Ухвала

від 13.02.2024 по справі 902/629/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"13" лютого 2024 р. Справа № 902/629/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є.

суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2023 (суддя Міліціанов Р.В., повний текст складено 18.09.2023)

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сакура"

про стягнення 802 469,33 грн.

за участю представників:

апелянта - Лукашенка В.П.,

позивача - Пронюка В.Я.,

відповідача - Ессе Л.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.09.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСББ "Сакура" на користь АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 512617,42 грн - основного боргу за Договором № 20/21-5233-ТЕ-1 від 29.09.2020 року, 10467,10 грн - пені, 33 998,52 грн - 3% річних, 203 517,88 грн - інфляційних втрат, 8 192,41 грн - судових витрат зі сплати судового збору. Відмовлено у задоволенні позову АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині вимог про стягнення з ОСББ "Сакура" 41 868,41 грн - пені.

В обґрунтування рішення судом першої інстанції зазначено, що умовами договору постачання природного газу №20/21-5233-ТЕ-1 від 29.09.2020 сторонами було обопільно погоджено строки проведення розрахунків за отриманий природній газ. За вказаного, суд встановив, що відповідач свого грошового зобов`язання по повній сплаті отриманого природного газу за вищевказаним договором не виконав, а тому заявлена позивачем сума простроченого та несплаченого основного боргу у розмірі 512617,42 грн підлягає задоволенню.

Здійснюючи перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про правильність їх нарахування, а тому задоволив у цій частині заявлені позовні вимоги.

Щодо заявленої до стягнення розміру пені, то перевіривши правильність її нарахування позивачем, судом визначено наявність помилок по кожному періоді та отримано більші суми, ніж заявлені до стягнення. Однак, з урахуванням вимог ч.1 ст.14 ГПК України, судом першої інстанції встановлено, що нарахована позивачем сума пені у розмірі 52335,51 грн є обґрунтованою.

Разом з тим, керуючись ч.3 ст.551 ЦК України, а також враховуючи термін прострочення виконання основного зобов`язання, ступінь його виконання відповідачем, можливість компенсації майнових втрат позивача шляхом нарахування 3% річних та інфляційних втрат, правовий статус відповідача, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість зменшення розміру пені на 80% до 10467,10 грн.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 вищевказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 (як особа, що не брала участь у справі) звернувся безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2023 в частині стягнення з ОСББ "Сакура" 10467,10 грн - пені, 33998,52 грн - 3% річних, 203517,88 грн - інфляційних втрат, 8192,41 грн - витрат зі сплати судового збору, та ухвалити нове, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково не застосовано положення п.3 п.п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та Постанови КМУ від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", відповідно до яких забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Вказує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не здійснив послання на чинний правовий акт, яким визначено, що співвласник, власник квартири не є населенням.

Разом з тим вважає, що судом не було взято до уваги пропущення позивачем строку позовної давності щодо заявленої вимоги про стягнення пені.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального. Окрім того, зазначає, що, оскільки відповідач не є побутовим споживачем і матеріали справи не містять доказів того, що він є суб`єктом господарювання, що здійснює ліцензовану діяльність щодо виробництва та постачання теплової енергії, то норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та Постанови КМУ від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", на які посилався апелянт, не можуть бути застосовані до правовідносин позивача та відповідача.

На заперечення доводів апелянта щодо строку позовної давності, позивач зазначає, що останній встановлений у договорі постачання природного газу №20/21-5233-ТЕ-1 від 29.09.2020, що відповідає ст. 259 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, позивач вважає, що ОСОБА_1 , не є належним суб`єктом апеляційного провадження у даній справі, оскільки оскаржуваним рішенням питання про його права інтереси та (або) обов`язки стосовно сторін не вирішувались, та останнє їх не порушує, відтак апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2023 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

26.01.2024 до суду від ОСББ "Сакура" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №902/629/23 до набрання законної сили рішенням у справі №922/1717/23, згідно п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України

В обґрунтування поданого клопотання ОСББ "Сакура" вказує, що правовідносини у даних справах є подібними, оскільки стосуються питання щодо правильності застосування положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" та положень постанови КМУ від 05.03.2022 №206 "Деякі питання житлово-комунальних послуг в період воєнного стану".

Колегія суддів, розглянувши клопотання ОСББ "Сакура" про зупинення провадження у справі, вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Отже, окрім елементу подібності правовідносин, для визначення підстав зупинення провадждення у справі необхідно встановити, що справа, до завершення якої підлягає зупиненню провадження, розглядається палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Як вбачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2023 відкрито провадження у справі № 922/1717/23 та призначено її до розгляду. Отже, така справа не переглядається палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , відзив на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

У відповідності до ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Зазначеною правовою нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Водночас судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Поряд з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення суду є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12, від 18.09.2018 у справі №910/5459/15-г, від 17.03.2021 у справі №910/5773/20).

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, за змістом якого таке порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Разом з тим, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи як третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушено та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 16.04.2019 у справі №12/91, від 11.09.2019 у справі №4/2023-10, від 17.03.2021 у справі №910/5773/20.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі №910/13119/17.

Колегією суддів встановлено, що в обґрунтування наявності права на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказує, що він є власником квартири, за адресою якої створено ОСББ "Сакура", яке є відповідачем у даній справі. А тому, ознайомившись на його зборах співвласників з рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.09.2023, вважає останнє таким, що порушує норми матеріального права з підстав, у зв`язку з нарахуванням пені, інфляційних втрат, 3% річних з ОСББ "Сакура".

Жодних інших обґрунтувань, які свідчили б, що оскаржуване судове рішення прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 , останнім не зазначено.

В той же час, колегією суддів встановлено, що предметом розгляду даної справи було стягнення 802 469,33 грн заборгованості, з яких 512 617,42 грн основного боргу, 52 335,51 грн пені, 33 998,52 грн 3% річних та 203 517,88 грн інфляційних втрат за договором постачання природного газу №20/21-5233-ТЕ-1 від 29.09.2020 року, укладеного між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Сакура".

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.09.2023 в обґрунтування частково задоволення позовних вимог, зазначено, що на виконання умов договору позивач за період з 31.10.2020 по 30.04.2021 поставив природній газ на загальну суму 1294513,33 грн. Однак, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати поставленого газу, в останнього за вказаний період утворилась заборгованість у сумі 512617,42 грн. Також, у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем основного боргу, позивач нарахував до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Суми, що підлягають до стягнення, судом визнані правомірними та обґрунтованими, однак щодо стягнення пені, останній на підставі ч.3 ст.551 ЦК України дійшов висновку про її зменшення.

Як вбачається з резолютивної частини рішення, до стягнення з відповідача належить основний борг у сумі 512 617,42 грн, 33 998,52 грн 3% річних , 203 517,88 грн інфляційних втрат та 10467,10 грн пені.

Тобто, враховуючи мотивувальну та резолютивну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2023 у даній справі, висновки суду першої інстанції стосуються лише прав та обов`язків позивача, як постачальника послуг, та відповідача, як колективного споживача за договором №20/21-5233-ТЕ-1 постачання природного газу від 29.09.2020.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 , що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно абз.4 ст.4 Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначає можливих суб`єктів правовідносин, зокрема суб`єкта, який надає комунальну послугу та суб`єктів які такі послуги споживають. До останніх можуть бути віднесені власники чи співвласники житлових чи нежитлових приміщень, як індивідуальні споживачі, а також об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, як колективний споживач.

Аналіз змісту договору, на підставі якого виникли спірні правовідносини у даній справі свідчить про наявність останніх саме між суб`єктом, який надає комунальні послуги (Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") та ОСББ "Сакура", як колективним споживачем.

Договором не регулюються будь-які правовідносини суб`єкта надання комунальних послуг та безпосередньо апелянта. Скаржник не був стороною вказаного вище договору, а сам договір був укладений для отримання відповідачем, як колективним споживачем, природного газу, який ним не був оплачений за період з 31.10.2020 по 30.04.2021, що стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

Крім того, суд проаналізувавши рішення суду першої інстанції, вказує, що в його мотивувальній частині рішення не містяться висновки суду про права та обов`язки скаржника, так само як і в резолютивній частині рішення суд не вказав про права та обов`язки ОСОБА_1 .

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи вищевикладене, оскільки питання про права і обов`язки ОСОБА_1 судом першої інстанції при розгляді даного спору не вирішувалися, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.09.2023 у справі №902/629/23 підлягає закриттю, з підстав зазначених в п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст.228, 264, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сакура" про зупинення провадження у справі №902/629/23 - відмовити.

2. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Вінницької області від 07.09.2023 у справі №902/629/23 - закрити.

3. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в частині закриття апеляційного провадження безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний тест ухвали складений "19" лютого 2024 року.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.