Рішення

від 23.11.2007 по справі 20-11/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"23" листопада 2007 р. справа № 20-11/105

За позовом Приватного підприємства “Вальмир”

до Відкритого акціонерного товариства “Севплодоовощ”

про  стягнення вартості безпідставно отриманого майна

Суддя    Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача –Половкова В.В., довіреність б/н від 16.12.2005

від відповідача –Уварова С.П., довіреність № 001 від 02.04.2007 р.

СУТЬ СПОРУ:          

Приватне підприємство “Вальмир”  звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення вартості безпідставно отриманого майна у сумі 38789,00 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2007 у справі було призначено експертизу, провадження якої було доручено  Севастопольському відділенню Харківського науково –дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса

15.10.2007  на адресу суду надішли матеріали справи з висновком експерта.

Ухвалою суду від 18.10.2007 провадження у справі поновлено.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем порушено  вимоги   Закону України “Про власність”.

        Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, заперечення обґрунтовує тим, що позивачем не надано доказів того, що відповідач здійснює перешкоди у користуванні майном.

 Відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін  були роз'яснені їх права і обов'язки.

Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

Відповідно до Договорів на оренду нерухомого майна № 39 від 23.06.1998,  № 57 від 31.1998, № 6 від 01.01.2002, № 6-А від 18.06.2004  та відповідних актів прийому –передачі (арк. с. 9-28) відповідач передач, а позивач прийняв у платне строкове користування приміщення площею 640,9 квм., будівлю лит. “Ю”, лит. “Я”,  піднавіси та асфальтні майданчики.

В процесі користування майна, позивачем, відповідно до позовної заяви  були здійснені наступні поліпшення майна - навіс стаціонарний над ділянкою фарбування, навіс стаціонарний над виробничною ділянкою, грати  на офісі, козирок та жолоб на офісі, металеві  стелажі.

Відповідно до  повідомлення  (арк. с. 29) відповідач  повідомив позивача про звільнення приміщення в строк до 31.07.2005 року.

Відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 у справі № 8/291 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Севплодоовощ”  до Приватного підприємства “Вальмир” про стягнення 57993,45 та звільнення приміщення, Приватне  підприємство “Вальмир” було зобов`язано звільнити  приміщення площею 640,9 квм., будівлю лит. “Ю”, лит. “Я”,  піднавіси та асфальтні майданчики та сплатити  Відкритому акціонерному товариству “Севплодоовощ” заборгованість за орендній платі із штрафними санкціями.

          Однак, позивачу не було  повернено створене ним майно, а саме навіс стаціонарний над ділянкою фарбування, навіс стаціонарний над виробничною ділянкою, грати  на офісі, козирьок та жолобу  на офісі, металеві  стелажі,  у зв`язку з тим, що відповідач чинив перешкоди у користуванні вищезазначеним майном, що підтверджуються приписом про усунення порушень закону  Прокуратури Ленінського району м. Севастополь від 12.12.2005 № 07/1-1-4638 (арк. с. 30).

          Відповідач заперечує, мотивуючи це тим, що це майно створене їм, на підтвердження чого надав до матеріалів справи певні документи.

         В процесі судового розгляду, суд керуючись ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, призначив у справі  судову експертизу, на вирішення якої поставив наступні питання:   Чи підтверджують документи, які були надані Відкритим акціонерним товариством “Севплодовощ”  (в тому числі документи арк. с. 16-85)  здійснення  поліпшень майна, а саме : виготовлення  навісу стаціонарного над ділянкою фарбування, навісу стаціонарного над виробничною ділянкою, грат  на офісі, козирку та жолобу на офісі, металевих  стелажів,  які розташовані за адресою м. Севастополь, вул. Токарева, 2; якщо так, то чи можливо відділення зазначеного майна без шкоди для можливості використання за цільовим призначенням (без порушення функціональної направленості).

         Відповідно до висновку  експерта № 515 від 10.10.2007 (арк. с. 14-21), стосовно першого питання експерти зробив висновок, що  виготовлення  навісу стаціонарного над ділянкою фарбування, навісу стаціонарного над виробничною ділянкою, грат  на офісі, козирку та жолобу на офісі було здійснено Приватним підприємством “Вальмир”, металевий стелаж  на дослідження надано не було. Відносно другого питання експерт зробив висновок, що виділення вищезазначеного майна без шкоди для цільового використання можливо.

          Відповідач з висновком  експерта не погодився, проте проти призначення повторної чи додаткової експертизи заперечував.

          Відповідно до п. 2 ст. 778 Цивільного кодексу України якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

         Як вже зазначалося раніше позивач позбавлений правом користуватися майном,  а відповідач  утримує майне без належних правових підстав.

          Відповідно до   ст. 1212  Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

          Відповідно до   ст. 1213  Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

          Таким чином, суд, розглянувши позовні вимоги позивача, вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково, а саме поверненню підлягає лише навіс стаціонарний над ділянкою фарбування, навіс стаціонарний над виробничною ділянкою, грати  на офісі, козирок та жолоб на офісі, у зв`язку з тим, що позивачем не доведено належні докази наявності металевих  стелажів.

          Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати за проведення судової експертизи пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

     2. Зобов`язати Відкрите  акціонерне товариство  “Севплодоовощ” (99003 м. Севастополь, вул. Токарева, 2, р/р 2600601881944 в ТБО “Укрексимбанк”  м. Севастополь, МФО 324786, код  ЄДРПОУ 01565388) повернути  Приватного підприємства “Вальмир”  (99011 м. Севастополь, вул.  Гоголя, 20-Г, -54; р/р 26002219 в СФ  АППБ “Аваль”, МФО 324504, код  ЄДРПОУ  22234454) навіс стаціонарний над ділянкою фарбування, навіс стаціонарний над виробничною ділянкою, грати  на офісі, козирок та жолоб на офісі впродовж 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Відкрите  акціонерне товариство  “Севплодоовощ” (99003 м. Севастополь, вул. Токарева, 2, р/р 2600601881944 в ТБО “Укрексимбанк”  м. Севастополь, МФО 324786, код  ЄДРПОУ 01565388) на користь Приватному підприємству “Вальмир”  (99011 м. Севастополь, вул.  Гоголя, 20-Г, -54; р/р 26002219 в СФ  АППБ “Аваль”, МФО 324504, код  ЄДРПОУ  22234454) судові витрати за проведення судової експертизи 1183,42 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 380,63 грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі  115, 79 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   28.11.2007