Рішення

від 27.02.2024 по справі 357/13518/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13518/23

Провадження № 2-др/357/21/24

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 лютого 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Орєхова О. І. ,

за участі секретаря Вальчук М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенко Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

15 лютого 2024 року за вх. № 8833 судом отримано від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Токовенко Олексія Володимировича заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, передана судді з канцелярії 19.02.2024 року. Вказана заява мотивована тим, що 12 лютого 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі № 357/13518/23, позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля в розмірі 114 959,10 гривень, моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень та витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі 5 000 гривень, загалом 120 959,10 гривень ( сто двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять гривень десять копійок ). Стягнуто солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 1 209,59 гривень ( одна тисяча двісті дев`ять гривень п`ятдесят дев`ять копійок ). Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Відповідно до умов Договору б/н від 09.09.2023 року про надання правової допомоги та Додаткової угоди № 1 до вказаного Договору, сторонами було погоджено, що гонорар виконавця, визначається з розрахунку вартості однієї години роботи в розмірі 2 500 грн. У разі задоволення позову повністю або частково, виконавець має право на отримання додаткової винагороди ( гонорар успіху ) у розмірі 20 000 грн. під час виконання доручення Клієнта, виконавцем було надано послуги на загальну суму 55 000 грн., а також у Клієнта виник обов`язок сплатити гонорар успіху у розмірі 20 000 грн. Тому, просив суд долучити до матеріалів справи докази, що підтверджують розмір витрат, що понесені позивачем та просив ухвалити додаткове рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 75 000 грн.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеного складу суду від 16.02.2024 року, головуючим суддею визначено Орєхова О.І.

Відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, зазначені матеріали були отриманні суддею 19.02.2024 року.

Частина 3 статті 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Учасники справи в судове засідання не викликалися, оскільки у відповідності до вимог ст. 270 ЦПК України не є обов`язковим.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд відбувався за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди були задоволені частково, стягнуто солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну пошкодженням автомобіля в розмірі 114 959,10 гривень, моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень та витрати по проведенню експертного дослідження у розмірі 5 000 гривень, загалом 120 959,10 гривень, а також стягнуто солідарно з відповідачів Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 1 209,59 гривень.

Зазначене судове рішення на час розгляду даної заяви про ухвалення додаткового судового рішення не набрало законної сили.

За змістом ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, які підтверджують точний розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд, за заявою такої сторони, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Однак, як вже зазначалось, така заява має бути озвучена до закінчення судових дебатів у справі (ч. 1 ст. 246 ЦПК). В такому разі судом призначається ще одне судове засідання, яке має бути проведено не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, за результатом якого ухвалюється додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 кодексу (ч. 2, 3 ст. 246 ЦПК). Можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті передбачають і ч. 3 ст. 259 ЦПК (порядок ухвалення судових рішень) і п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК (додаткове рішення суду).

Так, в судовому засіданні 12.02.2024 року представник позивача Токовенко О.В. повідомляв суд, що докази понесення позивачами витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судом судового рішення у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Тобто, з боку сторони позивача ( його представника ) у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України було зроблено відповідну заяву.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначена заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу була отримана судом 15.02.2024 року, що підтверджується відповідним штампом суду, отримана суддею відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді 19.02.2024 року, тобто в строк п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Отже, як зазначено вище, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2024 року позовні вимоги позивача були задоволені частково.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом статті 6 ЦПК України суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Згідно з частинами першою-третьою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (частини перша, друга статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).

Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань.

Тож подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу потрібно здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом (частина третя статті 182 ЦПК України).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.

Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення) (пункт 6 частини першої статті 183 ЦПК України).

За правилами частини другої статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 626/133/21 (провадження № 61-11044св22 ).

В зазначені постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що докази понесення витрат на правничу допомогу є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та до заяви підлягали застосуванню правила статті 183 ЦПК України та відповідні процесуальні наслідки у разі недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви.

Суд апеляційної інстанції встановив, що до заяви ОСОБА_1 не додано доказів направлення (надання) іншим учасникам справи копії заяви про ухвалення додаткового рішення разом із додатками, доданими до неї та, як наслідок, виснував про наявність підстав для відмови в ухваленні додаткового рішення у справі на підставі частини дев`ятої статті 83 ЦПК України.

За правилами частини дев`ятої статті 83 ЦПК України суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Порівняльний аналіз правил частини дев`ятої статті 83 ЦПК України та частини четвертої статті 183 ЦПК України дає підстави для висновку, що правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України застосовується у разі подання до суду безпосередньо доказів, а правило частини четвертої статті 183 ЦПК України - у разі подання до суду заяв, клопотання чи заперечення, у тому числі і з доданими до них додатками на підтвердження вимог цих заяв, клопотань, заперечень.

Верховний Суд врахував, що у справі, яка переглядається, позивач подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додала додатки - докази понесення витрат на правничу допомогу, які є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення, а тому до такої заяви підлягають застосуванню правила частини четвертої статті 183 ЦПК України щодо подання заяв, а не правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України щодо подання доказів.

Тож, застосовуючи до спірних процесуальних правовідносин правило частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, апеляційний суд не врахував, що докази понесення витрат на правничу допомогу є додатками до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а тому під час вирішення питання про прийняття до розгляду такої заяви суд мав керуватися правилами статті 183 ЦПК України, зокрема і застосовувати наслідки недотримання таких правил як неподання доказів направлення копії заяви разом із додатками іншим учасникам справи - повернення заяви без розгляду, що відповідає правилу частини четвертої статті 183 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред`явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме не направлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029св21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456ск21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952св22) на стадії касаційного розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, у даній справі, позивач ( його представник ) звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі про відшкодування витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення по суті спору, до якого додав докази їх понесення.

Тож у такій правовій процесуальній ситуації суд має оцінювати заяву про ухвалення додаткового рішення на її відповідність вимогам статті 183 ЦПК України та у разі недотримання таких процесуальних вимог застосувати відповідні процесуальні наслідки, передбачені у частині четвертій статті 183 ЦПК України, що відповідає наведеним правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) та сталій судовій практиці Верховного Суду під час вирішення питання про прийняття до розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення, поданих до суду касаційної інстанції.

Тому, до поданої позивачем ( його представником ) заяви підлягають застосуванню правила статті 183 ЦПК України та відповідні процесуальні наслідки у разі недотримання вимог процесуального закону щодо форми та порядку подання такої заяви, оскільки докази понесення витрат на правничу допомогу є складовими заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, а не подані окремо на підтвердження понесення таких витрат.

Так, при зверненні до суду з позовною заявою, судові витрати понесені позивачем на правову допомогу підтверджуються наявними в матеріалах справи наступними документами: Договором про надання правової допомоги від 09.09.2023 року; Додатком № 1 до Договору про надання правової допомоги від 09.09.2023 року.

Звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення в якості підтвердження з боку позивача розміру судових витрат додано: копію Договору про надання правової допомоги б/н від 09.09.2023 року; копію Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 09.09.2023 року; копію Додатку № 1 до Договору про надання правової допомоги б/н від 09.09.2023 року; копію Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 14.02.2024 року до Договору про надання правової допомоги; детальний опис робіт ( наданих послуг); протоколи судових засідань ( три ).

Отже, позивачем доведено понесення останніми витрат на правову допомогу при розгляді вищевказаної справи.

Однак, звертаючись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення з долученими доказами понесення таких витрат на правову допомогу, останнім не було додано підтвердження направлення вказаної заяви разом із доказами іншій стороні ( відповідачам ).

Тому, з урахуванням наведеного та враховуючи позиції викладені в постановах Верховного Суду, суд приходить до висновку про повернення вищевказаної заяви представника позивача без розгляду, що відповідає правилу частини четвертої статті 183 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 6, 12, 13, 83, 133, 137, 183, 247, 258, 263, 270, 353, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Токовенко Олексія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради, виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, третя особа: Білоцерківське управління Державної казначейської служби України Київської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя О. І. Орєхов