Ухвала

від 14.02.2024 по справі 331/3398/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 331/3398/23

провадження № 61-1925ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішенняЖовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом Національного університету «Запорізька політехніка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Комісія з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» про відмову у визнанні трудових договорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеними на невизначений строк та визнання незаконним та скасування рішення комісії з трудових спорів та визнання посвідчень комісії з трудових спорів такими, що не підлягають виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Національний університет «Запорізька політехніка» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Комісія з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка», в якому просить ухвалити рішення, яким поновити строк на оскарження до суду рішення комісії по трудових спорах; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Національного університету «Запорізька політехніка» про визнання трудових договорів укладеними на невизначений строк відмовити; визнати рішення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» від 27 серпня 2022 року незаконним і скасувати його; визнати посвідчення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» від 13 вересня 2022 року № 01-2022 та № 02-2022 такими, що не підлягають виконанню.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано рішення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» від 27 серпня 2022 року незаконним і скасувати його.

Визнано посвідчення комісії з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка» від 13 вересня 2022 року № 01-2022 та № 02-2022 такими, що не підлягають виконанню.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2024 року рішенняЖовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 листопада 2023 року залишено без змін.

03 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішенняЖовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про залишення позовних вимог без розгляду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є справою незначної складності, може бути розглянута в порядку спрощеного провадження, ціна позову в ній не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Тлумачення статті 19 ЦПК України свідчить, що малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, незалежно від того чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції. Оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена в розділі 1 Загальних положень ЦПК України, то вона поширюються й на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема щодо поновлення строку під час воєнного стану та порядку вирішення спорів трудового колективу та комісій по трудових спорах, посилаючись як на підставу касаційного оскарження про неврахування судами попередніх інстанцій при постановленні оскаржених судових висновків Верховного Суду.

Таке обґрунтування наявності виключних випадків для відкриття касаційного провадження у малозначній справі не можна вважати належним, оскільки воно не містить пояснення, чому і якого саме питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, стосується касаційна скарга. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права із зазначенням підстав касаційного оскарження є виконанням вимог щодо оформлення касаційної скарги відповідно до статей 389, 392 ЦПК України і не вказує на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 01 листопада 2023 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 січня 2024 року у справі за позовом Національного університету «Запорізька політехніка» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Комісія з трудових спорів кафедри «Обладнання і технологія зварювального виробництва» Національного університету «Запорізька політехніка», про відмову у визнанні трудових договорів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з Національним університетом «Запорізька політехніка» укладеними на невизначений строк та визнання незаконним та скасування рішення комісії з трудових спорів та визнання посвідчень комісії з трудових спорів такими, що не підлягають виконанню.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Д. А. Гудима

Є. В. Краснощоков