Постанова

від 09.04.2024 по справі 2-5835/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №2-5835/11 Головуючий у 1 інстанції: Савицький О.А.

Провадження №22-ц/824/1256/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

9 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

за участю секретарів Дуб С.І. , Васеленко Д.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року у справі за скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» на дії приватного виконавця, заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Дмитро Валентинович, ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2022 року ОСББ «Івана Франка, 4» звернулось до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В.

Просило визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо відмови у задоволенні клопотання про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зобов`язати приватного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження.

Скарга обґрунтована тим, що у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5835/11, виданого 12.06.2012 Шевченківським районним судом м. Києва, про зобов`язання ОСББ «Івана Франка, 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку АДРЕСА_1 .

07.02.2022 скаржник звернувся до приватного виконавця з клопотанням про закінчення виконавчого провадження з підстав п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду фактично виконано у повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Постановою Приватного виконавця від 14.02.2022 було відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження.

Скаржник вважає, що дії приватного виконавця щодо відмови у задоволенні клопотання про закінчення виконавчого провадження є неправомірними, оскільки рішення суду згідно з виконавчим документом виконано боржником в повному обсязі, а відмовою приватного виконавця закрити провадження порушені права ОСББ «Івана Франка, 4».

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2023 відмовлено у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 22.08.2023 ОСББ «Івана Франка, 4» подало апеляційну скаргу.

Просило скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року та постановити нове судове рішення про задоволення скарги ОСББ «Івана Франка 4».

Визнати протиправними дії приватного виконавця в частині відмови у задоволенні клопотання про закінчення виконавчого провадження, та ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 про зобов`язання ОСББ «Івана Франка, 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку АДРЕСА_1 .

В обґрунтування апеляційних вимог зазначило, що оскаржувана ухвала постановлена судом без дослідження усіх доказів у справі та з порушенням норм процесуального та матеріального права.

01 грудня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представники апелянта Тетерський В.Ю. , Шмарьова Т.О. , в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просили її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Ляпін Д. В. в судове засідання не з'явився, 3 квітня 2023 року на електронну адресу апеляційного суду направив заяву про розгляд справи без його участі.

З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін у справі не перешкоджає розгляду справи.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5835/11, виданого 12.06.2012 Шевченківським районним судом м. Києва, про зобов`язання ОСББ «Івана Франка, 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку АДРЕСА_1 .

07.02.2022 представник ОСББ «Івана Франка, 4» звернувся до приватного виконавця з клопотанням про закінчення виконавчого провадження з підстави, передбаченої п.9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення суду фактично виконано у повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Постановою від 14.02.2022 приватний виконавець відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість ухвалених судових рішень в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 9 червня 2023 року не підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Сторони виконавчого провадження як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом (частина перша

статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

За змістом пункту 9 частини першої статті 39 Закону України

«Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Відмовляючи у задоволенні скарги про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця, суд першої інстанції прийшов до висновку, що державний виконавець діяв у межах своїх повноважень, відповідно до вимог закону, а доказів виконання рішення суду боржником суду не надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі заяви про примусове виконання, Постановою приватного виконавця виконавчого округу Ляпіна Д.М. від 19.01.2022, було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа виданого на підставі судового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2011 про зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка 4» знести самочинну надбудову мансардних поверхів і відновити покрівлю та горище житлового будинку АДРЕСА_1 .

07.02.2022 ОСББ «Івана Франка 4» звернулось до приватного виконавця з клопотанням про закінчення виконавчого провадження.

Своє клопотання обґрунтовувало тим, що ОСББ розробило і погодило відповідно до діючих норм та правил проектно-дозвільну документацію «Реставрація і пристосування житлового будинку з влаштуванням мансардного поверху під житло, прибудовою зі сторони двору (з врахуванням ліфту) та благоустроїм прилеглої території по АДРЕСА_1 було приведено у відповідності до проекту та вимог законодавства.

Посилалось на те, що рішеннями судів, які набрали законної сили за участю сторін виконавчого провадження з подібних обставин, встановлено факти законності виконання вищезазначених робіт, відсутність самовільної надбудови, відсутності горища, наявності погодженої дозвільної документації на виконання робіт за адресою АДРЕСА_1 .

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт.

Після складення акту виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з постановою приватного виконавця від 14.02.2022 вбачається, що боржником не надано жодних доказів на підтвердження фактичного виконання рішення суду, тобто знесення самочинної надбудови мансардних поверхів і відновлення покрівлі та горища житлового будинку АДРЕСА_1 .

Посилання скаржника на рішення суддів які підтверджують нібито виконання судового рішення не можуть бути належним доказом виконання рішення суду, оскільки виконання рішення суду яке знаходиться на примусовому виконанні виконавця може бути підтверджено лише актом виконавця та постановою про закриття виконавчого провадження.

Крім того колегія суддів звертає увагу, на те що боржник звертався до суду й з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у задоволенні якої йому було відмовлено, де суд першої інстанції також не встановив факт виконання рішення суду.

Таким чином колегія суддів прийшла до висновку, що згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не виконав вимоги закону та не надав доказів того, що на час звернення з клопотанням до державного виконавця рішення суду було фактично ним виконано.

Неправомірних дій збоку приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ляпіна Д.В. як судом першої інстанції так і колегіє суддів не встановлено.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування ухвали, постановленої з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 10 квітня 2024 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Л.П. Сушко

В.І. Олійник