Ухвала від 09.02.2024 по справі 752/17216/23

Справа № 752/17216/23

Провадження № 1-кс/752/723/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі представника власника майна - ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, подане в межах кримінального провадження №42023111350000008 від 12.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023111350000008 від 12.01.2023.

Клопотання обґрунтоване тим, що 29.11.2023, в рамках кримінального провадження №42023111350000008 від 12.01.2023, слідчими СУ ГУ НП у м. Києві проведено обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

В ході обшуку серед іншого було вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2023 накладено арешт на паспорт ОСОБА_4 .

Адвокат вважає, що арешт на паспорт ОСОБА_4 було накладено необґрунтовано і безпідставно.

Арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів. Разом з тим, в ухвалі слідчого судді про арешт майна не зазначено яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, відповідає паспорт ОСОБА_4 .

Із змісту ухвали про арешт майна не вбачається зв`язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні та паспортом ОСОБА_4 , на який накладено арешт з метою збереження речових доказів, відсутні будь-які докази того, що належний ОСОБА_4 паспорт має відношення чи значення для кримінального провадження в рамках розслідування якого його вилучено.

Вилучений паспорт не має жодного відношення до кримінального провадження №42023111350000008, так само як і власник вилученого майна - ОСОБА_4 також не має жодного процесуального статусу в даному кримінальному провадженні.

Паспорт ОСОБА_4 не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди та не містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а постанова слідчого про визнання речовими доказами, на яку міститься посилання в ухвалі про арешт майна, є формальною, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки не є вмотивованою.

На підставі зазначеного адвокат у клопотанні просить: частково скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2023, а саме на: паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.

Від прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Київської спеціалізованої прокуратура у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд клопотання без участі прокурора, у якій прокурор зазначила, що заперечує проти задоволення клопотання про скасування арешту майна, оскільки підстави для зняття арешту відсутні.

Заслухавши пояснення представника власника майна, вивчивши та дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлено, що слідчими СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023111350000008 від 12.01.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04.12.2023 у справі №752/17216/23, провадження №1-кс/752/9969/23, в рамках кримінального провадження №42023111350000008, накладено арешт на майно, яке вилучене 29.11.2023 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на: паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 .

Ухвала про арешт майна постановлена без виклику власника майна та його представника.

Згідно змісту ухвали слідчого судді від 04.12.2023 про арешт майна, метою накладення арешту на майно є збереження речових доказів, підставою для арешту майна слугувала постанова слідчого від 29.11.2023 про визнання вилучених під час обшуку речей та документів речовими доказами у кримінальному провадженні №42023111350000008.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Також арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Однією із засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як вбачається зі змісту ухвали про арешт майна, єдиною підставою для накладення арешту послугувало визнання майна речовим доказом, яке у повній мірі не відповідає таким критеріям. Визначення слідчим чи прокурором того, чи іншого майна речовими доказами у кримінальному провадженні за відсутності передбачених законом критеріїв не тягне безумовного обов`язку слідчого судді у збереженні арешту.

Арешт на майно накладено з метою збереження речових доказів. Разом з тим, в ухвалі слідчого судді про арешт майна не зазначено яким саме критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у цьому кримінальному провадженні, відповідає вилучений під час обшуку оригінал особистого документу - паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 .

Прокурор на розгляд клопотання не з`явився, подав слідчому судді заяву у якій вказав про відсутність підстав для скасування арешту майна, однак жодним чином не обґрунтував яким саме ознакам ст. 98 КПК України відповідає вказане вилучене майно, яке конкретно значення має цей оригінал особистого документу для кримінального провадження, як саме він буде використаний під час досудового розслідування.

Натомість, представником власника майна доведено, що арешт особистого документу - паспорта позбавляє його власника можливості користуватися своїм майном.

Також слідчий суддя приймає до уваги, що в ході розгляду справи стороною обвинувачення не було надано відомостей про причетність ОСОБА_4 до обставин, що розслідуються в межах кримінального провадження №42023111350000008, а також зв`язок між обставинами, які розслідуються в межах зазначеного кримінального провадження та майном третьої особи.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про невідповідність зазначеного вище особистого документу ознакам-критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу, що будь-які процесуальні дії, що проводяться органами публічної влади та їх посадовими особами з особистими документами приватного суб`єкта, повинні мати легітимну мету, а їх учинення має здійснюватися в чітко регламентованих законодавством межах із дотриманням гарантій реалізації та захисту суб`єктивних прав, які опосередковуються відповідними особистими документами.

На підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на зазначене майно накладено необґрунтовано, а тому клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 22, 26, 170, 174, 309, 369-372, 392 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва від 04.12.2023 року на майно, яке належить ОСОБА_4 в частині, а саме: паспорт для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_4 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1