Рішення

від 05.02.2024 по справі 127/27549/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/27549/23

Провадження № 2/127/3548/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Федчишена С.А.,

при секретарі Підвисоцькій О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського управління капітального будівництва міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Подільського управління капітального будівництва міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення. Позов мотивовано тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021 року по справі №127/9450/20 визнано незаконним повідомлення голови реорганізаційної комісії ОСОБА_2 , щодо майбутнього звільнення ОСОБА_3 21.03.2020 року з посади економіста планово економічного відділу Подільського управління капітального будівництва міністерства оборони України у зв`язку з скороченням штату Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Визнано незаконним та скасовано п.1.2 наказу голови комісії начальника відділу капітального будівництва Центрального територіального управління капітального будівництва Васильєва Вадима Володимировича № 05 від 23.03.2020року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади економіста економічного відділу подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Вирішено поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді економіста планово економічного відділу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України з 23.03.2020 року. Стягнуто з Центрального територіального управління капітального будівництва (04050 м. Київ 050, вул. Герцена, 35 оф.604) на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь період вимушеного прогулу з 23.03.2020 року по 07.06.2021 року в розмірі 43 979,68 грн. Стягнуто з Центрального територіального управління капітального будівництва (04050 м. Київ 050, вул. Герцена, 35 оф.604) на користь ОСОБА_1 , 5 000 грн. моральної шкоди та 9 000 грн. витрат на правову допомогу. Рішення в частині поновлення на роботі було звернено до негайного виконання. Постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 р. Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було відкрито виконавче провадження з виконання Виконавчого листа№ 127/9450/20 про поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді економіста планово-економічного відділу подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України з 23.03.2020 року. Постановою про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2021 року Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було закінчено виконавче провадження на підставі того, що згідно Наказу № 38 від 02.11.2021 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді економіста планово-економічного відділу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України з 23.03.2020 року на підставі Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021 року по справі № 127/9450/20. З зазначеного вбачається, що Подільським управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України на виконання Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021 року по справі № 127/9450/20 був прийнятий наказ № 38 від 02 листопада 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 був поновлений на посаді економіста планово-економічного відділу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України з 23.03.2020 року. Але, не зважаючи на Наказ Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України № 38 від 02 листопада 2021 року доступу до роботи і можливості виконання своїх трудових обов`язків ОСОБА_1 не отримав. Наказ № 38 від 02 листопада 2021 року про поновлення ОСОБА_1 був прийнятий формально, не з метою виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021 року по справі № 127/9450/20, а з метою уникнення відповідальності за прострочення виконання рішення суду. Фактично ОСОБА_1 не був допущений до роботи на посаді економіста планово економічного відділу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України з 23.03.2020 року. Вважає, що рішення суду не виконано, оскільки його фактично не допустили до виконання трудових обов`язків. Відповідно до Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021року по справі № 127/9450/20 за позовом ОСОБА_1 про стягнення виплат належних працівникові сум, середній заробіток за затримку розрахунку, при звільненні, якій підлягає виплаті, становить 148,58 гривень. За період з 23.03.2020 року по 22.08.2023 року сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі становить 127778,80 гривень із розрахунку: за 2020 рік-28 824,52 гривень (194 (кількість робочих днів у 2020році) х 148,5 88 (середньоденна заробітна плата)\ за 2021 рік - 37 145,00 гривень (250x148,58); за 2022 рік - 36 996,42 гривень (249x148,58); за 2023 рік - 24 812,86 (167x148,58). Крім того, зазначив, що невиконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021 року по справі №127/9450/20 про поновлення на роботі призвело до моральних страждань. Позивач втратив нормальні життєві зв`язки. В пошуку роботи був змушений працювати не за фахом. Маючи два диплома з вищою освітою для забезпечення свого життя зав весь зазначений період позивач працював на роботах, які не потребують освіти так як життєві обставини в які його поставило керівництво відповідача вимагали від позивача додаткових зусиль для організації його життя. В результаті того, що ОСОБА_1 , не був своєчасно поновлений на роботі на посаді економіста планово економічного відділу Подільського управління капітального будівництва міністерства оборони України, з врахуванням того, що при звільненні його з посади, позивачу не була надана трудова книжка з відміткою про звільнення та поновлення на посаді, що призвело до того, що він втратив можливість працевлаштування на іншу роботу за фахом, вважаю розмір завданої йому моральної шкоди складає 200 000,00 гривень. Просить стягнути з Подільського управління капітального будівництва міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 23.03.2020 року по 22.08.2023 року в розмірі 127778,80 гривень. Стягнути з Подільського управління капітального будівництва міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , 200 000,00 гривень моральної шкоди.

Ухвалою суду від 25.09.2023року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.

16.01.2024року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, за обставин викладених в ньому, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував щодо їх задоволення з підстав викладених у відзиві, заяви клопотання про застосування строку позовної давності.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021 року по справі №127/9450/20 визнано незаконним повідомлення голови реорганізаційної комісії ОСОБА_2 , щодо майбутнього звільнення ОСОБА_3 21.03.2020 року з посади економіста планово економічного відділу Подільського управління капітального будівництва міністерства оборони України у зв`язку з скороченням штату Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Визнано незаконним та скасовано п.1.2 наказу голови комісії начальника відділу капітального будівництва Центрального територіального управління капітального будівництва Васильєва Вадима Володимировича № 05 від 23.03.2020року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади економіста економічного відділу подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України. Вирішено поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді економіста планово економічного відділу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України з 23.03.2020року. Стягнуто з Центрального територіального управління капітального будівництва (04050 м. Київ 050, вул. Герцена, 35 оф.604) на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь період вимушеного прогулу з 23.03.2020 року по 07.06.2021 року в розмірі 43 979,68 грн. Стягнуто з Центрального територіального управління капітального будівництва (04050 м. Київ 050, вул. Герцена, 35 оф.604) на користь ОСОБА_1 , 5 000 грн. моральної шкоди та 9 000 грн. витрат на правову допомогу. Рішення в частині поновлення на роботі було звернено до негайного виконання.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2021 р. Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було відкрито виконавче провадження з виконання Виконавчого листа№ 127/9450/20 про поновлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді економіста планово-економічного відділу подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України з 23.03.2020 року.

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2021 року Головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було закінчено виконавче провадження на підставі того, що згідно Наказу № 38 від 02.11.2021 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді економіста планово-економічного відділу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України з 23.03.2020 року на підставі.

Згідно наказу № 38 від 02.11.2021року Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України на підставі заяви Кордонського від 02.11.2021р., згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021р. справа № 127/9450/20 поновлено на посаді економіста планово - економічного відділу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України ОСОБА_1 з 23.03.2020року.

Відповідно до пунктів 1-4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Предметом спору у даній цивільній справі є наявність права у позивача на оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021 року по цивільній справі № 127/9450/20 про поновлення на роботі позивача відповідно до положень статті 236 КЗпП України.

Згідно статті 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до ч.1, ч.4 статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом і не оспорювалося учасниками справи в судовому засіданні, звільнення позивача з посади економіста економічного відділу подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України наказом №5 від 23.03.2020 було визнане незаконним відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021 року, та зобов`язано відповідача поновити позивачка ОСОБА_1 на роботі з 23.03.2020 року. Рішення суду в цій частині підлягало негайному виконанню.

Пунктом 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснено, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Верховний Суд у своїй постанові від 16.09.2020 року по цивільній справі № 709/1465/19, висновки якого, відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, суд має враховувати при виборі і застосуванні норм права, також зазначив, що виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня2018 року у справі № 465/4679/16 (провадження № 61-29024св18),від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 (провадження№ 61-12857св18) від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18 (провадження № 61-39740св18).

Інших вимог щодо добровільного виконання роботодавцем рішення суду про поновлення на роботі звільненого працівника законодавство України про працю не містить.

Як вбачається із наказу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України № 38 від 02.11.2021року ОСОБА_1 поновлено на посаді економіста планово - економічного відділу Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України з 23.03.2020року.

Тобто рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021року виконано 02.11.2021року.

Суд не погоджується з твердженням позивача та його представника про те, що не зважаючи на прийняття наказу, фактичного поновлення на роботі не відбулося, оскільки позивачем та його представником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач звертався до Подільського УКБ МО України чи до керівника підприємства по факту не допуску його до роботи, не надано доказів, які саме конкретно йому чинились перешкоди і ким саме. Крім цього позивач не надав жодних заяв чи скарг до поліції чи суду про порушення реалізації конституційного права на працю, чи будь-яких інших об`єктивних доказів, які б вказували, що позивача не допускали на роботу.

Посилання позивача та його представника на формальне поновлення позивача на роботі спростовується особисто написаною заявою ОСОБА_1 про звільнення за згодою сторін на ім`я начальника Подільського УКБ МО України Червінського В.В. без дати написання заяви, однак резолюцією в наказі до виконання, дану заяву колишній керівник Подільського УКБ МО України Червінський В.В. розписав 28 грудня 2021 року.

Крім того, в підтвердження виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021року є й укладені між позивачем ОСОБА_1 та Подільським УКБ МО України, Договір на надання консультаційних послуг №4/ЦПД від 04 січня 2021 року та Додаткову угоду до даної Договору від 29 грудня 2021 року, якою продовжено строк дії Договір на надання консультаційних послуг №4/ЦПД від 04 січня 2021 року до 31 грудня 2022 року.

З платіжних відомостей № 3 від 11.05.2021 року, №18 від 08.06.2021 року, №23 від 30.06.2021 року, №74 від 30.12.2021 року та №5 від 18.02.2022 року вбачається, що Подільським УКБ МО України ОСОБА_1 виплачувалась винагорода ЦПД за травень 2021 року в розмірі 4500,00 грн., за червень 2021 року 10000,00 грн., за грудень 2021 року в розмірі 1000 грн. та за лютий 2022 року в розмірі 1000,00 грн., а тому твердження позивача та його представника про не допуск до роботи ОСОБА_1 спростовуються вище вказаним.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Згідно ст. 27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу III Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час вимушеного прогулу.

Відповідно до Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021року по справі № 127/9450/20 за позовом ОСОБА_1 про стягнення виплат належних працівникові сум, середній заробіток за затримку розрахунку, при звільненні, якій підлягає виплаті, становить 148,58 гривень.

А тому враховуючи, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2021року виконано 02.11.2021року то до стягнення підлягають кошти в розмірі 21989,84грн. ( 148 днів * 148,58грн).

Однак, представник відповідача заявив про застосування строків позовної давності.

Суд вважає обґрунтованими твердження представника відповідача щодо пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, встановленого ч.1 статті 233 КЗпП України, якою передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як зазначив Верховний Суд у Постанові Об`єднаної Палати КЦС ВС від 10.10.2019 року по справі № 522/13736/15, правова природа строку звернення до суду дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, обумовлена передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися встановлених законом правил при прийнятті процесуальних рішень.

За змістом норм чинного законодавства, середній заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі обмежуються трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказаний правовий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

В даному випадку, наказ про поновлення позивача на роботі № 38 був виданий відповідачем 02.11.2021 року, а з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі позивач звернулася до суду 07.09.2023 року, тобто з пропуском строку, передбаченого частиною першою статті 233 КЗпП України, не порушуючи при цьому питання про поновлення пропущеного строку, а отже клопотання представника відповідача про застосування наслідків пропуску позивачем строку звернення до суду, є обґрунтованим. За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав у задоволенні позову.

Щодо заявлених вимог позивача про стягнення з Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України на користь позивача середній заробіток за період вимушеного прогулу з 23.03.2020року по 22.08.2023року в розмірі 127778/80грн., суд зазначає наступне.

Предметом розгляду Вінницьким міським судом Вінницької області по цивільній справі № 127/9450/20 було стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 23.03.2020року по 07.06.2021р. та рішенням суду від 07.06.2021року стягнуто середній заробіток за вказаний період в розмірі 43 979,68грн.

На думку Великої Палати Верховного Суду, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин.

Тобто в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Вказана норма права, крім превентивної функції, виконує функцію соціальну, задовольняючи потребу працівника в засобах до існування на період незаконного звільнення. Відтак, за умови встановлення факту незаконного звільнення особи, час вимушеного прогулу працівника повинен бути оплаченим і спір розглянутим в одному позовному провадженні з вирішенням питання про поновлення на роботі, або в різних провадженнях, що не впливає на розрахунок середнього заробітку, оскільки період за який він обраховується є сталим для звільненого працівника.

Правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

З викладеного вбачається, що вимога про стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу з 07.06.2021року по 22.08.2023року, задоволенню не підлягає, оскільки даний період не відноситься до заробітку за період вимушеного прогулу.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи, позивач на підстав угоди від 04.01.2021р. та додаткової угоди від 29.12.2021р. перебував в трудових відносинах із відповідачем, за що отримував кошти, що свідчать платіжні відомості, а тому суд приходить до висновку, що стягнення середнього заробітку за період вимушеного прогулу за період з 07.06.2021року по 22.08.2023року не стосується виконання рішення суду про поновлення на роботі від 07.06.2021року, а в разі не згоди з розміром заробітної плати, виплаченої за період перебування в трудових відносинах із відповідачем, позивач може звернутися в суд за захистом своїх порушених прав, що є окремою матеріально-правовою вимогою і не стосується виконання рішення суду про поновлення на роботі від 07.06.2021року, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Щодо заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000,00грн.суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні, оскільки вона є похідною.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Подільського управління капітального будівництва міністерства оборони України про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13.02.2024року.

ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Подільське управління капітального будівництва міністерства оборони України, м. Вінниця, вул. 600- річчя, 68, код ЄДРПОУ 24980188.

Суддя: