Ухвала

від 16.02.2024 по справі 160/2113/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 лютого 2024 року Справа 160/2113/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали справи №160/2113/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

23.01.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 року № 0218220411 та від 09.08.2023 року № 0218200411 за актом перевірки від 07.07.2023 року № 25462/04-36-04-11-06/30756013, що прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 19.02.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

12.02.2024 представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обгрунтування якого, представник зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду, оскільки позивач скористався правом досудового врегулювання спору та, відповідно, ДПС України було прийнято рішення від 06.11.2023 за №33185/6/99-000603-01-06, як позивач вказує у своїй позовній заяві, отримано 06.11.2023, а до суду про скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся лише 22.01.2024. Таким чином, позивачем при зверненні до суду з позовом про скасування податкових повідомлення-рішення пропущено місячний строк для звернення до адміністративного суду, який обчислюється з 11.11.2023 - день вручення позивачу рішення ДПС України від 06.11.2023 за №33185/6/99-000603-01-06. Враховуючи те, що у цій справі звернення до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення відбулося без подання заяви про поновлення строку звернення із позовом до суду, то суду слід адміністративний позов у справі №160/2113/24 залишити без розгляду на підставі ч. 3, 4 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У силу вимог частини шостої статті 161 Кодексу, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною четвертою цієї статті передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом із тим, у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У цій постанові Верховний Суд визначив помилковим твердження про те, що як за загальним правилом, так і у разі попереднього адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду становить 1095 днів відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, оскільки ця норма права не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 Податкового кодексу України.

Та вказав, що пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень.

Отже, з урахуванням позиції Верховного Суду, позивач має право оскаржити податкові повідомлення-рішення відповідача протягом одного місяця з дня отримання рішення за результатами розгляду скарги.

Позивач зазначає, що рішення ДПС України від 06.11.2023 за №33185/6/99-000603-01-06 отримано ним 11 листопада 2023 року.

У позовній заяві позивач, зазначає про пропущений місячний строк звернення до суду з цією позовною заявою, проте, просить поновити строк звернення до суду, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, та введенням на території України воєнного стану, згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» №2102-IX від 24.02.2022 року, у зв`язку із чим, вважає, що такий строк звернення до суду пропущено з поважних підстав, тому наявні підстави для його поновлення.

Щодо доводів про наявність воєнного стану, як підстави для поновлення строку звернення до суду із цим позовом, суд зазначає наступне.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, суд вказує, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Доводи позивача є безпідставними та неповажними, оскільки, позивачем не вказано та не надано доказів того, як наявність воєнного стану вплинула на можливість подання позивачем позовної заяви вчасно.

Відтак, суд доходить висновку, що доводи позивача, вказані позивачем у позовній заяві стосовно поновлення строку звернення до адміністративного суду є необґрунтованими.

Суд звертає увагу, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За приписами ч.14-15 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, нормами процесуального закону передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд надає такій особі можливість виправити зазначений недолік шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, і лише після того, як недоліки позовної заяви не будуть усунуті у встановлений судом спосіб і строк, суд вирішує питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Отже на даний час підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, однак наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу часу для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.122, 123, 161, 171, 241, 243, 248 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів від дня одержання копії даної ухвали суду, шляхом звернення до суду з обгрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.

Роз`яснити, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява залишається без розгляду у відповідності до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.Є. Сліпець