ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/5695/22 пров. № А/857/14548/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Запотічного І.І.
суддів Глушка І.В., Довгої О.І.
за участю секретаря судового засідання Пославського Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Івана Косея на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року (суддя Гаврилко С.Є., ухвалене в м. Ужгороді о 08:52, повний текст складено 06.05.2024)у справі № 260/5695/22 за адміністративним позовом Заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури начальника Перечинського відділу окружної прокуратури до Перечинської міської ради Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради, Управління державної служби якості освіти у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
30 грудня 2022 року Заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури - начальник Перечинського відділу окружної прокуратури в інтересах держави (далі позивач, прокурор) звернувся до суду з позовом до Перечинської міської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради та Управління державної служби якості освіти у Закарпатській області, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення 22 сесії VIII скликання Перечинської міської ради 27.10.2022 № 583 «Про оптимізацію закладів дошкільної освіти Перечинської територіальної громади».
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Перший заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Іван Косей подав апеляційну скаргу, з підстав неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в результаті скорочення груп та наповнюваності груп змінюється режим та умови перебування дітей у дошкільних навчальних закладах, які знаходяться у відповідних комунальних будівлях, а оскільки перенаповнення дітей понад норму порушує санітарні норми, тому у зв`язку з цим відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення не враховано та не перевірено вказаного скорочення груп вимогам. Вказує, що проєкт оскаржуваного рішення не було оприлюднено на сайті, учасники навчально-виховного процесу дошкільного навчального закладу, інші мешканці територіальної громади позбавлені на доступ до вищевказаної інформації. В той же час, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем була порушена процедура громадських слухань, оприлюднення та відповідно це є підставою для визнання відповідного рішення протиправним.
Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задоволити.
Відповідач Перечинська міська рада Закарпатської області татретя особа:відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради, подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення. Поряд з цим зазначають, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними.
В судовому засіданні представник органу прокуратури подав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив оскаржуване рішення суду скасувати та прийняте нове про відмову в позові.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника прокуратури, який просить задоволити апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що розпорядженням Перечинського міського голови від 12 жовтня 2022 року за № 207/09-05 винесено на громадські обговорення питання з обговорення оптимізації дошкільних навчальних закладів Перечинської територіальної громади, що були призначені на 20 жовтня 2022 року, яке було оприлюднено на офіційному сайті Перечинської міської ради 12 жовтня 2022 року.
Відповідно до протоколу громадських обговорень від 20 жовтня 2022 в м. Перечин, були проведені громадські слухання щодо обговорення питання про оптимізацію дошкільних навчальних закладів Перечинської територіальної громади.
22 сесією VIII скликання Перечинської міської ради 27 жовтня 2022 року прийнято рішення № 583, у відповідності до якого: пунктом 1 скорочено 1 групу у дошкільному підрозділі філії опорного закладу Ворочівська початкова школа; пунктом 2 скорочено 1 групу у Сімерківському закладі дошкільної освіти, пунктом 3 скорочено 3 групи у Перечинському закладі дошкільної освіти «Теремок»; пунктом 4 відділ освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради зобов`язано привести у відповідність штатні розписи цих закладів.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, прокурор звернувся із даним позовом до суду, вважаючи, що таке прийняте з порушенням вимог Законів України «Про дошкільну освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про доступ до публічної інформації», Конституції України та суперечить їх вимогам.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне рішення відповідача не є нормативно-правовим актом, а відтак, обговорення питання щодо оптимізації дошкільних навчальних закладів на території Перечинської територіальної громади не є обов`язковим. Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні, мова йдеться про оптимізацію учбового процесу в зв`язку з неповною наповненістю груп у вказаних закладах дошкільної освіти, з метою отримання освіти дітьми в укомплектованих повноцінних групах. Суд не вбачав підстав ставити зазначену обставину під сумнів. Незгода прокурора з таким рішенням не може свідчити про його незаконність. Також, позивачем не враховано той факт, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» дещо змінено здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноваження в умовах воєнного стану.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Згідно з положеннями частини третьоїстатті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стаття 140 Конституції Українивизначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїі законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.
Відповідно до частини другоїстатті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 1статті 5 Закону № 280/97-ВРвизначено систему місцевого самоврядування яка включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради.
Громадські слухання є формою діалогу між мешканцями міста (відповідною територіальною громадою) та відповідною радою і посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування (стаття 13 Закону № 280/97-ВР). У певних випадках громадські слухання є обов`язковими.
Згідно з частиною першоюстаття 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначеніКонституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до абзацу другого пункту 30 частини першоїстатті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради, яке приймається на її пленарному засіданні.
Згідно зі статтею 32 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет міської ради має як власні повноваження, так і делеговані. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління закладами освіти, які належать територіальним громадам, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах, створення необхідних умов для продуктивної праці учнів, делеговані повноваження, а саме - забезпечення в межах наданих повноважень доступності і безоплатності освіти на відповідній території, забезпечення відповідно до закону розвитку всіх видів освіти, розвитку і вдосконалення мережі освітніх закладів усіх форм власності, визначення потреби та формування замовлень на кадри для цих закладів, укладення договорів на підготовку спеціалістів, організація роботи щодо удосконалення кваліфікації кадрів, організація обліку дітей дошкільного та шкільного віку.
Частиною п`ятоюстатті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про дошкільну освіту" № 2628-III (далі Закон № 2628-III) дошкільна освіта є обов`язковою первинною складовою частиною системи безперервної освіти в Україні. Дошкільна освіта - цілісний процес, спрямований на: забезпечення всебічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду. Вікова періодизація: немовлята (до одного року); ранній вік (від одного до трьох років); передшкільний вік (від трьох до шести (семи) років): молодший дошкільний вік (від трьох до чотирьох років); середній дошкільний вік (від чотирьох до п`яти років); старший дошкільний вік (від п`яти до шести (семи) років).
Згідно зі статтею 11 Закону № 2628-III заклад дошкільної освіти - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Заклад дошкільної освіти: задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти; забезпечує відповідність рівня дошкільної освіти вимогам Базового компонента дошкільної освіти; створює безпечні та нешкідливі умови розвитку, виховання та навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров`я відповідно до санітарно-гігієнічних вимог та забезпечує їх дотримання; формує у дітей гігієнічні навички та основи здорового способу життя, норми безпечної поведінки; сприяє збереженню та зміцненню здоров`я, розумовому, психологічному і фізичному розвитку дітей; здійснює соціально-педагогічний патронат, взаємодію з сім`єю; є осередком поширення серед батьків психолого-педагогічних та фізіологічних знань про дітей дошкільного віку; планує свою діяльність та формує стратегію розвитку закладу; формує освітню програму закладу, ін.
Відповідно до статті 14 Закону № 2628-III групи у закладі дошкільної освіти комплектуються за віковими ознаками. Наповнюваність груп у закладах дошкільної освіти становить: для дітей віком до одного року - до 10 осіб; для дітей віком від одного до трьох років - до 15 осіб; для дітей віком від трьох до шести (семи) років - до 20 осіб; різновікові - до 15 осіб; з короткотривалим і цілодобовим перебуванням дітей - до 10 осіб; в оздоровчий період - до 15 осіб; в інклюзивних групах - не більше трьох дітей з особливими освітніми потребами. Засновник (засновники) може встановлювати меншу наповнюваність груп у закладі дошкільної освіти. У закладах дошкільної освіти, розташованих у селах, селищах, кількість дітей у групах визначається засновником (засновниками) залежно від демографічної ситуації.
Тобто, вказаною нормою передбачено право Засновника (засновників) виключно щодо встановлення меншої наповнюваності груп у закладі дошкільної освіти.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 18 КАС України, нормативно-правовий акт акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що рішення Перечинської міської ради Закарпатської області №583 «Про оптимізацію закладів дошкільної освіти Перечинської територіальної громади» від 27 жовтня 2022 року є дією власника, яка має наслідком оптимізацію комунальних закладів дошкільної освіти на території Перечинської територіальної громади шляхом прийняття рішення щодо управління засновником (власником) закладами. Дія оскаржуваного рішенняне розрахована на довгострокове та неодноразове застосування та вичерпалася його виконанням, а, відтак, не є нормативно-правовим актом.
Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року за № 996, якою затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, вирішено рекомендувати органам місцевого самоврядування під час проведення консультацій з громадськістю та утворення громадських рад при органах місцевого самоврядування керуватися затвердженим цією постановою Порядком і Типовим положенням. Тобто, положення Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики носять для відповідача лише рекомендаційний характер, тому не є обов`язковими.
Відповідно до пункту 12 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики в обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку і з таким погоджується апеляційний суд, що спірне рішення не є нормативно-правовим актом, а відтак, обговорюване питання щодо оптимізації дошкільних навчальних закладів на території Перечинської територіальної громади не є обов`язковим. Тобто недотримання Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики може мати правові наслідки лише у випадку обов`язковості проведення таких консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. У спірному випадку судом не встановлено такої обов`язковості.
Відповідно до пункту 8 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 березня 2003 року № 305 (далі Положення № 305), групи у дошкільному навчальному закладі комплектуються за віковими (одновіковими, різновіковими), сімейними (родинними) ознаками. Комплектування групи за віком передбачає перебування в ній дітей однакового віку або з різницею у віці. Комплектування групи за сімейними (родинними) ознаками передбачає перебування в ній дітей, які знаходяться між собою у родинних стосунках. Групи комплектуються відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей у дошкільних навчальних закладах з урахуванням побажань батьків або осіб, які їх замінюють. Засновник (власник) може встановлювати меншу від нормативів наповнюваність груп дітьми у дошкільному навчальному закладі.
Судом встановлено, що згідно із Переліком комунальних закладів дошкільної та загальної середньої освіти Закарпатської області, затвердженого розпорядженням голови Закарпатської обласної адміністрації від 26 січня 2018 року № 44, ліцензований обсяг Перечинського закладу дошкільної освіти «Теремок» складає 145 дітей, Сімерківського закладу дошкільної освіти та філії опорного закладу Ворочівської початкової школи Перечинського ліцею - по 25 дітей кожного.
Пунктом 5.3 та 5.5. Статуту Перечинського закладу дошкільної освіти «Теремок» перебачено, що групи формуються в межах граничної чисельності вихованців відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей у дошкільних навчальних закладах. Засновник (власник) може встановлювати меншу від нормативів наповнюваність груп дітьми у дошкільному навчальному закладі. Комплектування групи за віком передбачає перебування в ній дітей одного віку або з різницею у віці. Різновікові групи можуть утворюватись для дітей раннього (від одного до трьох років) та дошкільного (від трьох до шести-семи років) віку.
За дитиною зберігається місце у дошкільному закладі у разі її хвороби, карантину, на час відпустки батьків або осіб, які їх замінюють (пункт 4.6. Статуту).
Аналогічні норми містяться у Статуті Сімерківського закладу дошкільної освіти та Положенні філії опорного закладу Ворочівської початкової школи Перечинського ліцею.
Судом встановлено, що станом на 01 жовтня 2022 року за табелями відвідувань спискова чисельність дітей у ДНЗ «Теремок» складає: молодша група («Капітошка») - 23 дітей, середня група («Дзвіночок») - 21 дитина, старша група («Чомусики») - 21 дитина, всього за жовтень 2022 року по списках 65 дітей.
Так, за табелями відвідувань спискова чисельність дітей Сімерківського закладу дошкільної освіти складає: молодша група - 14 дітей, старша група - 10 дітей, всього за жовтень 2022 року по списках 24 дитини.
За табелями відвідувань спискова чисельність дітей філії опорного закладу Ворочівської початкової школи Перечинського ліцею складає: різновікова група- 14 дітей, старша група - 14 дітей, всього за жовтень 2022 року по списках 28 дитини.
Також судом першої інстанції встановлено, що із довідки про щодо доцільності оптимізації закладів дошкільної освіти Перечинської територіальної громади від 12 жовтня 2022 року, станом на 01 вересня 2022 року кількість дітей, зарахованих у заклади дошкільної освіти, складала 272 дітей на 510 місць ліцензованого обсягу, що свідчить про наповнюваність цих закладів лише на 53%.Згідно з наказами про формування груп, наказами про зарахування вихованців, отриманих від керівників закладів дошкільної освіти, станом на 31 серпня 2022 року, встановлено, що кількість дітей по групах у Перечинському закладі дошкільної освіти «Теремок», Сімерківському закладі дошкільної освіти та філії опорного закладу Ворочівської початкової школи Перечинського ліцею не відповідає наявній мережі груп у закладах.
Відомостями, що містяться у табелях відвідування дітей закладів дошкільної освіти Перечинської ТГ у вересні-жовтні 2022 року, підтверджується той факт, що відвідуваність дітьми закладів у вказаний період була дуже низькою.
З копії наказу директора Перечинського ЗДО «Теремок» від 31.10.2022 року № 20 вбачається, що у відповідності до Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. № 305, відраховано 7 дітей, які не відвідували заклад дошкільної освіти протягом двох місяців підряд упродовж навчального року без поважних причин. Даний доказ є визнанням керівником Перечинського ЗДО «Теремок» прорахунків у плані створення видимості наповнення груп.
Таким чином, судом досліджено докази попереднього вивчення та детального аналізу питань зарахування дітей до закладів дошкільної освіти Перечинської ТГ, стану відвідування дітьми цих закладів, наповнюваності груп тощо, що викладено у довідці про доцільність оптимізації закладів дошкільної освіти Перечинської територіальної громади від 12 жовтня 2022 року.
Апеляційний суд вважає безпідставними покликання скаржника в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду, зокрема, у постановах від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 6 лютого 2019 року у справі № 720/1536/16-а, від 26 червня 2018 року у справі № 826/2810/17, від 21 серпня 2018 року у справі № 826/13584/16, від 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18, у яких, як зазначає апелянт, йдеться про необхідність врахування значного суспільного інтересу при вирішенні такого суспільно-важливого та соціально значущого питання як реорганізація загальноосвітньої школи, що потребує з боку суб`єкта владних повноважень обов`язкового дотримання вимог чинного законодавства України.
Оскаржуваним рішенням Перечинської міської ради вирішено питання оптимізації закладів дошкільної освіти в зв`язку з неповною наповненістю груп у вказаних закладах дошкільної освіти, з метою отримання освіти дітьми в укомплектованих повноцінних групах, а не реорганізації загальноосвітньої школи. Окрім того, поняття «оптимізація» та «реорганізація» за юридичним змістом не є тотожними.
Щодо покликання скаржника на те, що відповідач не спростував посилання як на одну з підстав скорочення груп, ефективне використання бюджетних коштів, зокрема на оплату праці працівників, оскільки жодних актів ревізії місцевого бюджету та фінансово-господарської діяльності відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради у період прийняття оскаржуваного рішення суду не надано, то апеляційний суд зазначає наступне.
Обов`язок розпорядників бюджетних коштів щодо ефективного використання бюджетних коштів закріплений безпосередньо у чинних нормативно-правових актах.
Так, пунктом 7 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 р. № 710 «Про ефективне використання бюджетних коштів» (зі змінами) затверджено Заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету.
Пунктом 22 цих Заходів передбачено здійснення управління бюджетними коштами в межах встановлених бюджетних повноважень із забезпеченням ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, належної організації та координації роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів.
З аналізу викладених вище положень нормативно-правових актів випливає, що метою їх є недопущення неефективного та нераціонального використання бюджетних коштів.
Таким чином, відсутність актів ревізії місцевого бюджету та фінансово-господарської діяльності відділу освіти, культури, сім`ї, молоді та спорту Перечинської міської ради у період прийняття оскаржуваного рішення є свідченням того, що прийняттям рішення Перечинською міською радою попереджено неефективне використання бюджетних коштів.
Щодо доводів прокурора про порушення процедури оприлюднення проєкту рішення, то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 59 частини 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Згідно із статтею 59 пунктом 11 Закону № 280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Проєкти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та іншій невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проєкти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Згідно із статтею 15 частиною 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проєкти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Судом першої інстанції вірно взято до уваги, а позивачем не враховано той факт, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» дещо змінено здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноваження в умовах воєнного стану.
Так, згідно із статтею 9 частиною 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проєктів актів), частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».
У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому (в тому числі і наданий час) продовжено.
Крім того, в матеріалах справи є дані про те, що розпорядження Перечинського міського голови від 12 жовтня 2022 року №207/09-05 «Про проведення 22 сесії Перечинської міської ради 8 скликання», яким було призначено 22 сесію Перечинської міської ради на 27.10.2022 р. о 10:00, було оприлюднено на офіційному сайті Перечинської міської ради 12 жовтня 2022 року за посиланням https://pmr.gov.ua/rozporyadzhennya-vid-12-zhovtnva-2022-roku-207-09-05-pro-provedennya-22-sesiyi-perechynskoyі-miskoyi-rady- 8 -sklykannya/, тому посилання апелянта щодо недоведення рішення про скликання чергової сесії на 27.10.2022 р. до відома депутатів та населення не відповідає дійсності. (а.с. 165-137 т.1)
Разом з тим, в постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі №804/639/18 наголошено, на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного акту, проте, суд, звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Згідно ст. 316 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Івана Косея залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року у справі № 260/5695/22 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 17.10.24
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2024 |
Оприлюднено | 21.10.2024 |
Номер документу | 122402307 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Запотічний Ігор Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні