Рішення

від 05.02.2024 по справі 459/3347/23

ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 459/3347/23

Провадження № 2/459/623/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі: головуючого - судді Дем`яновської Ю.Д.,

при секретарі Гук Т.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

адвоката Савки О.В.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімландія»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору директор ТзОВ «Дрімландія» Зігора Альона Миколаївна, про встановлення факту перебування у трудових відносинах, стягнення боргу із заробітної плати,-

в с т а н о в и в:

06.10.2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дрімландія»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління Держпраці у Львівській області, яким, з врахуванням уточнення до позовних вимог від 12.12.2023 року (вх.№19281), просить встановити факт її перебування у трудових відносинах з ТОВ «Дрімландія», керівником магазину «YUKI», який фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ТРЦ «Майдан»; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 15500,00 грн; зобов`язати внести запис у трудову книжку про зміну дати звільнення на 21.06.2023 року.

В обґрунтування позову зазначила, що у період з 01 листопада 2022 року по 31 травня 2023 року працювала керівником магазину «YUKI» та фактично перебувала у трудових відносинах з ТОВ «Дрімландія». Вказала, що при влаштування на роботу її змусила написати заяву про звільнення з роботи за згодою сторін, без зазначеної дати звільнення. 31 травня 2023 року її було звільнено з роботи без попередження, дату звільнення, у написаній нею попередньо заяві ще у жовтні 2022 року, поставили без її відома, а трудову книжку вона отримала 09.06.2023 року новою поштою. Попри звільнення, вона продовжувала виконувати свої трудові обов`язки аж до 21.06.2023 року, тому вважає, що факт її перебування у трудових відносин з ТОВ «Дрімландія» в період з 01.06.2023 року по 21.06.2023 року підлягає встановлення судом та відповідно у її користь слід стягнути заробітну плату за вказаний період.

Ухвалою судді від 10.10.2023 року відкрито провадження призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.22).

07.11.2023 року надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача висловився про безпідставність вимог позивача, зазначивши, що 01.11.2022 року позивач була прийнята на посаду «керуюча магазином» на підставі наказу №ДЛ-82 від 01.11.2022 року . На підставі заяви позивача від 31.05.2023 року її було звільнено із займаної посади у відповідності до п.1 ст.36 КЗпП України, про що винесено відповідний наказ №ДЛ-68 К від 31.05.2023 року. При звільненні з позивачем було проведено повний розрахунок та повернуто трудову книжку. Таким чином прийняття та звільнення позивача з роботи було проведено з дотриманням вимог чинного законодавства. Звертає увагу на принцип змагальності сторін та не доведення позивачем належними та допустимими доказами жодного факту, наведеного у позовній заяві. Натомість зазначає, що законність звільнення позивача із займаної посади була предметом перевірки Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яке не виявила жодних порушень. З огляду на наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою від 09.11.2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору директора ТзОВ «Дрімландія» Зігору Альону Миколаївну та виключено Управління Держпраці у Львівській області з числа третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; по справі оголошено перерву до 27.11.2023 року.

У судовому засідання позивач та її представникадвокат Савка О.В. позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позові, додатково пояснили, що позивачка працювала керівником магазину «YUKI» та виконувала свої посадові обов`язки. Після того, які її повідомили про майбутнє звільнення, вона була зареєстрована як фізична особа підприємець і надалі продовжувала вести діяльність у цьому ж магазині. При цьому, незважаючи на зміну організаційно-правової форми її роботи, вона продовжувала виконувати ті самі функції, що і на посаді керівника: відкривала та закривала магазин, організовувала роботу продавців в торговому залі, приймала товар, тощо. Вказала, що наказ про звільнення вона отримала вчасно та розрахунок при звільненні з нею було проведено в повній мірі, трудову книжку вручено. Після того, як вона почала вести діяльність в якості ФОП, то її електронний цифровий підпис зберігався в бухгалтерії підприємства і всю бухгалтерську, податкову та фінансову звітність вели централізовано. Вказала, що коли позивачку було повідомлено про її звільнення з роботи за трудовим договором, але подальше продовження роботи в якості ФОП, їй наголосили на тому, що для неї в роботі нічого не поміняється і саме це вона повідомила трудовому колективу магазину. Просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача - в судовому засіданні проти позову заперечив з посиланням на поданий відзив на позовну заяву. Додатково зазначив, що магазин «YUKI» - це торговий майданчик, де здійснюють свою діяльність різні суб`єкти господарювання на підставі договорів оренди, а також супроводжується наданням бухгалтерських послуг, юридичного супроводу, охорони, допомоги у закупівлі. Вказує, що позивачка 01.06.2023 року була зареєстрована як ФОП та здійснювала підприємницьку діяльність, що саме по собі виключає можливість перебування на посаді керуючого магазином. До того ж, саме звільнення позивачем не оскаржувалося. Вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що працювала в магазині "YUKI" з листопада 2022 року до 12 липня 2023 року, звільнилась за власним бажанням. Із 1 червня 2023 року знову працювала продавцем. Звільнилась зі своєї ініціативи, проблем із керівництвом немає. Їй відомо, що ОСОБА_4 працювала в ТОВ «Дрімландія» спочатку керівником магазину «YUКІ», а потім як ФОП. 31 травня 2023 року ОСОБА_5 повідомили про те, що її розраховано із посади керівника та переведено працювати ФОП (вона сама особисто повідомила про це перед всім колективом). В той час свідок виконувала обов`язки адміністратора, відкривала та зачиняла магазин. Про обставини звільнення позивачки нічого не відомо, тому що свідок була в відпустці в другій половині червня 2023 року. Вийшла на роботу на початку липня та помітила, що вже був інший керівник- ОСОБА_6 , яку раніше не бачила. На майданчику магазину "YUKI" працювало 4 ФОПа, та відповідно стоять чотири касові термінали.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що повідомила, що 25 травня 2023 року вона прийшла на співбесіду до ОСОБА_8 ,як до керівника магазину «YUKI» з метою працевлаштування, а 6 червня 2023 року ввечері вона подзвонила свідкові та повідомила, що свідок прийнята на роботу. 7 червня 2023 року свідок прийшла на роботу, розпочалось стажування. ОСОБА_9 звільнилась з роботи 21 червня 2023 року, а свідок звільнилась 01.07.2023 року.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Згідно наказу керівника ТОВ «Дрімландія» за № ДЛ-82-К від 01.11.2022 року позивача ОСОБА_10 було прийнято на роботу керуючою магазином (а.с.69).

На підставі наказу керівника ТОВ «Дрімландія» за № ДЛ-68-К від 31.05.2023 року позивача ОСОБА_1 звільнено з посади керуючого магазином на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін на підставі її заяви від 31.05.2023 року (а.с.70,71).

Відповідні записищодо місцяпраці позивача вчинено у трудовій книжці ОСОБА_10 (а.с.9).

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Ч.1 ст. 15 ЦК України визначає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з ч.1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Однією з підстав припинення трудового договору, зокрема, є угода сторін (пункт 1статті 36 КЗпП України).

У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпП(угода сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами.

Анулювання такої домовленості може відбутися лише тоді, коли власник або уповноважений ним орган і працівник дійшли взаємної згоди.

Припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір.

Припинення трудового договору за п. 1 ст. 36 КЗпП не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою.

Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпП можуть бути укладені як в письмовій, так і в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1статті 36 КЗпП і раніше домовлена дата звільнення.

Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), суди повинні з`ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін.

Згідно з усталеною судовою практикою при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП України(за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (пункт 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

Такі висновки містяться в постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 524/3490/17-ц, від 31 серпня 2020 року у справі № 359/5905/18, від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/35483/20.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з формулювання позовних вимог, первинною з яких позивачка визначила як встановлення факту перебування у трудових відносинах в період з 01.06.2023 року по 21.06.2023 року, посилаючись на те, що вона фактично вона продовжувала виконувати ті самі обов`язки, що і під час роботи за трудовим договором до 01.06.2023 року. При цьому, позивач не просить визнати своє звільнення з роботи незаконним, а лише стверджує, що фактично трудові відносини продовжилися до 21.06.2023 року та просить внести запис про звільнення її із займаної посади відповідно до фактичного припинення трудових відносин, тобто 21.06.2023 року та виплатити їй заробітну плату за відпрацьований час.

В той же час, ОСОБА_11 не надала суду доказів фактичного перебування у трудових відносинах з ТОВ «Дрімландія» з 01.06.2023 року по 21.06.2023 року.

Натомість представником відповідача надано копію акту №Ц/ЧН/19656/281 від 21.08.2023 року, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці Товариства з обмеженою діяльністю «Дрімландія» в частині додержання вимог законодавства про працю відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - з питань виявлення неоформлених трудових відносин; ст.10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» - невиплата заробітної плати працівнику на умовах, визначених трудовим договором, згідно якого в ході проведення позапланового заходу зроблено запис у журналі реєстрації перевірок. Суб`єкту господарювання було надано вимогу від 14.08.2023 року №Ц/ЧН/19656/281/НД про надання документів необхідних для проведення заходу контролю. Керівництвом ТОВ «Дрімландія» документи, вказані у вимозі, надані у визначений термін і в повному обсязі. За результатами розгляду документів встановлено, що у період квітень-червень 2023 року з ТОВ «Дрімландія» звільнилися 14 осіб і 1 особа у зв`язку з переведенням на іншу посаду. Звільнення проведені у відповідності до поданих працівниками ТОВ «Дрімландія» заяв і в терміни, вказані в заявах, чим дотримані вимоги ст.4 Закону України від 15.03.2022 року №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» в частині розірвання трудового договору за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві. Звільнення проведені на підставі наказів, з якими працівники ТОВ «Дрімландія» ознайомлені. Факти розірвання трудових договорів з дати звільнення, підтверджені табелями обліку робочого часу. У графі опис порушень вимог законодавства зазначено, що відсутні такі порушення.

Відтак, факт допуску до роботи позивача та її виконання трудових обов`язків у ТОВ «Дрімландія» в період 01.06.2023 року по 21.06.2023 року без належного оформлення трудових відносин згідно вимог закону про працю суд вважає не доведеним, а тому відсутні підстави для встановлення факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з даним товариством у зазначений період та зміни дати звільнення.

Крім цього, суд приймає до уваги той факт, що в період з 01.06.2023 року по 21.06.2023 року вона здійснювала своє діяльність як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ (а.с.133), мала статус платника єдиного податку (а.с.135), та здійснювала діяльність на торговій площадці магазину «YUKI» згідно договору суборенди, плата за яким підтверджується випискою з її рахунку (а.с.190). Суд звертає увагу, що жодною з сторін не заперечується факт ведення позивачкою підприємницької діяльності в період з 01.06.2023 року по 21.06.2023 року, проте у сторін різниться оцінка щодо такої обставини. Так, позивач, незважаючи на свої пояснення про те, що вона добровільно надала свої дані для реєстрації як фізичної особи підприємця, в подальшому добровільно надала свій електронний цифровий підпис для ведення бухгалтерського та податкового обліку, вважає, що в цей період самостійної діяльності не здійснювала, а продовжувала роботу за трудовим договором. З пояснень представника відповідача вбачається, що вказані правовідносини з супроводу господарської діяльності ОСОБА_12 були оформлені окремими договорами, однак сторона позивача не зверталась до відповідача за витребуванням таких документів, відповідні клопотання (в разі неможливості отримати такі докази) суду не заявлялись.

Пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , не суперечать письмовим доказам.

Посилання позивача на ту обставину, що заяву про звільнення вона написала без дати під час прийняття на роботу, суд не приймає до уваги, так як із наказом керівника ТОВ «Дрімландія» за № ДЛ-68-К від 31.05.2023 року про звільнення з посади керуючого магазином на підставі п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін на підставі заяви від 31.05.2023 року ОСОБА_1 також ознайомлена під особистий підпис 31.05.2023 року, та не оскаржує такого а,відтак,такий непідлягає дослідженнюсудом напредмет законностійого видачі (а.с.71).

До того ж, сторонами не заперечується, що у період з 01.06.2023 року по 21.06.2023 року позивач здійснювала підприємницьку діяльність.

Інших доказів на підтвердження наявності трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Дрімландія» у період з 01.06.2023 року по 21.06.2023 року матеріали справи не містять та позивач не надав.

Відповідно до ст.94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки факт перебування позивача у трудових відносин у період 01.06.2023 року по 21.06.2023 року не підтвердився, то відповідно відсутні правові підстави для стягнення заробітної плати за зазначений період.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та відмову у задоволенні таких.

Керуючись ст. 2, 10, 12, 13, 81, 141, 229, 247, 258, 259, 263-265, 268, 295-300, 354 ЦПК України, суд-,-

в и р і ш и в:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дрімландія»</a> (ЄДРПОУ 43056334, 80100 Львівська область м.Червоноград ТРЦ «Майдан» магазин «Yuki»);

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: директор ТзОВ «Дрімландія» Зігора Альона Миколаївна (14014, м.Чернігів вул.Мазепи Івана, 66А).

Повний текст рішення складено 09.02.2024 року.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська