печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16014/15-ц
пр. 4-с-211/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Остапчук Т.В., за участю секретарів судових засідань Гаманюк О.С розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця, згідно якої просить визнати дії державного виконавця Синельник Ю.М. Печерського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 з формування Платіжної інструкції від 06.06.2023 р. щодо автоматичного списання банком коштів з рахунку ОСОБА_1 незаконним, відкликати зазначену Платіжну інструкцію, скасувати постанову державного виконавця Синельник Ю.М. Печерського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.11.2022 р. у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 про арешт котів боржника, зобов`язати Печерський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) застосувати передбачений законом порядок здійснення відрахувань з пенсійних виплат.
Скаргу обґрунтувала тим, що 03.06.2021 р. Печерський районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 20 863,60 грн. На виконання вказаного рішення в Печерському ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2022 р. № 757/16014/15-ц. 11.11.2022 р . в межах звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження у розмірі 23 218,96 грн. було накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 . Державним виконавцем накладено арешт на єдиний банківський рахунок боржника НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», на який зараховується пенсія. 19.05.2023 р. до ВДВС було подано заяву про зняття арешту з коштів боржника та надано довідку АТ КБ «Приватбанк» станом на 15.05.2023 р. про зарахування пенсії на рахунок, проте арешт не було знято. 26.05.2023 р. було подано заяву про зняття арешту з коштів боржника та надано виписку АТ КБ «Приватбанк» від 25.05.2023 р. по руху коштів на рахунку, на який накладено арешт, згідно якої на вказаний рахунок надходить виключно пенсія. 06.06.2023 р. Скаржник дізналась про те, що державник виконавцем не знято арешт з її грошових коштів, та сформовано Платіжну інструкцію № НОМЕР_2 від 06.06.2023 р. для примусового списання банком коштів з рахунку, на який надходить лише пенсія. ОСОБА_1 , що її позбавили джерел до існування, оскільки її єдиним матеріальним забезпеченням є пенсія.
У судове засідання учасники розгляду не з`явилися, будучи повідомленими належним чином про час, дату і місце його призначення.
Згідно з частиною другою статті 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, приходить до наступних висновків.
Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. В силу ч.1 ст. 448 цього Кодексу скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Як встановлено судом, 03.06.2021 р. Печерський районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 20 863,60 грн.
На виконання вказаного рішення в Печерському ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_3 на підставі виконавчого листа Печерського районного суду м. Києва від 14.01.2022 р. № 757/16014/15-ц.
11.11.2022 р. в межах звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження у розмірі 23 218,96 грн. було накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 . Державним виконавцем накладено арешт на єдиний банківський рахунок боржника НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк», на який зараховується пенсія.
19.05.2023 р. до ВДВС було подано заяву про зняття арешту з коштів боржника та надано довідку АТ КБ «Приватбанк» станом на 15.05.2023 р. про зарахування пенсії на рахунок, проте арешт не було знято.
26.05.2023 р. було подано заяву про зняття арешту з коштів боржника та надано виписку АТ КБ «Приватбанк» від 25.05.2023 р. по руху коштів на рахунку, на який накладено арешт, згідно якої на вказаний рахунок надходить виключно пенсія.
06.06.2023 р. Скаржник дізналась про те, що державник виконавцем не знято арешт з її грошових коштів, та сформовано Платіжну інструкцію № НОМЕР_2 від 06.06.2023 р. для примусового списання банком коштів з рахунку, на який надходить лише пенсія.
Відповідно до статті 129-1Конституції України cуд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з частиною першою статті 18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За змістом статей 1, 5 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (пункт 7 частини третьої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 559-IXвід 13.04.2020 в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної постанови, в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу, набрали чинності з 01.01.2021).
Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника визначений в статті 48 Закону № Закону «Про виконавче провадження», так звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу, зміни набрали чинності з 01.01.2021).
Отже, стаття 48вказаного Закону встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Згідно ч.1. 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника; постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до пункту 6 ч. 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому, саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону «Про виконавче провадження» повинен визначити статус рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження коштів на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 цього Закону.
Саме такий висновок зроблено Верховним Судом в постанові від 24.02.2021 в справі № 756/1927/15-ц та в постанові від 03.02.2021 в справі № 756/1927/16-ц.
Як вбачається із постанови державного виконавця Печерського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.11.2022 р. про арешт коштів боржника ОСОБА_1 , арешт накладено на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що можуть будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту, та/або звернення стягнення, на які заборонено законом.
Тобто, державний виконавець визначила банківським установам порядок виконання зазначеної постанови, із застереженням щодо неможливості накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
АТ КБ «ПриватБанк», здійснюючи виконання постанови приватного виконавця від 11.11.2022 р. та виконуючи покладений на нього обов`язок щодо визначення статусу рахунка № НОМЕР_1 вважало за можливе накласти арешт на грошові кошти, розміщені на ньому. При цьому довідкою від 15.05.2023 АТ КБ «ПриватБанк» підтвердило, що ОСОБА_1 має в банку рахунок НОМЕР_1 , на яку отримує пенсійні виплати, також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Отже, відсутні підстави вважати, що рахунок, відкритий ОСОБА_1 належить до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Також судом береться до уваги, що кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15, Велика Палата Верховного Суду від зазначеного висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах не відступала.
Отже, судом встановлено, що державним виконавцем фактично було звернуто стягнення на майно (кошти боржника), що перебувають на банківському рахунку та на зберіганні у банку, процедура здійснення якого врегульована розділом VII Закону «Про виконавче провадження» та була дотримана приватним виконавцем.
Згідно ч.3 ст. 22 Закону «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Пунктом 6.9 глави V Інструкції пропорядок відкриття, використання і закриття рахунківу національній та іноземних валютах зі змінами передбачено, що банк для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законом соціальних виплат відкриває фізичнійособі окремий поточний рахунок або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі- окремий рахунок).
Як роз`яснено Національним Банком України в листі від 01.10.2014 № 25-110/55892 «Про окреміпитання веденняпоточних рахунків,доходи увигляді процентівза якимине оподатковуються`у разі,якщо уклієнта вжевідкритий поточнийрахунок убанку,на якийздійснюється зарахуваннязаробітної плати,стипендії,пенсії,соціальної допомогита іншихпередбачених закономсоціальних виплат,клієнту непотрібно відкривати окремий рахунок для таких надходжень. Банку достатньо укласти із клієнтом додатковий договір до договору банківського рахунку, де передбачити обмеження щодо зарахування коштів.
ОСОБА_1 не вказала, що до банківської установи вона подавала заяву про відкриття загального рахунку, при цьому вона не позбавлена права відкрити рахунок для соціальних виплат, де додатковим договором передбачити обмеження щодо зарахування інших коштів.
Враховуючи викладене суд вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 447, 451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.В. Остапчук
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2023 |
Оприлюднено | 20.02.2024 |
Номер документу | 117077428 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) |
Цивільне
Печерський районний суд міста Києва
Остапчук Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні