Рішення

від 06.02.2024 по справі 923/1263/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2024 р.м. Одеса Справа № 923/1263/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №923/1263/21

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до відповідачів Фермерського господарства "Валентина" (75800, Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Херсонська (Леніна), буд. 4, код ЄДРПОУ 32750474); 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ); Фермерського господарства "Рисовод" (75800, Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Херсонська (Леніна), буд. 4, код ЄДРПОУ 34891116);

про стягнення 1869702,46 грн.

Представник:

Від позивача: Сонько В.В. ордер;

Від відповідачів: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Херсонської області перебувала справа №923/1263/21 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Валентина", ОСОБА_2 та до Фермерського господарства "Рисовод" стягнення 1869702,46 грн.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.02.2022р. закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні.

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 р. №1402-VIII у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Херсонської області на господарський суд Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 для розгляду судової справи №923/1263/21 визначено головуючий суддя: Погребна К.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023р. суддею Погребною К.Ф. було прийнято справу №923/1263/21 до свого провадження. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

26.09.2023р. до суду від відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження по справи до деокупації Каланчацького району Херсонської області та припинення або скасування воєнного стану на території Херсонської області.

Судом відповідне клопотання було залишено без розгляду на підставі ст.118 ГПК України, оскільки було подано з пропуском строку без клопотання про його поновлення.

28.10.2021р. за вх. №8134/21 до Господарського суду Херсонської області від відповідача 2 надійшов відзив на позову заяву, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити.

02.11.2021р. за вх. №8216/21 до Господарського суду Херсонської області від відповідача 1 надійшов відзив на позову заяву, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв`язку з чим в задоволенні позову просить суд відмовити.

17.11.2021р. за вх. №8718/21 до Господарського суду Херсонської області від позивача надійшла відповідь на відзиві відповідача 1 та 2 згідно якої позивач вважає що заперечення відповідачів є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

25.09.2023р. за вх. №33158/23 до Господарського суду Одеської області від відповідача 3 надійшла заява, згідно якої останній вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законним та обґрунтованими. Крім того розгляд справи просить здійснювати за його відсутністю.

Відповідач 2 в судові засідання до Господарського суду Одеської області, окрім 18.10.2023р, 19.12.2023р. та 23.01.2024 не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся шляхом направлення ухвал суду в системі Електронний суд до електронного кабінету його представника, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Судом встановлено, що адресою місцезнаходження відповідачів 1,3 є Херсонська область, смт. Каланчак.

Згідно ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання положень названого Закону Господарським судом Одеської області вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у спосіб, визначений ч. 1 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Ухвали Господарського суду Одеської області по справі № 923/1263/21 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачі також не були позбавлені права та можливості за власною ініціативою скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу положень наведеної статті 2, 4 Закону України Про доступ до судових рішень, та за відомим номером даної справи № 923/1263/21 ознайомитися із змістом ухвал Господарського суду Одеської області та визначеними у них датами, часом та місцем розгляду даної справи з метою забезпечення представництва своїх інтересів в судових засіданнях.

Крім того, суд зазначає, що відповідачі зобов`язані демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідачів 1,3 про час і місце розгляду справи.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

06.04.2018 року між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «УКРГАЗБАНК» (надалі - Банк, Кредитор) та Фермерським господарством «Валентина» (надалі - Відповідач 1, Боржник, Позичальник) було укладено Кредитний договір № 238/2018/ХОД-МСБ (надалі - Кредитний договір), за яким Банк відкрив Позичальнику відкличну кредитну лінію з лімітом кредитної лінії в сумі 5 345 000грн. (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язувався сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відновлення ліміту кредитної лінії з 17.02.2019 року та з 17.02.2020 року в розмірі 5 345 000,00 (П`ять мільйонів триста сорок п`ять тисяч) гривень ОО копійок згідно з Графіком зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором (Додатком 1 до договору) здійснюється за окремим рішенням Банку (п.1.1 Кредитного договору).

Надання Кредиту здійснюється з « 06» квітня 2018 року по « 15» лютого 2021 року (включно); Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредит у строки визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором (Додаток 1 до цього Договору) та у будь - якому випадку повернути Кредит у повному обсязі в термін по « 15» лютого 2021 року (включно) (п.п. 1.3.1., 1.3.2. Кредитного договору).

Позивач вказує, що Банк виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши можливість Відповідачу- 1 з 06.04.2018 року користуватись кредитними коштами на умовами Кредитного договору, що підтверджується випискою по рахункам № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за період з 06.04.2018 року по 25.06.2021 року та розрахунком заборгованості.

Пунктом 1.4.1. Кредитного договору встановлено, що за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 цього Договору з врахуванням встановленого Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором, (строкова заборгованість) базова процентна ставка (далі Базова процентна ставка) встановлюється в розмірі суми значення індексу UIRD12m для валюти, що відповідає валюті кредиту, станом на попередній банківський день, що передує даті укладання Договору та значення фіксованої маржі в розмірі 3,77 (три цілих сімдесят сім сотих) процентних пункти. Значення процентної ставки змінюється щорічно згідно з процедурою, визначеною в розділі IV Договору.

В пункті 1.4.2. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п.l.3 цього Договору, у т.ч. у строки визначені в Графіку зменшення Ліміту кредитної лінії за цим Договором, та/або відповідно до умов дострокового погашення Кредиту встановлених внаслідок застосування Банком вимоги дострокового повного або часткового виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором, Базова процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.4.1. Договору збільшеного на 5,0 (п`ять цілих нуль десятих) % річних.

Згідно п.п. 3.3.-3.4. Кредитного договору - нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного п. 1.3 цього Договору, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки, визначеної в пп.1.4.1 цього Договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти нараховуються Банком у валюті Кредиту щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання Кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий Кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання цього Договору, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит, у відповідності з п.1.3 цього Договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення Кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту.

Проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит, у відповідності з п.1.3 цього Договору, або в день дострокового розірвання цього Договору на рахунок № НОМЕР_5 , відкритий в Херсонській обласній дирекції АБ «УКРГАЗБАНК», код Банку 320478. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то Теща сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

15.01.2019 року Банк та Відповідач 1 узгодили внесення змін до Графіка зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії та зміни до розміру плати за користування кредитними коштами, про що уклали Додаткову угоду №1 до Кредитного договору.

26.07.2019 року Банк та Відповідач 1 узгодили внесення змін до п. 1.4.1. стосовно встановлення плати за користування кредитними коштами, про що уклали Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору.

У відповідності до п. 3.2. Кредитного договору - погашення кредиту Позичальник здійснює на рахунок № НОМЕР_5 в Херсонській обласній дирекції АБ «УКРГАЗБАНК», код Банку 320478, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування, який наведено в Додатку 1 до цього Договору. Якщо останній день для сплати чергового платежу по Кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по Кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Згідно п.п. 6.2.2.-6.2.3. Кредитного договору - Позичальник зобов`язується: своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені в п.1.3 цього Договору, повернути отримані в межах кредитної лінії суми Кредиту; своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку передбаченому цим Договором, сплачувати Плату за Кредит, а також суми передбачених цим Договором штрафних санкцій та відшкодовувати витрати Банку згідно з умовами цього Договору.

Як вказує позивач, станом на 25.06.2021 року Позичальник мав прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 2 054 844,23 грн., по нарахованим, але несплаченим процентам за користування кредитними коштами за період з 06.04.2018 року по 15.02.2021 року включно у розмірі 124304,49 грн., згідно даними виписок по рахункам та розрахунку кредитної заборгованості.

Так, зважаючи на значну прострочену заборгованість, як зазначає позивач, Банк звернувся з позовом до Відповідачів-1, 2, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ФГ «Валентина», ФГ «Рисовод» про стягнення простроченої заборгованості, а також нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України 3-х % річних та інфляційних збитків, зазначивши ціну позову в 2 287587,13 грн., в тому числі: заборгованість (прострочена) по кредиту (кредитній лінії) - 2054 844 (Два мільйони п`ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 23 копійки; заборгованість (прострочена) по процентам за користування Позичальником кредитними коштами за період з 06.04.2018 року по 15.02.2021 року - 124 304,49 грн., заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом (кредитною лінією) 804,64грн.; суму 3 % процентів річних, нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту (кредитної лінії) - 22 124,76грн.; суму 3 % процентів річних, нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахованих за простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами - 1 343,09грн., суму індексу інфляції (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України), нарахованої за несвоєчасне погашення заборгованості до. кредиту (кредитної лінії) 76918,05грн.; суму індексу інфляції (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України), нарахованої за несвоєчасне погашення заборгованості по нарахованим, але несплаченим процентам за користування кредитом (кредитної лінії) - 7 187,87грн. Також, 12.02.2021 року Банком було направлено на адресу Відповідача 1 лист вимогу від 25.01.2021 року №172/2226/2021, яку він отримав 30.01.2021 року, але останній її проігнорував.

06.08.2021 р. Господарським судом Херсонської області винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № 923/876/21 та прийняття позову Банку до судового розгляду.

Позивач вказує, що виконання зобов`язань за Кредитним договором було забезпечено: порукою ОСОБА_2 (надалі - Поручитель 1, Відповідач 2), згідно Договору поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П1 від 06.04.2018 року (надалі - Договір поруки 1), укладеного між Кредитором, Поручителем 1 та Позичальником; порукою ОСОБА_1 (надалі - Поручитель 2, Відповідач 3), згідно Договору поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П2 від 06.04.2018 року (надалі - Договір поруки 2), укладеного між Кредитором, Поручителем 2 та Позичальником; порукою Фермерського господарства «Рисовод» надалі - Поручитель 3, Відповідач 4), згідно Договору поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П3 від 06.04.2018 року (надалі - Договір поруки 3), укладеного між Кредитором, Поручителем 3 та Позичальником.

Пунктом 1.1. Договорів поруки 1, 2, 3, визначено, що Поручителі 1, 2 та 3 відповідно зобов`язуються перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Кредитному договору.

Пунктами 1.2. та 1.3. Договорів поруки 1, 2, 3, передбачено, що Поручителі 1, 2 та 3 несуть солідарну відповідальність з Позичальником перед Позивачем за виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Позичальник.

Пунктом 2.1. Договорів поруки 1, 2, 3, передбачено, що у випадку невиконання Позичальником зобов`язань по кредитному договору Кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до Позичальника та Поручителя 1,2,3 (відповідно).

Пунктами 2.2. і 2.3. Договорів поруки 1, 2, 3 зазначено, що Поручителі 1, 2, 3, зобов`язані не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора, перерахувати суму заборгованості Позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а) якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі Кредитора. У разі невиконання Поручителями 1,2,3, пункту 2.2. цього договору, Кредитор має право відшкодувати заборгованість по кредитному договору, шляхом звернення стягнення на майно, належне Поручителю 1, 2 у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За посиланнями позивача у травні Банк направив на адреси Відповідача 2,3, листи вимоги про погашення боргу, які вони отримали 01.06.2021 року та 02.06.2021 року, але ними були проігноровані.

У відповідності до приписів п. 5.1. Договорів поруки 1, 2, 3 - цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по « 15» лютого 2031 року.

Згідно п. 5.2. Договорів поруки 1,2,3 - порука за цим Договором припиняється у разі: припинення забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором; якщо після настання строку виконання зобов`язання Кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване Позичальником або Поручителем.

Як вказує позивач враховуючи, що Відповідач-1 проігнорував обґрунтовану вимогу Банку та велику ймовірність задоволення позову, 02.09.2021р. ОСОБА_1 як поручитель, сплатив на користь Банку прострочену заборгованість з кредиту на суму 1 142 118,00 грн. та прострочені відсотки за кредитним договором на суму 31 424,90. Крім того, раніше, 04.09.2020р. ОСОБА_1 було частково погашено заборгованість за кредитом на суму 696159,60 грн..

При цьому, як зазначає позивача, факт внесення ним як поручителем відповідних сум підтверджується квитанцією від 04.09.2020р, квитанцією №13876_22 від 02.09.2021р. та квитанцією 13876_23 від 02.09.2021р.

Позивач наголошує, що протягом 2020-2021 р.р. ним було погашено грошових зобов`язань перед Банком на загальну суму 1869702,46 грн.

Згідно до п.4.1 Договору поруки-2, позивач набув право зворотної вимоги до Позичальника на суму виконаного грошового зобов`язання перед Банком, тобто на суму 1869702,46 грн.

За посиланнями позивача, з урахуванням положень ч.2 ст. 556 ЦК України 03.09.2021р. ним на адреси відповідачів були направлені листи-вимоги про сплату 1869702,46 грн., проте відповідачами зазначені вимоги були залишені без відповіді та задоволення.

Отже, посилаючись на вищенаведені обставини ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Так, як вбачаєтья з матеріалів справи в червні 2021р. Банк звернувся з позовом до Відповідачів-1, 2, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ФГ «Валентина», ФГ «Рисовод» про стягнення простроченої заборгованості, а також нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України 3-х % річних та інфляційних збитків, зазначивши ціну позову в 2 287587,13 грн., в тому числі: заборгованість (прострочена) по кредиту (кредитній лінії) - 2054 844 (Два мільйони п`ятдесят чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 23 копійки; заборгованість (прострочена) по процентам за користування Позичальником кредитними коштами за період з 06.04.2018 року по 15.02.2021 року - 124 304,49 грн., заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом (кредитною лінією) 804,64грн.; суму 3 % процентів річних, нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту (кредитної лінії) - 22 124,76грн.; суму 3 % процентів річних, нарахованих в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахованих за простроченої заборгованості по процентам за користування кредитними коштами - 1 343,09грн., суму індексу інфляції (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України), нарахованої за несвоєчасне погашення заборгованості до. кредиту (кредитної лінії) 76918,05грн.; суму індексу інфляції (згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України), нарахованої за несвоєчасне погашення заборгованості по нарахованим, але несплаченим процентам за користування кредитом (кредитної лінії) - 7 187,87грн. Також, 12.02.2021 року Банком було направлено на адресу Відповідача 1 лист вимогу від 25.01.2021 року №172/2226/2021, яку він отримав 30.01.2021 року, але останній її проігнорував.

06.08.2021 р. Господарським судом Херсонської області винесено ухвалу про відкриття провадження у справі № 923/876/21 та прийняття позову Банку до судового розгляду. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.11.2021 у справі №923/876/21 позов задоволено в повному обсязі. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023р. рішення суду від 04.11.2021р. частково скасовано.

Поряд з цим, після відкриття провадження місцевим господарським судом ОСОБА_1 було сплачено 1 869 702,46грн. в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, про що постановлено відповідну ухвалу суду 07.09.2021р. Факт погашення заборгованості мав також відображення в Постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.04.2023р.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язань, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як встановлено судом, зобов`язання за Кредитним договором було забезпечено: порукою ОСОБА_2 (надалі - Поручитель 1, Відповідач 2), згідно Договору поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П1 від 06.04.2018 року (надалі - Договір поруки 1), укладеного між Кредитором, Поручителем 1 та Позичальником; порукою ОСОБА_1 (надалі - Поручитель 2, Відповідач 3), згідно Договору поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П2 від 06.04.2018 року (надалі - Договір поруки 2), укладеного між Кредитором, Поручителем 2 та Позичальником; порукою Фермерського господарства «Рисовод» надалі - Поручитель 3, Відповідач 4), згідно Договору поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П3 від 06.04.2018 року (надалі - Договір поруки 3), укладеного між Кредитором, Поручителем 3 та Позичальником.

Пунктом 1.1. Договорів поруки 1, 2, 3, визначено, що Поручителі 1, 2 та 3 відповідно зобов`язуються перед Кредитором відповідати за виконання Позичальником зобов`язань по Кредитному договору.

Пунктами 1.2. та 1.3. Договорів поруки 1, 2, 3, передбачено, що Поручителі 1, 2 та 3 несуть солідарну відповідальність з Позичальником перед Позивачем за виконання зобов`язань по кредитному договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обсязі, що і Позичальник.

Пунктом 2.1. Договорів поруки 1, 2, 3, передбачено, що у випадку невиконання Позичальником зобов`язань по кредитному договору Кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов`язань по кредитному договору до Позичальника та Поручителя 1,2,3 (відповідно).

Пунктами 2.2. і 2.3. Договорів поруки 1, 2, 3 зазначено, що Поручителі 1, 2, 3, зобов`язані не пізніше 2-х банківських днів з дати отримання письмової вимоги Кредитора, перерахувати суму заборгованості Позичальника за кредитним договором на рахунок(ки), номер(а) якого(их) зазначається(ються) в письмовій вимозі Кредитора. У разі невиконання Поручителями 1,2,3, пункту 2.2. цього договору, Кредитор має право відшкодувати заборгованість по кредитному договору, шляхом звернення стягнення на майно, належне Поручителю 1, 2 у відповідності з вимогами чинного законодавства.

У відповідності до приписів п. 5.1. Договорів поруки 1, 2, 3 - цей Договір набирає чинності з моменту підписання Сторонами та скріплення відбитками печаток (за наявності) і діє по « 15» лютого 2031 року.

Згідно п. 5.2. Договорів поруки 1,2,3 - порука за цим Договором припиняється у разі: припинення забезпеченого нею зобов`язання за кредитним договором; якщо після настання строку виконання зобов`язання Кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване Позичальником або Поручителем.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 02.09.2021р. ОСОБА_1 як поручитель, сплатив на користь Банку прострочену заборгованість з кредиту на суму 1 142 118,00 грн. та прострочені відсотки за кредитним договором на суму 31 424,90грн. Крім того, раніше, 04.09.2020р. ОСОБА_1 було частково погашено заборгованість за кредитом на суму 696159,60 грн.. Всього загальний розмір сплачених коштів склав 1 869 702,46грн.

Факт внесення ОСОБА_1 як поручителем відповідних сум підтверджується квитанцією від 04.09.2020р, квитанцією №13876_22 від 02.09.2021р. та квитанцією 13876_23 від 02.09.2021р.

Крім того в матеріалах справи наявний лист АБ «УКРГАЗБАНК» від 29.09.2021р. за вих.№516/665/2021 згідно якого, Банк вказав що на виконання взятих ОСОБА_1 зобов`язань за Договором поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П2 від 06.04.2018 року, щодо погашення перед АБ «УКРГАЗБАНК» кредитної заборгованості по Кредитному договору № 238/2018/ХОД-МСБ від 06.04.2018 року за Фермерське господарство «Валентина» ОСОБА_1 було сплачено грошові кошти в загальному розмірі 1 869 702,46грн.

Згідно із частиною другою статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Таким чином, безпосередньо законом закріплено право поручителя вимагати від боржника та і поручителів відновлення свого майнового стану, який зазнав змін в результаті виконання ним обов`язку за боржника.

Підтвердженням цього є приписи ч. 1 ст. 512 ЦК України, якою встановлено вичерпний перелік підстав заміни кредитора у зобов`язанні, серед яких й виконання обов`язку боржника поручителем (п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Отже, перехід до поручителя прав кредитора у зобов`язанні після виконання ним обов`язку боржника відбувається в силу прямої вказівки закону, будь-яких інших дій для переходу такого права вчиняти не потрібно. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/20898/17.

З урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку що позовні вимог ОСОБА_1 щодо солідарного стягнення з відповідачів виконаного ним грошового зобов`язання за Договором поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П2 від 06.04.2018 року в сумі 1 869 702,49грн. підлягають задоволенню.

Заперечення відповідачів 1 та 2 до уваги судом не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, заперечуючи проти позову, відповідачі 1, 2 вказують що сплату заборгованості в сумі 1869702,46 грн. за кредитом позивачем було проведено за власним рішенням, без отримання вимоги Банку. Позивачем не додано до позову документів, які б підтверджували перехід до нього всіх прав кредитора - Банку.

Проте суд відповідні посилання оцінює критично, оскільки здійснена позивачем на виконання своїх зобов`язань за договором поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П2 від 06.04.2018 року оплата не звільняє ні боржника ні солідарних поручителів від прийнятих договірних зобов`язань. Більш того, більша часини суми була оплачена вже після звернення Банку до суду.

Крім того відповідач 2 зазначає, що він не має відповідати перед позивачем як солідарний поручитель, оскільки порука не визначена як спільна, договір не підписано декількома поручителям.

Поряд з цим суд зазначає, що положенням частини 2 статті 556 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. Як встановлено судом, зобов`язання за Кредитним договором було забезпечено, зокрема порукою ОСОБА_2 (Відповідач 2) згідно Договору поруки № 238/2018/ХОД-МСБ-П1 від 06.04.2018 року, а отже до позивача в силу прямої вказівки закону перейшло право кредитора і до відповідача 2.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Інші посилання відповідачів не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідачів відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Фермерського господарства "Валентина" (75800, Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Херсонська (Леніна), буд. 4, код ЄДРПОУ 32750474), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ); Фермерського господарства "Рисовод" (75800, Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Херсонська (Леніна), буд. 4, код ЄДРПОУ 34891116) задовольнити повністю..

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Валентина" (75800, Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Херсонська (Леніна), буд. 4, код ЄДРПОУ 32750474); 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ); Фермерського господарства "Рисовод" (75800, Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Херсонська (Леніна), буд. 4, код ЄДРПОУ 34891116) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 1 869 702 (один мільйон вісімсот шістдесят дев`ять тисяч сімсот дві)грн. 46коп. судовий збір в 28 045 (двадцять вісім тисяч сорок п`ять)грн. 54коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 16 лютого 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна