Ухвала

від 16.02.2024 по справі 910/12523/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12523/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Бенедисюка І.М., Жайворонок Т.Є.

перевіривши матеріали касаційної скарги Громадської спілки "Український музичний альянс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023

у справі №910/12523/18

за позовом Громадської спілки "Український музичний альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"

про стягнення 2 561 365, 79 грн

ВСТАНОВИВ:

Через «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 09.01.2024 надійшла касаційна скарга ГС "Український музичний альянс", в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 (дата складання повного тексту постанови - 18.12.2023) та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 19.09.2023 та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2023 у справі № 910/12523/18, заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 ГПК України.

09.01.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Ємця А.А. (суддя-доповідач), суддів: Бенедисюка І.М., Жайворонок Т.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2024 касаційну скаргу ГС "Український музичний альянс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/12523/18 залишено без руху.

Через «Електронний суд» 01.02.2024 ГС "Український музичний альянс" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду подано заяву про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.01.2024, до якої додано копію платіжної інструкції № 2095 від 15.01.2024 про сплату судового збору в розмірі 61 472,77 грн.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

З огляду на виконання скаржником у встановлений строк вимог ухвали Верховного Суду від 22.2024 щодо усунення недоліків оформлення касаційної скарги, вона вважається поданою у день її первинного подання.

До Верховного Суду надійшли заперечення ТОВ "МТІ" проти відкриття касаційного провадження у справі № 910/12523/18 з касаційною скаргою ГС "Український музичний альянс", яке мотивовано тим, що вказана касаційна скарга не відповідає вимогам ГПК України, зокрема, вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. У зв`язку з чим, ТОВ "МТІ" вважає, що наявні підстави для повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 ГПК України.

Щодо клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження спірної постанови апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про таке.

Представник ГС "Український музичний альянс" -адвокат Лавриненко К.Л. у касаційній скарзі просить Верховний Суд поновити строк на касаційне оскарження, відповідно до вимог ст. 288 ГПК України, з посиланням на те, що оскаржувана постанова апеляційного господарського суду від 12.12.2023, повний текст якої виготовлено та підписано 18.12.2023, на її електрону адресу не надходила, тому представник позивача ознайомився з повним текстом судового рішення через , у зв`язку з чим строк було пропущено з поважним причин.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ГС "Український музичний альянс" зареєструвала офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Документ в електронному вигляді (ст. 282 ГПК України, постанова) надіслано в електронний кабінет ГС "Український музичний альянс" та доставлено 18.12.2023 о 17:13, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" від 28 травня 1985 року, § 96 рішення у справі "Krombach v. France" від 13 лютого 2001 року). У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії" від 01.03.2002).

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Беллет проти Франції" ("Bellet v. France", заява N 13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Отже, як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Враховуючи викладене та оцінивши обставини пропуску строку, беручи до уваги звернення з касаційною скаргою 09.01.2024, тобто з пропуском строку в 1 день та враховуючи, що копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/12523/18 скаржнику було направлено 18.12.2023 о 17:13, усуваючи надмірний формалізм при розгляді цього питання та виходячи з положень 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо забезпечення права скаржника на доступ до суду та пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України про забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, з огляду на характер причин, які зумовили незначний пропуск строку, їх розумність та дії скаржника в контексті наведених обставин, колегія суддів колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження є таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Касаційна скарга Громадської спілки "Український музичний альянс", подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України, з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 №3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №910/12523/18, з огляду на технічний стан функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

На підставі викладеного та керуючись статтями 42, 119, 174, 234, 290, 294 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити ГС "Український музичний альянс" строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 у справі № 910/12523/18.

2. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/12523/18 за касаційною скаргою ГС "Український музичний альянс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2023.

3. Призначити до розгляду касаційну скаргу ГС "Український музичний альянс" у відкритому судовому засіданні на 19 березня 2024 року о 14:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №302.

4. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 12.03.2024 до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

5. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. З урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

6. Витребувати матеріали справи №910/12523/18 з Господарського суду міста Києва / Північного апеляційного господарського суду.

7. Копію ухвали надіслати до Господарського суду міста Києва / Північного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Жайворонок