Рішення

від 12.02.2024 по справі 357/13518/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13518/23

Провадження № 2/357/357/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 лютого 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Вальчук М. В.,

представника позивача - Токовенко О.В.,

представника відповідачів - Самборук О.Е.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2023 року адвокат Токовенко Олексій Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.

07 серпня 2023 року, ОСОБА_1 (далі за текстом - Позивач), припарковав належний йому на праві приватної власності автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номер знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , біля будинку № 19, розташованого по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква Київської області.

Близько 12 години 00 хвилин 07 серпня 2023 року він побачив, що на його автомобіль впало дерево, яке, внаслідок падіння, завдало механічних пошкоджень його автомобілю. Крім того, внаслідок падіння зазначеного дерева, механічних пошкоджень також було завдано іншим двом транспортним засобам, а саме: автомобілю марки «NISSAN TIIDA», державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобілю «ГАЗ 2705-216», державний номерний знак НОМЕР_4 , які стояли поруч біля автомобіля позивача.

Відразу, після падіння дерева на автомобіль, позивачем та іншими власниками пошкоджених транспортних засобів, було викликано співробітників поліції для оформлення відповідних матеріалів дорожньо-транспортної пригоди. На місце події прибули посадові особи Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області, якими здійснено оформлення необхідних матеріалів для документування зазначеного адміністративного порушення та інших обставин, що мають значення для розгляду відповідної справи.

За результатами розгляду заяви щодо пошкодження автомобілів, зареєстрованої до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 28089 від 07.08.2023 року, посадовими особами Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київський області, на підставі положень п.п. 5.12 Розділу 4 «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», затвердженого Наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, складено висновок та проінформовано, що матеріали за зверненням щодо пошкодження автомобілів внаслідок падіння дерева, розглянуті на підставі Закону України «Про звернення громадян». Також зазначено, що правомірність дій балансоутримувача дерева, яке пошкодило автомобіль, має бути вирішено в судовому порядку, так як органи Національної поліції не наділені повноваженнями щодо вирішення спорів цивільного характеру.

В подальшому, 14.08.2023 р., з метою попереднього визначення завданих збитків, судовим експертом «Петрушанком Вадимом Федоровичем» (свідоцтво № 996 від 09.06.2006, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), в присутності власника автомобіля ОСОБА_1 , складено Висновок експерта № 130 по дослідженню з визначенням матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 .

Відповідно до Акту (протоколу) огляду колісного транспортного засобу від 10.08.2023 р., судовим експертом засвідчено наступні пошкодження транспортного засобу позивача, а саме: ліхтар задній правий (розбито), боковина задня права (крило), кришка паливного баку (зруйнована), двері передня права (деформована), ручка зовнішня двері, дзеркало зовнішнє праве (зруйноване), лобове скло (тріщина), панель даху, крило переднє ліве (деформовано), капот (деформація) та інших деталей.

Згідно із зазначеним висновком експерта № 130 від 14.08.2023 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження, на дату оцінки складає 114 959,10 гривень.

Вартість робіт судового експерта по проведенню експертизи складає 5 000,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 6275-2262-0355-3511 від 11.08.2023 року.

Розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі. Таким чином, розмір майнової шкоди (реальних матеріальних збитків), завданої позивачу, внаслідок бездіяльності виконавчих дій органів місцевого самоврядування, яка підлягає відшкодуванню, становить 114 959,10 грн.

Слід зазначити, що за інформацією Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.09.2023 за № 991- 001-1589/991-061 на запит від 15.09.2023 року за № 223, стихійного вітру 07.08.2023 року у період часу з 11 до 13 години на території м. Біла Церква, тобто в період падіння дерева на транспортний засіб позивача, не було.

Крім того, з метою встановлення балансоутримувача та підприємств, уповноважених Білоцерківською міською радою, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на території міста Біла Церква по бульвару Олександрійський, поблизу будинку № 19, ним, представником позивача, адвокатом Токовенком О.В., 15.09.2023 року за вих. № 225, надано адвокатський запит до Білоцерківської міської ради.

Листом № 2909/01-11 від 22.09.2023 р. у відповіді на адвокатський запит, органом місцевого самоврядування, Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області повідомлено, що, відповідно до статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів.

Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Білоцерківською міською радою не визначено на конкурсних засадах балансоутримувача зелених насаджень за адресою бульвар Олександрійський, 19 в м. Біла Церква.

Таким чином, дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль за адресою бульвар Олександрійський, 19 в місті Біла Церква, розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста Білої Церкви.

Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем документами, а саме: Білоцерківським районним управлінням поліції ГУНП у Київській області здійснено фіксацію адміністративного порушення та інших обставин, що мають значення для розгляду відповідної справи, про що 09.08.2023 року, посадовими особами складена відповідна довідка; фото та відеоматеріалами долученими до вказаної позовної заяви; висновком експертна № 130 від 14.08.2023 року щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Volkswagen Jetta», реєстраційний № НОМЕР_1 .

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква Київської області.

Унаслідок вказаної пригоди позивач зазнав і моральної шкоди, вираженої у фізичних та душевних стражданнях, у безпорадному стані, у позбавленні можливості вести звичайний спосіб життя. Тому вважає, що відповідачі повинні відшкодувати також і таку шкоду.

Розмір заподіяної Позивачу моральної шкоди визначити важко, але він має хоча б компенсувати ті емоційні страждання, які довелося перенести йому та його сім`ї, а також витрати, пов`язані з відновленням психічного стану, відпочинком від усього, що сталося з ним, яку він оцінює у 50 000,00 грн.

Ціна враховує в себе усі страждання, які довелося перенести Позивачу та його сім`ї, зокрема: порушення звичайного способу життя, негативного впливу на стан здоров`я, а також моральних страждань, пов`язаних з вказаною пригодою.

Просив суд стягнути солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради (вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09117; ідентифікаційний код юридичною особи 26376300) та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (вулиця Ярослава Мудрого, будинок 15, місто Біла Церква, Київська область, 09117; ідентифікаційний код юридичною особи 04055009) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ): матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля у розмірі 114 959,10 гривень; витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі 5 000,00 гривень; моральну шкоду у розмірі 50 000,00 гривень. Судові витрати покласти на відповідача ( а. с. 1-13 ).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І. ( а. с. 69 ) та матеріали передані для розгляду.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ( ч. 2 ст. 27 ЦПК України ).

За відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу ( ч. 1 ст. 187 ЦПК України ).

Ухвалою судді від 07 листопада 2023 року постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін та призначено судове засідання у справі на 28.11.2023 року ( а. с. 74-75 ).

28 листопада 2023 року розгляд справи було відкладено до 19.12.2023 року у зв`язку із клопотанням відповідачів про відкладення ( а. с. 103 ).

13 грудня 2023 року за вх. № 56934 судом отримано від Білоцерківської міської ради ( відповідач ) відзив на позовну заяву, підписаний міським головою Геннадієм Диким, в якому просили відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, оскільки повноваження щодо належного утримання на балансі зелених насаджень не належить до його компетенції. Також, звертали увагу, що Білоцерківська міська рада та виконавчий комітет Білоцерківської міської ради не є спеціалізованими підприємствами - балансоутримувачами об`єктів благоустрою. Також, позивачем не надано до позову жодного доказу, який би підтверджував, що дерево яке пошкодило його автомобіль було сухим чи перебувало у аварійному стані. Тому міська рада вважає, що в даному випадку падіння дерева є форс-мажорною обставиною. Звертали увагу, що 01 січня 2022 року КП БМР «ЖЕК № 1» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 в особі ОСОБА_2 уповноваженої зборами співвласників багатоквартирного будинку уклали договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території ( а. с. 112-121 ).

19 грудня 2023 року за клопотанням представника позивача оголошено перерву в судовому засіданні до 16.01.2024 року ( а. с. 138-141 ).

26 грудня 2023 року за вх. № 59176 судом від представника позивача отримано відповідь на відзив ( а. с. 144-151 ), в якому доводи, викладені у відзиві на позовну заяву просили відхилити в повному обсязі а позовну заяву задовольнити.

16 січня 2024 року за клопотанням представника відповідачів по справі оголошено перерву до 12.02.2024 року ( а. с. 156-158 ).

06 лютого 2024 року судом від представника відповідачів отримано клопотання/заяви ( а. с. 160-170, 176-196 ).

В судовому засіданні 12.02.2024 року представник позивача Токовенко О.В. підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в ній, просив позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Заявив, що докази понесення витрат на правову допомогу будуть подані до суду у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Представник відповідачів Самборук О.Е. в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Третя особа Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області в судове засіданні свого представника не направила, про дату, час т ва місце слухання справи повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи свідчить довідка про доставку електронного документу.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені наступні обставини та спірні їм правовідносини.

Встановлено, що 07 серпня 2023 року, ОСОБА_1 , припарковав належний йому на праві приватної власності автомобіль марки «VOLKSWAGEN JETTA», державний номер знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ( а. с. 46-47 ), біля будинку № 19, розташованого по бульвару Олександрійському в місті Біла Церква Київської області, близько 12 години 00 хвилин 07 серпня 2023 року він побачив, що на його автомобіль впало дерево, яке, внаслідок падіння, завдало механічних пошкоджень його автомобілю. Крім того, внаслідок падіння зазначеного дерева, механічних пошкоджень також було завдано іншим двом транспортним засобам, а саме: автомобілю марки «NISSAN TIIDA», державний номерний знак НОМЕР_3 та автомобілю «ГАЗ 2705-216», державний номерний знак НОМЕР_4 , які стояли поруч біля автомобіля позивача, що підтверджується доданою до позову фото таблицею з місця події ( а. с. 59-64 ) та відеозаписом ( а. с. 65 ).

За результатами розгляду заяви щодо пошкодження автомобілів, зареєстрованої до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 28089 від 07.08.2023 року, посадовими особами Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київський області, на підставі положень п.п. 5.12 Розділу 4 «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», затвердженого Наказом МВС України від 15.11.2017 року № 930, складено висновок та проінформовано, що матеріали за зверненням щодо пошкодження автомобілів внаслідок падіння дерева, розглянуті на підставі Закону України «Про звернення громадян». Також зазначено, що правомірність дій балансоутримувача дерева, яке пошкодило автомобіль, має бути вирішено в судовому порядку, так як органи Національної поліції не наділені повноваженнями щодо вирішення спорів цивільного характеру ( а. с. 43-44 ).

Так, в Довідці про результати розгляду повідомлення, за підписом ДОП Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Віталія Федоренко встановлено, що 07.08.2023 року до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що на автомобілі впало дерево та пошкодило їх, а також перекрило дорогу. При перевірці встановлено, що 07.08.2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 припаркували свої авто неподалік будинку АДРЕСА_2 . Близько 12:00 години дерево впало на автомобілі вищевказаних осіб, внаслідок чого пошкодило їх та було завдано матеріальних збитків.

Крім цього, листом за підписом заступника начальника Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області Михайла Пелех від 09.08.2023 року, спрямованого ОСОБА_6 зазначено, що матеріали за його зверненням розглянуті на підставі ЗУ «Про звернення громадян» та роз`яснено, що правомірність дій балансоутримувача дерева, яке пошкодило його автомобіль мають бути вирішені в судовому порядку, так як орган Національної поліції не наділені повноваженнями щодо вирішення спорів цивільного характеру ( а. с. 45 ).

Встановлено, що з метою попереднього визначення завданих збитків, судовим експертом «Петрушанком Вадимом Федоровичем» (свідоцтво № 996 від 09.06.2006, видане на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України), в присутності власника автомобіля ОСОБА_1 , складено Висновок експерта № 130 по дослідженню з визначенням матеріального збитку, завданого ушкодженням колісного транспортного засобу «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 .

Відповідно до Акту (протоколу) огляду колісного транспортного засобу від 10.08.2023 р., судовим експертом засвідчено наступні пошкодження транспортного засобу позивача, а саме: ліхтар задній правий (розбито), боковина задня права (крило), кришка паливного баку (зруйнована), двері передня права (деформована), ручка зовнішня двері, дзеркало зовнішнє праве (зруйноване), лобове скло (тріщина), панель даху, крило переднє ліве (деформовано), капот (деформація) та інших деталей ( а. с. 25-26 ).

Згідно із зазначеним висновком експерта № 130 від 14.08.2023 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження, на дату оцінки складає 114 959,10 гривень ( а. с. 19-24 ).

Вартість робіт судового експерта по проведенню експертизи складає 5 000,00 гривень, що підтверджується квитанцією № 6275-2262-0355-3511 від 11.08.2023 року ( а. с. 38 ).

Розмір таких збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення втраченої речі. Таким чином, розмір майнової шкоди (реальних матеріальних збитків), завданої позивачу, становить 114 959,10 грн.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом, позивач вважає, що з відповідачів повинно бути стягнуто солідарно матеріальна та моральна шкода, так як дерево, яке впало на автомобіль, розташовано на землі комунальної власності, тобто його власником є територіальна громада міста Біла Церква.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1166 ЦК передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим, потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідачів, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідачі є заподіювачами шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідачів покладено обов`язок доведення відсутності їх вини у завданні шкоди позивачеві.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2018 року, справа № 761/6010/15-ц, провадження № 61-15835 св 18.

Відповідно до ч.1 ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Положеннями ч. 2 ст. 1192 ЦК України визначено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв`язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими з боку позивача документами до позовної заяви, а саме: Білоцерківським районним управлінням поліції ГУНП у Київській області здійснено фіксацію адміністративного порушення та інших обставин, що мають значення для розгляду відповідної справи, про що 09.08.2023 року, посадовими особами складена відповідна довідка; фото та відеоматеріалами долученими до вказаної позовної заяви; висновком експертна № 130 від 14.08.2023 року щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 .

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Пунктом 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно п. 2 ч.1 ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать прибудинкові території. Відповідно до п. 3.8.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76, на прибудинковій території балансоутримувач повинен забезпечувати належний догляд за зеленими насадженнями.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об`єкти благоустрою (їх частини); відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.21 вище зазначеного Закону, елементами (частинами) об`єктів благоустрою є, зокрема зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до п.п.2.1, 5.1 Правил, на конкурсних засадах державними або місцевими органами влади призначаються підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства та є їх балансоутримувачами. На підставі п.5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний, догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі цих об`єктів.

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Згідно з п.13.2.1. Правил утримання зелених насаджень, у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N105, видалення окремих засохлих дерев та кущів відноситься до поточного ремонту на об`єктах благоустрою зеленого господарства. За організацію поточного ремонту, планування/прийняття робіт, складання кошторису, поданням щорічних розрахунків до органу місцевого самоврядування, згідно зазначених вище Правил п. 13.2.3. 13.2.4. є відповідальним балансоутримувач.

Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень по бульвару Олександрійському в м. Біла Церква.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року справа №200/22129/16-ц провадження №61-43478св18.

В зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що якщо дерево, яке пошкодило автомобіль, знаходиться на землі комунальної власності, власником якого у свою чергу є територіальна громада та внаслідок відсутності даних про балансовий облік відповідних зелених насаджень, то обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу шкоди слід покладати на міську раду до відання виконавчого органу якої згідно з п.п. 7 п. «а», ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» належить організація благоустрою населеного пункту, здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, а також організація озеленення, яким належним чином не забезпечено організацію роботи з цього питання та щодо обліку зелених насаджень, проведення їх інвентаризації та періодичних оглядів.

Такої позиції дотримується і Верховний Суд в постанові від 28 жовтня 2019 по справі № 522/23987/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 357/359/17.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 522/2891/20 (провадження № 61-9688св22) вказано, що покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування". Суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину. Суд першої інстанції встановив, що зелені насадження, розташовані за адресою АДРЕСА_1 не знаходяться на балансі та не утримуються КП "Міськзелентрест", відповідний договір щодо догляду за зеленими насадженнями за вищезазначеною адресою балансоутримувачем, власником або користувачем КП "Міськзелентрест" також не укладався. Суд першої інстанції зробив висновок, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста, дані, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебуває на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації відсутні, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування. За таких обставин, з урахуванням того, що відповідач не довів відсутність протиправності та вини, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог в оскарженій частині. Натомість апеляційний суд помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про відшкодування майнової шкоди та витрат на проведення оцінки майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищевикладеного, при відсутності балансоутримувача зелених насаджень, матеріально - відповідальною особою, внаслідок падіння сухого позабалансового дерева на автомобіль позивача, є виконавчий орган місцевої ради, що здійснює організацію благоустрою населеного пункту та контроль за станом благоустрою та озелененням та мав би визначити такого балансоутримувача. (Вказана обставина також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду по справі № 2-1474/11-ц від 04.04.2018).

В свою чергу, з боку відповідачів не спростовано, що земельна ділянка на якій знаходилось дерево, що впало на автомобіль позивача, не належить до земель територіальної громади м. Біла Церква, тобто земель комунальної власності.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

До того ж, встановлено та не спростовано відповідачами ( їх представником ) в судовому засіданні, а навпаки підтверджено те, що Білоцерківською міською радою на даний час не визначено на конкурсних засадах балансоутримувача зелених насаджень.

Відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Так, з метою встановлення балансоутримувача та підприємств, уповноважених Білоцерківською міською радою, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на території міста Біла Церква по бульвару Олександрійський, поблизу будинку № 19, ним, представником позивача, адвокатом Токовенком О.В., 15.09.2023 року за вих. № 225, надано адвокатський запит до Білоцерківської міської ради ( а. с. 41 ).

Листом № 2909/01-11 від 22.09.2023 р. у відповіді на адвокатський запит, органом місцевого самоврядування, Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області повідомлено, що відповідно до статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Білоцерківською міською радою не визначено на конкурсних засадах балансоутримувача зелених насаджень за адресою бульвар Олександрійський, 19 в м. Біла Церква ( а. с. 42 ).

Не знайшло свого підтвердження і посилання відповідача Білоцерківської міської ради у відзиві стосовного того, що під час події, яке мале місце 07.08.2023 року, падіння дерева відбулося у зв`язку з форс-мажорною обстановкою, а саме з погодними умовами.

Слід зазначити, що за інформацією Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.09.2023 за № 991- 001-1589/991-061 на запит від 15.09.2023 року за № 223, стихійного вітру 07.08.2023 року у період часу з 11 до 13 години на території м. Біла Церква, тобто в період падіння дерева на транспортний засіб позивача, не було ( а. с. 40 ).

Разом з цим, п. 3.1.1. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40 (3) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Дія таких обставин може бути викликана: винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо).

Отже, за інформацією центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського від 19.09.2023 за № 991- 001-1589/991-061 на запит від 15.09.2023 року за № 223, надзвичайних погодних явищ на час падіння дерева на автомобіль позивача не було, що спростовує твердження відповідача стосовно наявності форс - мажорних обставин.

Не заслуговують на увагу і доводи відповідача стосовно того, що з боку позивача не доведено того факту, що дерево, яке впало було сухим, оскільки жодного спростування останнім не надано суду.

Навпаки, доданий до матеріалів справи відеозапис з боку позивача, оглянутий судом, підтверджує вищезазначене.

Окрім цього, не заслуговують на увагу і посилання відповідача Білоцерківської міської ради у відзиві на позовну заяву та посилання представника відповідачів в судовому засіданні, що 01 січня 2022 року КП БМР «ЖЕК № 1» та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 в особі ОСОБА_2 уповноваженої зборами співвласників багатоквартирного будинку уклали договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території, оскільки належного та допустимого доказу зазначеному, з боку відповідача ( представника ) не було надано суду.

За таких умов, оскільки дерево, яке впало на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку будь-якої організації, суд приходить до висновку про покладення на Білоцерківську міську раду та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради солідарного обов`язку по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З врахуванням вищенаведеного, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідачів Білоцерківської міської ради та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради щодо стягнення матеріальної шкоди є такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, з боку органів міської ради не було визначено балансоутримувача, земельна ділянка на якій сталася пригода належить до земель комунальної власності територіальної громади м. Біла Церква та враховуючи реальні збитки, завдані позивачу, то з відповідачів Білоцерківської міської ради та виконавчого комітету Білоцерківської міської ради солідарно підлягає стягненню на користь позивача матеріальні збитки, заподіяні пошкодженням автомобіля у розмірі 114 959,10 гривень.

В свою чергу, доказів на спростування розміру матеріального збитку відповідачем не надано, правом на призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відповідач не скористався, тому суд погоджується з висновком експерта № 130 від 14.08.2023 року, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «VOLKSWAGEN JETTA», реєстраційний № НОМЕР_1 , становить 114 959,10 гривень.

Такий правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року у справі № 522/2891/20 (провадження № 61-9688св22 ).

В даній постанові Верховний Суд вказав, що колегія суддів погоджується з висновком, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Avensis д.н. НОМЕР_6 , становить 109 622,41 грн. Доказів на спростування розміру матеріального збитку відповідачем не надано, правом на призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відповідач не скористався.

Крім того, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача понесення останнім витрат на проведення експертизи у розмірі 5000 гривень, понесення яких документально підтверджено наявною в матеріалах справи квитанцією від 11.08.2023 року ( а. с. 38 ).

Стосовно позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачів моральної шкоди у розмірі 50 000 гривень, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди» під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, визначених ст. 3 ЦПК України.

Отже, для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, і міри відповідальності відповідача, який своїми діями завдав матеріальної шкоди позивачу, що в свою чергу привело до певних душевних страждань, змусило позивача вживати додаткових заходів для відновлення становища, з дотриманням принципу справедливості, пропорційності, змагальності і законності, суд вважає, що позивачу дійсно було заподіяно моральної шкоду, яку суд оцінює у 1000 гривень, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Так, звертаючись до суду з вказаною позовною заявою, позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій, що підтверджується наявним в матеріалах справи посвідченням серії № НОМЕР_7 , виданого на ім`я ОСОБА_1 16.12.2015 року ( а. с. 48 ).

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( ч. 6 ст. 141 ЦПК України ).

Враховуючи, що вимоги позивач підлягають частковому задоволенню, то з урахуванням ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог у розмірі 1 209,59 гривень ( задавлено вимоги у розмірі 120 959,10 гривень х 1% ціни).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 Цивільного кодексу України, 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 89, 133, 137, 141, 187, 258, 259, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Законом України «Про місцеве самоврядування», Законом України «Про судовий збір», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля в розмірі 114 959,10 гривень, моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень та витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі 5 000 гривень, загалом 120 959,10 гривень ( сто двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень десять копійок ).

Стягнути солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 1 209,59 гривень ( одна тисяча двісті дев`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Мінським РУ ГУМВС України в місті Києві 06.03.2001 року, РНОКПП: НОМЕР_5 );

Відповідач: Білоцерківська міська рада ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 26376300 );

Відповідач: Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 15, ЄДРПОУ: 04055009 );

Третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області (адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 36, ЄДРПОУ: 38009832);

Повне судове рішення складено 19 лютого 2024 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов