Рішення

від 10.04.2024 по справі 160/2113/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуСправа №160/2113/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

23.01.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 року № 0218220411 та від 09.08.2023 року № 0218200411 за актом перевірки від 07.07.2023 року № 25462/04-36-04-11-06/30756013, що прийнято Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав від відповідача податкові повідомлення-рішення від 09.08.2023 року № 0218220411 та № 0218200411 за актом перевірки від 07.07.2023 року № 25462/04-36-04-11-06/30756013. Зазначеною перевіркою було встановлено начебто про порушення строку сплати суми грошового зобов`язання / порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з Єдиного податку с/г товаро виробництва, у яких частка с/г товаро виробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 %, визначеного підпунктом пп. 295.9.2, п.295,9, ст.295 Податкового кодексу України та на підставі ст.124 Податкового кодексу України за затримку сплати грошового зобов`язання. При цьому, акт перевірки від 07.07.2023 року № 25462/04-36-04-11-06/30756013, як зазначає позивач їм не отримувався. Позивач вважає оскаржуване рішення податкового органу протиправним, оскільки у відповідності до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо мароторію застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, не застосовувалась з 27.05.2022 на період дії воєнного стану, оскільки згідно з абз. 18 п.п. 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в цей період переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових зобов`язань у випадках та за умов, передбачених п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» . Окрім того, згідно Закону України №3219-IX, з1 серпня 2023 року та до припинення воєнного стану у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення суми податкового зобов`язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, відновлених/розпочатих з 1 серпня 2023 року та завершених до дня припинення воєнного стану, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов`язання вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Податкові зобов`язання були виконанні позивачем у повному обсязі до 01.08.2023, а тому нарахування штрафних санкцій відповідачем здійснено з порушенням процедури надання акту перевірки, порядку та строків нарахування. Окрім цього, позивач як на підставу для визнання протиправним винесеного податковим органом рішення посилається й на форс-мажорні обставини, що виникли у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає протиправними рішення відповідача, у зв`язку із чим просить визнати протиправними і скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 19.02.2024, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

12.02.2024 представником Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник заперечує проти задоволення позовної заяви та зазначає, що при проведенні перевірки використані декларації платника єдиного податку четвертої групи: на 2022 рік від 17.02.2022 №9033789571; на 2023 рік від 16.02.2023 №9026500299, від 17.05.2023 №9114569210 та інформацію, наявну в базах даних ДПС України, зокрема дані інтегрованих карток платника податку ІКС «Податковий блок» щодо несвоєчасної сплати податку, збору, платежу. Так, в результаті проведення камеральної (електронної) перевірки встановлено порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 295.9.2 пункту 295.9 статті 295, пункту 50.1 статті 50 Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з єдиного податку четвертої групи. Відповідальність платника, у разі несплати узгоджених сум грошових зобов`язань, визначена пунктом 124.1 статті 124 Кодексу. Після 27.05.2022 до платників податків, які були звільнені за порушення податкового законодавства відповідно до пункту 52- підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу штрафні санкції не застосовуються, якщо порушення вчинялись з 01.03.2020 по 27.05.2022. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу. Згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, з урахуванням змін внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року); строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження» (далі - Наказ №225), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 р. за №967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (далі - Порядок №225). Пунктом 1 розд. II Порядку № 225 визначено підстави неможливості виконання платниками податків - юридичними особами податкових обов`язків до яких належать, зокрема інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально (підпункт 7 пункту 1 розділу II Порядку № 225). При цьому, ТОВ "Господар" не надавало заяву відповідно до порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, переліку документів на підтвердження, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 та документ, підтверджуючий форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий Торговою-промисловою палатою України для підтвердження обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу. Враховуючи вищезазначене, відповідачем правомірно застосовані штрафні санкції за порушення норм податкового законодавства та складено податкові повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0218200411, №0218220411 на загальну суму 125 486,52 грн., які направлено поштою листом з повідомленням про вручення та отримано посадовою особою ТОВ "Господар" 16.08.2023.

12.02.2024 представник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області звернувся до суду з клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2024 залишено без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів від дня одержання копії цієї ухвали, шляхом звернення до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.

20.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до суду на виконання ухвали від 16.02.2024 надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду.

22.02.2024 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник заперечує позицію викладену у відзиві на позовну заяву, та зазначає, що податкові зобов`язання в частині сплати єдиного податку с/г товаро виробництва та в частині подання звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи було виконано у повному обсязі до 01.08.2023 року. Про що є, відповідно, платіжні інструкції про виконання своїх податкових зобов`язань у повному обсязі, а саме сплачено єдиний податок з с/г виробництва за 3 квартал 2022 року - платіжна інструкція № 409 від 31.10.2022 року про сплату 266 911,72 грн. (двісті шістдесят шість тисяч дев`ятсот одинадцять гривень 72 копійки), та платіжна інструкція № 31 від 30.06.2023 року про сплату єдиного податку з с/г товаро виробництва за попередній звітний рік у сумі 1 127 601,76 грн. (Один мільйон сто двадцять сім тисяч шістсот одна гривня 76 копійок). Відповідно, винесенням контролюючим органом податкових повідомленнь-рішень, відповідач фактично зобов`язує сплатити двічі податковий борг, який позивачем було сплачено добровільно у повному обсязі до проведення перевірки, у зв`язку із чим просить суд задовольнити позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" строк звернення до суду та продовжено розгляд справи №160/2113/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ГОСПОДАР" зареєстроване як юридична особа рішенням Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області від 27.08.2004 за № 11531450000001200 (ідентифікаційний код 05487478). Основний вид економічної діяльності позивача: 01.11 "Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур" та перебуває на податковому обліку в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Господар» (код ЄДРПОУ 30756013) щодо порушення термінів сплати (перерахування) з єдиного податку четвертої групи.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 07.07.2023 № 25462/04-36-04-11-06/30756013, яким зафіксовано порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 295.9.2 пункту 295.9 статті 295, пункту 50.1 статті 50 щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з єдиного податку четвертої групи:

- податкової декларації платника єдиного внеску четвертої групи №9033789571, дата 17.02.2022, граничний термін сплати 31.10.2022, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 17.11.2022, сума податкового боргу, що сплачено 264594,10 грн, кількість днів прострочення 17;

- податкової декларації платника єдиного внеску четвертої групи №9026500299, дата 16.02.2023, граничний термін сплати 01.05.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 30.06.2023, сума податкового боргу, що сплачено 1122471,68 грн, кількість днів прострочення 60;

- уточнюючої податкової декларації платника єдиного внеску четвертої групи №9114569210, дата 17.05.2023, граничний термін сплати 17.05.2023, дата фактичної сплати суми податку/грошового зобов`язання 30.06.2023, сума податкового боргу, що сплачено 96,42 грн, кількість днів прострочення 44.

За результатами камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.08.2023 №0218200411, яким до ТОВ «Господар» на підставі ст.124 Податкового кодексу України за затримку на 60,44 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 1122568,10 грн, застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 112256,81грн;

- податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 09.08.2023 №0218220411, яким до ТОВ «Господар» на підставі ст.124 Податкового кодексу України за затримку на 17 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 264594,10 грн, застосовано штраф у розмірі 5% у сумі 13229,71грн.

Вищевказані податкові повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

06.11.2023 ДПС України рішенням за №33185/6/99-00-06-03-01-06 скаргу на податкові повідомлення-рішення від 09.08.2023 №0218220411, № 0218200411 залишено без розгляду.

Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

За визначенням наведеним у пункті15.1 статті 15 ПК Україниплатниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 ПК України).

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3 статті 36 ПК України).

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (пункт 36.5 статті 36 ПК України).

Згідно підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Відповідно підпункту 295.9.2 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу передбачено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

З 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні.

Законом України №2118-IX від 03.03.2022 Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану, який набрав чинності 07.03.2022, підрозділ 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України доповнено пунктом 69 наступного змісту:

69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до пункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України (в редакції Закону України №2260-ІХ), у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Відповідно до пункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції на дату проведення перевірки) визначено, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок.

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

В подальшому, Законом України від 13.12.2022 №2836-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України пункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України викладено у новій редакції.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України (в редакції Закону України 13.12.2022 №2836-ІХ), що застосовуються з 27 травня 2022 року, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Отже, Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Податковим кодексом України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності, та скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

При цьому, з 27 травня 2022 року платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року, що передбачено положенням підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу Перехідні положення ПК України в редакції Закону України від 13.12.2022 №2836-ІХ.

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (пункту 124.3 статті 124 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафу, згідно із оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями, стало встановлення обставин порушення термінів сплати задекларованих зобов`язань по податковій декларації платника єдиного внеску четвертої групи №9033789571 від 17.02.2022; податковій декларації платника єдиного внеску четвертої групи №9026500299 від 16.02.2023; уточнюючій податковій декларації платника єдиного внеску четвертої групи №9114569210 від 17.05.2023.

Суд враховує, що позивачем не заперечуються обставини допущеного порушення щодо несвоєчасної сплати задекларованих зобов`язань з єдиного податку четвертої групи по вказаними податковим деклараціям.

З огляду на викладене, з урахування наведених законодавчих норм та встановлених в ході судового розгляду обставин, суд доходить висновку, що позивача правомірно притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді штрафу за порушення термінів сплати задекларованих зобов`язань.

При цьому, належних доказів відсутності у позивача можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, а відтак наявності обґрунтованих підстав для звільнення від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, позивачем не надано, а матеріали справи не містять.

При цьому, сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може безумовно вважатись підтвердженням неможливості виконання платником своїх податкових обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За змістом частини першої статті 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, має бути підтверджена в порядку, визначеному Законом.

Однак, доказів звернення ТОВ «Господар» за отриманням відповідного сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, наявність яких унеможливила виконання ним податкових обов`язків через такі обставини, позивачем не надано.

На переконання суду, платник, у разі неможливості своєчасного виконання податкових зобов`язань, не може посилатися лише на існування форс-мажорних обставин на території України, такі мають бути підтверджені документально в силу вимог Порядку №225.

Поряд з цим, суд зазначає, що позивачем у спірних відносинах не доведено обставин неможливості вчасного виконання податкового обов`язку через військову агресію російської федерації та введення воєнного стану на всій території України належними та допустимими доказами.

Доводи позивача про те, що у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафу, оскільки згідно Закону України №3219-IX, з 1 серпня 2023 року та до припинення воєнного стану у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів після отримання податкового повідомлення-рішення суми податкового зобов`язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, відновлених/розпочатих з 1 серпня 2023 року та завершених до дня припинення воєнного стану, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов`язання вважаються скасованими, а пеня не нараховується, суд вважає помилковими, оскільки це положення закону стосується податкових зобов`язань нарахованих контролюючим органом, а не самостійно задекларованих платником податків.

Так, з матеріалів справи вбачається, що притягнення позивача до фінансової відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання (1122568,10грн.) та у розмірі 5% від суми несвоєчасно сплаченого податкового зобов`язання (264594,10 грн) відбулось за пунктом 124.1 статті 124 ПК України.

Зазначена норма, як виплаває з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Законом України від 16.01.2020 № 466-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві (далі - Закон №466) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Законом № 466-IX визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Згідно пунктом 109.3 статті 109 ПК України необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу. У всіх інших випадках визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Відповідний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 у справі №520/22505/21.

Отже, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, визначених пунктами 124.2, 124.3 статті 124 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини цієї особи.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах позивача притягнуто до фінансової відповідальності за пунктом 124.1 статті 124 ПК України, обов`язок встановлення його вини на контролюючі органи не покладений.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Згідно частини 1 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права. Відповідно до частини 1статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132 ,139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Господар" (51022, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Прядівка, вул. Центральна, буд. 38, код ЄДРПОУ 30756013) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець