Рішення

від 08.02.2024 по справі 920/1149/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.2024м. СумиСправа № 920/1149/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1149/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Райз Північ (вул. Заводська, буд. 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42304)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сан (вул. Київська, буд. 92, кв. 11, м. Охтирка, Сумська область, 42700)

про стягнення 335 744 грн 76 коп.,

представники учасників справи:

від позивача Васильченко М.П..;

від відповідача Тимошенко С.А.;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 335 744 грн 76 коп. збитків, в тому числі 113 113 грн 43 коп. витрат понесених на виробництво сільськогосподарської продукції в період підготовки земельних ділянок до посіву та витрат з посіву озимих культур під урожай 2023 року по двом земельним ділянкам з кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265 та 5920388700:01:001:0267, що є незавершеним виробництвом станом на 30.05.2023, 222 630 грн 85 коп. упущеної вигоди, у зв`язку зі знищенням озимих культур врожаю 2023 року.

Ухвалою від 23.10.2023 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1149/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 22.11.2023, 11:00; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.10.2023, що була надіслана відповідачу за місцезнаходженням, повернута до суду 10.11.2023 з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

26.10.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи № 920/1149/23 та зробив фотокопії, на підставі заяви про ознайомлення з матеріалами справи (вх. № 6762 від 26.10.2023).

14.11.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 4414 від 14.11.2023), в якому просить суд: витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Райз Північ на підставі ст. 91 ГПК України оригінали всіх письмових доказів доданих до позовної заяви та супровідного листа, прийнятого судом за № 6633 від 19.10.2023; поновити відповідачу строк на подання відзиву, встановивши строк у 15 днів з дня ознайомлення з оригіналами документів.

У судовому засіданні 22.11.2023, за участю представників позивача та відповідача, суд постановив протокольну ухвалу про: зобов`язання позивача у десятиденний строк, до 04.12.2023 включно, надати належної якості копії доказів, що наявні в матеріалах справи (подорожні листи, контрольні листи тракториста, акти про використання мінеральних добрив), враховуючи, що вони подані в стані, що їх не можна читати; задоволення клопотання відповідача та витребування у позивача для огляду в судовому засіданні оригіналів доданих до позовної заяви документів. Також суд постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву до 19.12.2023 включно, відкладення підготовчого засідання на 20.12.2023, 14:30.

01.12.2023 позивач подав супровідний лист (вх. № 7529 від 01.12.2023) згідно з яким, на виконання ухвали суду від 22.11.2023, надає оригінали подорожніх листів вантажних автомобілів, контрольних листів тракториста-машиніста до шляхового листа, дорожнього листа тракториста, а також завірені копії подорожніх листів вантажних автомобілів, контрольних листів тракториста-машиніста до шляхового листа, дорожнього листа тракториста, актів використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин, акту про нанесення збитків посівам.

18.12.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 7872 від 18.12.2023), в якому просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач зазначає, що позивач у спірних правовідносинах має довести всі складові елементи цивільно-правової відповідальності відповідача, а також надати розрахунок збитків, який має ґрунтуватися на беззаперечних, належних доказах. Подані позивачем докази не доводять будь-яких із складових цивільно-правової відповідальності, яку б можливо було застосувати до відповідача за наявності в його діях вини. Подані позивачем докази не доводять вину саме відповідача у завданні позивачу збитків, якщо дійсно припустити їх наявність. У даному спорі фактично відсутня протиправна поведінка відповідача, наявність самої шкоди та причинний зв`язок між протиправною поведінкою та настанням шкоди. На підставі поданих позивачем доказів не можливо встановити обставини, які входять в предмет доказування, тобто докази не відповідають вимогам їх належності у даному спорі. Зміст поданих позивачем доказів є сумнівним. Докази мають суперечність по відношенню один до одного, не надають можливості провести дійсний розрахунок понесених позивачем збитків, якщо припустити їх наявність. Відповідач вважає, що спір є надуманим, оскільки мають місце обставини переходу прав користування земельними ділянками, належними на праві власності фізичній особі, яка не бажала мати будь-яких відносин з позивачем та який вирішив у такий спосіб отримати певну грошову компенсацію за перехід прав користування. Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 на праві власності належать земельні ділянки за кадастровими номерами 5920388700:01:001:2211, 5920388700:01:001:0267, 5920388700:01:001:0265. З`ясувавши, що на вказані земельні ділянки зареєстровано право оренди за позивачем на підставі договорів, додаткових угод, які власниця не підписувала, остання звернулася до Охтирського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні майном (вказаними вище земельними ділянками) та скасування записів про державну реєстрацію. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03.01.2023 у справі № 583/3769/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі, зобов`язано позивача повернути ОСОБА_1 земельні ділянки за кадастровими номерами 5920388700:01:001:2211, 5920388700:01:001:0267, 5920388700:01:001:0265, скасовано вказані за змістом рішення суду рішення державного реєстратора. Підставами задоволення вимог стали ті обставини, що ОСОБА_1 не підписувала (не укладала) додаткові угоди, на підставі яких право користування земельними ділянками (право оренди) перейшло у 2017 від ПрАТ "Райз-Максимко" (первісний орендар) до позивача (новий орендар). Постановою Сумського апеляційного суду від 18.04.2023 у справі № 583/3769/21 рішення місцевого суду залишено без змін. Тобто за фактичних обставин які встановлено судовим рішенням та в порядку ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню у даній справі, позивач не набув прав користування земельними ділянками. Отже, позивач з 2017 року використовував земельні ділянки без правовстановлюючих документів, незаконно, мало місце самовільне зайняття позивачем земельних ділянок. Позивачем не набуто прав та обов`язків за укладеними договорами оренди між ОСОБА_1 та ПрАТ "Райз Максимко". Після початку вторгнення військ рф на територію України власниця земельних ділянок зверталась до відповідача з предметом передачі в користування земельних ділянок. Дізнавшись про фактичні обставини справи відповідач був на постійному зв`язку та особистому спілкуванні з керуючим Хухрянським відділенням позивача, який забезпечував постійне оперативне управління господарською діяльністю позивача на території колишньої Хухрянської селищної ради. Таким чином, дійшли згоди, що позивач не буде здійснювати будь-які сільськогосподарські роботи на земельних ділянках, щодо яких ставиться питання у даному спорі про відшкодування збитків. Тобто, з урахуванням наявних домовленостей, позивач фактично не використовував земельних ділянок, а тому останнім не понесені будь-які збитки, щодо яких ставиться питання у даній справі. В іншому випадку, якщо припустити використання земельних ділянок позивачем, то відповідач не наносив збитків позивачу, при цьому відшкодування останніх не ґрунтується на правових підставах, оскільки за наявності самовільного зайняття земельних ділянок останні повертаються без відшкодування затрат.

У зв`язку з технічними проблемами з судовими сервісами, в тому числі з підсистемою відеоконференцзв`язку, судове засідання у справі 20.12.2023 не відбулось.

Ухвалою від 21.12.2023 господарський суд призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 17.01.2024, 10:30.

Відповідно до інформації з сайту Укрпошта за пошуком поштового відправлення, позивач отримав відзив на позовну заяву поштою 03.01.2024.

03.01.2024 позивач подав заперечення на відзив (вх. № 42/24 від 03.01.2024), в якому підтримує позовні вимоги. Позивач зазначає, що 17.10.2016 між ПрАТ "Райз-Максимко" та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Хухрянської сілької ради Охтирського району, право оренди за яким було зареєстроване Державним реєстратором Білопільської міської ради 06.02.2017, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було вчинено запис №18876282. Восени 2022 року та навесні 2023 року на земельній ділянці ТОВ Райз Північ був проведений комплекс робіт з передпосівної обробки ґрунту, внесення добрив та здійснений посів зерна кукурудзи. Роботи проведені правомірно, на підставі діючого на той час договору. Постановою Сумського апеляційного суду від 18.04.2023 позивача зобов`язано повернути ОСОБА_1 земельні ділянки за кадастровими номерами 5920388700:01:001:2211, 5920388700:01:001:0267, 5920388700:01:001:0265. Вважаючи, що дія договору оренди земельних ділянок з ТОВ Райз Північ припинена у квітні 2023 року, ОСОБА_1 16.05.2023 уклала договір оренди земельних ділянок з ТОВ Сан. ТОВ Сан, як новий орендар, знищило посіви кукурудзи ТОВ Райз Північ шляхом передискування земельних ділянок за кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265 та 5920388700:01:001:0267, які було засіяно у квітні 2023 року ТОВ Райз Північ, на підтвердження чого позивачем подано заяву про вчинення кримінального правопорушення від 30.05.2023. Позивач зазначає, що посіви сільгоспкультур є активами орендаря (його власністю) та відображаються у його балансі за вартістю, визначеною відповідно до П(С)БО9. 19.06.2023 ТОВ Сан звернулось до Охтирського РВП ГУНП в Сумській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення на земельних ділянках площею 3,4266 га (кад. № 5920388700:01:001:0265) та площею 3,4241 га (кад. № 5920388700:01:001:0267), що само по собі є підтвердженням того, що 30.05.2023 на земельних ділянках, які входять у масив поля № 46-3499, ТОВ Сан було знищено посіви кукурудзи, посів якої проводився на початку квітня 2023, та які належать ТОВ Райз Північ, адже виробничий цикл по вирощуванню сільськогосподарської продукції розпочинається із дискування. Отже, ТОВ Сан була проведена передпосівна обробка ґрунту під посів сільськогосподарських культур (дискування) на землях, які були засіяні ТОВ Райз Північ.

17.01.2024 позивач подав заяву (вх. № 273 від 17.01.2024), в якій просить суд підготовче засідання 17.01.2024 провести без його участі, проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечує.

17.01.2024 відповідач подав заяву (вх. № 272 від 17.01.2024), в якій просить суд провести підготовче засідання у справі без участі його представника, проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті не заперечує.

Ухвалою від 17.01.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 08.02.2024, 12:00.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав, як землекористувача земельних ділянок за кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265 та 5920388700:01:001:0267, вказуючи на знищення відповідачем на наданих позивачу у користування земельних ділянках належного позивачу майна - посівів кукурудзи (пошкодження посівів шляхом передискування земельних ділянок), які в силу положень ст. 775 ЦК України, ст. 95 Земельного кодексу України, є власністю позивача.

На підтвердження факту проведення комплексу робіт з передпосівної обробки ґрунту, внесення добрив та здійснення посівів зерна кукурудзи восени 2022 року та навесні 2023 року під врожай 2023 року на полі № 46-3499, в тому числі і зазначених земельних ділянках, позивач надав подорожні листи вантажних автомобілів, контрольні листи тракториста - машиніста до шляхового листа, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

На підтвердження факту пошкодження посівів шляхом передискування земельних ділянок позивач подав акт про нанесення збитків від 30.05.2023, складений комісією представників позивача. Позивач зазначає, що посіви кукурудзи знищив відповідач, оскільки останній є орендарем земельних ділянок з 16.05.2023, на підставі договорів, укладених із власником. Відповідач 19.06.2023 звертався до Охтирського РВН ГУНП в Сумській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення на земельних ділянках за кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265 та 5920388700:01:001:0267 (знищення посівів кукурудзи), що саме по собі свідчить про знищення відповідачем 30.05.2023 посівів позивача, адже виробничий цикл по вирощуванню сільськогосподарської продукції розпочинається з дискування.

Позивач зазначає, що витрати, понесені ним на виробництво сільськогосподарської продукції в період підготовки земельних ділянок до посіву та витрати з посіву озимих культур під урожай 2023 року на двох земельних ділянках, що є незавершеним виробництвом станом на 30.05.2023 складають 113 113,43 грн.; розмір майнової шкоди (упущеної вигоди), у зв`язку зі знищенням озимих культур врожаю 2023 року становить 222 630 грн 85 коп.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 920/1034/21, у постанові від 05 вересня 2023 року у справі № 924/687/22 під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Відповідно, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем.

Водночас відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії) від зобов`язаних осіб.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Відповідно до статті 775 Цивільного кодексу України наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

Виходячи з приписів зазначених норм, право власності на посіви та/або насадження сільськогосподарських культур на земельній ділянці належить землекористувачу земельної ділянки, тобто особі, яка на відповідних правових підставах володіє чи користується землею.

Виникнення права власності на плоди, продукцію, доходи, одержані в результаті користування річчю пов`язується із користуванням річчю, а на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур із користування земельною ділянкою.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, в тому числі відшкодування заподіяних збитків (ст. 95, 152 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 Господарського кодексу України).

Виходячи зі змісту статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав суд встановив, що власником земельних ділянок за кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265 та 5920388700:01:001:0267 є ОСОБА_2 .

Додаткових угод від 26.02.2018 до договорів оренди від 17.10.2016 № 454/16 та від 07.12.2017 № 526/17, за якими змінено орендаря на ТОВ Райз Північ, а також самих договорів, укладених між власником земельних ділянок та ПРАТ «Райз-Максимко», позивач суду не подав.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав 06.02.2017 за позивачем було зареєстроване право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920388700:01:001:0267 на підставі договору оренди землі № 454/16 від 17.10.2016 з додатками. 11.12.2017 за позивачем було зареєстроване право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5920388700:01:001:0265 на підставі додаткової угоди № 1 від 26.02.2018 до договору оренди № 576/17 від 07.12.2017. Право оренди позивача на земельні ділянки в реєстрі припинене 10.05.2023 на підставі постанови суду у справі № 583/3769/21 від 18.04.2023.

Відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Сумського апеляційного суду від 18.04.2023 у справі №583/3769/21 залишене без змін рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 січня 2023 року згідно з яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 , зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ-ПІВНІЧ» повернути земельні ділянки за кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265, 5920388700:01:001:0267 власнику, скасовані рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок за Товариством з обмеженою відповідальністю Райз Північ.

Суди першої та апеляційної інстанції встановили неукладеність додаткових угод від 26.02.2018 до договорів оренди землі від 17.10.2016 № 454/16 та від 07.12.2017 № 526/17, відсутність волевиявлення власника на передачу в оренду земельних ділянок ТОВ Райз Північ та безпідставність користування ТОВ Райз Північ спірними земельними ділянками, які знаходяться у його фактичному користуванні без установлених законом підстав, оскільки ОСОБА_2 не підписувала відповідних правочинів (додаткових угод, за якими було змінено орендаря на ТОВ Райз Північ).

Вказані обставини спростовують твердження позивача про те, що на час проведення робіт з передпосівної обробки ґрунту, внесення добрив та здійснення посіву кукурудзи восени 2022 року та навесні 2023 року договори оренди між власником земельних ділянок та позивачем діяли, оскільки ОСОБА_2 додаткових угод, за якими було змінено орендаря на ТОВ Райз Північ не підписувала.

З урахуванням обставин, встановлених судом у справі № 583/3769/21, які мають преюдиційне значення, господарський суд дійшов висновку, що дії позивача щодо користування земельними ділянками за кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265, 5920388700:01:001:0267 мають ознаки самовільного зайняття земельних ділянок (самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель").

За приписами ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Оскільки позивачем не доведено правомірності користування земельними ділянками за кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265, 5920388700:01:001:0267, відсутні підстави вважати Товариство з обмеженою відповідальністю Райз Північ власником посівів у розумінні ст. 775 ЦК України, ст. 95 ЗК України та управненою стороною в розумінні приписів статті 224 Господарського кодексу України щодо земельних ділянок.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав 16.05.2023 на підставі договорів від 16.05.2023, укладених між відповідачем та власником земельних ділянок, право оренди на земельні ділянки за кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265, 5920388700:01:001:0267, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю Сан.

Суд встановив, що на підтвердження факту знищення посівів на земельних ділянках 30.05.2023 саме відповідачем позивач не подав належних доказів. Згідно з інформацією у повідомленні про вчинення кримінального правопорушення позивач вказував на знищення посівів кукурудзи невстановленими особами; в акті про нанесення збитків від 30.05.2023 представники позивача зазначили, що керівник ТОВ «Сан» свою причетність до знищення посівів заперечував під час огляду поліцією земельних ділянок. Обставина звернення відповідача 19.06.2023 до Охтирського РВН ГУНП в Сумській області з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення на земельних ділянках (знищення посівів кукурудзи), не свідчить про те, що знищення посівів позивача здійснене 30.05.2023 відповідачем, так як в матеріалах справи відсутні докази того, що виробничий цикл по вирощуванню сільськогосподарської продукції був розпочатий відповідачем з дискування 30.05.2023.

З урахуванням встановлених судом обставин, оскільки позивачем не доведено правомірності користування земельними ділянками за кадастровими номерами 5920388700:01:001:0265, 5920388700:01:001:0267, протиправної поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю Сан, суд відмовляє у задоволенні позову за його необґрунтованістю.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити.

2.Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 19.02.2024.

СуддяД. В. Вдовенко