Ухвала

від 13.02.2024 по справі 260/5695/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2024 рокум. Ужгород№ 260/5695/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Онисько Н.В.

учасники справи:

прокурор Медвідь Олександра Олександрівна;

відповідач Перечинська міська рада Ужгородського району представник Сікора Ростислав Зіновійович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради представник Барзак Ольга Іванівна;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління державної служби якості освіти у Закарпатській області представник не з`явився,

розглянувши у підготовчому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду клопотання представника Перечинської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом Заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури начальника Перечинського відділу окружної прокуратури в інтересах держави до Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради та Управління державної служби якості освіти у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2022 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся Заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури - начальник Перечинського відділу окружної прокуратури (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Небесної Сотні, 6) в інтересах держави до Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області (89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечни, пл. Народна, 16, код ЄДРПОУ 04351274), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради (89200, Закарпатська область, м. Перечин, вул. Ужанська, 19 б, код ЄДРПОУ 41625530) та Управління державної служби якості освіти у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. А. Волошина, буд. 35, код ЄДРПОУ 43963615) якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; 2. Визнати протиправним та скасувати рішення 22 сесії VIII скликання Перечинської міської ради 27.10.2022 № 583 "Про оптимізацію закладів дошкільної освіти Перечинської територіальної громади"; 3. Про дату та час розгляду справи повідомити Ужгородську окружну прокуратуру та Закарпатську обласну прокуратуру.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2023 року було зупинено провадження в даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 925/1741/21, що перебуває на розгляді у Верховному Суді.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року було поновлено провадження в даній адміністративній справі

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року було залучено Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради та Управління державної служби якості освіти у Закарпатській області до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

26 січня 2023 року до суду від Перечинської міської ради надійшло клопотання, в якому просить адміністративний позов залишити без розгляду. В обґрунтування клопотання Перечинська міська рада Закарпатської області вважає, що прокуратурою подано позов без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування необхідності такого представництва. У позовній заяві прокурор необґрунтовано зазначив про відсутність органу, який здійснює контроль (нагляд) за діяльністю закладів дошкільної освіти (та їх засновників) та не надав ніяких доказів щодо неможливості захисту інтересів держави належним суб`єктом, зокрема Державна служба якості освіти України або Міністерство освіти і науки України та їх територіальних органів. Також до позовної заяви прокурором не додано ніяких доказів щодо бездіяльності належних суб`єктів щодо захисту інтересів держави (Т. 1 а.с.а.с. 153-158).

14 листопада 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від прокурора надійшло заперечення на заяву про залишення позову без розгляду (Т. 1 а.с.а.с. 194-197)

В підготовчому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримав, просив задовольнити його з підстав наведених у ньому.

В підготовчому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просила відмовити у повному обсязі.

В підготовчому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала, просила задовольнити.

За змістом статті 53 частин 3 і 4 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою та бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (стаття 53 частина 5 КАС України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Перечинської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 583 "Про оптимізацію закладів дошкільної освіти Перечинської територіальної громади", зокрема вирішено скоротити 3 (три) групи у Перечинському закладі дошкільної освіти "Теремок".

Відповідно до статті 10 частини 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтями 26 та 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" врегульовані повноваження ради щодо забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти на відповідній території.

У Постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 442/8337/17 Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої орган місцевого самоврядування, у силу покладених на нього Конституцією та законами України повноважень, зобов`язаний забезпечити право громадян на доступність і безоплатність здобуття освіти, а також створити необхідні умови функціонування і розвитку освіти на відповідній території.

Статтею 16 частиною 1 Закону України "Про дошкільну освіту" встановлено, що рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання і зміну типу закладу дошкільної освіти незалежно від підпорядкування, типів і форми власності приймає його засновник (засновники).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 810/3894/17, особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що уповноважений державою орган на здійснення функцій у спірних правовідносинах визначений у справі відповідачем, прокурор набуває статусу самостійного позивача.

Суд зауважує, що прокурор, в даній справі звернувся до суду з позовом не пов`язаним зі здійсненням контролю за діяльністю закладів дошкільної освіти, а виключно щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноваженнь.

Відповідно до статті 131-1 пункту 3 частини 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон України№1697-VII).

Відповідно до статті 23 частини 3 Закону України № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статтею 23 Закону України № 1697-VII.

Відтак, Суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Наведена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17.

У справі, що розглядається, керівник прокуратури обґрунтував наявність "інтересів держави", на його думку, тим що звернення в суд з даним позовом обумовлено захистом інтересів держави у зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем від 27 жовтня 2022 року № 583 "Про оптимізацію закладів дошкільної освіти Перечинської територіальної громади", яким вирішено скоротити 3 (три) групи у Перечинському закладі дошкільної освіти "Теремок".

На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням "інтересів держави", відтак суд вважає, що у даній справі прокурором позовної заяви мало на меті захист "інтересів держави".

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою в аналогічній категорії справ Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2019 року у справі №815/724/15.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави, зокрема, на подання даної позовної заяви.

Крім того, виключний перелік підстав залишення позову без розгляду визначений статтею 240 КАС України. Зокрема, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Доказів наявності вказаних підстав для залишення позовної заяви без розгляду суду не доведено.

Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду необхідно відмовити.

Керуючись статтями 122, 123, 173, 180, 181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника Перечинської міської ради про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 13 лютого 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвалу у повному обсязі було складено 16 лютого 2024 року.

СуддяС.Є. Гаврилко