Ухвала

від 19.02.2024 по справі 910/21123/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 910/21123/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Могил С. К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023 (колегія суддів: Тищенко О. В., Шаптала Є. Ю., Яковлєв М. Л.) та рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2022 (суддя Лиськов М. О.) у справі

за позовом Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області до відповідачів: 1) Міністерства юстиції України; 2) державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Бобкова Олександра Вікторовича; 3) Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків" Національної академії аграрних наук України про скасування рішень державного реєстратора та визнання незаконними та скасування наказів,

ВСТАНОВИВ:

Маловільшанська сільська рада Білоцерківського району Київської області (далі - Маловільшанська сільська рада) звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України, державного реєстратора - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Бобкова Олександра Вікторовича, Державного підприємства "Дослідне господарство "Озерна" Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків" Національної академії аграрних наук України про скасування рішень державного реєстратора, визнання незаконними та скасування наказів.

06.07.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, повний текст якої складений 16.11.2023, про відмову у позові.

09.01.2024 Маловільшанська сільська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ці судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Крім того, скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

31.01.2024 Верховний Суд витребував матеріали цієї справи, які надійшли на відповідну вимогу 13.02.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, позивач оскаржує постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2023, повний текст якої складений 16.11.2023, а тому останній день її оскарження за приписами зазначеної статті припав на 06.12.2023, тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою 09.01.2024.

У частині другій статті 288 ГПК України визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

На обґрунтування причин пропуску строку касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, зазначено, що Маловільшанська сільська рада зверталася до суду із клопотанням 31.10.2023 про отримання копії оскаржуваної постанови, однак це судове рішення не було виготовлено і підписано колегією суддів апеляційної інстанції. Скаржник зазначив, що копію оскаржуваної постанови його представник отримав лише 21.12.2023, посилаючись при цьому на відповідне клопотання з розпискою.

Разом з тим, із наявної у матеріалах справи довідки Північного апеляційного господарського суду з автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що оскаржувана постанова в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету Маловільшанської сільської ради 22.11.2023 о 03:57.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абзацом 2 частини шостої цієї статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак оскаржувана постанова апеляційного господарського суду надіслана та вручена скаржнику 22.11.2023, а тому передбачений положенням пункту 2 частини другої 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 12.12.2023. Тоді як скаржник звернувся з касаційною скаргою лише 09.01.2024.

Водночас отримання представником скаржника паперового примірника оскаржуваної постанови 21.12.2023 не спростовує факту отримання цієї постанови в електронній формі 22.11.2023.

У частині сьомій статті 6 ГПК України визначено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З урахуванням наведеного Верховний Суд вважає, що скаржник не обґрунтував звернення з касаційною скаргою після спливу строку на оскарження постанови апеляційного господарського суду та не навів аргументів стосовно того, що саме позбавило його можливості звернутися до суду раніше ніж 09.01.2024. Тож наведені в клопотанні обставини не є поважними причинами пропуску строку касаційного оскарження.

За змістом частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.

Отже, касаційна скарга Маловільшанської сільської ради підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом подання суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Маловільшанської сільської ради Білоцерківського району Київської області залишити без руху.

2. Скаржник має право усунути недоліки касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 або через підсистему "Електронний суд".

4. Роз`яснити скаржнику, що наслідки невиконання вимог ухвали суду передбачені частинами другою та третьою статті 292 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя С. К. Могил