Ухвала

від 15.02.2024 по справі 463/11835/23

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/11835/23

Провадження №2/463/660/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нора Н.В.

при секретарі судового засідання Заверуха О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву головуючого судді Нора Н.В. про самовідвід в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСББ «Кайзервальд-Львів», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою до відповідачів про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Вказана справа відповідно до ст. 11-1 ЦПК України автоматизованою системою документообігу суду передана в провадження судді Нора Н.В.

Вивчивши матеріали заяви, суд вважає, що є підстави для заявлення самовідводу головуючому по справі з наступних підстав.

У відповідності до положень ч.8 ст.40 ЦПК України, учасники справи про розгляд заяви про відвід не повідомлялись.

Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Так, в провадженні судді Нора Н.В. перебували цивільні справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , третьої особи: органу опіки та піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей, а також цивільна справа за позовом ОСОБА_8 до ОСББ «Кайзервальд Львів», третіх осіб ОСОБА_9 , ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення зборів, за позовом третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСББ «Кайзервальд-Львів», третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_9 про визнання недійсним та скасування рішення зборів, стороною по даних справах завжди виступав ОСОБА_6 .

Крім того, в провадженні судді Нора Н.В. перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, в якій суддею було заявлено самовідвід від розгляду вказаної кримінальної справи, та Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова було задоволено заяву про самовідвід судді Нора Н.В.

У судових засіданнях громадянин ОСОБА_6 неодноразово погрожував звернутися в Вищу Раду Правосуддя зі скаргою на нібито неправомірні дії судді ОСОБА_10 та попереджував, що суддю буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності за винесення завідомо неправосудного рішення. Після закінчення розгляду даних справ в судді з даним громадянином виникли неприязні відносини, оскільки вже навіть після закінчення розгляду даних справ, він неодноразово, бачачи суддю в коридорі Личаківського районного суду, говорив, що ним винесено завідомо неправосудне рішення, що він ніби-то неодноразово порушував його права у судових засіданнях і він цього так не залишить та однозначно впевнений, що його притягнуть до дисциплінарної відповідальності. Як наслідок ОСОБА_6 02.07.2013 року звернувся зі скаргою до ВРП.

Оскільки в справі яка розглядається головуючий суддя прямо вказує про наявність неприязних відносин з учасником цивільної справи, що може вплинути на його об`єктивність і безсторонність, вважаю, що така обставина створює об`єктивний сумнів в безсторонності суду.

З врахуванням наведеного, для забезпечення умов, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, головуючий по справі підлягає самовідводу.

Керуючись ст.40 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

заяву головуючого судді Нора Н.В. задовольнити.

Відвести суддю Нора Назарія Васильовича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ОСББ «Кайзервальд-Львів», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя: Нор Н.В.