Рішення

від 15.02.2024 по справі 913/425/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року м.Харків Справа № 913/425/23

Провадження № 30/913/425/23

Господарський суд Луганської області у складі судді Ірини ГОЛЕНКО, розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 20.11.2023

Акціонерного товариства «ОТП Банк», м. Київ

до першого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада-2016», с. Чмирівка Старобільського району Луганської області

до другого відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства фінансів України, м. Київ та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ

про стягнення 2500000 грн 00 коп.

Секретар судового засідання: Андрій БАГАЦЬКИЙ

У засіданні брали участь:

від позивача: адвокат Вакула Д.М. на підставі довіреності б/н від 06.04.2023 (в режимі відеоконференції);

від першого відповідача: представник не прибув;

від другого відповідача: представник не прибув;

від третіх осіб: представники не прибули,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «ОТП Банк» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада-2016» та ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання банківських послуг № CR22-148/700-2 від 11.02.2022 у розмірі 2500000 грн 00 коп. в порядку регресу за сплаченою гарантією.

Заявник обґрунтовує позовні вимоги порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю «Паллада-2016» умов договору про надання банківських послуг стосовно своєчасного повернення отриманих кредитних коштів, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором поруки № SR22-207/700 від 11.02.2022, який укладено між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , а також забезпечено договором про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110 - 05/557 від 03.12.2021, який був укладений між позивачем (бенефіціар) та Міністром фінансів України Марченко Сергієм Михайловичем (гарант). Рішенням від 12.10.2023 у справі № 913/165/23 суд першої інстанції солідарно стягнув з відповідачів на користь банку заборгованість по тілу в сумі 2 500 000 грн та по відсотках у сумі 318745 грн 62 коп. Проте оскільки Гарант (Міністерство фінансів України) сплатив банку 2500000 грн. вже після звернення банку до суду у справі № 913/165/23 і регресна вимога перед бюджетом не заявлялась, суд ухвалою від 12.10.2023 закрив провадження у справі в частині солідарного стягнення з відповідачів заборгованості по тілу кредиту.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2023 позовну заяву передано на розгляд судді Голенко І.П.

28.11.2023 Господарський суд Луганської області зробив на виконання вимог ч. 8 ст. 176 ГПК України запит у Єдиному державному демографічному реєстрі з метою встановлення зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

Згідно з відповіддю № 339348 від 28.11.2023 з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами в реєстрі особу не знайдено.

Суд на виконання вимог ч. 6 ст. 176 ГПК України ухвалою від 30.11.2023 витребував у Міністерства соціальної політики України відомості про реєстрацію внутрішньо переміщеної особи другого відповідача.

06.12.2023 від Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь № 19369/0/2-23/3 від 04.12.2023, у якій вказано, що станом на 30.11.2023 в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб про запитувану особу інформація відсутня.

Суд ухвалою від 11.12.2023 відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 10.01.2024 об 11 год. 00 хв., залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України.

Суд ухвалою від 10.01.2024 залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», відклав підготовче засідання на 24.01.2024 об 11 год. 00 хв.

Суд ухвалою від 24.01.2024 продовжив строк проведення підготовчого провадження на 6 (шість) днів - до 15.02.2024 включно, закрив підготовче провадження у справі № 913/425/23 та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.02.2024 о 12 год. 00 хв.

У судовому засіданні 15.02.2024 брала участь в режимі відеоконференції представник позивача - адвокат Вакула Д.М.

Перший відповідач (ТОВ «Паллада-2016») участі свого представника у судове засідання 15.02.2024 не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом надсилання ухвали від 24.01.2024 на електронні пошти ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки перший відповідач не має електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд».

Крім того, суд намагався повідомити першого відповідача про розгляд справи шляхом надання телефонограми від 11.12.2023 за номером телефону НОМЕР_1 , який зазначений у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте передати телефонограму не вдалося, оскільки вказаний номер знаходиться поза зоною досяжності.

Другий відповідач ( ОСОБА_1 ) не забезпечила своєї участі або представника у судове засідання. Суд намагався повідомити другого відповідача про розгляд справи шляхом надання телефонограми від 11.12.2023 за номером телефону НОМЕР_2 , який вказаний позивачем у позовній заяві, проте передати телефонограму не вдалося, оскільки вказаний номер знаходиться поза зоною досяжності.

З метою належного повідомлення суд також 11.12.2023, 11.01.2024, 29.01.2024розміщував для першого та другого відповідачів відповідне повідомлення на сторінці Господарського суду Луганської області (у розділі «Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях»), враховуючи Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Суд також враховує висновок Європейського суду з прав людини про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Отже судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та забезпечення їх процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи у встановлені судом строки.

Треті особи (Міністерство фінансів України та АТ «Державний експортно-імпортний банк України) не забезпечили участі своїх представників у судове засідання 15.02.2024, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвали суду від 24.01.2024 до їх електронних кабінетів в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка була отримана 29.01.2024 о 16 год. 46 хв., що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

01.01.2024 третя особа (Міністерство фінансів України) подала через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» пояснення щодо позову, у яких зазначає, що у зв`язку із невиконанням першим відповідачем кредитних зобов`язань та виникнення гарантійного випадку АТ «ОТП Банк» звернулося до Міністерства фінансів України із вимогою №01-04/1716-Бг про сплату за гарантією № 2 від 14.03.2023 за договором гарантії. У зв`язку з цим із загального фонду державного бюджету 05.05.2023 банку було перераховано 2500000,00 грн. суми державної гарантії. Тому заборгованість відповідачів перед державним бюджетом становить 2500000,00 грн. З урахуванням умов кредитного договору та договору гарантії обов`язок щодо стягнення із відповідачів заборгованості по кредитному договору (в тому числі відшкодування гаранту сум сплати за гарантією) покладається на кредитора - АТ «ОТП Банк». Отже, позовні вимоги АТ «ОТП Банк» до ТОВ «Паллада-2016» та ОСОБА_1 вважаємо обґрунтованими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Третя особа (АТ «Державний експортно-імпортний банк України) правом на подання письмових пояснень на позовну заяву не скористалася.

Відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, у зв`язку з чим справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Розглянувши матеріали справи,вислухавши представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи.

11.02.2022 між Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Паллада-2016» (далі - клієнт, перший відповідач) укладено договір про надання банківських послуг №СК 22-148/700-2, за умовами якого банк зобов`язався надати банківську послугу клієнту відповідно до положень договору, а клієнт приймає банківську послугу та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в договорі відносно такої банківської послуги, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату послуг банку.

Згідно з п. 1.2.1 договору державна підтримка - фінансова державна підтримка суб`єктів середнього та малого підприємництва, що надається Фондом через банк на користь ММСП на умовах договору про співробітництво та цього договору, в рамках реалізації Програми з метою фінансової підтримки господарської діяльності ММСП. Фінансова підтримка надається у вигляді компенсації процентів, гарантії Фонду.

Відповідно до п. 1.2.2 договору сторони визначили, що Агент - АТ «Укрексімбанк», якому Гарант відповідно до Порядку доручив надавати послуги, визначені договором про надання державної гарантії на портфельній основі та агентською угодою. Бенефіціар - банк. Гарант - держава в особі Міністерства фінансів України. Гарантія - грошове зобов`язання Гаранта перед Бенефіціаром щодо сплати певної суми коштів Бенефіціару у разі настання гарантійного випадку. Гарантійний випадок - нездійснення Принципалом планового платежу за основним боргом згідно з графіком платежів за будь-яким кредитом, включеним до Портфеля, і несплата такого платежу протягом 90 календарних днів. Принципал - клієнт, суб`єкт господарювання, якому надано кредит, включений до Портфеля. Портфель - сукупність всіх кредитів, зобов`язання за якими частково забезпечені Гарантією. Строк дії Гарантії - період, що починається на дату укладання договору про надання державної гарантії на портфельній основі - 03.12.2021 та закінчується на дату, яка випадає через 5 (п`ять) років з дати укладання договору про надання державної гарантії на портфельній основі.

У п. 4 договору встановлено, що строк дії договору дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі.

Боргові зобов`язання за цим договором можуть бути частково забезпечені Гарантією, в такому випадку Гарант на умовах договору про надання державної гарантії на портфельній основі надає на користь Бенефіціара безвідкличну Гарантію з метою гарантування виконання Принципалом частини своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за договором, включеними до Портфеля. У разі настання гарантійного випадку Гарант зобов`язаний сплатити на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією згідно з вимогами договору про надання державної гарантії на портфельній основі. Включення кредиту за договором до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за таким кредитом за договором є такими, що частково забезпечені Гарантією з дати першого включення такого кредиту за договором до реєстру. Клієнт обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені Гарантією. При цьому клієнту відомі, повністю зрозумілі умови надання Гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п. 12.1 договору).

Згідно з п. 12.2 договору у разі настання гарантійного випадку Бенефіціар направляє Гаранту вимогу про сплату коштів за Гарантією в порядку, передбаченому договором про надання державної гарантії на портфельній основі. Бенефіціар письмово повідомляє Принципала про направлення Гаранту відповідної вимоги про сплату коштів за Гарантією.

Сплата Гарантом Бенефіціару суми сплати за гарантією (ССГ) за проблемним кредитом не припиняє зобов`язання Принципала за договором щодо належного виконання боргових зобов`язань у відповідності до положень договору.

До Гаранта, що перерахував на користь Бенефіціара суму сплати за гарантією, переходять права вимоги належного виконання боргових зобов`язань в частині сплачених ним сум та нарахованої згідно умов договору пені. Ці права вимоги виконання боргових зобов`язань та пені вважаються простроченою заборгованістю Принципала перед бюджетом. Така прострочена заборгованість Принципала перед бюджетом за договором стягується з Принципала Бенефіціаром у порядку, встановленому чинним законодавством України та договором, з подальшим перерахуванням Бенефіціаром пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості Принципала перед державним бюджетом в порядку, передбаченим цим договором та договором про надання державної гарантії на портфельній основі.

У разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом Бенефіціар зобов`язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості Принципала перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати ССГ та повинен застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. З метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання ст. 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених договором про надання державної гарантії на портфельній основі, Бенефіціар, виступаючи на підставі Порядку та договорупро надання державної гарантії на портфельній основі, зобов`язується: 1) застосовувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 12.3 цього договору за таким проблемним кредитом; 2) здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог) в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх ССГ, яка була сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до п. 12.3 договору) та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв`язку з чим Бенефіціар робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість Принципала перед державним бюджетом.

Витрати, пов`язані зі стягненням простроченої заборгованості перед бюджетом, зокрема судовий збір, послуги нотаріуса, суб`єкта оціночної діяльності, інші витрати на проведення незалежної оцінки предмета забезпечення, здійснюються за рахунок Принципала або за рахунок Бенефіціара з подальшим їх стягненням з Принципала. Такі витрати, що були понесені Бенефіціаром, стягуються на їх відшкодування Бенефіціаром насамперед при отриманні коштів під час застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом до пропорційного розподілу цих коштів між Бенефіціаром та Гарантом відповідно до п. 12.2 цього договору.

Принципал визнає та підтверджує, що Бенефіціар має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 12.3 цього договору.

Відповідно до п. 19.2 договору виконання зобов`язань за договором Гарант забезпечує Гарантією в сумі 2500000 грн 00 коп.

Договір про надання банківських послуг № CR22-148/700-2 від 11.02.2022 підписаний та скріплений печатками сторін.

11.02.2022 в забезпечення виконання зобов`язань по договору про надання банківських послуг № CR 22-148/700-2 від 11.02.2022 між АТ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 (далі - поручитель, другий відповідач) було укладено договір поруки № SR22-207/700, згідно предмету якого поручитель поручається за виконання клієнтом боргових зобов`язань перед банком, відповідає за порушення боргових зобов`язань; порукою забезпечується виконання боргових зобов`язань в повному обсязі.

Згідно п. 3 договору поруки сторонами було погоджено, що клієнт та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком в тому ж обсязі, що і клієнт, в таких же порядку та строках, що і клієнт. Банк має право вимагати виконання боргових зобов`язань частково або в повному обсязі як від клієнта та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

У п. 14 договору поруки передбачено, що банк вимагає від поручителя як солідарного боржника за борговими зобов`язаннями виконувати боргові зобов`язання в порядку та строки, передбачені договором. Сторони підтверджують що положення цього пункту є достатньою підставою для цілей здійснення поручителем виконання боргових зобов`язань згідно договору без необхідності направлення банком поручителю будь-якої додаткової вимоги, так само як без необхідності наявності будь-якого порушення договору.

Строк дії договору поруки дорівнює генеральному строку за обставини, що відсутній випадок невиконання умов договору. За обставини наявності випадку невиконання умов договору, договір залишається чинним до тих пір, поки всі зобов`язання клієнта перед банком не будуть виконані в повному обсязі (п. 6 договору поруки).

Договір поруки № SR22-207/700 від 11.02.2022 підписаний сторонами та скріплений печаткою банку.

03.12.2021 між Міністром фінансів Марченко С.М., який діяв від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України (далі - Гарант) та Акціонерним товариством «ОТП БАНК» (далі - банк-кредитор) було укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110- 05/557 від 03.12.2021.

Згідно з п. 11 договору про надання державної гарантії ставка гарантії на портфельній основі в будь-який момент не може перевищувати 50 відсотків.

У п. 12 договору про надання державної гарантії передбачено, що у разі настання гарантійного випадку Гарант зобов`язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу «Сплата за гарантією» цього договору.

З метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк-кредитор визначив як такі, що включені до портфеля (в тому числі ті, що вже включені до портфеля). Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов`язання за такими кредитами є такими, що частково забезпечені Гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру (п.п. 16, 18 договору про надання державної гарантії).

Відповідно до п. 31 договору про надання державної гарантії у разі настання гарантійного випадку банк-кредитор надсилає Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати Гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, в якому виник гарантійний випадок.

Згідно з п. 33 договору про надання державної гарантії банк-кредитор зобов`язані протягом 2 банківських днів з дати надсилання відповідної вимоги Гаранту письмово повідомити позичальника за кредитами, включеними до вимоги, про надіслання відповідної вимоги Гаранту.

У п. 35 договору про надання державної гарантії передбачено, що Гарант на підставі вимог, отриманих від банку-кредитора, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку-кредитора суму сплати за Гарантією згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги).

У разі здійснення Гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов`язується відобразити в обліку (позабалансовий рахунок 9819) виникнення заборгованості позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі, але не виключно, за рахунок реалізації предмета забезпечення) за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення має бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки (п. 38 договору про надання державної гарантії).

Відповідно до п. 39 договору про надання державної гарантії з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до позичальника та на виконання ст. 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених п. п. 38 і 40 цього договору, банк-кредитор, виступаючи на підставі порядку та цього договору, зобов`язується здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (за винятком права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.

Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору (пп. 29 п. 1 договору про надання державної гарантії).

Господарський суд Луганської області рішенням від 12.10.2023 у справі № 913/165/23, яке набрало законної сили 14.11.2023, позов Акціонерного товариства «ОТП БАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЛАДА-2016» та ОСОБА_1 про стягнення солідарно 2818745 грн 62 коп. задовольнив. Стягнув солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЛАДА-2016» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» заборгованість по тілу кредиту в сумі 2500000 грн 00 коп., заборгованість по відсоткам у сумі 318745 грн 62 коп. Також стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЛАДА-2016»та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП БАНК» витрати зі сплати судового збору з кожного по 21140 грн 59 коп.

Суд ухвалою від 12.10.2023 у справі № 913/165/23 провадження у справі в частині стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЛАДА-2016» та ОСОБА_1 заборгованості по тілу кредиту в сумі 2500000 грн 00 коп. закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Гарантом було сплачено позивачу 2500000 грн 00 коп. (50% ставки неповернутого тіла кредиту як гарантії наданої державою) вже після звернення банку до суду з позовною заявою і регресна вимога перед бюджетом не заявлялась.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факти виникнення заборгованості (гарантійного випадку) по тілу кредиту в сумі 2500000 грн 00 коп. та відсоткам в сумі 318745 грн 62 коп., порушення відповідачами відповідних грошових зобов`язань за договором про надання банківських послуг № CR 22-148/700-2 від 11.02.2022, виконання якого забезпечено договором поруки № SR22-207/700 від 11.02.2022 та договором про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110- 05/557 від 03.12.2021, встановлені Господарським судом Луганської області у рішенні від 12.10.2023 у справі № 913/165/23, має преюдиціальне значення для вирішення цієї справи та відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України не потребує доказуванню.

Згідно витягу з реєстру портфельних кредитів наданий банком кредит першому відповідачу за договором про надання банківських послуг № CR 22-148/700-2 від 11.02.2022 включений до сформованого згідно положень п. 16 вказаного договору портфелю кредитів.

14.03.2023 позивач звернувся до Міністерства фінансів України (Гаранту) та АТ «Укрексімбанк» (Агенту) із вимогою № 01-04/1716-Бг на сплату за Гарантією № 2 від 14.03.2023 за договором про надання гарантії на портфельній основі №13110-05/557 від 03.12.2021 в розмірі 2500000 грн 00 коп. у зв`язку з настанням гарантійного випадку за проблемним кредитом № 26 (договір № CR 22-148/700-2 від 11.02.2022) згідно з Реєстром станом на 28.02.2023.

22.03.2023 позивач надіслав на електронну пошту ТОВ «Паллада-2016» ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомлення № 06-73-3-2/1908-БТ від 21.03.2023 про надсилання вимоги Гаранту у зв`язку з настанням гарантійного випадку.

05.05.2023 Міністерство фінансів України перерахувало позивачу суму сплати за гарантією в розмірі 2500000 грн 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером № 05/05/2023№2232 від 05.05.2023 та випискою з особового рахунку.

Отже, заборгованість першого відповідача перед державним бюджетом становить 2500000 грн 00 коп.

Враховуючи невиконання першим відповідачем своїх договірних зобов`язань за договоромпро надання банківських послуг, а також з огляду на умови договору поруки, позивач вважає наявним у нього також права вимоги до другого відповідача, як поручителя, щодо погашення простроченої перед державою заборгованості.

За таких обставин, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 2500000 грн 00 коп. в порядку регресу за сплаченою гарантією.

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У ст. 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У ч. 1 ст. 563 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), відповідно до пп. 9 п. 3 розділу І якого, гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов`язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов`язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром. Отже, підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов`язань перед бенефіціаром за основним зобов`язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 910/7575/20.

Господарський суд Луганської області рішенням від 12.10.2023 у справі № 913/165/23, яке набрало законної сили 14.11.2023, встановив порушення відповідачами зобов`язань (настання гарантійного випадку) за договором про надання банківських послуг № CR 22-148/700-2 від 11.02.2022 в частині своєчасного повернення кредитних коштів та стягнув солідарно на користь АТ «ОТП Банк» заборгованість по тілу кредиту в сумі 2500000 грн 00 коп., заборгованість по відсоткам у сумі 318745 грн 62 коп.

Відповідно доч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 902/608/19.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У п. 12.1 договору про надання банківських послуг встановлено, що боргові зобов`язання за цим договором можуть бути частково забезпечені Гарантією, в такому випадку Гарант на умовах договору про надання державної гарантії на портфельній основі надає на користь Бенефіціара безвідкличну Гарантію з метою гарантування виконання Принципалом частини своїх грошових зобов`язань перед Бенефіціаром за договором, включеними до Портфеля.

Матеріали справи підтверджують факт укладання 03.12.2021 між Міністром фінансів Марченко С.М., який діяв від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України та АТ «ОТП БАНК» договору про надання державної гарантії на портфельній основі № 13110- 05/557 від 03.12.2021, факт включення кредиту до портфелю (витяг з реєстру портфельних кредитів), а також факт перерахування 05.05.2023 Гарантом на рахунок позивача суми сплати за гарантією у розмірі 2500000 грн 00 коп. (меморіальний ордер № 05/05/2023№2232 від 05.05.2023 та виписка з особового рахунку).

Згідно із ч. 1 ст. 569 ЦК України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Своє право на регресну вимогу до боржника Гарант реалізував шляхом наділення позивача повноваженнями на стягнення з першого відповідача сплаченої відповідно до гарантії суми (п. 39 договору про надання державної гарантії на портфельній основі, п. 12.2 договору про надання банківських послуг).

Отже, враховуючи встановлені обставини у цій справі та у рішенні Господарського суду Луганської області від 12.10.2023 у справі № 913/165/23, а також наявні в матеріалах справи докази, позивач належним чином обґрунтував правомірність заявлених позовних вимог про стягнення з першого відповідача заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією у розмірі 2500000 грн 00 коп.

Тому ці вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Згідно із ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя.

Матеріалами справи підтверджено факт укладання між позивачем та другим відповідачем договору поруки № SR22-207/700 від 11.02.2022 з метою забезпечення зобов`язань за договором про надання банківських послуг № CR 22-148/700-2 від 11.02.2022 у повному обсязі.

Проаналізувавши умови договору поруки, другий відповідач взяв на себе зобов`язання щодо виконання першим відповідачем умов кредитного договору, у тому числі щодо погашення заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією, яка передбачена умовами договору про надання банківських послуг № CR 22-148/700-2 від 11.02.2022.

Матеріали справи підтверджують факти невиконання першим відповідачем умов договору про надання банківських послуг щодо погашення заборгованості в порядку регресу за сплаченою гарантією та невиконання другим відповідачем умов договору поруки в цій частині. У зв`язку з чим у другого відповідача виник солідарний обов`язок сплатити суму заборгованості, яка заявлена позивачем у позові.

Відповідачі не надали суду доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості та ніяким чином не заперечили проти заявлених позовних вимог.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 2500000 грн 00 коп.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати позивача на судовий збір покладаються на відповідачів у рівних частинах, оскільки позивач подав позов про солідарне стягнення заборгованості.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 2, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада-2016» (92740, Луганська область, Старобільський район, с. Чмирівка, вул. Шкільна, буд. 47, ідентифікаційний код 41031433) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідентифікаційний код 21685166) заборгованість в порядку регресу за сплаченою гарантією в сумі 2500000 грн 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Паллада-2016» (92740, Луганська область, Старобільський район, с. Чмирівка, вул. Шкільна, буд. 47, ідентифікаційний код 41031433) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідентифікаційний код 21685166) судовий збір у сумі 18750 грн 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідентифікаційний код 21685166) судовий збір у сумі 18750 грн 00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано - 19.02.2024.

Суддя Ірина ГОЛЕНКО