Постанова

від 30.01.2024 по справі 902/45/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року Справа № 902/45/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.,

суддя Василишин А.Р.

суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

позивача Дікун Євгени Олександрівни - не з`явилися

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" - не з`явилися

третьої особи Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" - адв. Григоренко С.В.

третьої особи ОСОБА_1 - не з`явилися

третьої особи ОСОБА_2 - не з`явилися

третьої особи ОСОБА_3 - не з`явилися

третьої особи ОСОБА_4 - не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5

на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.06.22 р. у справі № 902/45/20

за позовом ОСОБА_5

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

5. ОСОБА_4

про визнання рішень загальних зборів недійсними

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до додаткового рішення від 08.06.2022 р. у справі № 902/45/20 Господарський суд Вінницької області залишив за позивачем ОСОБА_5 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. Згідно з додатковим рішенням підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 3153,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання у справі № 902/45/20 апеляційної скарги та 4540,00 грн - за подання касаційної скарги; підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 7261,90 грн. відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу; підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 7261,90 грн. відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу; підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 7261,90 грн. відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32738,10 грн. залишено за ОСОБА_1 . Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32738,10 грн. залишено за ОСОБА_2 . Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32738,10 грн. залишено за ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із таким додатковим рішенням, позивач ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване додаткове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити без розгляду заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 30.05.2022 р. щодо додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. при первинному розгляді справи № 902/45/20, а також - відмовити ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в задоволенні заяв від 30.05.2022 р. щодо додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн при повторному розгляді справи № 902/45/20. У разі визнання судом зазначених підстав для відмови в задоволенні заяв ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтованими, задовольнити їх заяви частково та стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн на кожного, іншу частину витрат залишити за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно.

Зазначає, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ОСОБА_1 не виконали вчасно вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки рішення у справі № 902/45/20 (при первинному розгляді справи) було винесено 19.03.2021 р., а заява про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 902/45/20 (при первинному розгляді справи) у розмірі 25 000 грн. з відповідними доказами була подана лише 30.05.2022 р., тобто більше ніж через рік з моменту винесення рішення у справі (при первинному розгляді справи), що є значно більшим ніж п`ятиденний строк, встановлений ГПК України.

Скаржник вважає, що з огляду на зазначене, заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000 грн. у справі № 902/45/20 (при первинному розгляді справи) підлягають залишенню без розгляду на підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Звертає увагу, що з опису наданих послуг Адвокатським бюро «Арсенал» Володимира Січевлюка» ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 при повторному розгляді справи у суді першої інстанції на суми у розмірі 15 000 грн. неможливо встановити час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), оскільки опис не містить визначень розміру часу за виконання вказаних у ньому робіт, що є підставою для відмови в стягнення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції у справі № 902/45/20 при повторному розгляді, оскільки такі описи, надані третіми особами, суперечать вимогам ч. 2 ст. 126 ГПК України та не дають можливості достовірно встановити співмірність часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) з розміром витрат на їх оплату.

Зауважує, що жоден з договорів про надання правничої допомоги та додаткових договорів, укладені Адвокатським об`єднанням «Арсенал», яке реорганізоване у Адвокатське бюро «Арсенал» Володимира Січевлюка» та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ОСОБА_1 не містить зобов`язання останніх сплатити адвокатському бюро розмір гонорару, який встановлений договором, а також не визначає строків такої сплати.

Доводить, що позиція ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зводиться до тверджень про нібито належне повідомлення про збори та участь у них ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та посилання на рішення у справі № 902/909/19, що фактично повторює позицію ОСОБА_3 у суді першої інстанції при первинному розгляді справи, тому підготовка справи до розгляду в суді першої інстанції при повторному розгляді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, адже адвокат був обізнаний з позицією позивача, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, судові засідання у справі тривали незначний час, тому витрати в суді першої інстанції при повторному розгляді у розмірі 7500 грн., які суд першої інстанції стягнув на користь третіх осіб є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали відзив на апеляційну скаргу в якому заперечили проти доводів скаржника.

Зазначають, що у третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 які заперечували проти задоволення позову ОСОБА_5 , не виникло права вимагати за рахунок позивача відшкодування витрат, понесених ними на фахову правничу допомогу, при первинному розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки суди першої та апеляційної інстанції ухвалювали рішення на користь позивача, а не третіх осіб.

Посилаються на висновок Верховного Суду у постанові від 17.02.2021 р. у справі № 916/450/20, в котрій щодо розподілу судових витрат по вказаній справі Верховний Суд зазначив, що «відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку із скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, у тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Посилається на норми ч. 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та зазначає, що порядок обчислення гонорару може передбачати його фіксований розмір. У такому випадку визначення розміру часу, потраченого на надання послуг правничої допомогу, не має жодного сенсу, позаяк не впливає на розмір оплати послуг.

Доводять, що обсяг роботи адвоката, який представляв третіх осіб ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , при повторному розгляді справи, був значним, що і відображено у поданих третіми особами доказах та з очевидністю видно з обсягу та змістовного наповнення документів, виготовлених адвокатом Січевлюком В.А.

На підставі вищенаведеного треті особи ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , просять, залишити додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.06.2022 р. у справі № 902/45/20 без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення.

Скаржник подала заперечення на відзив на апеляційну скаргу третіх осіб ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у яких заперечила проти доводів викладених третіми особами у відзиві, вважає їх необґрунтованими.

Інші учасники справи відзивів не подавали.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 у справі № 902/145/20 апеляційну скаргу ОСОБА_5 на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 26.05.22 р. у справі № 902/45/20 задоволено. Додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 26.05.22 р. у справі № 902/45/20 скасовано.

Суд апеляційної інстанції, керуючись ст.129 ГПК України, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 26.05.2022 р. у справі № 902/45/20, скасував додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.06.2022 р. як похідне.

Постановою Верховного Суду від 02.11.2023 р. касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 р. у справі № 902/45/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.06.2022 р., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" подала відзив на вказану апеляційну скаргу. Посилається на норми ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що у випадку направлення справи на новий розгляд розподіл судових витрат здійснює суд першої інстанції за результатом розгляду спору по суті, а тому доводи скаржника в цій частині є безпідставними.

Просить апеляційну скаргу ОСОБА_5 на додаткове рішення господарського суду Вінницької області від 08.06.2022 р. у справі № 902/45/20 залишити без задоволення, а додаткове рішення - без змін.

В судовому засіданні 30.01.2024 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" не вбачає підстав для скасування чи зміни додаткового рішення суду першої інстанції.

Треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву про розгляд справи № 902/45/20 без їх участі та без участі їх представника.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" подав до Північно-західного апеляційного господарського суду заяву про розгляд справи № 902/45/20 без участі його представника. Вважає апеляційну скаргу позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції - підлягає скасуванню.

Учасники справи не забезпечили явку представників у судове засідання 09.01.2024 р., та 30.01.2024 р. тоді як були повідомлені судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення /а.с.69-71, 147, 181 у т.7/ та довідками про доставку електронного листа /а.с. 49, 134 у т.7/.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України неявка учасників справи, повідомлених в установленому порядку про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника третьої особи АТ «Державний ощадний банк України», вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

10.01.2020 р. позивач ОСОБА_5 звернулася до Господарського суду Вінницької області із позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", зазначених в протоколі № 16 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05.12.2017 р. з моменту їх прийняття.

22.06.2020 р. третя особа ОСОБА_2 подала до суду першої інстанції пояснення по суті спору. Одночасно заявлено про відшкодування витрат третьої особи на правничу (правову) допомогу, орієнтовний розмір яких 25000 грн. /а.с. 207-210, у т. 1/.

22.06.2020 р. третя особа ОСОБА_3 подав до суду першої інстанції пояснення по суті спору. Одночасно заявлено про відшкодування витрат третьої особи на правничу (правову) допомогу, орієнтовний розмір яких 25000 грн. /а.с. 224-227 у т. 1/.

20.07.2020 р. третя особа ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції пояснення по суті спору. Одночасно заявлено про відшкодування витрат третьої особи на правничу (правову) допомогу, орієнтовний розмір яких 25000 грн. /а.с. 46-50 у т. 2/.

19.03.2021 р. Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення у справі № 902/45/20, відповідно до якого позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення Загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", зазначені в протоколі № 16 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05.12.2017 р. з моменту їх прийняття. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К" на користь ОСОБА_5 1051,00 грн витрат на сплату судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Господарського суду Вінницької області від 19.03.2021 у справі № 902/45/20 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2021 року касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" задоволено частково. Рішення Господарського суду Вінницької області від 19.03.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2021 у справі №902/45/20 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

19.05.2022 р. треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 подали пояснення щодо предмета спору з урахуванням висновків Верховного Суду. Одночасно заявлено про відшкодування витрат третьої особи на правничу (правову) допомогу, орієнтовний розмір яких 15000 грн. для кожної із третіх осіб /а.с. 46-50 у т. 2/.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.05.2022 р. відмовлено у позові ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-К", зазначених в протоколі № 16 зборів учасників ТОВ "Компанія-К" від 05.12.2017 р. з моменту їх прийняття у справі № 902/45/20.

Згідно з рішенням суд першої інстанції, враховуючи клопотання третіх сторін, встановив сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до 03.06.2022 р.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 30.05.2023 р. подали до суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/45/20, у яких зазначено розмір судових витрат понесених на правову допомогу в загальній сумі 120000,00 грн, що становить по 40000,00 грн на користь кожного /а.с. 242-246 у т. 4, а.с. 2-6, 74-76 у т. 5/. На підтвердження витрат на правничу допомогу третіми особами надано договори про надання правничої допомоги № 01-07/2020-1 від 01.07.2020 р. /а.с. 247-278 у т. 4/, № 18-09/2019-1 від 18.09.2019 р. /а.с. 7-8 у т. 5/ та № 18-09/2019-2 від 18.09.2019 р., /а.с. 78-79 у т. 5/, додаткові угоди № 1 від 02.07.2020 р. /а.с. 249 у т. 4/ та від 20.03.2020 р., /а.с. 9, 60 у т.5/ додаткові угоди № 2 від 16.08.2021 р. /а.с. 250 у т.4, 10, 81 у т.5/, додаткові угоди № 3 від 11.02.2022 р. /а.с. 251 у т.4, 11, 82 у т.5/, акти приймання-передачі від 31.03.2021 р. /а.с. 252 у т.4, 12, 83 у т.5/ та від 27.05.2022 р. /а.с. 253 у т.4, 13, 84 у т.5/

Позивач надав заперечення на такі заяви третіх осіб про стягнення витрат на правничу допомогу.

Зазначає, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ОСОБА_1 не виконали вчасно вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки рішення у справі № 902/45/20 (при первинному розгляді справи) було винесено 19.03.2021 р., а заява про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 902/45/20 (при первинному розгляді справи) у розмірі 25 000 грн. з відповідними доказами була подана лише 30.05.2022 р., тобто більше ніж через рік з моменту винесення рішення у справі (при первинному розгляді справи), що є значно більшим ніж п`ятиденний строк, встановлений ГПК України.

Зазначає, що витрати в суді першої інстанції при повторному розгляді у розмірі 7500 грн., які суд першої інстанції стягнув на користь третіх осіб є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Нормами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, і колегія суддів встановила, що треті особи дотримались такого порядку, заявивши про такі витрати у відзивах..

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегія суддів встановила, що треті особи надали суду на підтвердження розміру витрат належні та допустимі докази - договори договори про надання правничої допомоги, додаткові договори та акти про надані послуги.

Відповідно до вказаних додаткових угод яких клієнт доручає, а виконавець приймає доручення про надання правничої допомоги щодо представництва замовника у справі № 902/45/20 в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції (за позовом ОСОБА_5 до ТОВ "Компанія-К" про визнання рішень загальних зборів недійсними) в обсязі та на умовах, що передбачені договорами про надання правничої допомоги № 01-07/2020-1 від 01.07.2020 р., № 18-09/2019-1 від 18.09.2019 р. та № 18-09/2019-2 від 18.09.2019 р.

Також, за замістом додаткових угод між сторонами було встановлено ціну послуг правничої допомоги, котра у суді першої інстанції становить - 25000,00 грн, у суді апеляційної інстанції - 15000,00 грн, у суді касаційної інстанції - 7500,00 грн.

На виконання умов договорів 31.03.2021 р. між сторонами складено акти приймання передачі послуг на суми по 25 000,00 грн.

В подальшому Адвокатське об`єднання "Арсенал" реорганізоване та змінено назву на Адвокатське бюро "Арсенал" Володимира Січевлюка".

16.08.2021 р. ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та Адвокатське бюро "Арсенал" Володимира Січевлюка" укладені додаткові договори № 2, за змістом яких визначено, що Адвокатське бюро "Арсенал" Володимира Січевлюка" з моменту його державної реєстрації як юридичної особи набуло прав та обов`язків сторони договору у статусі виконавця.

На етапі нового розгляду справи 11.02.2022 р. між ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Арсенал" Володимира Січевлюка" було укладено додаткові договори № 3 за якими була встановлена ціна послуг правничої допомоги, котра у суді першої інстанції становить - 15000,00 грн у суді апеляційної інстанції - 10000,00 грн, у суді касаційної інстанції - 5000,00 грн.

На виконання умов додаткових договорів № 3 сторони склали акти передачі-приймання послуг від 27.05.2022 р. на суми по 15000,00 грн.

Таким чином, загальний заявлений до відшкодування розмір витрат ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката при розгляді справи судами першої інстанції становить 120000,00 грн (по 40000,00 грн на кожного).

Відповідно до додаткового рішення від 08.06.2022 р. Господарський суд Вінницької області у справі № 902/45/20 частково задоволив такі заяви. Так, за додатковим рішенням підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь АТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Вінницького обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" 3153,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання у справі № 902/45/20 апеляційної скарги та 4540,00 грн - за подання касаційної скарги. Підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 7261,90 грн. відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 7261,90 грн. відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 7261,90 грн. відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу. Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32738,10 грн. залишено за ОСОБА_1 . Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32738,10 грн. залишено за ОСОБА_2 . Судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 32738,10 грн. залишено за ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи зменшення сум витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції врахував клопотання позивача, а також ті обставини, що предметом договорів узгоджено обчислення вартості послуг за годину роботи адвоката, однак представником третіх осіб не визначено окремо відносно кожної послуги часу, витраченого на дослідження обставин, викладених у позовній заяві, аналізу аргументації позивача та його правової позиції; аналізу прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду за аналогічними справами та надання консультацій клієнтам з приводу обґрунтованості позову.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до норм частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України), що не позбавляє суд обов`язку перевірити достовірність доказів.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд першої інстанції обгрунтовано відхилив клопотання позивача про залишення заяв без розгляду, оскільки матеріалами справи підтверджено, що судом першої інстанції встановлено процесуальний строк для подачі доказів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу до 03.06.2022 року, відповідні заяви та докази в обґрунтування понесених витрат надійшли 02.06.2022 р.

Відповідно до норм ч.8 ст.129 ГПК України треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі - 30.05.2023 р. подали до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідно до якої просили стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в сумі 40000,00 грн., на кожну третю особу, подавши необхідні докази, а саме: договори про надання правничої допомоги № 01-07/2020-1 від 01.07.2020 р. /а.с. 247-278 у т. 4/, № 18-09/2019-1 від 18.09.2019 р. /а.с. 7-8 у т. 5/ та № 18-09/2019-2 від 18.09.2019 р., /а.с. 78-79 у т. 5/, додаткові угоди № 1 від 02.07.2020 р. /а.с. 249 у т. 4/ та від 20.03.2020 р., /а.с. 9, 60 у т.5/ додаткові угоди № 2 від 16.08.2021 р. /а.с. 250 у т.4, 10, 81 у т.5/, додаткові угоди № 3 від 11.02.2022 р. /а.с. 251 у т.4, 11, 82 у т.5/, акти приймання-передачі від 31.03.2021 р. /а.с. 252 у т.4, 12, 83 у т.5/ та від 27.05.2022 р. /а.с. 253 у т.4, 13, 84 у т.5/.

Натомість суд першої інстанції врахував обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та значення справи для сторін.

Так, за змістом п. 1.2 договорів під правничою допомогою в договорах розуміється представництво інтересів клієнтів/третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ОСОБА_1 як захист прав та законних інтересів клієнтів у судах, що зазначені в п. 1.2.1, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також перед третіми особами в рамках судових спорів.

Відповідно до умов п. 2.1 договорів винагорода (гонорар) за надання правничої допомоги, визначеної у п. 1 даного договору, обчислюється та сплачується виходячи з тарифу 1500,00 грн без ІІДВ за одну годину послуг правничої допомоги. Сторони можуть визначати розмір винагороди (гонорару) у твердій сумі.

На виконання вказаних договорів та додаткових угод заявниками та адвокатом було підписано акти виконаних робіт від 31.03.2021 р. наданих послуг, які складають:

- дослідження обставин, викладених у позовній заяві, аналіз аргументації позивача та його правової позиції;

- аналіз прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду за аналогічними справами;

- консультація клієнта з приводу обґрунтованості позову, узгодження правової позиції клієнта у спорі;

- складання та подання пояснень від 22.06.2020 р.;

- складання та подання процесуальних клопотань (від 28.05.2020 р., від 18.12.2020 р., 08.02.2021 р., від 19.02.2021 р., від 22.06.2020 р., від 14.01.2021 р., 09.03.2021 р., 17.03.2021 р.);

- підготовка до судового засідання 21.07.2020 р. та участь у ньому;

- підготовка до судового засідання 18.03.2021 р. та участь у ньому.

В подальшому заявники та адвокат уклали акти виконаних робіт від 27.05.2022 р. наданих послуг, які складають:

- аналіз постанови Верховного Суду від 07.12.2021 р.;

- аналіз прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду за аналогічними справами, а також рішення ЄСПЛ;

- консультація клієнта з приводу перспектив повторного розгляду справи, узгодження правової позиції у спорі;

- складання та подання пояснень від 19.05.2022 р.;

- складання та подання процесуальних клопотань (від 07.04.2022 року від 05.05.2022 року);

- підготовка до судового засідання 11.05.2022 р. та участь у ньому;

- підготовка до судового засідання 26.05.2022 р. та участь у ньому;

- складання та подання заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджено, що представництво третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ОСОБА_1 у даній справі здійснювалось адвокатом Січевлюком В.А. на підставі договорів про надання правничої допомоги № 01-07/2020-1 від 01.07.2020 р. /а.с. 247-278 у т. 4/, № 18-09/2019-1 від 18.09.2019 р. /а.с. 7-8 у т. 5/ та № 18-09/2019-2 від 18.09.2019 р., /а.с. 78-79 у т. 5/, додаткових угод № 1 від 02.07.2020 р. /а.с. 249 у т. 4/ та від 20.03.2020 р., /а.с. 9, 60 у т.5/ додаткових угод № 2 від 16.08.2021 р. /а.с. 250 у т.4, 10, 81 у т.5/, додаткових угод № 3 від 11.02.2022 р. /а.с. 251 у т.4, 11, 82 у т.5/, ордерами від 02.07.2020 р. /а.с. 63-65 у т.2/, ордерами від 06.04.2022 р. /а.с. 151,153 у т.4/. Факт надання послуг підтверджений матеріалами справи - протоколами судових засідань, процесуальними заявами у справі.

Такі надані адвокатом послуги були необхідними відповідно до вимог господарського процесуального законодавства з урахуванням процедури розгляду даної конкретної справи та реальними.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При цьому не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20. Верховним Судом на практиці неодноразово зазначено, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, і суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Такі висновки викладені враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст.236 ГПК України.

Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заявлені витрати в сумі 120 000,00 грн підлягають зменшенню, враховуючи клопотання позивача, а також ті обставини, що предметом договорів узгоджено обчислення вартості послуг за годину роботи адвоката, тоді як представником третіх осіб не визначено окремо відносно кожної послуги часу, витраченого на дослідження обставин, викладених у позовній заяві, аналізу аргументації позивача та його правової позиції.

Перелік видів правової допомоги хоча і є невичерпним, однак виокремлення процесу ознайомлення з доказами, аналізу законодавства та судової практики, оформлення документів щодо надання правової допомоги, підготовки первинних документів, консультування клієнта, від безпосередньої правової допомоги у формі складання пояснень та участі у судових засіданнях суд вважає протиправним та вчиненим на шкоду іншій стороні. Враховано, що аналіз прецедентної практики та правових висновків Верховного Суду за аналогічними справами не може бути окремою послугою, вартість якої має відшкодовуватись іншою стороною, - натомість оцінюється як складова правничої допомоги з представництва у конкретній справі кваліфікованим спеціалістом у галузі права та охоплюється послугою з складання та подання процесуальних заяв.

Враховано при цьому, що справа розглядалась судом першої інстанції двічі, тоді як позиція третіх осіб є однаковою і при новому розгляді справи не змінювалася.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неспівмірність заявленого третіми особами розміру витрат на правничу допомогу на суму 120000,00 грн (по 40000,00 грн на користь кожного) та про наявність підстав для зменшення витрат на правову допомогу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів встановила, що додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.06.2022 р. у справі № 902/45/20 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи викладені у апеляційній скарзі позивачки ОСОБА_5 не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_5 залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 08.06.22 р. у справі № 902/45/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/45/20 повернути господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений 16.02.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Петухов М.Г.