Постанова

від 19.02.2024 по справі 200/15782/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року справа №200/15782/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

за участі секретаря судового засідання Азарової К.В.,

представника відповідача Амельченка С.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 200/15782/21 (головуючий І інстанції Давиденко Т.В.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтерконтинентгруп до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 02.11.2021 № 283870 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн.

В обгрунтування позову зазначив, що при проведенні габаритно-вагового контролю відповідач порушив норми Порядку № 879, отже, приймаючи постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, встановлений нормами чинного законодавства.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 02.11.2021 № 283870 про застосування до ТОВ Інтерконтинентгруп адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн.

Вирішено питання судових витрат по справі.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

У разі перевезення подільного вантажу перевізник повинен дотримуватися вимог щодо граничних вагових параметрів транспортного засобу під час руху автомобільними дорогами та нести відповідальність за недотримання таких вимог. Судом першої інстанції не було взято до уваги, що переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Судом першої інстанції самостійно розраховане навантаження, виходячи із змісту товарно-транспортної накладної від 14.09.2021 № Р11682 та відомостей свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу із застосуванням арифметичного методу складання сум.

Проте товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться. При розрахунку судом першої інстанції не враховано місткість паливного баку, рівень його заповнення, ймовірність дозавантаження позивача по маршруту руху тощо. Отже підрахунки суду першої інстанції не є об`єктивними.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інтерконтинентгруп зареєстроване в якості юридичної особи, ЄДРПОУ 34283958, юридична адреса: 85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Старо-Торцева, 4Б.

15.09.2021 працівниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі а/д М-03 Київ-Харків Довжанський 429 км, проведений габаритно-ваговий контроль автомобіля DAF XF 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ Інтерконтинентгруп та причеп BODEX KIS 3WA, що перебуває в оренді у ТОВ Інтерконтинентгруп на підставі договору найму (оренди) від 15.04.2021 № 15/04-21, що перевозив кокс металургійний (відсів).

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу 15.09.2021 працівниками Слобожанського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлені порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів, та складено акт № 048739 від 15.09.2021 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

В акті зазначено, що на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі а/д М-03 Київ-Харків Довжанський 429 км, проведений габаритно-ваговий контроль автомобіля DAF XF 105.510, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ТОВ Інтерконтинентгруп та причепу BODEX KIS 3WA, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що перебуває в оренді у ТОВ Інтерконтинентгруп.

Маршрут руху м. Житомір - с. Костянтинівка 852 км.

Повна маса: нормативно-допустима 40 т; фактична 41,1 т.

Відстані між осями (м): /3.6/4.7/1.3/1.3/

Осьові навантаження (тонн): нормативно допустиме 11/11/7.3/7.3/7.3/; фактичне 6.85/10.8/4.8/9.05/9.6.

Відповідно до довідки № 0052574 від 15.09.2021 про результати здійснення габаритно-вагового контролю навантаження на осі складає: 1) 6,85 тонн; 2) 10,8 тонн; 3) 4,8 тонн; 4) 9,05 тонн; 5) 9,6 тонн; повна маса транспортного засобу складає 41,1 тонн.

Згідно розрахунку плати за проїзд великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №048739 від 15.09.2021 року до сплати позивачу нараховано 511,2 євро.

Актом № 302258 від 15.09.2021 встановлено порушення позивачем перевезення вантажу без вагового дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України.

Позивача запрошено на комісію з розгляду справи на 02.11.2021 з 9:30 до 13:00.

02.11.2021 Східним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесена постанова № 283870 про застосування до ТОВ «Інтерконтинентгруп» адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу маса DAF XF 105.510 без навантаження складає 7500 кг., маса BODEX KIS 3WA без навантаження складає 7300 кг.

Відповідно до товарно-транспортної накладної від 14.09.2021 № Р11682, видаткової накладної від 14.09.2021 № 11682 маса вугільного коксу складає 23240 кг.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що загальна маса навантаження автомобілю позивача складала (7500+7300+23240) = 38040 кг, що є допустимою вагою відповідно до вимог чинного законодавства. При розрахунку судом першої інстанції використані дані свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (маса DAF XF 105.510 без навантаження складає 7500 кг, маса причепу BODEX KIS 3WA без навантаження складає 7300 кг), та товарно-транспортної накладної від 14.09.2021 № Р11682, видаткової накладної від 14.09.2021 № 11682 (маса навантаження вугільного коксу складає 23240 кг).

Оцінка суду.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ в редакції, чинній на час вчинення позивачем правопорушення 15.09.2021).

Відповідно до частини першої статті 29 Закону № 3353-ХІІ до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-ІІІ встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ (в редакції, чинній на час вчинення позивачем правопорушення 15.09.2021) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567 в редакції, чинній на час вчинення позивачем порушення 15.09.2021), згідно з пунктами 2, 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі); державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Частинами чотирнадцятою та сімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону № 2344-III, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Пунктами 12, 14 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879 в редакції, чинній на час вчинення позивачем правопорушення 15.09.2021).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Як визначено підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, (далі Правила дорожнього руху в редакції, чинній на час вчинення позивачем правопорушення 15.09.2021) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Як вказано вище, під час проведення габаритно-вагового контролю 15.09.2021 транспортного засобу, який використовується позивачем, виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 відсотків (до 10 відсотків) при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин 15.09.2021, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Проаналізувавши зазначені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що правила перевезення неподільного та подільного вантажів у випадку перевищення вагових або габаритних параметрів є різними: перевезення неподільного вантажу допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі, а перевезення подільного вантажу з перевищенням навантаження на вісі заборонено.

Вантажем, який перевозився водієм позивача, є вугільний кокс, тобто вантаж є подільним, адже може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодження його властивостей, а тому перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Головною метою такої заборони є збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без будь-яких винятків.

Відтак, чинним законодавством на час вчинення перевірки позивача 15.09.2021 була встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Згідно з абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ в редакції, чинній на час вчинення правопорушення (15.09.2021), за яким на позивача накладений штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ за відсутність такого дозволу у період до 01.10.2021.

Суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» від 03.06.2021 № 1534-IX, який набрав чинності 01.10.2021, абзац 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ викладено в наступній редакції: «перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Тобто, до 01.10.2021 законодавцем не була передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу за перевищення встановлених габаритно-вагових норм при перевезення подільного вантажу без відповідного дозволу, а така відповідальність введена саме з 01.10.2021.

Враховуючи, що перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм заборонено та видача відповідного дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових не була передбачена на час виникнення спірних правовідносин, суд доходить до висновку про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого абзацом 14 частини першої статті 60 Закону № 2344-IIІ, що обумовлює протиправність оскарженої постанови.

При цьому суд вважає слушними доводи апелянта про помилковість висновку суду першої інстанції щодо розрахунку навантаження на підставі даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та товарно-транспортної накладної від 14.09.2021.

Проте з врахуванням вищезазначених висновків суду апеляційної інстанції, позов підлягає задоволенню, однак суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив з помилкових мотивів його задоволення, що є підставою для зміни мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною другою статті 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та зміну рішення суду першої інстанції шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

Як визначено пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 139, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 200/15782/21 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 200/15782/21 змінити шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 200/15782/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 19 лютого 2024 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 19 лютого 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв