Постанова

від 19.02.2024 по справі 902/1223/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року Справа №902/1223/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.,

суддя Гудак А.В.,

суддя Олексюк Г.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Вінницька газета" на рішення від 27.11.2023 та на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 15.12.2023 (суддя Маслій І.В, повний текст рішення складено 28.11.2023, повний текст додаткового рішення складено 18.12.2023)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Вінницька газета"

про стягнення 101649,6 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.11.2023 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Редакція газети "Вінницька газета" на користь ТОВ "Вінницягаз Збут" 56486,82 грн. - основного боргу, 2135,65 грн. - 3% річних, 7879,19 грн. - інфляційних витрат, 14237,65 грн - пені та 2131,88 грн - витрат на сплату судового збору. В частині стягнення 20910,78 грн пені відмовлено.

В обґрунтування свого рішення судом першої інстанції зазначено, зокрема, що умовами п.2.5.4 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-6230-21 від 01.06.2021 сторонами було обопільно погоджено, що у випадку відмови від підписання акту приймання-передачі споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи Оператора ГТС.

Згідно даних оператора ГРМ, обсяг спожитого газу відповідачем за період січень-травень 2022 становить 950,28 куб.

Відтак, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів проведення відповідачем оплати за поставлений газ, суд дійшов висновку, що виставлені позивачем акти приймання -передачі природного газу на загальну суму 56 486,82 грн підлягають сплаті відповідачем.

Здійснюючи перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про правильність їх нарахування, а тому задоволив у цій частині заявлені позовні вимоги.

Щодо заявленої до стягнення розміру пені, то перевіривши правильність її нарахування позивачем, враховуючи ч.6 ст.232 ГК України, суд дійшов висновку що арифметично вірний розмір пені за період з 11.06.2022 по 11.12.2022 становить 14237,65 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити та викласти п.2 його резолютивної частини в наступній редакції: "Стягнути з ТОВ "Редакція газети "Вінницька газета" на користь ТОВ "Вінницягаз Збут" 35149,74 грн. основного боргу, а в решті вимог відмовити".

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо узгоджених обсягу та ціни газу між сторонами, оскільки ТОВ "газета" не підписувало додаткових угод від 01.01.2022, 01.02.2022, 09.03.2022, якими узгоджувалась зміна ціни за природній газ, а обсяги постачання (споживання) газу, на підставі даних оператора ГРМ чи Оператора ГТС вважає непідтвердженими.

Вказує, що позивач не мав права нараховувати інфляційні, 3% річних та пеню на суму боргу 56486,33 , оскільки вона обрахована в порушення п.3.3, 3.4, 5.3.2. Договору.

У відповідності до ст.263 ГПК України позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що згідно з положеннями Кодексу ГТС, постачальник отримує дані про фактичне споживання споживачем природного газу від споживача та/або Оператора ГРМ, Інформаційної платформи Оператора ГТС. Відтак, надана довідка АТ "Вінницягаз", як Оператора ГРМ, від 15.09.2023 свідчить про спожитий газ відповідачем у кількості 950,28 м.куб.

ТОВ "Вінницягаз Збут" зауважує, що у зв`язку з непідписанням акту приймання-передачі газу, обсяг постачання (споживання) встановлюється в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ чи ГТС. Тому, вважає, що виставлені акти на загальну суму 56486,82 грн підлягають сплаті відповідачем.

Вказує, що заявлені до стягнення штрафні санкції та пеня, є правомірними, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання згідно договору від 01.06.2021.

Відтак, вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Вінницької області від 27.11.2023, є законним та обґрунтованим, прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права та на підставі з`ясованих обставин справи, а тому апеляційна скарга відповідача є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 15.12.2023 заяву представника позивача від 04.12.2023 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Редакція газети "Вінницька газета" на користь ТОВ "Вінницягаз Збут" 9540,87 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У решті заявлених вимог відмовлено.

Дослідивши надані суду позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд встановив, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, обґрунтовуючи завищеною вартістю однієї години роботи адвоката розмірі 3000 грн.

ТОВ "Вінницягаз Збут" подало до суду відзив, у відповідності до ст.263 ГПК України, згідно з яким вважає, що додаткове рішення господарського суду винесене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не підлягає до скасування.

При цьому вказує, що апеляційна скарга не містить жодних доводів та обґрунтувань, у чому саме полягає незаконність і необґрунтованість рішення та порушення норм матеріального і процесуального права, як передбачено ч.5 п.2.ст.258 ГПК України.

Зауважує, що відповідач не наводить конкретних розрахунків, сум, розрахунок яких, на його думку, проведено невірно щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, а також приписи абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційних скарг ТОВ "Редакція газети "Вінницька газета" на рішення від 27.11.2023 та на додаткове рішення від 15.12.2023 Господарського суду Вінницької області у даній справі без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційні скарги в межах вимог та доводів наведених в них, відзиви на апеляційні скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваних рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Вінницька газета" укладено договір №41АР217-6230-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів.

Пунктом 1.1. договору, встановлено, що постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором

В пункті 2.3. договору сторони дійшли згоди, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 Договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ га Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природною газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Відповідно до пункту 2.5.1. договору, за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподілення (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

Згідно пунктів 2.5.2 - 2.5.4 договору, на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірника акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого природного газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Відповідно до п.3.1. договору, розрахунки за поставлений Споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між Постачальником та Споживачем Підписуючи цей договір Споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додатком угоди. Підписуючи цей договір Споживач підтверджує що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом, дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.

Пунктом 3.2. визначено, що ціна одного кубічного метру природного газу без урахування податку на додану вартість становить 10,50833233 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 10,64490833 грн. Податок на додану вартість становить 2,12898167 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 12,77389000 грн.

Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору (п. 3.3. договору).

Пунктом 3.4. договору, сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3 цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором.

Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу, визначеного згідно з розділом 2 договору. Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу поставленого споживачеві за даним договором. (п.3.5, 3.6 договору)

Згідно пунктів 4.1, 4.2. договору, розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Оплата газу здійснюється споживачем включно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% здійснюється споживачем до 28-го числа місяця, що передує місяцю поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Споживач зобов`язується оплачувати постачальнику вартість газу на умовах та обсягах, визначених договором (пункт 5.5.2 договору).

Підпунктом 6.2.1 договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ "Вінницягаз Збут" в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2021 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 9.1. Договору).

Сторони домовились, що строк позовної давності, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річник компенсацій встановлюється тривалістю у 3 (три) роки (п. 9.12. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що протягом липня-жовтня 2021 року сторонами договору були підписані та скріплені їхніми печатками додаткові угоди, згідно яких корегувалась ціна одного кубічного метру природного газу, а саме:

- додатковою угодою №ДУ-1/41АР217-6230-21 від 01.07.2021 визначено, що починаючи з 01.07.2021, ціна одного кубічною метру природного газу становить 15.67389000 грн з ПДВ та компенсацією вартості доступу;

- додатковою угодою № ДУ-2/41АР217-6230-21 від 01.08.2021 визначено, що починаючи з 01.08.2021, ціна одного кубічною метру природного газу - 19,90000000 грн з ПДВ та компенсацією вартості доступу;

- додатковою угодою №ДУ-3/41АР217-6230-21 від 01.09.2021 визначено, що починаючи з 01.09.2021, ціна одного кубічною метру природного газу - 29,66389120 грн з ПДВ та компенсацією вартості доступу;

- додатковою угодою №ДУ-4/41АР217-6230-21 від 01.10.2021 визначено, що починаючи з 01.10.2021, ціна одного кубічною метру природного газу - 37,67389000 грн з ПДВ та компенсацією вартості доступу;

На виконання вищевказаного договору позивачем для узгодження зміни ціни направлялись відповідачу додаткові угоди:

- № ДУ-5/41АР217-6230-21 від 31.12.2021 відповідно до умов якої, пропонувалось викласти з 01.01.2022 року п.1.1. Договору в наступній редакції: "1.1. Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу в 2021 - 2022 роках природний газ (далі - газ), а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором". Сторони домовились доповнити з 01.01.2022 року пункт 1.2. Договору наступним абзацом: "Річний плановий обсяг постачання газу в 2022 року до 590 куб. м.". Сторони домовились доповнити з 01.01.2022 року Додаток 1 до Договору плановими обсягами постачання газу. Сторони домовились викласти п. 9.1. Договору в наступній редакції: "9,1. Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ Вінницягаз Збут в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2022 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення." Згідно п. 3.3. Договору, Сторони домовились про узгодження ціни на газ за Договором, починаючи з 01.01.2022 року на рівні: Ціна одного кубічного метра (куб. м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 31,25833233 гривень, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,136576 гривень без ПДВ. Ціна одного кубічного метру (куб. м.) природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 31,39490833 грн. Податок на додану вартість становить 6,27898167 грн. Всього ціна газу за один кубічний метр становить 37,67389 грн. Всі інші положення Договору залишаються незмінними та обов`язковими для виконання Сторонами.

- №ДУ-6/41АР217-6230-21 від 01.01.2022, відповідно до умов якої пропонувалось узгодити, що починаючи з 01.01.2022, ціна одного кубічною метру природного газу становить 65,67389120 грн грн з ПДВ та компенсацією вартості доступу.

- №ДУ-7/41АР217-6230-21 від 01.02.2022, відповідно до умов якої пропонувалось узгодити, що починаючи з 01.02.2022, ціна одного кубічною метру природного газу становить 49,16389120 грн грн з ПДВ та компенсацією вартості доступу.

- №ДУ-8/41АР217-6230-21 від 09.03.2022, відповідно до умов якої пропонувалось узгодити, що починаючи з 01.03.2022, ціна одного кубічною метру природного газу становить 49,14899200 грн грн з ПДВ та компенсацією вартості доступу.

Відповідно до довідки АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" від 15.09.2023 фактичний обсяг споживання природного газу споживача протягом січня - травня 2022 складає 950,28 куб. м.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з розподілу природного газу у період з січня 2022 року по травень 2022 року на об`єм поставленого газу - 950,28 куб.м. на загальну суму 56486,82 грн., про що складено відповідні акти наданих послуг (а.с.28-36).

При цьому, додаткові угоди від 31.12.2021, від 01.01.2022, від 01.02.2022, від 09.03.2022 та акти наданих послуг за період з січня 2022 року по травень 2022 року підписані лише зі сторони оператора ГРМ, підпису сторони споживача останні не містять.

Листом від 31.05.2022 позивачем були направлені акти звіряння розрахунків за 2021 рік та 2022 рік, вищезазначені додаткові угоди та акти приймання-передачі.

Представник відповідача отримав даний лист, про що свідчить його підпис про отримання, однак підписані чи обґрунтована відмова у підписанні вищевказаних документів до позивача не надходила.

Вимогою від 18.08.2023 позивач звернувся до відповідача про сплату заборгованості у сумі 56486,82 грн, однак ТОВ "Редакція газети "Вінницька Газета" оплату заборгованості не здійснила.

Враховуючи викладене, у зв`язку з нездійсненням відповідачем оплати за надані позивачем послуги, ТОВ "Вінницягаз Збут" звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 56486,82 грн основного боргу, 2135,65 грн 3% річних, 7879,19 грн інфляційних втрат, та 35148,43 грн пені.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ст.525 ЦК України зазначено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається, крім випадків передбачених законом або договором.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колегією суддів встановлено, що позивачем на виконання умов договору постачання природного газу від 01.06.2021 здійснено поставку природного газу в січні 2022 по травень 2022 року в обсязі 950,28 куб. м на суму 56486,82грн, що підтверджується актами-приймання передачі від 31.01.2022, від 28.02.2022, від 31.03.2022, від 03.04.2022, від 31.05.2022.

Обсяг фактично спожитого відповідачем газу - 950,28 куб.м. у вищевказаний період підтверджується довідкою Оператора ГРМ - АТ "Вінницягаз" №210-Сл-16041-0923 від 15.09.2023.

Ціна поставленого газу нарахована на підставі додаткових угод № ДУ-6/41АР217-6230-21 від 01.01.2022, №ДУ-7/41АР217-6230-21 від 01.02.2022 , №ДУ-8/41АР217-6230-21 від 09.03.2022.

Листом №217-СЛ-1388-0522 від 31.05.2022 відповідачу було надіслано акти приймання передачі природного газу, в тому числі за січень-травень 2022 року, складені на підставі даних, отриманих з Інформаційної платформи Оператора ГТС від Оператора ГРМ (АТ "Вінницягаз"), додаткові угоди на зміну вартості природного газу та акт звіряння розрахунків за період 2021 року та 2022 року.

Доказом отримання даного листа є проставлений підпис представника відповідача на ньому.

Відповідно до п.2.5.3. договору, споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Пунктом 2.5.4 договору передбачено, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого природного газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника.

Апеляційним судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні підписані обома сторонами акти приймання- передачі природного газу, а також обґрунтована та вмотивована відмова від їх підписання.

Доказів звернення відповідача до суду, у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу, для вирішення спору з приводу обсягів спожитого газу та вартості послуг з його постачання, в матеріалах справи не містяться.

Таким чином, нарахування позивачем обсягу газу в односторонньому порядку на підставі даних Оператора ГРМ - АТ "Вінницягаз" є правомірним.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 56486,82 грн заборгованості за поставлений природній газ є правомірною та обґрунтованою.

Окрім того, оцінюючи доводи апеляційної скарги відповідача щодо безпідставності нарахування судом першої інстанції пені, інфляційних нарахувань та 3% річних, апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п.п.6.2.1 договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, у спірних правовідносинах правомірним є строк нарахування пені протягом 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Колегією суддів перевірено здійснений позивачем розрахунок пені та встановлено, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення з відповідача 14237,65 грн пені за період з 11.06.2022 по 11.12.2022.

Згідно вимог статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, виконані позивачем і судом в межах визначеного позивачем періоду прострочення, колегія суддів погоджується з висновком суду, що нарахування інфляційних втрат і 3% річних є вірним і підлягає до стягнення 2135,65 грн. - 3% річних та 7879,19 грн. інфляційних втрат.

Щодо доводів та вимог апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення у даній справі, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, а саме: судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року в справі №826/1216/16 вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Апеляційним судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивачем було подано до суду першої інстанції копії наступних документів, зокрема: 1) договір про надання правової допомоги №38АViz1193-17 від 30.11.2017 з додатковими угодами №21 від 23.12.2022 та №17 від 18.09.2023; 2) акт надання послуг від 04.12.2023; 3) звіт про фактично надані послуги від 04.12.2023.

30.11.2017 між Адвокатським об`єднанням "Гарант Груп" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницягаз Збут" (замовник) укладено договір про надання правової допомоги №38АViz1193-17.

Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець зобов`язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх в порядку та на умовах визначених договором.

За умовами пункту 3.1 договору, вартість послуг виконавця складається з щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 65 000,00 грн з врахуванням ПДВ та плати за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.

18.12.2023 сторонами укладено додаткову угоду №17 від 18.12.2023 до договору про надання допомоги від 30.11.2017, згідно якої домовились про надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому, апеляційному то касаційному господарському суді у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ "Редакція газети "Вінницька газета" грошових зобов`язань, відповідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-6230-21 від 01.06.2021.

Професійна правнича допомога адвокатами виконавця надається замовнику під час підготовки позову Господарського суду Вінницької області до ТОВ "Вінницька газета" у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Вінницька газета" грошових зобов`язань відповідно договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР217-6230-21 від 01.06.2021 року до набрання рішенням суду першої, апеляційної, касаційної інстанції законної сили.(п.2 Додаткової угоди)

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за умовами даної додаткової угоди розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката працевлаштованого у виконавця і становить 3000 грн в годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах надання послуг.

Оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником за фактом їх надання відповідно до наданого виконавцем рахунку - фактури протягом 10 календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, визначеної пунктом 1 даної додаткової угоди (п.6 Додаткової угоди).

Судом встановлено, що на виконання умов договору, адвокатом було сформовано звіт про фактично надані послуги від 04.12.2023, в якому зазначені дата, назва послуг та витрачений час, а саме:

- 19.09.2023, підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ "Вінницька газета" (ЄДРПОУ 13322320) грошових зобов`язань за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №№41АР217-6230-21 від 01.06.2021 року. Підготовка додатків до позовної заяви, здійснення розрахунків - 3 год.

- 18.10.2023, підготовка відповіді на відзив на позовну заяву по справі №902/1223/23 - 1 год.

Також в матеріалах справи наявний акт наданих послуг від 04.12.2023, в якому зазначено, що представником АО "Гарант Груп" були наданні послуги за договором від 30.11.2017 №38AViz1193-17 тривалістю 4 години, де вартість 1 год - 3000,00 грн, відтак загальна сума - 12 000,00 грн, що відповідає п.4 Додаткової угоди №17 від 18.09.2023 до Договору №38AViz1193-17.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною 1 ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону).

Згідно з ч.1 ст.30 Закону, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1, 2 ст.30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц). Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 5 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в ст. 43 Конституції України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.02.2022 у справі № 922/1372/21).

Враховуючи вищевикладене, приписи ст. 126, 129 ГПК України, співрозмірність заявлених судових витрат зі складністю справи, реальність надання адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також те, що п.4 додаткової угоди №17 від 18.09.2023 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 було визначено розмір суми погодинної оплати послуг адвоката, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доцільності відшкодування відповідачем на користь позивача понесених ним витрат на професійну правову допомогу при розгляді справи в суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених вимог.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

У силу приписів ч.1 ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, зазначені в апеляційних скаргах доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та досліджені судом апеляційної інстанції в розумінні ст.73, 76-79, 86 ГПК України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подані апеляційні скарги не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в них доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.

Оскільки відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Вінницької області від 27.11.2023 та додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 15.12.2023 у справі №902/1223/23 залишити без змін, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Вінницька газета" - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.