Провадження № 22-ц/4815/78/24

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Гордійчук С.О.,

суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.

секретар судового засідання :Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач ЖКП «Покровське», Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 18 липня 2023 року, постановлене у складі судді Харечко С.П., дата складання повного тексту рішення 21.07.2023 року, у справі № 569/6628/23

в стан овив :

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ЖКП «Покровське», Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про стягнення заробітної плати.

Позовобґрунтований тим,що що на підставі Розпорядження міського голови №169-ос від 06.09.2010 р. та Контракту укладеного між Позивачем та Управлінням житлово-комунального господарства (правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою) ОСОБА_1 з 06.09.2010 до 05.11.2022 р. працював на посаді начальника житлово-комунального підприємства «Покровське». 05.11.2022 р. позивача звільнено з посади начальника ЖКП «Покровське», в зв`язку з закінченням строку трудового контракту на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.

02.11.2022 Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради видано наказ №259-к про виплату грошової компенсації, згідно якого наказано виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 83 календарних днів (за періоди роботи з 06.09.2018 по 06.09.2019 року - 16 к.д., з 06.09.2020 по 06.09.2021 року. -31 к.д., з 06.09.2021-06.09.2022 року -31 к.д., з 06.09.2022 по 05.11.2023 року-5 к.д.).

Позивач зазначає, що з листопада 2018 року систематично повідомляв Рівненську міську раду, Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, щодо неплатоспроможності ЖКП «Покровське» просив виділити кошти на погашення заборгованості підприємства в порядку визначеному п. 4.2. статуту. Окрім того, просив внести несплачений зареєстрований капітал в обсязі 986 тис. грн. до статутного капіталу підприємства. Жодних коштів виділено не було, внесок сплачений не був.

Тобто, відповідачі, будучи особами яким повністю підпорядкований, підконтрольний та підзвітний ЖКП «Покровське», не вчинили жодних дій для забезпечення ЖКП «Покровське» роботою (замовленнями) у відповідності до видів діяльності підприємства визначених статутом, а навпаки були створені передумови для виходу з під обслуговування ЖКП «Покровське» багатоквартирних будинків з мешканцями. І лише 13.08.2020 р. Рішенням Рівненської міської ради №7779 було вирішено припинити ЖКП «Покровське», тобто було прийняте найлегше управлінське рішення без вжиття будь-яких кроків відновлення платоспроможності підприємства, фактично такими діями підприємство було доведено до банкрутства.

Крім того позивач, будучи головою ліквідаційної комісії, починаючи з 02.07.2021 р. неодноразово просив відповідачів здійснити сплату обов`язкових платежів необхідних для відкриття провадження у справі про банкрутство. Дані кошти виділені не були.

Згідно довідки №3 від 16.03.2023 р, сума заборгованості заробітної плати начальника ЖКП «Покровське» Олега Бездіжого за період 01.12.2020 - 05.11.2022 становить 375541,25 грн.

Позивач зазначає, що Рівненська міська рада, Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради за невиплату позивачу заробітної плати житлово-комунальним підприємством «Покровське», несуть субсидіарну відповідальність, тому просить суд стягнути з житлово-комунального підприємства «Покровське», Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, заробітну плату в сумі 375541,25 грн.

Рішенням Рівненськогоміського судуРівненської області від 18 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ЖКП «Покровське», Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про стягнення заробітної плати задоволено частково.

Стягнуто зЖКП «Покровське»на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 грудня 2020 року по 05 листопада 2022 року в розмірі 375541,25 грн. (триста сімдесят п`ять тисяч п`ятсот сорок одну гривню 25 коп.).

Стягнуто з ЖКП «Покровське» в дохід держави судовий збір в сумі 3755 (три тисячі сімсот п`ятдесят п`ять гривень 41 коп).

В задоволені позовних вимог до Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати вказане судове рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове, яким задовольнити його вимоги у повному обсязі щодо субсидіарної відповідальності відповідачів.

Апеляційна скаргамотивована тим,що суд не врахував надані позивачем докази, які свідчать про вчинення дій/бездіяльності Рівненською міською радою, Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, щодо доведення ЖКП «Покровське» до банкрутства.

Покликається на правові висновки Верховного Суду у справах від 04 вересня 2018 року № 5023/4388/12 (провадження № 12-102гс18), від 18 травня 2020 року у справі № 711/3288/17-ц (провадження № 61-25288св18).

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що рішення суду прийняте у відповідності до ст. 263 ЦПК України, є законним та обґрунтованим, а доводи викладені у апеляційній скарзі такими, що не заслуговують на увагу.

У частині третій статті 3ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Статтею 352 ЦПКУкраїни передбачено, що підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду таким вимогам відповідає.

Встановлено, що ОСОБА_1 на підставі Розпорядження міського голови №169-ос від 06.09.2010 р. та Контракту укладеного між Позивачем та Управлінням житлово-комунального господарства (правонаступником якого є Департамент інфраструктури та благоустрою) з 06.09.2010 р. працював на посаді начальника житлово-комунального підприємства «Покровське» до 05.11.2022р.

Розпорядженням міського голови №504-ОС від 02.11.2022р. було прийнято рішення звільнити ОСОБА_1 05.11.2022 року з посади начальника житлово-комунального підприємства «Покровське», в зв`язку із закінченням строку трудового контракту на підставі п.2 ст.36 КЗпП України. Наказом Департаменту інфраструктури та благоустрою №259-к від 02.11.2022 р. ОСОБА_1 у зв`язку із його звільненням, було виплачено компенсацію за невикористану відпустку тривалістю 83 календарних дні.

Згідно довідки №3 від 16.03.2023 року сума заборгованості заробітної плати начальника ЖКП «Покровське» Олега Бездіжого за період 01.12.2020 - 05.11.2022 років становить 375541,25 грн.

ЖКП «Покровське» створене рішенням Рівненської міської ради від 17 травня 2001 року № 457 «Про створення комунальних підприємств», є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, печатки, штампи зі своєю назвою та ідентифікаційним кодом.

Статутом ЖКП «Покровське» (п.1.4) визначено, що Підприємство не несе відповідальність за зобов`язаннями засновника, засновник не несе відповідальності за зобов`язаннями підприємства.

Засновком підприємстває територіальнагромада м.рівне вособі Рівненськоїміської ради.Управляння Підприємствомздійснюється засновникомчерез Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (пункт 1.8 Статуту).

Основні напрямки діяльності підприємства визначені у розділі 2 Статуту.

П.4.3 Статуту підприємство відповідає за своїми зобов`язаннями лише коштами, що перебувають у його розпорядженні.

Відповідно до частини першоїстатті 21 КЗпП Українитрудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною першоюстатті 176 ЦК Українидержава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

За змістом частин першої-третьоїстатті 78 ГК Україникомунальнеунітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконуєйого функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Відповідно достатті 94 КЗпП Українизаробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини першоїстатті 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Згідно зістаттею 5 Закону України «Про оплату праці»організація оплати праці здійснюється на підставі трудових договорів.

Відповідно достатті 115 КЗпП Українизаробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Згідно зістаттею 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Встановившифактичні обставиниу справі,від якихзалежить правильневирішення спору,вірно застосувавшинорми матеріальногоправа,суд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновкупро те,щопри звільненніпозивача напідставі напідставі п.2ст.36 КЗпП Українипідприємством не виплачено йому усіх належних сум, а саме заборгованості по заробітній платі у розмірі 375541,25 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду про стягненняз ЖКП «Покровське»на користь ОСОБА_1 належних йому при звільненні сум.

Посилання апеляційної скарги на те, що всі відповідачі мають нести субсидіарну цивільно-правову відповідальність перед позивачем, є безпідставними, оскільки відповідно до частини третьоїстатті 96 ЦК Україниучасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

ЖКП «Покровське» відповідно до Статуту користується правом господарського відання щодо закріпленого за ним майна, власником якого є територіальна громада м. Рівне, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, може самостійно визначати напрямки використання грошових коштів у порядку, визначеному чинним законодавством України, враховуючи норми Статуту.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 711/3288/17-ц (провадження № 61-25288 св18), субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями комунальних комерційних підприємств не настає, крім випадку, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) - органу місцевого самоврядування. Така відповідальність не може бути покладена на орган місцевого самоврядування у трудових правовідносинах без встановлення того, що сама юридична особа не може виконати свої зобов`язання в межах трудових правовідносинах у процедурі виконання судових рішень або банкрутства.

У справі, що переглядається, судом установлено, що ЖКП «Покровське» є комунальним комерційним підприємством та володіє майном на праві господарського відання.

Відповідно до ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. ст.76,78,79 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Докази про визнання підприємства банкрутом у справі відсутні. Також судом не встановлено, що саме діями засновника було спричинена неплатоспроможність або банкрутство підприємства.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, які свідчили б про те, щоЖКП «Покровське» не може виконати свій обов`язок щодо виконання грошових зобов`язань перед позивачем. При цьому сама по собі наявність непогашеного засновником зареєстрованого капіталу станом на 31.12.2018 року в обсязі 986000 грн не є беззаперечним доказом неможливості виконання грошових зобов`язань перед позивачем.

За таких обставин, відмовляючи у задоволені позовних вимог про стягнення із відповідачів належних сум солідарно, суд обґрунтовано зазначив, що трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем до відповідачів, не передбачена.

Рівненська міська рада та Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради не є роботодавцем, з яким позивач перебував у трудових відносинах, оскільки міською радою, в межах повноважень визначенихЗаконом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконувались владні функції, що характеризуються наданням різноманітних управлінських послуг вказаному підприємству та справлянням на нього владного впливу в рамках публічно-правових відносин.

Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду в справі № 5023/4388/12 (провадження № 12-102гс18) та на рішення Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Єршов проти Російської Федерації», є безпідставними, оскільки в зазначених справах встановлено інші, ніж у вказаній справі обставини, зокрема, що діями територіальної громади створене ним комунальне підприємство доведено до банкрутства, що відповідно до норм чинного законодавства є підставою для субсидіарної відповідальності міської ради за зобов`язаннями цього підприємства в межах ліквідаційної процедури.

Інші доводи апеляційної скарги, колегією суддів розцінюються критично і до уваги не приймаються, оскільки не знайшли свого підтвердження і зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку та до тлумачення норм права на розсуд апелянта, однак при цьому не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та жодним чином не спростовують висновків суду, викладених в рішенні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити беззадоволення.

Рішення Рівненського міськогосуду Рівненськоїобласті від 18 липня 2023 року залишити беззмін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 15 лютого 2024 року

Головуючий : Гордійчук С.О.

Судді : Боймиструк С.В.

Шимків С.С.