Рішення

від 13.02.2024 по справі 910/10601/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

13.02.2024Справа № 910/10601/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №910/10601/23 за позовом Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області, Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА»</a>, за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державної податкової служби України про стягнення 113 667,67 грн, за участю представників: прокурора Дергунова Д.С., відповідача Шеїної Н.О., інші учасники: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області, Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА»</a> про стягнення 131 666, 67 грн основного боргу.

Також, у позовній заяві прокурор просить суд здійснити розподіл судових витрат, що складаються із суми судового збору.

Позов обґрунтовано безпідставністю включення до ціни товару, який було поставлено відповідачем (продавцем) на користь позивача-3 (покупця) відповідно до умов Договору №584 від 05.12.2022, суми ПДВ у розмірі 131 666, 67 грн, які прокурор просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 17.08.2023.

26.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог вказавши що (1) не вбачається, що товар придбавався позивачем-3 для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України у зв`язку з цим пункт 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не підлягає застосуванню (2) за тендерною пропозицією ціна тендерної пропозиції повинна враховувати податки і збори у зв`язку з чим позивач як замовник розумів та прийняв те, що ціна за товар в тендерній пропозиції буде вказана з урахуванням ПДВ (3) товар був прийнятий позивачем-3 без заперечень і зауважень, а також оплачений у повному обсязі, що свідчить про правомірність отримання суми ПДВ (4) згідно з Експертним висновком Київської торгово-промислової палати №К-612 від 03.10.2022 бронежилет відповідає коду товару УКТЗЕД 6307 90 98 00, що є відмінним коду УКТЗЕД, визначеному у перехідних положеннях Податкового кодексу України (5) висновок Волинської ТПП від 25.05.2023 №В-702 не можна вважати допустимою та належною підставою для повернення ПДВ, оскільки при проведенні дослідження не було надано зразок бронежилету.

26.07.2023 до суду через відділ діловодства від відповідача надійшло два листа на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі.

03.08.2023 через систему «Електронний суд» до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області надійшли додаткові пояснення відповідно до яких служба вказала на доцільність подання позову прокурором, оскільки це зумовить якнайшвидше стягнення з відповідача коштів до бюджету з їх подальшим використанням для фінансування потреб оборони держави та відсічі збройної агресії.

03.08.2023 до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор заперечив щодо доводів, викладених у відзиві.

04.08.2023 через систему «Електронний суд» до суду від Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області надійшла відповідь на відзив, в якій позивач підтримав позовні вимоги прокурора. Також, позивач звертає увагу суду на наявність невідповідності між кодом УКТ ЗЕД на які відповідач посилається у відзиві на позовну заяву та у листах, що раніше надсилались на адресу загону, та кодом, який було вказано при реєстрації податкової накладної.

07.08.2023 до суду через відділ діловодства від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області надійшли письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог.

07.08.2023 через відділ діловодства суду до суду від прокурора надійшов лист на виконання пункту 4.1. резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2023.

07.08.2023 через систему «Електронний суд» до суду від Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області надійшли додаткові пояснення в яких позивач просить суд не брати до уваги при розгляді справи відповідь на відзив, що помилково був надісланий електронним судом, натомість брати до уваги відповідь на відзив, надіслану суду та учасникам справи засобами поштового зв`язку. Надає суду коди для відстеження поштових відправлень.

09.08.2023 до суду через відділ діловодства від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області надійшла відповідь на відзив в якій служба заперечила щодо доводів, викладених у відзиві.

11.08.2023 через систему «Електронний суд» від Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до суду надійшли письмові пояснення.

14.08.2023 до суду через відділ діловодства від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив прокурора.

14.08.2023 через відділ діловодства суду від Державної служби України з надзвичайних ситуацій до суду надійшло клопотання про розгляд справи №910/10601/23 без участі представника служби.

17.08.2023 до суду через відділ діловодства від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача-3.

17.08.2023 суд відклав підготовче засідання та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) про що постановив ухвалу.

06.09.2023 до суду через відділ діловодства від прокурора надійшов лист на виконання вимог ухвали суду.

13.09.2023 до суду через відділ діловодства від позивача-2 надійшли лист на виконання вимог ухвали суду та додаткові пояснення у справі.

13.09.2023 через систему «Електронний суд» до суду від позивача-3 надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду.

14.09.2023 до суду від відповідача надійшов лист на виконання вимог ухвали.

У підготовчому засіданні 14.09.2023 суд ухвалив призначити у справі судову товарознавчу експертизу про що судом постановлено ухвалу.

Необхідність призначення експертизи була зумовлена виключенням суперечностей та неоднозначностей в наданих сторонами на підтвердження своїх правових позицій доказів.

Проведення експертизи доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта поставлено запитання: (1) яким характеристикам згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) відповідають поставлені товариством з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА» (код 44769530) до Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області (код 08588576) на виконання умов договору купівлі - продажу №584 від 05.12.2022 бронежилет 6класу захисту, ДСТУ 8788-2018, колір -темно-синій? (2) якому коду згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) відповідають поставлені товариством з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА» (код 44769530) до Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області (код 08588576) на виконання умов договору купівлі - продажу №584 від 05.12.2022 бронежилет 6 класу захисту, ДСТУ 8788-2018, колір -темно-синій?

Сторони і суд узгодили в засіданні питання на вирішення експерта та експертну установу для організації судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи.

Листом №910/10601/23/5910/2023 від 26.09.2023 суд направив на адресу експертної установи копії матеріалів, що наявні в суді та необхідні для проведення експертного дослідження та вирішення поставлених судом запитань.

16.10.2023 через систему «Електронний суд» до суду надійшли пояснення третьої особи.

24.10.2023 до суду через відділ діловодства від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання «Про надання додаткових документів та зразка-еталону об`єкту дослідження, необхідних для проведення товарознавчої експертизи за матеріалами господарської справи».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 поновлено провадження у справі №910/10601/23 для вирішення клопотання експертів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 задоволено частково клопотання експертів та зобов`язано відповідача надати документи для дослідження. Також, ухвалою зобов`язано відповідача надати докази оплати рахунку, виставленого за проведення експертизи. Крім того, вказаною ухвалою зобов`язано позивача-3 забезпечити безперешкодний доступ до об`єктів дослідження та місцем їх знаходження, належні умови для роботи експерта та присутність необхідних осіб-сторін справи, їх законних представників (у разі їх потреби).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2023 зупинено провадження у справі №910/10601/23 до проведення судової експертизи.

02.11.2023 до суду через відділ діловодства від відповідача надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 26.10.2023.

Листом №910/10601/23/6800/2023 від 07.11.2023 суд надіслав на адресу експертної установи копії матеріалів для проведення експертного дослідження.

10.11.2023 до суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо неможливості надання зразку-еталону об`єкта дослідження у зв`язку з його знищенням.

Листом №910/10601/23/7005/2023 від 15.11.2023 суд надіслав на адресу Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомлення відповідача про неможливість виконати вимогу ухвали суду щодо надання зразка-еталону об`єкту дослідження (бронежилет 6 класу захисту).

07.12.2023 до суду через відділ діловодства суду від Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 поновлено провадження у справі №910/10601/23 та призначено підготовче засідання на 18.01.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки).

За частиною 4 статті 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 18.01.2024 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/10601/23 до судового розгляду по суті на 13.02.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки).

При цьому, відповідач зазначив, що не ознайомився і не ознайомлювався із Висновком експерта і вважає за доцільне надавати йому оцінку під час вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 13.02.2024 представник прокурора підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 13.02.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.10.2022 Начальник групи піротехнічних робіт Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області подав Рапорт Начальнику Загону про забезпечення відповідно до норми 17 «Табельна належність оснащення та засобів відділення піротехнічних робіт, особового складу територіальних органів управління і підпорядкованих підрозділів ДСНС Оперативно - рятувальної служби цивільного захисту» Наказу ДСНС України 358 від 29.05.2013 у редакції Наказу 427 від 10.06.2021 бронежилетами класу захисту 6 або ІV рівень захисту у кількості 25 шт згідно до ДСТУ 8782:2018.

21.10.2022 Начальник групи піротехнічних робіт Загону подав службову записку стосовно здійснення закупівлі з клопотанням включити до Річного плану закупівель на 2022 рік та здійснити закупівлю бронежилетів - клас захисту 6 або ІV рівень захисту (ініціативний підрозділ Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області) у строк поставки до 31.12.2023 за кодом предмета закупівлі ДК 021:2015:35815100-1 «бронежилети» у кількості 25 шт очікуваною вартістю 995000,00 грн.

Відповідно до Єдиного закупівельного словнику https://dk21.dovidnyk.info/index.php про ДК 021:2015 Розділ 35000000-4 ОХОРОННЕ, ПРОТИПОЖЕЖНЕ, ПОЛІЦЕЙСЬКЕ ТА ОБОРОННЕ ОБЛАДНАННЯ 35800000-2 Індивідуальне обмундирування та допоміжне екіпірування 35810000-5 Індивідуальне обмундирування 35815000-0 Куленепробивний одяг 35815100-1 Бронежилети.

Відповідачем у складі Тендерної пропозиції наданий Сертифікат №В006333-22 від 02.09.2022, яким підтверджено відповідність Бронежилета моделі «Ukrtac» ДСТУ 8782:2018 Засоби індивідуального захисту. Бронежилети. , а також коду 13.92.29-90.00.

До відому 13.92.29-90.00 - Ганчірки, для миття підлоги, посуду, витирання пороху та подібні вироби для прибирання, трикотажні; жилети рятувальні, рятувальні пояси та інші готові вироби https://dk16.dovidnyk.info/index.php?rozd=8895 про ДЕРЖАВНИЙ КЛАСИФІКАТОР ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ДК 016:2010

Який в свою чергу відповідає коду УКТЗЕД 6307 10 10 00 6307 20 00 00 6307 90 https://dk16.dovidnyk.info/index.php?rozd=8895 про ДЕРЖАВНИЙ КЛАСИФІКАТОР ПРОДУКЦІЇ ТА ПОСЛУГ ДК 016:2010.

27.10.2022 Протоколом Уповноваженої особою Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області №71 затверджено Тендерну документацію на закупівлю код ДК 021:2015:35815100-1 «бронежилети» або еквівалент. Відповідно до п.1 Розділу «Оцінка тендерної пропозиції» єдиними критерієм оцінки - Ціна -100% , ціна пропозиції повинна враховувати податки і збори, у тому числі, що сплачуються або мають бути сплачені відповідно до положень Податкового кодексу України. У разі якщо учасник не є платником ПДВ, ціна тендерної пропозиції зазначається без ПДВ.

Участь у аукціоні взяли ТОВ «УКРТАК.ЮА» з пропозицією на початок 950000,00 грн з ПДВ та 790000,00грн з ПДВ після закінчення і ТОВ «ВІйськторгспецсервіс» з пропозицією на початок 975000,00 грн з ПДВ та 789999,50грн з ПДВ після закінчення.

За наслідками розкриття тендерних пропозицій складений 07.11.2022 о 15:19 Протокол від 07.11.2022, згідно до якого переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА»</a>. та останнє повідомлено про намір укласти договір про закупівлю UA-2022-10-28-001162-a за ціною тендерної пропозиції 790000,00грн з ПДВ.

05.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА» (продавець) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Волинській області (покупець) укладено договір №584 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар: бронежилети 6 класу захисту ДСТУ 8788:2018, колір темно-синій у кількості 25 штук (ДК 021:2015:35815100-1).

Відповідно до пункту 2.2. Договору загальна вартість товару за Договором складає 790 000, 00грн, в тому числі ПДВ.

Продавцем сформований і виставлений рахунок

За куплений по Договору товар покупець розраховується з продавцем шляхом проведення повної оплати товару у строк не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня його прийняття.

При цьому, покупець (Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області) належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, сплативши відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 790 000, 00 грн (разом з ПДВ у сумі 131 666, 67 грн), що підтверджується платіжним дорученням №1954 від 29.12.2022, копія якого наявна у матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином виконав свої зобов`язання з поставки товару за контрактом Договором, що підтверджується видатковою накладною №96 від 28.12.2022 на суму 790 000, 00 грн, з яких 131 666, 67 грн ПДВ.

Однак, відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу XХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб`єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів.

Із вказаних положень Податкового кодексу України вбачається, що операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України касок та бронежилетів для потреб Збройних сил України та інших військових формувань відноситься до операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ.

За вказаних обставин, Волинська обласна прокуратура звернулась до позивача-1, позивача-2 та позивача-3 з листом №15-745вих-23 від 04.05.2023 яким проінформувала про наявні порушення при укладенні та виконанні Договору. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів щодо захисту порушених інтересів держави. Водночас, прокуратурою доведено до відома адресатів, що обставини, викладені у листі, є підставою для застосування прокурором представницьких повноважень у суді.

Листом №48 5 01-287/48 5 від 10.05.2023 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області (замовник) просив відповідача надати роз`яснення щодо застосування пункту 32 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу Україні при виставленні рахунку та видаткової накладної на товар.

Листом №вх.500 від 15.05.2023 відповідач повідомив замовника про відсутність підстав для застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки ТОВ «Укртак.ЮА» здійснює реалізацію бронежилетів власного виробництва, які відповідають коду товару згідно з УКТЗЕД 6307 90 98 00, а не коду, який зазначений у Податковому кодексі України 6211 43 90 00.

На підтвердження вказаних обставин відповідач надав копію Експертного висновку №К-612 від 03.10.2022 Київської торгово-промислової палати.

Листом №48501-318/485 від 22.05.2023 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області просив відповідача перерахувати на рахунок загону 131 666, 67 грн безпідставно отриманих коштів. В обґрунтування заявленої вимоги зазначив, що під час реєстрації податкової накладної ТОВ «Укртак.ЮА» не вказав код УКТ ЗЕД, на який посилався у своєму листі, а вказав зовсім інший код - 6217 10 00 00.

Листом №4801-2455/4804 від 22.05.2023 ГУ ДСНС України у Волинській області повідомило прокуратуру, що управління не заперечує про здійснення прокурором представництва інтересів у суді. Крім того, управління повідомило, що джерелом фінансування спірної закупівлі є загальний фонд державного бюджету України.

Листом №04-9182/202 від 22.05.2023 Державна служба України з надзвичайних ситуацій надала прокуратурі відповідь на запит.

Листом №48501-338/4585 від 26.05.2023 позивач-3 повідомив Волинську обласну прокуратуру про наявність Висновку експерта №В-702 від 25.05.2023 Волинської торгово-промислової палати, за яким реалізовані за Договором товари (бронежилети) відносяться до коду УКТЗЕД - 6211 43 90 00, а отже - звільняються від оподаткування.

Таким чином, у матеріалах справи наявні два взаємовиключні висновки (письмові докази) за одним із яких реалізовані товари за Договором мають код УКТЗЕД - 6217 10 00 00, а за іншим висновком - 6211 43 90 00, що є визначальним при вирішенні питання щодо застосування/незастосування оподаткування.

код УКТЗЕД 6217 Iншi готовi додатковi речi до одягу; частини одягу або додаткових речей до одягу, крiм виробiв товарної позицiї 6212.

код УКТЗЕД 6211 Костюми спортивнi, лижнi, костюми та плавки купальнi; iнший одяг

Сертифікат №В006333-22 від 02.09.2022, яким підтверджено відповідність Бронежилета моделі «Ukrtac» ДСТУ 8782:2018 Засоби індивідуального захисту. Бронежилети. , а також коду 13.92.29-90.00, який в сою чергу відповідає коду УКТЗЕД 6307 10 10 00 6307 20 00 00 6307 90.

Між прокуратурою та позивачами у справі тривало листування. Оскільки відповідач не повернув безпідставно отримані кошти, а позивачі не ініціювали питання щодо звернення до суду із позовом про стягнення 131 666, 67 грн, це стало підставою для звернення прокурора з позовом за захистом порушених інтересів держави.

Листом №15-1046вих-23 від 21.06.2023 Волинська обласна прокуратура повідомила Державну службу України з надзвичайних ситуацій, ГУ ДСНС України у Волинській області та Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області про ініціювання звернення до Господарського суду міста Києва з позовом.

Звертаючись з даним позовом до суду, прокурор зазначає, що сторонами у Договорі було безпідставно включено до ціни товару «бронежилети» податок на додану вартість, чим порушено пункт 32 підрозділу 2 розділу XХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, як наслідок в умовах воєнного стану завищено вартість товарів на суму 131 666, 67 гривень.

За таких обставин прокурор у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ ДСНС України у Волинській області грошові кошти у розмірі 131 666, 67 грн (сума ПДВ).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про, зокрема, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збiльшення майна в oднiєї особи (вона набуває нові цiнностi, збільшує кiлькiсть та вартiсть належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути iз її володіння); 2) втрата майна iншою особою, тобто збiльшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна iншою особою; 3) причинний зв`язок мiж збільшенням майна в oднiєї особи i вiдповiдною втратою майна iншою особою; 4) вiдсутнiсть достатньої правової пiдстави для збільшення майна в oднiєї особи за рахунок iншої особи, тобто обов`язковою умовою є збiльшення майна oднiєї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в iншої сторони (потерпілого), а також вiдсутнiсть правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинне належно виконуватись відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Разом з цим, частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Господарським кодексом України у статті 180 деталізовано істотні умови господарського договору.

Так, за приписами частин першої і третьої цієї статті зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (частина п`ята статті 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 11 Закону України Про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Згідно з підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на, додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Пунктами 30.1.-30.4., 30.9. статті 30 ПКУ унормовано, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати КГС Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/12764/20.

Отже, порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

Відповідно до пункту 1.,1, 2.2. Договору сторони визначили, що товаром є бронежилети 6 класу захисту ДСТУ 8788:2018, колір темно-синій у кількості 25 штук (ДК 021:2015:35815100-1) загальною вартістю 790 000, 00 грн з яких 131 666, 67 грн ПДВ.

За куплений по Договору товар покупець розраховується з продавцем шляхом проведення повної оплати товару у строк не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дня його прийняття.

На виконання взятих на себе зобов`язань відповідачем було поставлено Товар на загальну суму 790 000, 00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи видатковою накладною №96 від 28.12.2022.

Відповідно до платіжного доручення №1954 від 29.12.2022 Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області перерахував за поставку товару на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА»</a> 790 000, 00 грн з яких 131 666, 67 грн ПДВ.

Разом з тим, відповідно до пункту 32 підрозділу 2 розділу XХ Перехідні положення ПК України тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України: спеціальних засобів індивідуального захисту (каски, виготовлені відповідно до військових стандартів або технічних умов, чи їх еквіваленти та спеціально призначені для них компоненти (тобто підшоломи, амортизатори), що класифікуються у товарній підкатегорії 6506 10 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, бронежилети, що класифікуються у товарній підкатегорії 6211 43 90 00 згідно з УКТ ЗЕД), виготовлених відповідно до військових стандартів або військових умов для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил України та інших військових формувань, добровольчих формувань територіальних громад, утворених відповідно до законів України, інших суб`єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; ниток та тканин (матеріалів), що класифікуються у товарних підкатегоріях 3920 10 89 90, 3920 61 00 00, 3921 90 60 00, 5402 11 00 00, 5407 10 00 00, 5603 14 10 00 та 6914 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД, для виготовлення бронежилетів та шоломів.

Тобто, операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України касок та бронежилетів для потреб Збройних сил України та інших військових формувань відноситься до операцій, що звільнені від оподаткування ПДВ.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному спорі підлягає визначенню до якої класифікації у товарній підкатегорії згідно з УКТЗЕД належить поставлений товар (бронежилети) за Договором - бронежилет 6 класу захисту, ДСТУ 8788-2018, колір -темно-синій.

Згідно з пунктом 1.2.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 53/5 від 8 жовтня 1998 року (із змінами і доповненнями), одним із основних видів експертиз, які проводяться в експертних установах, є автотоварознавча експертиза.

У відповідності до п. п. 1.1., 1.2. розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча та транспортно-товарознавча експертиза), об`єктами якої є колісні транспортні засоби і їх комплектуючі. Основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Суд зазначає що у випадку наявності спору щодо того, до якої класифікаційної категорії належить товар та щодо визначення характеристик товару відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності, підтвердити або спростувати належність товару до тієї чи іншої категорії та визначити його характеристику може такий засіб доказування як висновок експерта, складений у відповідності до вимог спеціального законодавства та ГПК України.

Вирішуючи даний спір та визначаючи належність товару (бронежилетів) до коду УКТЗЕД саме 6211 43 90 00 суд бере до уваги наявний у матеріалах справи Висновок експерта №4184-Е від 27.11.2023 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи, складений судовим експертом Барабаш Валентиною, повідомленим про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків, згідно з яким бронежилети 6 класу захисту, ДСТУ 8788-2018, колір темно-синій відповідають наступним характеристикам:

Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних (група); Костюми спортивні, лижні, костюми та плавки купальні; інший одяг: інший одяг для жінок або дівчат (товарна позиція); із синтетичних або штучних волокон (товарна під позиція); інші (товарна категорія, під категорія).

Згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (в числовому виразі) поставлені товариством з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА» (код 44769530) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області (код 08588576) на виконання умов договору купівлі-продажу №584 від 05.12.2022 бронежилети 6 класу захисту, ДСТУ 8788-2018, колір - темно-синій відповідають наступним характеристикам:

Одяг та додаткові речі до одягу, текстильні, крім трикотажних (62); Костюми спортивні, лижні, костюми та плавки купальні; інший одяг: - інший одяг для жінок та дівчат (6211); із синтетичних або штучних волокон (6211 43); --- інші (6211 43 90 00).

Таким чином, оскільки поставлений за Договором товар (бронежилети) належить до УКТЗЕД 6211 43 90 00, операція з поставки вказаного товару мала бути звільнена від оподаткування податком на додану вартість у розмірі 20%.

Відповідач як одна із сторін зобов`язання набув кошти у розмірі 131 666,67 грн за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором поставки, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, тобто на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з наведеним суд задовольняє позовні вимоги у заявленому прокурором розмірі та стягує з відповідача 131 666,67 грн на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Що стосується надання оцінки наявним у матеріалах справи: (1) Висновку експерта №В-702 від 25.05.2023 Волинської торгово-промислової та (2) Експертному висновку №К-612 від 03.10.2022 Київської торгово-промислової палати суд зазначає наступне.

Статтею 98 ГПК України унормовано, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до частини першої статті 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Згідно з ч.ч. 5-7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

У постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 Велика Палата Верховного Суду свою позицію щодо відхилення висновку будівельно-технічного експертного дослідження від 18.08.2014 як неналежного та недопустимого доказу мотивувала зокрема тим, що в цьому експертному висновку не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Аналогічний висновок щодо такої обов`язкової вимоги до висновку експерта як вказівка про його обізнаність (попередження) про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку та відхилення відповідного висновку як недопустимого доказу в разі недотримання вимог частини 7 статті 98 та частини 5 статті 101 ГПК України викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 904/684/18, від 15.12.2011 у справі № 910/15946/20, від 21.09.2022 у справі № 903/692/22, від 24.10.2022 у справі № 908/1092/21, від 20.06.2023 у справі № 924/588/20.

Наявні у матеріалах справи Висновок експерта №В-702 від 25.05.2023 Волинської торгово-промислової, складений на замовлення Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області експертом Юхимюк О.О. та Експертний висновок №К-612 від 03.10.2022 Київської торгово-промислової палати, складений на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртак.ЮА»</a> експертом Панченко Любов`ю - є неналежними та недопустимими доказами, оскільки не містять відомостей про факт обізнаності експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Водночас, ні станом на час підготовчого провадження, ні станом на час дослідження Висновку експерта сторони не приведи умови Договору у відповідність до обставин шляхом внесення змін до нього та не врегулювали самостійно питання повернення сум ПДВ.

Щодо представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті (абзаци 1 і 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з даним позовом, прокурором вказано те, що укладення оспорюваного договору всупереч встановленому державою порядку зачіпає інтереси держави у сфері управління об`єктами державної власності та земельних правовідносин.

Як зазначив прокурор у позовній заяві, до інтересів держави безпосередньо належить дотримання вимог законодавства, яке регулює питання управління та використання бюджетних коштів, а протиправне витрачання з бюджету коштів підриває матеріальну основу органів влади та місцевого самоврядування, а також держави України в цілому.

Крім того, повномасштабне вторгнення Російської Федерації та введення в Україні правового режиму воєнного стану об`єктивно зумовило виникнення складної економічної ситуації, необхідності додаткового фінансування Збройних сил України.

У зв`язку із цим, захист інтересів держави у бюджетних правовідносинах, в тому числі при зайвому витрачанні чи заволодінні бюджетними коштами, є основним пріоритетом роботи усіх без винятку органів, а порушення у цій сфері є неприпустимими в умовах сьогодення.

За таких обставин, прокурор вважає, що протиправне отримання відповідачем бюджетних коштів у розмірі 131 666, 67 грн беззаперечно вказує на наявність порушень державних інтересів, що надає право прокурору для їх захисту в судовому порядку.

Окрім того, Законом України «Про Збройні Сили України» визначено, що Україна, враховуючи необхідність забезпечення власної воєнної безпеки та оборони, усвідомлюючи свою відповідальність у справі підтримання міжнародної стабільності, як суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава має Збройні Сили України із необхідним рівнем їх бойової готовності та боєздатності.

Забезпечення національної безпеки українського суспільства є однією з найважливіших функцій держави, основні завдання із захисту суверенітету і територіальної цілісності якої покладаються на Збройні Сили України.

Успішні дії останніх безпосередньо залежать від рівня їх матеріально-технічного забезпечення.

Таким чином, безпідставно сплачені та отримані відповідачем кошти у виді ПДВ можна було б додатково використати для матеріально-технічного забезпечення, бойової готовності та боєздатності Збройних Сил України, та, як наслідок, для забезпечення національної безпеки України.

Тлумачення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. При цьому, розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно частин 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі Волинською обласною прокуратурою на адреси позивача-1, позивача-2 та позивача-3 скеровано лист №15-745вих-23 від 04.05.2023, у якому повідомлено уповноважені органи про протиправне включення до ціни Договору суми ПДВ та безпідставне отримання цих коштів відповідачем, роз`яснено положення чинного законодавства, які надають прокурору право на звернення до суду в інтересах уповноваженого органу, а також висловлено прохання про інформування прокуратури про те, чи вживатимуться заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на стягнення із суб`єкта господарювання безпідставно набутих останнім коштів (ПДВ).

Оскільки відповідач не повернув безпідставно отримані кошти, а позивачі не ініціювали питання щодо звернення до суду із позовом про стягнення 131 666, 67 грн, це стало підставою для звернення прокурора з позовом за захистом порушених інтересів держави.

Вказане повністю відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 912/2385/18 від 26.05.2020, де зазначається, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Наведене свідчить про передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, у разі якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах - Волинської обласної державної (військової) адміністрації та Управління з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Волинської обласної державної (військової) адміністрації.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви суд покладає на Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області.

Покладаючи на позивача витрати зі сплати судового збору суд враховує, що до втручання прокурора Загін:

- був обізнаний про хід закупівлі, про умови включення сум ПДВ до вартості товару (продавець є платником ПДВ і ідентифікував товар на момент пропозиції і до часу звіту до податкового органу за кодом УКТЗЕД відмінним від 6211 43 90 00);

- виклав умови Тендерної документації з урахуванням вірогідності включення ПДВ;

- пропонував проект Договору з урахуванням ПДВ;

- уклав договір на поставку який включав в себе 20% ПДВ

- не заперечував проти включення ПДВ та врешті сплатив його у складі цін, що знайшло свою підтвердження у матеріалах справи в т.ч. платіжному дорученні 1954 від 29.12.2022

Водночас, зміни в істотні умови договору (зокрема, в частині ціни) внесенню за ініціативою виконавця (відповідача) - не підлягали. За наведених обставин, суд дійшов висновку що оскільки сам позивач включив до умов Договору суму ПДВ у розмірі 20%, то спір є таким, що виник внаслідок неправильних дій сторони.

Окремо суд зазначає, що ПДВ у сумі 131 666 (сто тридцять одну тисячу шістсот шістдесят шість) гривень, 67 коп були зрештою перераховані до державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області, Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртак.ЮА" (01054, місто Київ, вул. Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 22/24, код ЄДРПОУ 44769530) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43016, Волинська обл., місто Луцьк(з), вул. Чернишевського, будинок 114 А, код ЄДРПОУ 08588576) 131 666 (сто тридцять одну тисячу шістсот шістдесят шість) гривень, 67 коп безпідставно набутих коштів.

3. Судовий збір покласти на Аварійно - рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області (код 08588576, вул Чернишевського, 114-А, м.Луцьк43016).

3.1 Стягнути з Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Волинській області (код 08588576, вул Чернишевського, 114-А, м.Луцьк43016) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська обл., місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 15, код ЄДРПОУ 02909915) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні, 00 коп судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.02.2024

Суддя Ігор Курдельчук