Постанова

від 13.02.2024 по справі 902/752/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 лютого 2024 року Справа № 902/752/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Петрук О.В.,

представники учасників справи:

позивача - Приступа Ю.М.;

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістикс Солюшнз» на рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2023, повний текст якого складено 07.12.2023, у справі №902/752/23 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістикс Солюшнз» м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський

міжгосподарський комбікормовий завод» м.Гайсин Вінницька обл.

про стягнення 470 764, 48 грн заборгованості по розрахунках, пені,

інфляційних втрат та річних,-

В червні 2023 року до Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістикс Солюшнз» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод», з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог: 402 505,00 грн заборгованості по розрахун-ках та 59 633,47 грн пені згідно укладеного договору від 21.07.2022, а також 5 314,01 грн інфляційних втрат, 3 312,00 грн -3% річних та витрати зі сплати судового збору.(т.1, арк.справи 1-3).

За наслідками розгляду справи №9902/752/23 Господарський суд Вінницької області задоволив позов частково, присудивши до стягнення з ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» (надалі в тексті - Комбікормовий завод) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістикс Солюшнз» (надалі в тексті - ТОВ «Логістикс Солюшнз») 180 320,92 грн основного боргу, 1 620,09 грн -3% річних, 5 314,01 грн інфляційних втрат та 2808,83 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовлено.(т.1, арк.справи 191-200).

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи документально підтверджено надання Позивачем послуг з організації доставки Відповідачу товару на загальну суму 180 836,10 грн. Виходячи з даної суми основного боргу, суд першої інстанції здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3% річних. В частині стягнення пені місцевий господарський суд відмовив, оскільки умовами Договору передбачено стягнення пені за порушення строку поставки чи оплати товару, а не за організацію його доставки.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 222 184 грн 08 коп. основного боргу, 59 633,47 грн пені, 1 691 грн 91 коп. -3% річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. Крім того, просить визнати причини неподання доказів у встановлений строк поважними та приєднати до матеріалів справи наступний доказ, а саме: пропозицію ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» про зарахування зустрічних однорідних вимог (взаємозалік заборгованостей) від 27.11.2023.

На думку Скаржника, при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції: не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи; визнав встановленими обставини, які не були доведені Відповідачем; допустив невідповідність висновків, викладених в оскаржу-ваному рішенні, встановленим обставинам справи; порушив норми процесуального права та допустив неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не було враховано наступне:

- матеріали справи містять підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022-10.03.2023, відповідно до якого підтверджується організація доставки розчину селітри аміачної за Договором №07.22_П від 21.07.2022 за Актом надання послуг №187 від 28.02.2023 на суму 309 236 грн 40 коп., з якої було сплачено 9 236,40 грн;

- Відповідачем було визнано усю суму заборгованості, що вбачається з письмової пропозиції про зарахування зустрічних однорідних вимог (взаємозалік заборгованостей).(т.1, арк.справи 181-184).

- Відповідач не надав будь-яких заперечень проти фактичного виконання Позивачем послуг з організації перевезення;

- кінцева ціна товару включає в себе організацію його доставки, а відтак пеня підлягає до стягнення.(т.2, арк.справи 1-5).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №902/752/23, розгляд справи призначено на 13.02.2024.(т.2, арк.справи 23).

19.01.2024 на електронну адресу апеляційного суду від представника Позивача - адвоката Приступи Ю.М, надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відео-конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.(т.2, арк. справи 26-28).

09.02.2024 на адресу апеляційного суду надійшов відзив, в якому Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Крім того зазначає, що пропозиція про зарахування зустрічних однорідних вимог надсилалася Позивачу з метою збереження ділових стосунків, а не як підтвердження про визнання боргу Відповідачем.(т.2, арк.справи 34-41).

13.02.2024 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника Відповідача - адвоката Браславця Я.Ю. про розгляд справи без участі представника у зв`язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.(т.1, арк.справи 48).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.02.2024 представник Позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задоволити.

Відповідач не забезпечили явку свого представника у судове засідання апеляційної інстанції, при цьому явка сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2022 ТОВ «Логістикс Солюшнз»-постачальник та ТОВ «Гайсинський комбікормовий завод»-покупець уклали Договір №07.22_П (надалі в тексті -Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати в обумовлені строки у власність покупцеві товар, зазначений у Специфікації (специфікаціях) до цього Договору за ціною визначеною в Протоколі погодження договірної ціни, а покупець зобов'-язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Найменування, код УКТ ЗЕД, одиниця виміру, кількість товару, вид упаковки визначається у Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.(п.2.1 Договору)

Відповідно до п.3.1 Договору постачальник здійснює поставку покупцю товару (партії товару), зазначеного в Специфікації, вільного від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії Договору на умовах поставки, визначених в специфікаціях, згідно Інкотермс Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року).

Поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення у вигляді транспортної інструкції покупця (надалі в тексті - замовлення або транспортна інструкція), яка надається постачальнику в електронній (письмовій) формі з обов`язковим зазначенням: наймену-вання покупця; реквізитів Договору про поставку товару; найменування товару, вид упакування; кількість товару; бажаний строк (термін) поставки; умови поставки; найменування отримувача та його поштова адреса; найменування та код станції призначення (в разі перевезення товару залізничним транспортом, при умові, що передачу товару перевізникові має здійснити постачальник); код отримувача.(п.3.2 Договору)

Пунктом 3.2.1 Договору сторони погодили, що у випадку, якщо поставка товару здійсню-ється автомобільним транспортом, покупець зобов`язаний надавати транспортні інструкції на відповідну кількість товару, що підлягає постачанню не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати відвантаження товару.

За умовами п.3.9 Договору, при поставці товару на умовах EXW обов`язок продавця передати товар вважається виконаним з моменту надання товару у розпорядження покупця (одержувача) в місці поставки, з цього моменту до покупця переходять ризик втрати (в тому числі природної втрати) та пошкодження товару. Моментом надання товару у розпорядження покупця сторони визначили момент (факт) підписання представником покупця/перевізника наказу-накладної на відвантаження товару вантажовідправником. Датою поставки партії товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній та яка відповідає даті передачі товару покупцю або одержувачу, який визначений покупцем.

Згідно п.4.1 Договору при поставці на умовах EXW покупець (одержувач) зобов`язаний перевірити кількість, якість та упаковку товару (у випадку поставки товару в упаковці) в місці поставки під час приймання товару. Постачальник не несе відповідальності за недоліки товару щодо кількості, якості упаковки товару, заявлені покупцем після поставки товару. За умови, що товаром, що постачається, є розчин аміачної селітри, перевірка якості товару (зокрема концент-рації, кислотності, температури при завантаженні в автотранспорт покупця/перевізника) здійснюється лабораторією ПАТ «Азот» у місці відвантаження товару, за рахунок постачальника.

Відповідно до п.4.2 при поставці на умовах FCA та CPT товар вважається прийнятим по кількості відповідно до кількості зазначеної в місці поставки в первинних документах. Приймання товару покупцем (одержувачем) від перевізника здійснюється відповідно до правил чинних на залізничному транспорті.

Покупець протягом одного (1) дня з отримання видаткових накладних від Постачальника, щодо поставленого Товару, підписує їх, скріплює печаткою та один примірник видаткової накладної надсилає (повертає) Постачальнику рекомендованим або цінним листом або передає під розписку.(п.4.3 Договору).

Ціна товару зазначається у специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору.(п.5.1 Договору).

Загальна сума даного Договору визначається як арифметична сума вартості товару, перед-баченого у всіх специфікаціях, підписаних до даного Договору. Загальна сума Договору може змінюватись шляхом підписання сторонами додаткових угод.(п.5.2 Договору).

Відповідно до п.5.3 Договору, покупець здійснює оплату у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, на умовах зазначених в специфікації (-ях). При проведенні оплати покупець у призначенні платежу обов`язково вказує дату та номер цього Договору.

Покупець зобов`язаний повністю оплатити товар, що підлягає поставці за відповідною Специфікацією, протягом 3 днів з дня підписання сторонами такої специфікації, якщо сторони не погодять інший строк оплати у самій Специфікації. Днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.(п.5.4, 5.8. Договору).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.(п.7.1 Договору).

За порушення строків оплати товару, покупець, за письмовою вимогою, сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару/партії товару, оплату якого прострочено, за кожний день такого прострочення.(п.7.7 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.(п.12.1. Договору)

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним.(т.1, арк.справи 4-5).

Матеріалами справи стверджено, що 08.02.2023 сторонами складено і погоджено Специфікацію №СП-07.22_П/3 до Договору (надалі в тексті - Специфікація), якою погоджено: найменування, вид упаковки, код УКТЗЕД, одиницю виміру, кількість, ціну товару, умови поставки та оплати за товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією склала 6 815 808,48 грн, в т.ч. ПДВ 1 135 968,08 грн, з умовами оплати: покупець має здійснити попередню оплату за окрему партію товару, визначену в транспортній інструкції, переданої постачальнику та/або рахунку-фактурі, протягом двох календарних днів з дати його виставлення, в порядку визначеному Договором №07.22_П від 21.07.2022 в межах даної Специфікації.

Крім того, п.3 Специфікації визначено умови (базис) поставки товару: з м.Черкаси, ПрАТ «Азот» (00203826): DDP Вінницька область, Гайсинський район, м.Гайсин, вул.Механізаторів, 74, ТОВ «Гайсинський комбікормовий завод». В цьому випадку додатково оплачується організація доставки 1 500,00 грн/тонна з ПДВ (розчин селітри аміачної (без перерахунку на суху речовину). З м.Рівне-17 (ПрАТ «Рівнеазот» (05607824)): DDP Вінницька область, Гайсинський район, м.Гайсин, вул.Механізаторів ,74, ТОВ «Гайсинський комбікормовий завод». В цьому випадку додатково оплачується організація доставки 1980,00 грн/тонна з ПДВ (розчин селітри аміачної (без перерахунку на суху речовину).(т.1, арк.справи 6).

Позивач вважає, що відповідно до умов Договору ним було організовано доставку Від-повідачеві товару на загальну суму 411 741,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження виконання зобов`язань з організації доставки товару Позивачем надано засвідчені копії наступних документів:

- за Актом надання послуг №187 від 28.02.2023 на суму 309 236,40 грн.(т.1, арк.справи 9);

товарно-транспортної накладної №02-01 від 20.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_2 ;

товарно-транспортної накладної №02-01 від 20.-21.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_3 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_4 ;

товарно-транспортної накладної №0201 від 24.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_5 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_6 ;

товарно-транспортної накладної №0201 від 24.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_7 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_8 ;

товарно-транспортної накладної №03-0103 від 01.03.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_9 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_10 ;

товарно-транспортної накладної №03-0103 від 01.03.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_7 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_8 .(т.1, арк.справи 10-15);

- за Актом надання послуг № 211 від 31.03.2023 на суму 102 505,00 грн (т.1, арк.справи 18);

товарно-транспортної накладної №03-0103 від 01.03.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_9 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_10 ;

товарно-транспортної накладної №03-0103 від 01.03.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_7 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_8 . т.1, арк.справи 19-20).

Матеріали справи свідчать, що за надані послуги з перевезення ТОВ «Логістикс Солюшнз» виставило для Комбікормового заводу наступні рахунки-фактури:

- рахунок-фактуру №75 від 28.02.2023 на суму 309 236,40 грн.(за Актом надання послуг № 187 від 28.02.2023);

- рахунок-фактуру № 100 від 31.03.2023 на суму 102 505,00 грн (за Актом надання послуг № 100 від 31.03.2023). (т.1, арк.справи 7, 17).

Матеріалами справи стверджено, що пропозицію сплатити 411 741,40 грн заборгованості та 40 197,39 штрафних санкцій, яка вбачається з претензії Позивача №05/05 від 05.05.2023 - Від-повідач залишив без відповіді та без задоволення.(т.1, арк.справи 22-23).

Разом з тим, Позивач зазначає, а Відповідач не заперечує, що оплата за Актом надання послуг №187 від 28.02.2023 проведена частково в сумі 9 236,40 грн. Такою обставиною стверджується, що відповідно до розрахунку Позивача - непогашеною Відповідачем залишається заборгованість в сумі 402 505,00 грн.(т.1, арк.справи 16, 21, 49).

Вважаючи, що неоплатою послуг з перевезення товару Відповідач порушив права Позивача, останній звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому просив стягнути 402 505,00 грн заборгованості по розрахунках та 40 197,39 грн штрафних санкцій згідно укладе-ного Договору.

Як зазначалось вище, рішенням від 28.112023 господарського суду Вінницької області позов задоволено частково.(т.1, арк.справи 191-200).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга частково обґрунтована, а тому рішення суду першої інстанції належить змінити, з огляду на наступне:

Предметом спору є стягнення заборгованості та пені за надані послуги з організації доставки товару згідно Договору поставки.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України (надалі в тексті - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Господарський договір, відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення господарського зобов'-язання у ст.11, 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Зобов`язанням, згідно ст.509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники госпо-дарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхід-них для належного Виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосу-вання господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, частина 1 ст.530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч.1 ст.664 цього ж Кодексу - зобов'-язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

У правовідносинах перевезення загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встанов-лено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими норма-тивно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.(ст.908 ЦК України)

Відповідно до положень статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Матеріалами справи стверджено, що 21.07.2022 з моменту укладення Договору - між сто-ронами виникли відносини поставки, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначення, яке містять статті 265 ГК України та 712 ЦК України: коли продавець (постачаль-ник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним викорис-танням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, тому в силу статей 655, 692 ЦК України та розділу 4 Договору - факт прийняття Відповідачем товару зумовлює виникнення у нього зобов`язання оплатити повну вартість цього товару.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що окрім самої поставки товару, Позивачем надавалася послуга з організації доставки товару.

На підтвердження надання послуг з організації доставки товару Позивачем надано Акти виконаних робіт №187 від 28.02.2023 та №100 від 31.03.2023.(т.1, арк.справи 9, 18).

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з того, що первин-ним документом, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно положень ч.1, 2 ст.9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, оскільки Акти виконаних робіт №187 від 28.02.2023 та №100 від 31.03.2023 містить відомості про відповідні господарські операції, то вони є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88 - первинні документи для надання їх юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинних документів.

Пунктом 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Згідно з ч.1 ст. 581 ГК України, суб`єкт господарювання може мати печатки.

Прийнявши Закон України від 15.04.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу», законодавцем були внесені зміни до Господарського, Господарського процесуального, Цивільного, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу адміністративного судочинства, Законів «Про товарну біржу», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про заставу», «Про нотаріат» та інших нормативно-правових актів. Зокрема, зміни були спрямовані на зменшення сфери використання печаток в господарській діяльності. Скасовано обов`язкову вимогу посвідчувати печаткою правочини юридичних осіб, зокрема господарські договори та довіреності (у тому числі на представництво в суді).

З вищезазначеного вбачається, що обов`язковим реквізитом первинного документа є підпис уповноваженої особи, який може бути скріплений печаткою, проте таке скріплення печаткою є необов`язковим.

Тобто, підпис уповноваженої особи на первинних документах є обов`язковим реквізитом, який надає документу чинності, створює відповідні права і обов`язки особам, які його підписали, підтверджують правдивість та реальність господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, Акти виконаних робіт №187 від 28.02.2023 та №100 від 31.03.2023 не містять підпису уповноваженої особи замовника та відтиску печатки підприємства замовника-Комбікормового заводу.

Відсутність підпису уповноваженої особи Відповідача та відтиску його печатки на зазна-чених Актах, суд першої інстанції розцінив як відсутність доказів участі Відповідача в господарських операціях.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок необґрунтованим, з огляду на наступне.

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про обставини фактичного постачання/передання товару. (Правова позиція з аналогічного спору викладена в постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №927/833/18).

Наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.(Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 у справі №280/5647/19).

Так, на підтвердження надання Відповідачу послуг з організації доставки товару, Позивач надав наступні товарно-транспортні накладні (надалі в тексті - ТТН):

- №02-01 від 20.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп/напів-причіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_2 .; автомобільний перевізник - ТОВ «Спешл Майнінг Солюшнз» код 42193403, водій ОСОБА_1 ; вантажовідправник - ТОВ «Логістикс Солюшнз» код 42790289; вантажоодержувач - ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» код 00686411; пункт навантаження - Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул.Штейнгеля барона, 139-А, пункт розвантаження - Вінницька область, м.Гайсин; відомості про вантаж: розчин селітри аміачної (УКТЗЕД: 3102 30 90 00) ООН 2426 (5.1) загальною масою 26,010 тон (т.1, арк.справи 10, 145);

- №02-01 від 20.-21.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_3 , причіп/напів-причіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_4 ; автомобільний перевізник - ТОВ «Спешл Майнінг Солюшнз» код 42193403, водій ОСОБА_2 ; вантажовідправник - ТОВ «Логіс-тикс Солюшнз» код 42790289; вантажоодержувач - ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбі-кормовий завод» код 00686411; пункт навантаження - Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул.Штейнгеля барона, 139-А, пункт розвантаження - Вінницька область, м.Гайсин; відомості про вантаж: розчин селітри аміачної (УКТЗЕД: 3102 30 90 00) ООН 2426 (5.1) загальною масою 26,170 тон (т.1, арк.справи 11, 145 на звороті)

- №0201 від 24.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_5 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_6 ; автомобільний - ТОВ «Спешл Майнінг Солюшнз» код 42193403, водій Гречаний Олександр; вантажовідправник - ТОВ «Логістикс Солюшнз» код 42790289; вантажоодержувач - ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбі-кормовий завод» код 00686411; пункт навантаження - 18014, м.Черкаси, вул.Героїв Холодного Яру, 72, пункт розвантаження - Вінницька область, м.Гайсин, вул.Механізаторів, 74; відомості про вантаж: розчин селітри аміачної (УКТЗЕД: 3102 30 90 00) ООН 2426 (5.1) загальною масою 26,01 тон.(т.1, арк. справи 12, 149);

- №0201 від 24.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_7 , причіп/напів-причіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_8 ; автомобільний - ТОВ «Спешл Майнінг Солюшнз» код 42193403, водій ОСОБА_3 ; вантажовідправник - ТОВ «Логістикс Солюшнз» код 42790289; вантажоодержувач - ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» код 00686411; пункт навантаження - 18014, м.Черкаси, вул.Героїв Холодного Яру, 72, пункт розвантаження - Вінницька область, м.Гайсин, вул.Механізаторів, 74; відомості про вантаж: розчин селітри аміачної (УКТЗЕД: 3102 30 90 00) ООН 2426 (5.1) загальною масою 26,20 тон (т.1, арк.справи 13, 150-зворот);

- №0201 від 27.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_7 , причіп/напів-причіп BODEX KIS 3B, д.н.з. НОМЕР_8 ; автомобільний - ТОВ «Спешл Майнінг Солюшнз», водій ОСОБА_3 ; вантажовідправник - ТОВ «Логістикс Солюшнз» код 42790289; вантажо-одержувач - ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» код 00686411; пункт навантаження - 18014, м.Черкаси, вул.Героїв Холодного Яру, 72, пункт розвантаження - Вінницька область, м.Гайсин, вул.Механізаторів, 74; відомості про вантаж: розчин селітри аміачної (УКТЗЕД: 3102 30 90 00) ООН 2426 (5.1) загальною масою 25,52 тон (т.1, арк.справи 147-зворот);

- №0201 від 27.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_9 , причіп/напів-причіп BODEX KIS 3B, д.н.з. НОМЕР_10 ; автомобільний - ТОВ «Спешл Майнінг Солюшнз», водій ОСОБА_4 ; вантажовідправник - ТОВ «Логістикс Солюшнз» код 42790289; вантажоодержувач - ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» код 00686411; пункт навантаження - 18014, м.Черкаси, вул.Героїв Холодного Яру, 72, пункт розвантаження - Вінницька область, м.Гайсин, вул.Механізаторів, 74; відомості про вантаж: розчин селітри аміачної (УКТЗЕД: 3102 30 90 00) ООН 2426 (5.1) загальною масою 26,27 тон (т.1, арк.справи 148);

- №03-0103 від 01.03.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_9 , причіп/напів-причіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_10 ; автомобільний - ТОВ «Спешл Майнінг Солюшнз» код 42193403, водій ОСОБА_4 ; вантажовідправник - ТОВ «Логістикс Солюшнз» код 42790289; вантажоодержувач - ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормо-вий завод» код 00686411; пункт навантаження - Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул.Штейнгеля барона, 139-А, пункт розвантаження - Вінницька область, м.Гайсин; відомості про вантаж: розчин селітри аміачної (УКТЗЕД: 3102 30 90 00) ООН 2426 (5.1) загальною масою 26,200 тон (т.1, арк.справи 14, 19, 150).

- №03-0103 від 01.03.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_7 , причіп/ напів-причіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_8 ; автомобільний перевізник - ТОВ «Спешл Майнінг Солюшнз», код 42193403, водій ОСОБА_3 ; вантажовідправник - ТОВ «Логістикс Солюшнз» код 42790289; вантажоодержувач - ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» код 00686411; пункт навантаження - Рівненська область, Рівненський район, с.Городок, вул.Штейнгеля барона, 139-А, пункт розвантаження - Вінницька область, м.Гайсин; відомості про вантаж: розчин селітри аміачної (УКТЗЕД: 3102 30 90 00) ООН 2426 (5.1) загальною масою 25,570 тон (т. арк.справи 15, 20, 149-зворот).

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товаро-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріаль-них цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1 вказаних Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Відповідно до п.11.4-11.6 Правил, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільний транспорт вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше трьох екземплярів. Вантажовідправник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної під-писом. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр залишається у вантажовідправника, другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій, передається Перевізнику.

Апеляційний суд звертає увагу, що документи обумовлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, але при цьому підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів та може бути одним із додаткових доказів здійснення господарської операції з поставки товарів.

З матеріалів справи вбачається, що лише в ТТН №02-01 від 20.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_2 в графі «прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)» міститься підпис неідентифікованої особи.

Однак, в матеріалах справи відсутні, а Відповідачем не надано заперечень щодо існування між сторонами договірних відносин та здійснення господарських операцій за Актами №187 від 28.02.2023 та №100 від 31.03.2023 на підставі ТТН.

Натомість, в матеріалах справи міститься копія Акту звірки за період з 01.01.2022 по 10.03.2023, який містить підписи, печатки обох сторін та підтверджує існування між сторонами договірних відносин на підставі Договору №07.22_П від 21.07.2022.

Матеріали справи також містять клопотання представника Відповідача - адвоката Юрченка Т.П. про відкладення розгляду справи від 28.11.2023, відповідно до якого адвокат повідомив суд про направлення Позивачу пропозиції щодо мирного врегулювання спору шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (взаємозалік заборгованостей) та долучив саму пропозицію від 27.11.2023.(т.1, арк.справи 178-179).

З тексту пропозиції від 27.11.2023 (копію якої Скаржником долучено також до апеляційної скарги) вбачається, що ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» поміж іншого - визнає, що за ним рахується заборгованість в сумі 402 505,00 грн.(т.1, арк.справи 181-184).

Враховуючи вищевказані обставини в сукупності, колегія суддів вважає, що попри зали-шення судом першої інстанції без розгляду клопотання Позивача від 23.11.2023 про долучення доказів - матеріалами справи не спростовується факт надання ТОВ «Логістикс Солюшнз» послуг з організації доставки товару в період з 20.02.2023 по 01.03.2023. Відповідач також не заперечує факту отримання усієї кількості товару, яка перевезена згідно вищезазначених ТТН.

Виходячи з умов п.3 Специфікації №СП-07.22_П/3 від 08.02.2023 - вартість послуг з організації доставки товару з м.Черкаси до м.Гайсин визначена в сумі 1500,00 грн за 1 тонну товару з ПДВ, а з м.Рівне до м.Гайсин - 1980,00 грн за 1 тонну з ПДВ.

Так, за товарно-транспортними накладними №02-01 від 20.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_2 ; №03-0103 від 01.03.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_9 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_10 та № 03-0103 від 01.03.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_7 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_8 - доставка товару відбувалась за маршрутом с.Городок Рівненська область - м.Гайсин. Загальна вага товару склала 77,78 тон.

З огляду на вартість послуги, визначеної Специфікацією №СП-07.22_П/3 від 08.02.2023 за маршрутом м.Рівне - м.Гайсин (1980,00 грн) та зважаючи на загальну вагу товару (77,78 тон) - загальна вартість послуги з перевезення товару за вказаними товарно-транспортними накладними складає 154 004,40 грн.

За товарно-транспортними накладними №02-01 від 20 - 21.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_3 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_4 ; №0201 від 24.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_5 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_6 ; №0201 від 24.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_7 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3 B, д.н.з. НОМЕР_8 ; №0201 від 27.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_7 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3B, д.н.з. НОМЕР_8 ; №0201 від 27.02.2023 на автомобіль DAF FT CF 85.460, д.н.з. НОМЕР_9 , причіп/напівпричіп BODEX KIS 3B, д.н.з. НОМЕР_10 ; доставка товару відбувалась за маршрутом м.Черкаси - м.Гайсин. Загальна вага товару склала 130,17 тон.

З огляду на вартість послуги, визначеної Специфікацією №СП-07.22_П/3 від 08.02.2023 за маршрут м.Черкаси - м.Гайсин (1500,00 грн), та зважаючи на загальну вагу товару (130,17 тон) - загальна вартість послуги з перевезення товару за вказаними товарно-транспортними наклад-ними складає 195 255,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи стверджується надання Позивачем послуги з організації доставки Відповідачеві товару на загальну суму 349 259,40 грн (154 004,40 грн + 195 255,00 грн).

Крім того, як стверджує Позивач та не заперечує Відповідач - останнім було частково на суму 9 236,40 грн оплачено послуги з доставки. Тому на переконання колегії суддів - місцевий господарський суд безпідставно лишив поза увагою вказану обставину, стягнувши повторно дану суму з Відповідача.

Підсумовуючи зазначене та враховуючи часткову оплату послуги з організації доставки товару в сумі 9236,40 грн, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість Відповідача за спірними перевезеннями складає 340 023,00 грн (349 259,40 грн - 9 236,40 грн).

З позовної заяви також вбачається, що за порушення Відповідачем взятих на себе зобов'-язань, Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 59 633,47 грн пені, 5 314,01 грн інфляцій-них втрат та 3 312,00 грн -3% річних.

Розглядаючи вимогу в частині стягнення 59 633,47 грн пені, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Штрафними санкціями, за приписами ч.1 ст.230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.(ч.1 ст.547 ЦК України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.(ст.549 ЦК України).

Частиною другою статті 343 ГК України, яка кореспондує зі статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тлумачення умов укладеного сторонами договору щодо підстав застосування відповідаль-ності за порушення відповідачем грошового зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.

Матеріали справи свідчать, що заявляючи вимогу про стягнення 59 633,47 грн пені Позивач покликається на положення п.7.7 Договору, згідно яких за порушення строків оплати товару, покупець, за письмовою вимогою, сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару/партії товару, поставку якого прострочено, за кожний день такого прострочення.

При цьому зазначений пункт Договору визначає відповідальність у вигляді сплати пені за порушення зобов`язання з оплати товару.

Водночас, жодним з пунктів Договору не встановлено відповідальності покупця в разі порушення ним грошового зобов`язання з оплати послуг за організацію доставки товару.

Доказів на підтвердження внесення змін до Договору матеріали справи також не містять.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки умовами Договору не встановлено відповідальності у вигляді пені за порушення замовником грошового зобов`язання з оплати послуг з організації доставки товару, а положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та статтею 231 ГК України не встановлено конкретного розміру (відсотку) належної до стягнення пені, а лише передбачено необхідність визначення його у договорі, - висновок про відсутність підстав для застосування і стягнення пені в сумі 59 633,47 грн суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №908/1501/18.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 5 314,01 грн інфляційних втрат та 3 312,00 грн -3% річних за період з 03.03.2023 по 19.06.2023, колегія суддів враховує наступне:

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши правильність нарахування Позивачем інфляційних втрат та річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій «Ліга.Закон», з урахуван-ням ч.5 ст.253 ЦК України та виходячи із суми боргу, щодо якої обчислювались інфляційні втрати та 3% річних встановив, що обґрунтованими є 8739,26 грн інфляційних втрат та 2785,05 грн 3% річних.(т.2, арк.справи 51-52).

Проте, до стягнення з Відповідача належить сума інфляційних втрат, яка заявлена Позивачем у позові - 5314,01 грн.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.

Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами першою, третьою статті 236 ГПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно частини другої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Викладене свідчить, що принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять учасники спірних правовідносин. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача та позов має чітко виражену ціль, яка втілюється у формі позовних вимог, що їх викладає позивач у позовній заяві.

Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Із зазначених мотивів, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення інфляцій-них втрат підлягає задоволенню в сумі 5 314,01 грн.

Отже, за послугу з організації доставки товару/перевезення з Відповідача підлягає стягненню 340 023,00 грн заборгованості по розрахунках, 5 314,01 грн інфляційних втрат та 2785,05 грн -3% річних. В частині стягнення 62 482,00 грн заборгованості по розрахунках, 59633,47 грн пені та 526,95 грн -3% річних - в задоволенні позові належить відмовити за безпідставністю.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Позивача-ТОВ «Логістикс Солюшнз» обґрунтована частково, а відтак рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2023 у справі №902/752/23 необхідно змінити.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктив-ному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що наявні всі підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції з підстав ст.277 ГПК України через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом першої інстанції встановленими обставин, що мають значення для справи, які не були доведе-ними та невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення частково необґрунтованого судового рішення.

Часткове задоволення апеляційної скарги зумовлює перерозподіл витрат зі сплати судового збору відповідно до ст.129 ГПК України. Так, з ТОВ «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» на користь ТОВ «Логістикс Солюшнз» належить стягнути 5221,83 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 2895,61 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 34, 86, 232, 233, 240, 275, 277, 282, 284, 287 Господарського процесу-ального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістикс Солюшнз» на рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2023 у справі №902/752/23 задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2023 у справі №902/752/23 змінити, виклавши п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» (вул.Механізаторів, буд.74, м.Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 00686411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістикс Солюшнз» (вул.Генерала Алмазова, 18/7, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43790289) 340 023,00 грн заборгованості по розрахунках, 5 314,01 грн інфляційних втрат, 2 785,05 грн -3% річних та 5221,83 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви».

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Гайсинський міжгосподарський комбікормовий завод» (вул.Механізаторів, буд.74, м.Гайсин, Вінницька область, 23700, код ЄДРПОУ 00686411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістикс Солюшнз» (вул.Генерала Алмазова, 18/7, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 43790289) 2 895,61 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити місцевому господарському суду видачу відповідних наказів.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верховного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

6. Справу №902/752/23 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Саврій В.А.