Рішення

від 05.02.2024 по справі 910/16494/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2024Справа № 910/16494/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "УРАРП" (03065, місто Київ, вулиця Світлогірська, будинок 5/6)

до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1 Д)

про відшкодування шкоди у розмірі 1 943 499,00 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Комліченко В.С.

від відповідача: Хитрова Л.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаремонтне підприємство "УРАРП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про відшкодування шкоди у розмірі 1 943 499,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2023 відкрито провадження у справі № 910/16494/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.11.2023.

17.11.2023 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Судом у підготовчому засіданні 27.11.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 06.12.2023.

27.11.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/16494/23 до судового розгляду по суті на 17.01.2024.

У судовому засіданні 17.01.2024 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.01.2024 проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити повністю.

У судовому засіданні 17.01.2024 у зв`язку з оголошенням у місті Київ повітряної тривоги судом оголошено перерву до 05.02.2024.

У судовому засіданні 05.02.2024 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2020 в АТ КБ «Приватбанк» позивачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 на підставі підписаної сторонами Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 01.03.2016 та Анкети-заяви клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг від 15.05.2020.

До зазначеного поточного рахунку юридичної особи була видана корпоративна картка за № НОМЕР_2, держателем якої була ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу № 1/к від 03.01.2014 ОСОБА_1 прийнята за сумісництвом на посаду головного бухгалтера ТОВ "Авіаремонтне підприємство "УРАРП" з 03.01.2014.

Згідно з наказом № 01/14 від 03.01.2014 «Про ведення бухгалтерського та податкового обліку, та надання доступу до документів та електронних ключів ТОВ "Авіаремонтне підприємство "УРАРП"» на ОСОБА_1 покладено відповідальність за ведення бухгалтерського та податкового обліку, складання та подання до компетентних органів фінансовоїта іншої звітності ТОВ "Авіаремонтне підприємство "УРАРП"; надано ОСОБА_1 доступ до всіх установчих, господарських та фінансових документів Товариства; передано ОСОБА_1 доступ до електронних ключів підписів на електронних документах по каналам системи «Банк-Клієнт», а також до програм подачі податкової звітності, до банківських рахунків та електронного банкінгу Товариства. Покладено на ОСОБА_1 обов`язок забезпечити неможливість доступу та використання електронних ключів третіми особами; надано ОСОБА_1 , як головному бухгалтеру Товариства, право підпису електронних документів Товариства електронними ключами з метою здійснення платежів від імені Товариства.

Отже, ОСОБА_1 , як головний бухгалтер ТОВ "Авіаремонтне підприємство "УРАРП", мала відповідні повноваження на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій від імені позивача, що включає в себе, у тому числі, наявність доступу до всіх фінансових документів позивача, його банківських рахунків та електронного банкінгу з правом підпису.

Як стверджує позивач, ОСОБА_1 неодноразово безпідставно та без відома і погодження з керівництвом Товариства здійснювала перерахування грошових коштів з рахунку НОМЕР_1 на корпоративну картку № НОМЕР_2 , після чого у період з жовтня до грудня 2020 року за допомогою цієї картки ОСОБА_1 у відділенні Банку було знято готівку у загальному розмірі 1 943 499,00 грн, що підтверджується відповідними виписками про рух коштів по рахунку та корпоративній картці, копії яких долучені до матеріалів справи. Зазначену суму грошових коштів, належних позивачу, ОСОБА_1 обернула на свою користь, звіти про використання готівки до бухгалтерії Товариства не надала.

Звертаючись до господарського суду, Товариство зауважує, що зазначеним діям головного бухгалтера уже надається відповідна правова оцінка у межах кримінального провадження № 12021100090003049 від 02.11.2021, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 3 ст. 191 та ч. 4 ст. 191 КК України. Водночас позивач переконаний у тому, що таке зняття ОСОБА_1 готівки стало можливим саме через порушення, допущені Банком при здійсненні розрахункового касового обслуговування, зокрема, Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 148 від 29.12.2017, у силу яких відповідач повинен був зупинити видачу готівки з корпоративної картки головному бухгалтеру Товариства. З огляду на зазначене позивач вимагає стягнути з Банку 1 943 499,00 грн матеріальної шкоди, заподіяної Товариству.

У свою чергу Банк проти заявленого до нього позову заперечує, наполягаючи на недоведеності позивачем наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення, які є необхідними для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Приписами ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи зі змісту наведених норм, для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків (шкоди), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому саме на позивача покладено обов`язок довести наявність збитків, протиправність (незаконність) поведінки їх заподіювача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні шкоди.

Як же зазначалося, 01.06.2020 в АТ КБ «Приватбанк» позивачу було відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 , до якого видано корпоративну картку за № НОМЕР_2 . Держателем останньої була головний бухгалтер Товариства - ОСОБА_1 , уповноважена на здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій від імені позивача, включаючи наявність доступу до всіх фінансових документів Товариства, його банківських рахунків та електронного банкінгу з правом підпису.

Наразі позивач вимагає стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 1 943 499,00 грн, визначивши останній через загальну суму обернутих ОСОБА_1 у жовтні-грудні 2020 року на свою користь грошових коштів Товариства, обґрунтовуючи тим, що Банк не забезпечив належного банківського обслуговування рахунку, а також касового обслуговування клієнта, не зупинив фінансові операції та не витребував від ОСОБА_1 , як уповноваженої службової особи позивача, підтверджуючі документи, на підставі яких здійснюються готівкові розрахунки, не встановив економічну та законну мету здійснення таких розрахунків, не виконав функції суб`єкта первинного фінансового моніторингу щодо перевірки вищевказаних операцій. Позивач переконаний, що означена бездіяльність Банку при видачі ОСОБА_1 належних Товариству готівкових коштів є порушенням процедури, встановленої чинним законодавством України, тобто неправомірною, і перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з фактом понесення Товариством збитків у спірному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів (частина 2 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

У силу ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунку або законом. Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунку грошові кошти в день надходження до банку відповідної платіжної інструкції, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунку або законом.

За загальним правилом, закріпленим ч. 1 ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, замороження активів, що пов`язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Статтею 1 цього ж Закону визначене поняття платіжної картки як електронного платіжного засобу у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Корпоративна платіжна картка - це картка, яка випускається банком для фізичної особи-підприємця або юридичної особи для здійснення операцій, пов`язаних з їх господарською діяльністю. Головним призначенням корпоративної картки є ініціювання платіжних операцій з банківського рахунку та/або електронного гаманця. Корпоративна картка є іменною та емітується на довірену особу суб`єкта господарювання і дає такій особі можливість розпоряджатися коштами суб`єкта господарювання, які розміщені на поточному рахунку банку.

Положенням про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженим постановою Правління НБУ 05.11.2014 № 705 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платіжна операція - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, з унесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками.

Таким чином, будучи уповноваженою службовою особою Товариства (головним бухгалтером з правом підпису) та держателем корпоративної платіжної картки № НОМЕР_2 , емітованої до рахунку НОМЕР_1 останнього, ОСОБА_1 самим позивачем, як власником названого рахунку, були надані повноваження на здійснення платіжних операцій за ним без встановлення при цьому жодних лімітів щодо них.

Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами відповідача про недоведеність протиправності його поведінки у рамках зобов`язальних правовідносин сторін при видачі спірних сум готівкових коштів Товариства його уповноваженій службовій особі ОСОБА_1

Іншою обов`язковою умовою відповідальності у вигляді відшкодування збитків є наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, який повинен бути винятково прямим, тобто коли шкода (збитки) є об`єктивним безпосереднім наслідком поведінки її (їх) завдавача.

Тоді як опосередкований причинно-наслідковий зв`язок, за якого у ланцюзі між причиною і наслідком наявний ще один або декілька юридичних фактів, жодного правового значення не має, окрім як виключення правової підстави для покладення на особу відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Утім, позивачем так само не доведено й наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між заявленою ним до відшкодування матеріальною шкодою у вигляді грошових втрат Товариства у сумі 1 943 499,00 грн і означеними вище діями відповідача.

Наводячи у відповіді на відзив аргумент стосовно того, що відповідальність Банку у даному випадку є саме деліктною, оскільки заподіяна матеріальна шкода пов`язана не з порушенням відповідачем свого договірного зобов`язання, а з бездіяльністю останнього щодо виконання приписів Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та щодо зупинення фінансових операцій представника позивача ОСОБА_1 по зняттю з рахунку Товариства готівкових коштів у значних сумах, позивач залишає поза увагою, що навіть якщо припустити факт означеної ним протиправної бездіяльності Банку, то між нею і матеріальною шкодою, заподіяною Товариству у вигляді грошових втрат, наявний ще один юридичний факт - зняття готівки з рахунку Товариства головним бухгалтером останнього ОСОБА_1, що виключає існування прямого причинно - наслідкового зв`язку між бездіяльністю Банку, на якій наполягає позивач, та заподіяною останньому шкодою, а отже - і правові підстави для задоволення позову про стягнення заявленої суми збитків саме з відповідача.

Статтею 13 ГПК України становлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У силу ст. 74 України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із заявлених вимог, надавши оцінку доказам сторін, доводам позивача та аргументам відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Авіаремонтне підприємство "УРАРП" до АТ "КБ "Приватбанк" про відшкодування шкоди у розмірі 1 943 499,00 грн задоволенню не підлягають.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 19.02.2024.

Суддя М.Є. Літвінова