Постанова

від 06.02.2024 по справі 907/625/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2024 р. Справа №907/625/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Бонк Т.Б.

Суддів Бойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Кострик К.,

представники сторін:

від позивача: Митровка Я.В.;

від відповідача-1: Синельніков М.О.;

від відповідача-2: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Абранського Віктора Миколайовича б/н від 29.12.2023 (вх. суду від 03.12.2024 №01-05/32/23)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2023 (повний текст рішення складено 11.12.2023)

у справі №907/625/23 (суддя Лучко Р.М.)

за позовом: Фізичної особи - підприємця Абранського Віктора Миколайовича, м. Мукачево, Закарпатської області

до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства "Страхова група" ТАС", м. Київ

до відповідача 2: Приватного підприємства "Лісмаш", смт. Тересва, Закарпатської області

про стягнення 607 637,17 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Фізична особа - підприємець Абранський Віктор Миколайович звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 597 637,17 грн страхового відшкодування за договором добровільного страхування автомобільного перевізника №FO-01282469 від 10.02.2022 та стягнення з Приватного підприємства "Лісмаш" 10 000,00 грн франшизи.

Позовні вимоги позивачем мотивовані (з урахуванням частково змінених підстав позову) неналежним виконанням відповідачем 2 зобов`язань з перевезення за заявкою-угодою №12/08-2 від 10.08.2022 вантажу (жерсті), у зв`язку з чим сталося пошкодження вантажу під час його перевезення.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2023 у справі № 907/625/23 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено існування конкретних обставин, які підтверджують вину Перевізника щодо завданих позивачу збитків, зокрема в ненаданні вказівок щодо розміщення та кріплення вантажу, потреби та можливості надання таких вказівок, причинно-наслідковий зв`язок між діями Перевізника та фактом завдання збитків, розміру шкоди, що виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача 2 у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування таких збитків, як і не доведено наявність страхового випадку в розумінні Договору страхування, що давало б підстави, при доведеності вини Перевізника, пред`являти вимоги до його Страховика, а відтак в задоволенні позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 597 637,17 грн страхового відшкодування та з Приватного підприємства "Лісмаш" - 10 000,00 грн франшизи, - належить відмовити.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з вказаними рішенням, Фізична особа - підприємець Абранський Віктор Миколайович звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 29.12.2023 (вх. суду від 03.12.2024 №01-05/32/23) у якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2023 у справі №907/625/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі апелянт вказує, що вказаний вантаж - жерсть був неналежно закріплений під час завантаження на автомобіль Перевізника, що спричинилося до його пошкодження під час транспортування та свідчить про порушення відповідачем 2 умов заявки-угоди №12/08-2 від 10.08.2022, за якою на ПП "Лісмаш" було покладено зобов`язання за потреби надавати вказівки щодо розміщення та кріплення вантажу.

Зазначає, що вартість пошкодженого вантажу, яка визначена Замовником послуги перевезення - ТОВ "Тривіум Пекеджинг України" в сумі 607 637,17 грн, - сплачена позивачем як Експедитором та підлягає стягнення в порядку регресу з відповідача 1, як страховика Перевізника за договором добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника №FO-01282469 від 10.01.2022 в сумі 597 637,17 грн.

23.01.2024 від Приватного акціонерного товариства "Страхова група" ТАС" надійшов відзив вих.№01-1/08 від 19.01.2024 (вх. № 01-04/560/24) на апеляційну скаргу в якому відповідач-1 зазначає, що 14.08.2022 приблизно на ділянці автодороги Н-09 Мукачево-Львів, що у с. Татарів Надвірнянського району Івано-Франківської області відбулося зіткнення автомобіля марки DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі із причепом марки SPITZER SF2437 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водій ОСОБА_1 із мотоциклом марки "Вайпер", без реєстраційного номера під керуванням водія ОСОБА_2 , який перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння виїхав із другорядної дороги на головну. Внаслідок ДТП водій мотоцикла ОСОБА_2 помер, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022090000000252 від 15.08.2022 та ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2022.

Зауважує, що зсув вантажу стався внаслідок закономірного поєднання порушень завантаження та кріплення, а саме за відсутності ременів ув`язки та відсутності блокуючих конструкцій в місцях великих порожнеч, а недотримання норм, та правил, а саме: "ДСТУ EN 12195-1:2010 Засоби кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Безпека. Частина 1. Розрахунок сил кріплення (EN 12195-1:2010; АС:2014, IDT)" являється основною причиною пошкодження вантажу.

Також, звертає увагу, що вказана подія належить до виключень з страхових випадків за договором добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника №FO-01282469 від 10.01.2022 за пунктами 14.1.5, 14.1.15, 14.1.21, 14.1.22 даного договору.

Відповідач 2 правом на подання відзиву не скористався, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024 справу №907/625/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Желік М.Б.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.01.2024 у справі № 907/625/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Абранського Віктора Миколайовича на рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2023 у справі №907/625/23.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Желіка М.Б., розпорядженням керівника апарату суду №23 від 25.01.2024 року призначено автоматизовану заміну складу суду для розгляду справи №907/625/23.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 січня 2024 року справу №907/625/23 розподілено колегії суддів у складі: Бонк Т.Б. (головуючий суддя), судді: Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 25.01.2024 призначено розгляд на 06.02.2024.

В судовому засіданні 06.02.2024 апелянт підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладеній у ній та просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги. Представник відповідача-1 заперечив доводи апеляційної скарги з підстав викладеній у відзиві та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач-2 явку уповноваженого представника в судове засідання 06.02.2024 не забезпечив, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

09 травня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна", як Замовником та Фізичною особою-підприємцем Абранським Віктором Миколайовичем, як Експедитором було укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг №09/05 (надалі - Договір) за умовами якого Замовник доручає, а Експедитор, в свою чергу, приймає на себе зобов`язання щодо надання транспортно-експедиційних послуг з організації та забезпечення перевезень експертних, імпортних та інших вантажів (вантаж) автомобільним транспортом, як по території України, так й у міжнародному сполученні у відповідності з умовами, узгодженими сторонами в Заявках (п. 1.1. Договору).

Згідно з п.п. 2.1.1., 2.1.2. Договору послуги щодо кожного окремого перевезення надаються Експедитором на підставі укладеної сторонами заявки. За фактом надання послуг сторони складають та підписують акт приймання-передачі надання послуг.

Умовами розділу 4 Договору визначеного обов`язки сторін Договору, зокрема, відповідно до п.п. 4.1.1., 4.1.5. Договору Експедитор має право залучати до виконання своїх обов`язків інших осіб, при цьому Експедитор несе повну відповідальність за всі дії та/або бездіяльність третіх осіб, залучених ним для виконання даного Договору, в тому числі водіїв, експедиторів та інших осіб, як за свої власні.

Експедитор перевіряє пакування, кріплення та розміщення вантажу в транспортному засобі і у випадку виявлення недоліків, зобов`язується надати рекомендації Замовнику/Вантажовідправнику щодо їх усунення. При відмові Замовника/Вантажовідправника відреагувати на рекомендації Експедитора та належним чином усунути вказані Експедитором недоліки, Експедитор зобов`язаний повідомити Замовника про можливі наслідки та записати відповідні зауваження стосовно виявлених і не усунутих недоліків упаковки, кріплення та розміщення вантажу, тощо в транспортному засобі в усіх екземплярах товарно-транспортної накладної із зазначенням прізвища, імені та по-батькові та власного підпису водія транспортного засобу. При відсутності відповідних записів вантаж вважається упакованим, закріпленим та прийнятим у належному стані.

Експедитор повинен забезпечити збереження вантажу, виключити його намокання і псування в дорозі (п. 4.1.14. Договору).

Замовник, в свою чергу, відповідно до п.п. 4.2.5., 4.2.6. Договору зобов`язався, зокрема, забезпечити належне оформлення товаросупровідних документів при відправленні вантажу, а у випадку виявлення нестачі/пошкодження вантажу, - забезпечити складання Акту нестачі/пошкодження вантажу в місці призначення/місці доставки вантажу відповідно до вимог діючого законодавства України і зробити відмітку в ТТН/CMR про його складання.

Замовник зобов`язаний забезпечити виконання завантажувально-розвантажувальних робіт протягом терміну нормативного простою транспортного засобу, передбаченого цим Договором або заявою.

Згідно з положеннями п. 5.2. Договору Експедитор несе повну відповідальність за збереження прийнятого до перевезення вантажу.

Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання Договору у тому ж порядку, як і за власні дії та відповідає за доставку вантажу у відповідності до вимог підписаної сторонами заявки (п. 5.6. Договору).

За змістом п. 9.1. Договору він вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2019 року.

Відповідно до укладеної Товариством з обмеженою відповідальністю "Тривіум Пекеджинг Україна" (змінене найменування Товариства з обмеженою відповідальністю "Арда Метал Пекеджинг Україна") та Фізичною особою-підприємцем Абранським Віктором Миколайовичем додаткової угоди №4 від 30.12.2021 до Договору строк його дії встановлено до 31.12.2022 року.

На виконання умов Договору з метою надання Експедитором послуг перевезення за замовленням ТОВ "Тривіум Пекеджинг Україна", між позивачем - Фізичною особою-підприємцем Абранським Віктором Миколайовичем, як Замовником та відповідачем 2 - Приватним підприємством "Лісмаш", як Перевізником укладено і підписано заявку-угоду на автотранспортне перевезення №12/08-2 від 10.08.2022 (надалі - Заявка), згідно з якою відповідач 2 узяв на себе зобов`язання по перевезенню вантажу - металу, вагою 20 тон за маршрутом м. Шабаць (Сербія) - м. Біла Церква (Україна).

У зазначеній Заявці було погоджено також дату і час завантаження (розвантаження - по прибутті), визначено документи для оплати послуг перевезення, тип автомобіля, встановлено обов`язки та відповідальність сторін Заявки, зокрема встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, недостачу, пошкодження та псування прийнятого до перевезення вантажу в розмірі фактичної шкоди та визначено, що водій транспортного засобу повинен бути присутнім при завантаженні та, при потребі, давати вказівки щодо розміщення та кріплення вантажу (розділ 2 Заявки).

Водночас відповідальність ПП "Лісмаш", як Перевізника, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (відповідачем 2, Страхувальником) за укладеним договором від 10.01.2022 року за № FO-01282469 добровільного страхування відповідальності автомобільного перевізника (далі - Договір страхування).

За умовами договору страхування ПП "Лісмаш" застрахувало свої майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням ПП "Лісмаш" заподіяної ним шкоди життю та/або здоров`ю особи або її майну, а також шкоди, заподіяної майну юридичної особи, під час здійснення автоперевезень відповідно до положень Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів, включаючи Протокол до Конвенції 1978 та транспортного законодавства тієї держави, на території, якої сталася подія, що призвела до страхового випадку (п. 1 Договору страхування).

Вигодонабувачем за Договором страхування є фізичні та/або юридичні особи, життю, здоров`ю або майну яких заподіяна шкода внаслідок здійснення застрахованої діяльності Приватним підприємством "Лісмаш".

За даним договором до страхових ризиків віднесено зокрема відповідальність за втрату та пошкодження вантажу у розмірі 210 000,00 євро із визначенням франшизи 40 000,00 грн по вантажах підвищеного ризику та 10 000,00 грн по інших вантажах зі збільшенням на 5000,00 грн за кожну наступну претензію до Страхувальника за цим ризиком.

За змістом п. 12.1. Договору страхування страховим випадком за договором є настання відповідальності Приватного підприємства "Лісмаш" внаслідок страхового ризику, що визнана рішенням суду або Страхувальником у добровільному порядку за умови, якщо Страховик письмово надав свою попередню згоду на визнання вимог (претензій) третіх осіб.

За умовами п.п. 14.1.5, 14.1.15, 14.1.21, 14.1.22 п. 14.1 Договору страхування до страхових випадків не відноситься і виплати страхового відшкодування (страхові виплати) не проводяться, якщо збиток настав опосередковано або внаслідок:

- навмисних дій (бездіяльності) або грубої необережності страхувальника, його працівників стосовно порушення правил перевезення, зберігання або декларування вантажів (п. 14.1.5);

- пошкодження або недостатності упаковки вантажів, невідповідності упакування чи закупорки вантажів, які за своєю природою схильні до псування та пошкодження без упаковки або належної упаковки (п. 14.1.15);

- навантаження, переміщення, розміщення або вивантаження вантажу відправником або одержувачем або особами, які діють від імені відправника/одержувача або перевізником, якщо на перевізника ці обов`язки не були покладені замовником в письмовому вигляді з відповідними інструкціями про порядок виконання таких робіт (п. 14.1.21);

- неправильних або неповних письмових інструкцій або розпоряджень правомочної по договору перевезення особи (замовник перевезення, вантажовідправник, вантажоодержувач) щодо умов перевезення вантажу та без будь-якої вини перевізника відносно умов перевезення (необхідний температурний режим, вологість, способи кріплення) і пунктів призначення (п. 14.1.22).

Відповідно до п. 19.9. Договору страхування відповідач 1 здійснює виплату страхового відшкодування (страхову виплату) страхувальнику, застрахованій особі, вигодонабувачу, іншим особам, якщо такі розрахунки не заборонені або не обмежені діючим законодавством (законами, підзаконними актами, постановами НБУ, іншими нормативно-правовими актами).

При цьому, згідно з п. 19.1. Договору страхування установлено, що страхування здійснюється страховиком за принципами відшкодування, що означає, що страховик здійснює виплату страхового відшкодування згідно з умовами цього договору лише після того, як страхувальник поніс збиток, тобто оплатив пред`явлену до нього претензію, якщо інше не буде узгоджено сторонами в письмовій формі.

Як вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 330155 від 12.08.2022 (надалі ТТН) відповідачем 2 12.08.2022 в місті Шабаць (Сербія) прийнято до перевезення вантаж за Заявкою - жерсть, масою 21,541 тони; торговельні умови поставки за правилами Інкотермс 2010: FCA.

Відповідно до листа ПП "Лісмаш" без номеру та дати, наданого на адвокатський запит адвоката Ярослава Митровки, зазначено,що водій ПП "Лісмаш" Фречка І.М., що здійснював перевезення належного ТОВ "Тривіум Пекеджинг Україна" вантажу по маршруту м. Шабаць (Сербія) - м. Біла Церква (Україна) згідно з заявкою-угодою №12/02-2 від 10.08.2022 був присутнім при завантаженні вантажу у транспортний засіб НОМЕР_1 / НОМЕР_3 у місці відправлення, яке відбувалося 12.08.2022 року.

З заяви від 14.08.2023 про настання події за Договором страхування вбачається, що під час здійснення перевезення вантажу 14.08.2022 на відрізку дороги Н-09 у с. Татарів Надвірнянського району Івано-Франківської області трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю належних ПП "Лісмаш" автомобіля марки DAF XF460FT, реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі із причепом марки SPITZER SF 2437, реєстраційний номер НОМЕР_3 (якими здійснювалося перевезення вантажу за Заявкою) та мотоцикла марки "Вайпер" без реєстраційного номера.

В ухвалі слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2022 у справі № 344/11217/22 встановлено, що з місця події вилучено вантажний автомобіль марки DAF XF460FT, реєстраційний номер НОМЕР_1 в складі із причепом марки SPITZER SF 2437, реєстраційний номер НОМЕР_3 та мотоцикл марки "Вайпер" без реєстраційного номера та поміщений на територію відділення поліції №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області.

Постановою слідчого Гоцанюка І.В. від 15.08.2022 вантажний автомобіль марки DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_4 в складі із причепом марки SPITZER SF2437 реєстраційний номер НОМЕР_5 та мотоцикл марки "Вайпер" без реєстраційного номера, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022090000000252 від 15.08.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 причіп марки SPITZER SF2437 реєстраційний номер НОМЕР_5 належить на праві власності ПП "Лісмаш".

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 вантажний автомобіль марки DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_4 належить на праві власності ПП "Лісмаш".

Ухвалою слідчого судді від 16.08.2022 накладено арешт, зокрема на вказаний автомобіль марки DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_4 в складі із причепом марки SPITZER SF2437 реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Згідно висновку експерта від 06.09.2022 за №СЕ-19/109-22/8630-ІТ, проведено експертизу щодо гальмівної системи та рульового керування автомобіля RENAULT PREMIUM реєстраційний номер НОМЕР_8 у складі із напівпричепом марки W.В.S. реєстраційний номер НОМЕР_9 , у яких несправностей не виявлено.

У зв`язку з викладеними обставинами, означеною ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.09.2022 у справі № 344/11217/22 скасовано арешт в частині заборони користування автомобілем марки DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_4 в складі із причепом марки SPITZER SF2437 реєстраційний номер НОМЕР_5 , власником його є ПП " Лісмаш", який накладено ухвалою слідчого від 16.08.2022 за №344/9855/22, у кримінальному провадженні №12022090000000252.

Позатим, як вбачається з наданої відповідачем 1 постанови від 31.10.2022 про закриття кримінального провадження №12022090000000252 встановлено, що винуватцем ДТП, яка трапилася 14.08.2022 в с. Татарів Надвірнянського району Івано-Франківської області є водій мотоцикла марки "Вайпер" - ОСОБА_2 , який в стані алкогольного сп`яніння, керуючи транспортним засобом без реєстраційного номерного знаку, не маючи переваги в русі, проігнорував вимоги дорожніх знаків пріоритету, порушив п. 16.11. Правил дорожнього руху України, не зупиняючись виїхав на перехрестя та допустив зіткнення з вантажним автомобілем DAF XF 460 FT, реєстраційний номер НОМЕР_4 в складі із причепом марки SPITZER SF2437 реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Водночас, у зв`язку з смертю винуватця ДТП ОСОБА_2 , постановою Івано-Франківської обласної прокуратури від 31.10.2022 кримінальне провадження №12022090000000252 було закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КК України.

В подальшому, після скасування судом арешту на транспортні засоби, в яких ПП "Лісмаш" здійснювалося перевезення вантажів за Заявкою, - 14 вересня 2022 року Перевізником було доставлено вантаж за зазначеною в Заявці адресою Замовнику перевезення - ТОВ "Тривіум Пекеджинг Україна", проте за результатами прийому товару працівниками останнього складено Акт щодо пошкодження поставленої продукції №16 від 14.09.2022, відповідно до якого при огляді авто (д.н.з. НОМЕР_1 ) та причепу (д.н.з. НОМЕР_3 ), на яких здійснювалося перевезення було виявлено значне пошкодження пачок жерсті 0,16*857*926 згідно пакувального листа №9736/2022.

Зокрема, комісією ТОВ "Тривіум Пекеджинг Україна" було виявлено повне пошкодження трьох пачок жерсті та часткове пошкодження пакування та деформацію восьми пачок жерсті, у зв`язку з чим було вирішено направити претензію Перевізнику - ПП "Лісмаш", якому постановлено компенсувати вартість пошкоджених листів (три пачки - 4179 листів) пошкоджені повністю. Щодо інших 8 пачок з пошкодженим пакуванням та деформацією зазначено, що кількість пошкоджених листів може бути визначена тільки після їх розпакування.

Листами-повідомленнями №00315/0123 від 21.02.2023, №05642/5123 від 20.04.2023 ПрАТ "Страхова група "ТАС" за результатами розгляду звернення ПП "Лісмаш" в контакт-центр Страховика 14.09.2022 про випадок пошкодження вантажу під час здійснення перевезення за Заявкою, повідомлено відповідача 2, що за результатами аналізу отриманої інформації Страховиком визначено, що зсув вантажу стався внаслідок закономірного поєднання порушень завантаження та кріплення, а саме: за відсутності ременів ув`язки та відсутності блокуючих конструкцій в місцях великих порожнеч; недотримання норм та правил ДСТУ EN12195-1:2010 "Засоби кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Безпека. Частина 1. Розрахунок сил кріплення, що являється основною причиною пошкодження вантажу.

Зазначено, при цьому, що завантаження вантажу в транспортний засіб та його кріплення виконували працівники Вантажовідправника; водій не приймав участь у завантаженні та кріпленні вантажу, не міг контролювати правильність робіт по розміщенню та кріпленню вантажу у транспортний засіб, яку виконували працівники складу Вантажовідправника, так як водію ні Експедитором, ні Вантажовідправником не була надана схема, згідно якої необхідно розміщувати і кріпити вантаж в транспортний засіб, не були надані письмові інструкції щодо умов перевезення вантажу та способів його розміщення і кріплення в транспортний засіб; водій також не міг контролювати стан вантажу під час його транспортування, так як на транспортному засобі були встановлені митні пломби і у водія був відсутній доступ для огляду вантажу.

З урахуванням викладено, Страховиком не визнано Страхувальника винним у пошкодженні вантажу та не визнано дану подію страховим випадком.

Згідно з оформленим суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем Ільченком Д.В. на замовлення Страховика - ПрАТ "Страхова група "ТАС" Сюрвеєрським висновком №01287 від 01.03.2023 зазначено, що зсув вантажу стався внаслідок закономірного поєднання порушень завантаження та кріплення, а саме: за відсутності ременів ув`язки та відсутності блокуючих конструкцій в місцях великих порожнеч; недотримання норм та правил ДСТУ EN12195-1:2010 "Засоби кріплення вантажу на колісних транспортних засобах. Безпека. Частина 1. Розрахунок сил кріплення, що являється основною причиною пошкодження вантажу.

У зв`язку з виявленими пошкодженнями ТОВ "Тривіум Пекеджинг Україна" надіслано позивачу, як Експедитору за Договором претензію №198 від 30.09.2022 про сплату нарахованих за виявленими пошкодженнями 9597 листів жерсті збитків в розмірі 607 637,17 грн.

Як вбачається з розрахунку вартості претензії №198 від 30.09.2022 розмір нарахованих Експедитору збитків складається з 551 963,42 грн вартості листів, 51 880,99 грн вартості доставки, 1122,25 грн митного оформлення, 2030,08 грн витрат на переборку та 640,43 грн витрат на супроводження претензії.

Згідно з платіжною інструкцією №268 від 21.11.2022 позивачем відшкодовано Товариству з обмеженою відповідальністю "Тривіум Пекеджинг Україна" вартість визначених останнім збитків, завданих пошкодженням вантажу в сумі 607 637,17 грн.

В той же час, з посиланням на зміст Заявки, приписи ст. 924 ЦК України, ст. 314 ГК України, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів позивач вважає, що в спірних правовідносинах за пошкодження вантажу відповідає відповідач 2, як Перевізник за Заявкою, водієм якого всупереч умов Розділу 2 Заявки не надано вказівок щодо розміщення та кріплення вантажу під час його завантаження 12.08.2022 в м. Шабаць (Сербія), що в кінцевому результаті призвело до пошкодження вантажу та, як наслідок, до заподіяння збитків ФОП Абранському В.М., яким відшкодовано вартість пошкоджених листів жерсті власнику вантажу.

Таким чином, з урахуванням укладеного відповідачами Договору страхування Перевізником цивільної відповідальності за пошкодження вантажу при перевезенні, позивач 08.05.2023 звернувся до відповідача 1, як Страховика за Договором страхування з претензією-вимогою про відшкодування суми збитків в розмірі відшкодованої позивачем вартості пошкодженого вантажу на користь ТОВ "Тривіум Пекеджинг Україна" в сумі 607 637,17 грн.

Відповідно до відповіді на означену вимогу №01300/0123 від 22.06.2023 відповідачем 1 відхилено вимоги позивача з посиланням на ту обставину, що обставини пошкодження вантажу під час перевезення відповідачем 2 за Заявкою не визнано Страховиком як страховий випадок, мотиви його настання не підтверджені рішенням суду, а відповідна виплата страхового відшкодування (навіть в разі наявності страхового випадку) за умовами Договору страхування може бути здійснена Страховиком після того як Страхувальник поніс збиток, тобто оплатив пред`явлену до нього претензію.

Крім того, 03.11.2022 позивачем на адресу Перевізника (ПП "Лісмаш") скеровано вимогу №19/10/22 від 19.10.2022 про відшкодування збитків, завданих пошкодженням вантажу на суму 607 637,17 грн, яка за твердженням ФОП Абранського В.М. залишилася без відповіді та задоволення відповідачем 2.

З урахуванням викладеного, за твердженням позивача вартість пошкодженого під час перевезення вантажу відповідачем 2 всупереч вимог ст.ст. 22, 924 ЦК України, Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів не відшкодовано, у зв`язку з чим ФОП Абранський В.М., як особа, яка відповідно до абз. 3 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та згідно умов Договору несе відповідальність за дії/недогляд третіх осіб, в порядку ч. 1 ст. 1191 ЦК України просить суд в порядку регресу стягнути сплачені підприємцем на користь Замовника перевезення (ТОВ "Тривіум Пекеджинг Україна") з Страховика Перевізника - Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" 597 637,17 грн страхового відшкодування та з ПП "Лісмаш", як особи, з вини якої було пошкоджено вантаж, - 10 000,00 грн франшизи.

Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Статтями 627 та 629 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки, суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) ст.22 ЦК України.

При цьому, відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: (1) протиправна поведінка особи; (2) наявність шкоди; (3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; (4) вина завдавача шкоди.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 Цивільного Кодексу України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Деліктна відповідальність є недоговірною відповідальністю. Вона настає у разі делікту - протиправного завдання шкоди будь-кому, коли правопорушник не перебуває в договірних відносинах із потерпілим.

Водночас необхідно враховувати, що вина є одним з елементів суб`єктивної сторони будь-якого правопорушення, а тому юридична відповідальність за загальним правилом можлива лише при винному вчиненні забороненого діяння. Відповідальність без вини можлива тільки в окремих, передбачених законом випадках в цивільному праві (наприклад, при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки).

Цивільним кодексом України закріплено легальну цивільно-правову дефініцію вини (стаття 614), визначаючи її через обставини, які свідчать про її відсутність. Так, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Отже, вина у цивільному праві це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання або для запобігання заподіянню шкоди.

З огляду на викладене, предметом доказування у справі про стягнення шкоди є наявність усіх складових елементів правопорушення.

Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до приписів ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Стаття 909 Цивільного кодексу України визначає, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до частини першої ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Згідно з ст. 990 Цивільного кодексу, ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", страховик здійснює страхову виплату (страхове відшкодування) відповідно до умов договору страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Статтею 991 ЦК України визначається, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

За змістом статті 988 ЦК України та статті 20 Закону України "Про страхування" обов`язок страховика здійснити страхове відшкодування виникає лише у разі настання страхового випадку.

Положення відповідних норм нерозривно пов`язують момент виконання обов`язку страховика здійснити виплату страхової суми із настанням страхового випадку. Настання події, яка може залежати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є винятком із страхових випадків, не породжує обов`язку страховика щодо виплати страхового відшкодування (правовий висновок, наведений у постанові Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 910/7686/17).

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством. У разі якщо для здійснення перевезення вантажу законодавством або договором передбачено спеціальні документи (посвідчення), які підтверджують якість та інші властивості вантажу, що перевозиться, вантажовідправник зобов`язаний передати такі документи перевізникові разом з вантажем. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином. (ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст.308 Господарського кодексу України).

Статтею 316 Господарського кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов`язань, пов`язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування. За невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ст.934 Цивільного кодексу України за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Згідно з п. 14.1.5, 14.1.15, 14.1.21, 14.1.22 Договору страхування до страхових випадків не відноситься і виплати страхового відшкодування (страхові виплати) не проводяться, якщо збиток настав опосередковано або внаслідок:

- навмисних дій (бездіяльності) або грубої необережності страхувальника, його працівників стосовно порушення правил перевезення, зберігання або декларування вантажів (п. 14.1.5);

- пошкодження або недостатності упаковки вантажів, невідповідності упакування чи закупорки вантажів, які за своєю природою схильні до псування та пошкодження без упаковки або належної упаковки (п. 14.1.15);

- навантаження, переміщення, розміщення або вивантаження вантажу відправником або одержувачем або особами, які діють від імені відправника/одержувача або перевізником, якщо на перевізника ці обов`язки не були покладені замовником в письмовому вигляді з відповідними інструкціями про порядок виконання таких робіт (п. 14.1.21);

- неправильних або неповних письмових інструкцій або розпоряджень правомочної по договору перевезення особи (замовник перевезення, вантажовідправник, вантажоодержувач) щодо умов перевезення вантажу та без будь-якої вини перевізника відносно умов перевезення (необхідний температурний режим, вологість, способи кріплення) і пунктів призначення (п. 14.1.22).

Страховик не визнає спірне пошкодження вантажу страховим випадком, з посиланням на означені пункти Договору страхування, зазначаючи, що пошкодження вантажу сталося внаслідок закономірного поєднання порушень завантаження та кріплення при відсутності належних інструкцій від Експедитора щодо способу кріплення, відсутньої схеми розміщення та кріплення вантажу, яка б була надана водію Перевізнику, що в сукупності свідчить про відсутність вини перевізника.

Таким, чином, враховуючи встановлені вище обставини справи щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку між ненаданням водію Перевізника вказівок при завантаженні та кріпленні вантажу та його подальшим пошкодженням і втратою, беручи до уваги зазначені умови Договору страхування, зокрема п.п. 14.1.15, 14.1.21, 14.1.22 та наведені вище положення законодавства щодо страхування та перевезення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що настання події, яка може належати до страхових ризиків, але згідно з умовами договору страхування є винятком зі страхових випадків, не породжує обов`язку страховика щодо виплати страхового відшкодування та позивачем не доведено існування конкретних обставин, які підтверджують вину Перевізника щодо завданих позивачу збитків, у зв`язку з чим відмова відповідача 1, як Страховика у виплаті страхового відшкодування є правомірною, а в задоволенні позовних вимог у даній справі належить відмовити.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2023 у справі № 907/625/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 255, 269, 270, 271, 280, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Абранського Віктора Миколайовича б/н від 29.12.2023 (вх. суду від 03.12.2024 №01-05/32/23) - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 05.12.2023 у справі № 907/625/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено та підписано 19.02.2024

Головуючий суддя Т.Б. Бонк

суддя С.М. Бойко

суддя Г.Г. Якімець