Постанова

від 07.02.2024 по справі 340/3886/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 340/3886/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року (суддя Хилько Л.І., м. Кропивницький, повний текст рішення виготовлено 11.09.2023 року) у адміністративній справі №340/3886/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, третя особа: Новгородківський районний суд Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області (далі по тексту відповідач), третя особа: Новгородківський районний суд Кіровоградської області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати йому суддівської винагороди за квітень 2023 року та травень 2023 року; стягнути відповідача на його користь суддівську винагороду за квітень 2023 року та травень 2023 року в сумі 236584,04 грн.; допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць в сумі 118292,02 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за квітень 2023 року та травень 2023 року; зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 суддівську винагороду за квітень 2023 року та травень 2023 року з відрахуванням обов`язкових податків і зборів.

З рішенням суду першої інстанції не погодилось Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права. Апелянт зазначав, що відповідно до наказу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2022 року №28/к за ОСОБА_1 зберігається місце роботи і посада, середній заробіток не зберігається; даний наказ прийнятий з урахуванням змін, що внесені до ч.3 ст.19 КЗпП України Законом України від 01.07.2022 року №352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», якими передбачається припинення нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призивом під час мобілізації з 19.07.2022 року. Апелянт зазначив, що наказ Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2022 року №28/к ОСОБА_1 не оскаржується. Апелянт зазначав, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не урегульовано питання призову суддів на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; натомість ці питання урегульовані ст.119 КЗпП України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Апелянт вважав, що в період несення військової служби ОСОБА_1 має виплачуватися грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету в порядку та на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є суддею Новгородківського районного суду Кіровоградської області. На підставі наказу голови Новгородківського районного суду № 28/к від 10.10.2022 року ОСОБА_1 був увільнений від виконання службових обов`язків по здійсненню правосуддя у зв`язку з призовом по мобілізації до Збройних Сил України з 10.10.2022 року із збереженням місця роботи і посади. Факт того, що ОСОБА_1 був призваних на військову службу до Збройних Сил України по мобілізації підтверджується довідкою Кропивницького РТЦК та СП від 12.06.2022 року №189/3. ОСОБА_1 було припинено нарахування і виплату суддівської винагороди, зокрема за квітень-травень 2023 року. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч.1 ст.126, ст.130 Конституції України, частинами 5, 7 статтями 48, 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року №2352-ІХ, рішеннями Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013, від 08.04.2016 року №4-рп/2016, від 04.12.2018 року №11-р/2018, від 11.03.2020 року №4-р/2020 та зазначив, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено вичерпний перелік обмежень у виплаті суддівської винагороди і перебування на військовій службі не є таким випадком, ч.10 ст.135 цього Закону передбачено, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу. Громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими ч.3 ст.119 КЗпП України. Суд посилався на судову практику, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 03.11.2022 у справі № 990/4/22 (провадження № 11-105заі22). Суд зазначив, що середній заробіток, який виплачувався мобілізованому працівникові роботодавцем за збереженим основним місцем роботи як соціальна гарантія згідно з ч. 3 ст.119 КЗпП України, та суддівська винагорода, визначена ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», мають різну правову природу, походять із різних обов`язків роботодавця та держави, а тому мають різне правове регулювання; питання обрахунку, розміру та виплати суддівської винагороди унормовується виключно ст.130 Конституції України та ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що виключає можливість застосування у спірних правовідносин вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Суд зазначив, що ОСОБА_1 , як суддя Новгородківський районний суд Кіровоградської області, не здійснює правосуддя внаслідок проходженням військової служби у Збройних Силах України, разом з тим виконує конституційний обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, беручи до уваги конституційні гарантії незалежності суддів, пріоритетності норм Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» над іншими нормами законодавства України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає виплаті суддівська винагорода у повному обсязі.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 є суддею Новгородківського районного суду Кіровоградської області.

Встановлено, що згідно наказу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2022 року №28/к ОСОБА_1 був увільнений від виконання службових обов`язків по здійсненню правосуддя у зв`язку з призовом по мобілізації до Збройних Сил України з 10.10.2022 року із збереженням місця роботи і посади.

Відповідно до довідки від 12.10.2022 року №689/3, виданої Кропивницьким районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 був призваний на військову службу до Збройних Сил України по мобілізації.

Відповідно до листа ТУ ДСА України в Кіровоградській області від 04.01.2024 року №36/24, наданого на виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 року, ТУ ДСА в Кіровоградській області повідомило, що суддівська винагорода ОСОБА_1 за квітень, травень 2023 року не нараховувалась та не виплачувалася на підставі наказу Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2023 року №28/к.

Відповідно до ч.3 ст.119 КЗпП України (в редакції, до 19.07.2022 року), за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими, зокрема ч.3 ст.119 Кодексу законів про працю України.

Встановлено, що Законом України від 01.07.2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (набрав чинності 19.07.2022 року) у ч.3 ст.119 КЗпП України слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада».

Встановлено, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено випадки коли під час відрядження за суддею зберігається виплата суддівської винагороди за основним місцем роботи та встановлених законом доплат.

Відповідно до частин 5, 6 ст.54 частин 1, 4 ст.55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі призначення судді членом Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України він відряджається для роботи в цих органах на постійній основі. За членами цих органів - суддями зберігаються гарантії матеріального, соціального та побутового забезпечення, визначені законодавством для суддів. Суддю за його заявою може бути відряджено для роботи у Національній школі суддів України, а суддю, обраного головою чи заступником голови Ради суддів України, - до Ради суддів України, із збереженням розміру суддівської винагороди за основним місцем роботи та встановлених законом доплат. У зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, виявленням надмірного рівня судового навантаження у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, за рішенням Вищої ради правосуддя, ухваленим на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя може бути, за його згодою, відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя. У період дії надзвичайного чи воєнного стану і за умови зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у відповідному суді, в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, суддя суду, територіальна підсудність справ якого змінюється, може бути без його згоди відряджений для здійснення правосуддя до суду, якому визначається територіальна підсудність справ, що перебували у провадженні суду, в якому працює суддя, а в разі відсутності вакансій у цьому суді - до іншого суду того самого рівня і спеціалізації. Суддя, який відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, здійснює правосуддя та отримує суддівську винагороду в суді, до якого його відряджено.

Отже, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не урегульовано питання призову суддів на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду та виплати суддівської винагороди. Натомість ці питання урегульовані ст.119 КЗпП України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» урегульовано питання відрядження суддів зі збереженням виплати суддівської винагороди у зв`язку зі здійсненням таким суддею судочинства.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за загальним правилом, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, застосуванню підлягають положення законодавства, у даному випадку норми трудового законодавства, а саме ч.3 ст.119 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у квітні, травні 2023 року, не здійснював судочинство.

Суд апеляційної інстанції враховує, що ОСОБА_1 не оскаржується наказ Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 10.10.2022 року №28/к.

Суд апеляційної інстанції вважає, що не може бути застосована до спірних правовідношень судова практика, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2022 року у справі №990/4/22, оскільки правовідносини, які розглядалися у справі №990/4/22 стосувалися спору про визнання протиправним і скасування рішення ВРП про відмову у звільненні особи з посади судді відповідного суду у відставку та зобов`язання ВРП повторно розглянути заяву про звільнення у відставку з посади судді відповідного суду із зарахуванням до стажу роботи, що дає судді право на відставку, періоду вимушеного прогулу, тобто правовідносини є різними.

При ухваленні рішення, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.11.2023 року у справі №340/5033/22, від 30.11.2023 року у справі №340/5054/22.

Аналізуючи обставини у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року у адміністративній справі №340/3886/23 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, третя особа: Новгородківський районний суд Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду відмовити.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяО.М. Лукманова

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова