Ухвала

від 15.02.2024 по справі 465/106/15-к

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/106/15-к

1-в/465/29/24

У Х В А Л А

судового засідання

15.02.2024 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові заявузахисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 про припинення застосування примусового медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_5

за участю особи, щодо якої розглядається клопотання ОСОБА_5 , суд -

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_4 звернулася досуду іззаявою вінтересах ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про припинення застосування примусового медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_5 . В обґрунтування клопотання зазначає, що 30.11.2015 року ухвалою Франківського районного суду м. Львова було частково задоволено клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Застосовано до ОСОБА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги за місцем проживання. Згідно ухвали суду ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні у 18-му відділенні Львівської обласної клінічної психіатричної лікарні з 10.11.2014 року з діагнозом: розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку (черепно-мозкова травма, 2013р) у вигляді рідких генералізованих судомних нападів, частих судомних нападів, станів потьмареної свідомості, з вираженим психоорганічним синдромом, наростаючим інтелектуально- мнестичним зниженням. Як вбачається з листа Комунального закладу «Львівська обласна клінічна лікарня» (т.1, а.с.28), Лозинський проживає АДРЕСА_2 . У відповідності до акту судово психіатричної експертизи № 199 від 10.12.2014 року ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у виді органічного розладу особистості та поведінки внаслідок перенесеної черепно- мозкової травми з вираженим психосоматичним синдромом та частими поліморфними пароксизмальними нападами. За своїм психічним станом він не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не можу правильно сприймати обставини, які мають значення по кримінальному провадженню, та давати по них відповіді, покази.

Відтак захисник зазначає, що після постановлення вказаної ухвали ОСОБА_5 самостійно звернувся за психіатричною допомогою та став на облік до лікаря-психіатра в КНП «Буська центральна районна лікарня». У зв`язку із тим, що надання психіатричної допомоги вже триває понад 6 років, строк таких примусових заходів медичного характеру в ухвалі не вказаний, керуючись статтями 8, 59 Конституції України, статтями 20, 23, 24 ЗУ «Про адвокатуру» на адресу лікаря- психіатра ОСОБА_6 було скеровано адвокатський запит № 11/1 від 11.10.2021, в якому ставилося питання про надання висновку про необхідність вподальшому застосовувати до ОСОБА_5 заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання та про доцільність припинення ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної допомоги в примусовому порядку. У відповідь на зазначений адвокатський запит лікарем-психіатром ОСОБА_6 надано висновок № 1077 від 11.10.2021. зі змісту останнього вбачається: беручи до уваги самостійне регулярне лікування хв. ОСОБА_5 , постійне спостереження у лікаря-психіатра, адекватний психічний статус (відсутність сощально-небезпечних вчинків та тенденцій) можна зробити заключения, що хв. ОСОБА_5 в подальшому застосуванні заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку немає необхідності Отже, небезпеки для себе чи оточуючих ОСОБА_5 не становить, необхідне лікування отримує у добровільному порядку, на думку сторони захисту продовження примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відтак враховуючи, що ОСОБА_5 за місцем свого проживання перебував на амбулаторному психіатричному лікуванні, була досягнута мета застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги за місцем проживання: обов`язкове його лікування. Те, що з моменту постановлення ухвали Франківського районного суду м. Львова від 30.11.2015 до поточної дати ОСОБА_5 не вчинено жодного суспільно-небезпечного діяння, свідчить, що також була досягнута мета застосування до ОСОБА_5 . ПЗМХ запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь.

Станом на поточну дату місцем проживання ОСОБА_5 є також АДРЕСА_2 . Відповдіно ухвала Франківського раойнного суду м. Львова від 30.11.2015 для виконання може бути направлена в ту ж КП Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня». Зокрема, ч.6 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що примусові заходи медичного характеру, не пов`язані з позбавленням волі. застосовуються в закладі з надання психіатричної допомоги у межах адміністративно-територіальної одиниці за місцем проживання особи за бажанням такої особи. Розміщення хворих, до яких за рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру, у відділеннях і палатах закладів з надання психіатричної допомоги відповідного типу здійснюється з урахуванням їх статі, віку та психічного стану в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» заклад з надання психіатричної допомоги психіатрияний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, цент, відділення, кабінет, тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власносі, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги. Отже, законом передбачено, що примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги можуть надаватися у межах адміністртивного-територіальної одиниці за місцем проживання особи у кабінеті психатра. При чому законом не предбачено обмеження щодо зміни місця проживання такої особи та зміни відповідно закладу, в якому така надається. Що і мало місце щодо ОСОБА_5 .

Згідно частини 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до суду з заявою про зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не частіше одного разу на 6 місяців та незалежно від того, чи розглядалося це питання судом в зазначений період. Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров`я та про необхідність застосування до неї примусових заходів медичного характеру. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обгрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру, Отже, законом не передбачено долучення до заяви про припинення застосування примусових заходів медичного характеру тільки висновок лікарів-психіатрів форми 104/о, який вимагає сторона обвинувачення, або не лише він. Законом передбачено можливість особи до заяви замість висновку лікарів-психіатрів форми 104/о долучити висновок самостійно обраного незалежного лікаря-психіатра, причому конкретна форма такого висновку законом не визначена.

Враховуючи наведене, просить відмовити в задоволенні клопотання сторони обвинувачення про скерувати ухвали Франківського районного суду м. Львова від 30.11.2015 в лікувальний заклад за місцем проживання ОСОБА_5 для проведення лікування та подальшого складання висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, щодо якої застосовуються примусові заходи медичного характеру форми №104/0. Припинити застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заяву підтримали, просять таку задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні прокурор заяву заперечив. Просить скерувати ще раз ухвалу на виконання. Наданий стороною захисту лист від 11.10.2021 року №1077 не має форми висновку. З даного листа не вбачається постійне спостереження лікарською комісією ОСОБА_5 . Відтак у задоволенні клопотання просить відмовити.

Заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Франківським районним судом м. Львова 30.11.2015 року у справі 465/106/15-к (номер провадження 1-кп/465/156/15) клопотання прозастосування примусовихзаходів медичногохарактеру відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволеночастково. Застосовато до ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем проживання. Ухвала суду набула законної сили 08.12.2015 року та скерована на виконання головному лікарю КЗ «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування. Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Розгляд питання про зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру може також здійснюватися за письмовою заявою особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, або її захисника чи законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров`я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра.

Згідно з вимогами ч. 7 ст. 12 Закону України «Про психіатричну допомогу» надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку припиняється за рішенням комісії лікарів-психіатрів у разі видужання особи або такої зміни стану її психічного здоров`я, що не потребує надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про відмову в продовженні надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, або за рішенням суду про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника про припинення надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» питання про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров`я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу та виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру чи якщо особа видужала.

Як вбачається з висновку директора комунального некомерційного підприємства Буської міської ради Буська центральна районна лікарня №1077 від 11.10.2021 року ОСОБА_7 та лікаря-психіатра ОСОБА_6 адміністрація КНП«Буська ЦРЛ»у відповідьнаадвокатський запит№11/1від 110.2021р.інформує:хворий ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,житель АДРЕСА_2 перебуває наобліку упсихіатра з05.11.2014року. Діагноз:Наслідки органічногоураження ЦНС(ЧМТта забійголовного мозку)з судомнимсиндромом ванамнезі Психлорганічнийсиндром.Легкий когнітивнийрозлад.Хворий ОСОБА_5 самостійно з`являєтьсядо психіатрав призначенийчас,лікування приймаєрегулярно амбулаторноі стаціонарно.Остраннє стаціонарнелікування уЛьвівській обласній клінічнійпсихіатричній лікарніз 19.10.2020р.по 18.11.2020р. Згідно заявиадвоката ОСОБА_4 на хворогобули застосованіпримусові заходимедичного характеруу видінадання амбулаторноїпсихіатричної допомогив примусовомупорядку.На адресуКНП «БуськаЦРЛ» ухваласуду ненадходила. Висновок лікаря-психіатраКНП «БуськаЦРЛ» ОСОБА_6 : Беручи доуваги самостійнерегулярне лікуванняхв. ОСОБА_5 ,постійне спостереженняу лікаря-психіатра,адекватний психічнийстатус (відсутністьсоціально- небезпечних вчинків і тенденцій) можна зробити заключення, що хворий ОСОБА_5 в подальшому застосуванні заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку немає необхідності.

Статтею 19 Закону України «Про психіатричну допомогу»передбачено, що продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу, який надає особі таку психіатричну допомогу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.

Оскільки висновком комісії лікарів-психіатрів доведено відсутність підстав для продовження надання ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, а тому суд заяву задовольняє.

Керуючисьст. 95 КК України, ст.512,514 КПК України,ст.19 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд, -

ПОСТАНОВИЧ:

заяву ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 про припинення застосування примусового медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_5 - задовольнити.

Припинити застосуванняпримусового заходумедичного характеруу видінадання амбулаторноїпсихіатричної допомогив примусовомупорядку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду в порядку ст. 516 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлено 19.02.2024 року.

Суддя: ОСОБА_1