Постанова

від 08.02.2024 по справі 2-5835/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №2-5835/11 Головуючий в суді І інстанції Зубков С.О.

Провадження № 22-ц/824/2117/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,

за участі секретаря Медведчук Д.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року у справі за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович,

ВСТАНОВИВ:

У січня 2023 року ОСББ «Івана Франка, 4» звернулось до суду зі заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-5835/11, виданий 12.06.2012 р. Шевченківським районним судом м.Києва, про зобов`язання ОСББ «Івана Франка, 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку АДРЕСА_1 , а також зупинити виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі вказаного виконавчого листа та витребувати у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. цей виконавчий лист.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що божником самостійно знесено самочинну надбудову та відновлено покрівлю, при цьому відсутні технічні документи згідно яких можливо встановити попередній стан горища, а тому, заявник вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання виконавчого листа.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року заяву задоволено частково.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 2-5835/11, виданий 12.06.2012 р. Шевченківським районним судом м.Києва, про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку АДРЕСА_1 . В решті вимог заява відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Ляпін Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування судом усіх обставин справи.

Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що суд першої інстанції не врахував, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2015 року уже в задоволенні заяви ОСББ «Івана Франка 4» про визнання виконавчих листів, виданих 12.06.2012 року у справі № 2-5835/11 такими, що не підлягають виконанню було відмовлено.

Вважає, що доводи представника ОСББ «Івана Франка, 4» про визнати виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, фактично полягають у незгоді з прийнятим рішенням суду від 02.03.2011 року та ґрунтуються на обставинах, що існували у період часу розгляду справи в суді першої інстанції та перегляду судового рішення в судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Вважає, що посилання представника ОСББ «Івана Франка, 4» на те, що іншими рішеннями судів, що набрали законної сили, було встановлено правомірність початку будівельних робіт на об`єкті та відсутність у об`єкта статусу самочинного будівництва є тотожними доводам заяви ОСББ «Івана Франка, 4» про скасування рішення суду від 02.03.2011 року за нововиявленими обставинами, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.03.2014 року.

Також, не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 теж подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у справі, оскільки вважає, що заявник уже звертався з тотожною заявою, яку ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.07.2015 року було залишено без задоволення.

Вважає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі висновки суду першої інстанції про те, що виконати рішення суду не вбачається можливим, оскільки відповідачем не надано будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують дану обставину.

Від представника ОСББ «Івана Франка, 4» надійшов до суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Крім цього, від представника ОСББ «Івана Франка, 4» надійшли до суду заперечення на апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В., в яких він просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Ляпін Д.В. також подав відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яку він підтримує та просить її задовольнити.

ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, в яких зазначала, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач умисно не виконує свого обов`язку за рішенням суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. задовольнити в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що виконання виконавчого листа не вбачається можливим, оскільки на даний час надбудова мансардних поверхів у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , не є самочинною та побудована без порушень будівельних норм і правил, а надбудова, про знесення якої зазначено у виконавчому листі, повністю демонтована з верхньої частини будинку, при цьому боржником самостійно відновлено покрівлю, однак він не має можливості відновити горище, оскільки відсутні технічні документи, згідно яких можливо було б відновити його попередній стан.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 02 березня 2011 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «MilfordInvestmentsLtd», ОСББ «Івана Франка, 4» про усунення перешкод у здійсненні права власності повністю задоволено та визнано недійсним рішення ОСББ «Івана Франка, 4» в частині передачі прав власності та прав на проведення всіх необхідних робіт з будівництва, проектування, пов`язаних з реставрацією і будівництвом мансардного поверху та пристосування його під житло по АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСББ «Івана Франка, 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2012 року заяву Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Milford Investments Ltd» та ОСББ «Івана Франка,4» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 травня 2012 року апеляційну скаргу представника ОСББ «Івана Франка, 4» та ПК OB «Milford Investments Ltd» відхилено, а заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 березня 2011 року залишено без змін.

Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 вересня 2012 року заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30.06.2012 року залишено без змін.

У приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. на виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5835/11, виданого 12.06.2012 року Шевченківським районним судом м.Києва.

Згідно з вимогами ч.2 ст.432 ЦПК України згідно з якими суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Обов`язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав.

Підстави припинення цивільно-правових зобов`язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п`ятої ЦК.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 20/12/2019 (провадження № 61-14244ав20) та від 24 червня 2021 року у справі № 750/9956/17 (провадження № 61-15664 св19).

Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Системний аналіз ч.2 ст.432 ЦПК України, з урахуванням вищезазначених правових позицій Верховного Суду, свідчить про те, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником поза межами виконавчого провадження.

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник, як на підставу для її задоволення посилається на неможливість виконання виконавчого листа, оскільки вважає, що ним самостійно було знесено самочинну надбудову та відновлено покрівлю, при цьому відсутні технічні документи згідно яких можливо вставідновити попередній стан горища, а тому вважає, що виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягають виконанню.

Вказує, що згідно акту обстеження стану покрівлі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 12.02.2022 р., усі роботи, побудовані без окремого дозволу та визнані незаконними у рішенні Шевченківського районного суду м.Києва від 02.03.2011 р. у справі № 2-5835/11 повністю демонтовані з верхньої частини будинку.

Зазначає, що у постанові Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014 р. у справі № 58/141 за первісним позовом ДАБІ України до ОСББ «Івана Франка, 4» про зобов`язання знесення самочинних прибудови та надбудови до житлового будинку та за зустрічним позовом ОСББ «Івана Франка, 4» до ДАБІ України про визнання права на проведення будівельних робіт, було встановлено, що існуюча на даний час надбудова мансардних поверхів житлового будинку на АДРЕСА_1 не є самочинною.

Звертає увагу, що внаслідок виконання робіт за проектом, ОСББ «Івана Франка, 4» за власний рахунок повністю відновило належний стан покрівлі. Покрівля виконана з полімерних покрівельних листів і знаходиться у задовільному технічному стані, що відповідає всім вимогам щодо нормальної експлуатації житлового будинку.

Однак, колегія суддів вважає, що беручи до уваги ці вищенаведені заявником обставини, суд першої інстанції не врахував, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено надання боржнику строку на добровільне виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження, а тому добровільне виконання виконавчого документа можливе лише до моменту відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій, а тому самостійне фактичне виконання боржником судового рішення на стадії виконавчого провадження не є добровільним виконанням цього рішення у розумінні ч. 2 ст. 432 ЦПК України. Порядок вчинення таких дій боржником та їх наслідки врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Зокрема, ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює обов`язок сторін невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, внаслідок чого згідно з ч. 2 ст. 39 цього Закону виноситься постанова про закінчення виконавчого провадження.

Зі змісту вказаних норм Закону слідує, що особа може виконати рішення суду добровільно до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження. Отже, добровільне виконання рішення має місце лише поза межами виконавчого провадження.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Таким чином, перевіривши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що заявником не доведено існування передбачених законом підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що боржник до відкриття виконавчого провадження добровільно виконав обов`язок за рішенням суду або ж виданий на його виконання виконавчий лист неможливо виконати, а відтак колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Інших підстав, передбачених ч.2 ст.432 ЦК України, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСББ «Івана Франка, 4» не заявляв та судом не встановлено.

Решта доводів боржника ОСББ «Івана Франка, 4» фактичного зводяться до незгоди по суті з рішенням суду, які не можуть бути підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСББ «Івана Франка, 4», за необхідності та у разі незгоди, не позбавлений права оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця, відповідно до положень ст.447 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з наявністю ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 28 липня 2015 року про відмову у задоволенні заяви ОСББ «Івана Франка, 4» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оцінюються колегією суддів критично, позаяк з матеріалів справи не вбачається тотожності поданих заяв, на обґрунтування яких заявником наведені різні підстави та за відміннний період їх існування.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Ляпіна Д.В. підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_1 - частковому задоволенню, а тому, оскаржувану ухвалу місцевого суду необхідно скасувати, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСББ «Івана Франка, 4» про визнання виконавчого листа № 2-5835/11, виданий 12.06.2012 року Шевченківським районним судом м.Києва таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: