Постанова

від 12.02.2008 по справі 20-11/105

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-11/105

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

7 лютого 2008 року   Справа № 20-11/105

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача - не з'явився - Приватне підприємство "Вальмир";

представник відповідача - Уварова Світлана Павлівна, довіреність № б/н від 10.01.08 - Відкрите акціонерне товариство "Севплодоовоч";

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Севплодоовоч" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від  23.11.2007 у справі № 20-11/105

за позовом           Приватного підприємства "Вальмир" (вул. Гоголя, 20г-54, Севастополь, 99011)

до           Відкритого акціонерного товариства  "Севплодоовоч" (вул. Токарєва, 2, Севастополь, 99003)

про стягнення вартості безпідставно отриманого майна

                                                            ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Вальмир” звернулось до суду з позовом до відповідача про стягнення вартості безпідставно отриманого майна у сумі 38789,00 грн.

Ухвалою суду від 04.07.2007 у справі було призначено експертизу, провадження якої було доручено Севастопольському відділенню Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса.

15.10.2007  на адресу суду надішли матеріали справи з висновком експерта.

Ухвалою господарського суду від 18.10.2007 провадження у справі поновлено.

Представник позивача позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем порушено  вимоги Закону України “Про власність”.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, заперечення обґрунтовував тим, що позивачем не надано доказів того, що відповідач здійснює перешкоди у користуванні майном.

Рішенням  господарського суду міста Севастополя від 23.11.2007 (суддя Дмитрієв В.Є.) позов задоволено частково.

Зобов'язано  відкрите  акціонерне  товариство   "Севплодоовоч" повернути  приватному  підприємству  "Вальмир" навіс стаціонарний над ділянкою фарбування, навіс стаціонарний над виробничною ділянкою, грати на офісі, козирок та жалоб на офісі впродовж 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з відкритого  акціонерного  товариства   "Севплодоовоч" на користь  приватного  підприємства  "Вальмир" судові  витрати за проведення судової експертизи, витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним судовим актом,  відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського скасувати.

Заявник апеляційної скарги посилається на те, що рішення господарського суду прийнято при недоказаності обставин, що мають значення для справи і які господарський суд  необґрунтовано визнав встановленими, з викладенням висновків, що не відповідають обставинам справи, а також при порушенні норм законодавства.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив наступне.

Відповідно до Договорів на оренду нерухомого майна № 39 від 23.06.1998,  № 57 від 31.1998, № 6 від 01.01.2002, № 6-А від 18.06.2004  та відповідних актів прийому-передачі (арк. с. 9-28) відповідач передач, а позивач прийняв у платне строкове користування приміщення площею 640,9квм., будівлю лит. “Ю”, лит. “Я”,  піднавіси та асфальтні майданчики.

В процесі користування майна, позивачем, відповідно до позовної заяви  були здійснені наступні поліпшення майна - навіс стаціонарний над ділянкою фарбування, навіс стаціонарний над виробничною ділянкою, грати  на офісі, козирок та жолоб на офісі, металеві  стелажі.

Відповідно до  повідомлення  (арк. с. 29) відповідач  повідомив позивача про звільнення приміщення в строк до 31.07.2005.

Відповідно до постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.12.2005 у справі № 8/291 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Севплодоовощ” до Приватного підприємства “Вальмир” про стягнення 57993,45грн. та звільнення приміщення, Приватне підприємство “Вальмир” було зобов`язано звільнити  приміщення площею 640,9квм., будівлю лит. “Ю”, лит. “Я”,  піднавіси та асфальтні майданчики та сплатити  Відкритому акціонерному товариству “Севплодоовощ” заборгованість по орендній платі із штрафними санкціями.

Однак, позивачу не було повернено створене ним майно, а саме навіс стаціонарний над ділянкою фарбування, навіс стаціонарний над виробничною ділянкою, грати  на офісі, козирьок та жолобу на офісі, металеві стелажі, у зв`язку з тим, що відповідач чинив перешкоди у користуванні вищезазначеним майном, що підтверджуються приписом про усунення порушень закону  Прокуратури Ленінського району міста Севастополя від 12.12.2005 № 07/1-1-4638 (арк. с. 30).

Відповідач заперечує, мотивуючи це тим, що це майно створене їм, на підтвердження чого надав до матеріалів справи певні документи.

В процесі судового розгляду, господарський суд керуючись частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, призначив у справі  судову експертизу, на вирішення якої поставив наступні питання:

- чи підтверджують документи, які були надані Відкритим акціонерним товариством “Севплодовощ”  (в тому числі документи арк. с. 16-85)  здійснення  поліпшень майна, а саме : виготовлення  навісу стаціонарного над ділянкою фарбування, навісу стаціонарного над виробничною ділянкою, грат на офісі, козирку та жолобу на офісі, металевих  стелажів,  які розташовані за адресою місто Севастополь, вул. Токарева, 2; якщо так, то

- чи можливо відділення зазначеного майна без шкоди для можливості використання за цільовим призначенням (без порушення функціональної направленості).

Відповідно до висновку експерта № 515 від 10.10.2007 (арк. с. 14-21), стосовно першого питання експерти зробив висновок, що  виготовлення  навісу стаціонарного над ділянкою фарбування, навісу стаціонарного над виробничною ділянкою, грат на офісі, козирку та жолобу на офісі було здійснено Приватним підприємством “Вальмир”, металевий стелаж на дослідження надано не було. Відносно другого питання експерт зробив висновок, що виділення вищезазначеного майна без шкоди для цільового використання можливо.

Відповідач з висновком  експерта не погодився, проте проти призначення повторної чи додаткової експертизи заперечував.

Відповідно до пункту 2 статті 778 Цивільного кодексу України якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.

Як вже зазначалося раніше позивач позбавлений правом користуватися майном,  а відповідач  утримує майно без належних правових підстав.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Таким чином, судова колегія, розглянувши позовні вимоги позивача, вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково, а саме поверненню підлягає лише навіс стаціонарний над ділянкою фарбування, навіс стаціонарний над виробничною ділянкою, грати  на офісі, козирок та жолоб на офісі, у зв`язку з тим, що позивачем не доведено судовій колегії належні докази наявності металевих  стелажів.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також витрати за проведення судової експертизи пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі висловленого, судова колегія вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм законодавства, при повно встановлених обставинах справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування не існує.

Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Рішення господарського суду міста Севастополя від  23.11.2007 у справі № 20-11/105 залишити без змін.

                    Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Севплодоовоч" залишити без задоволення.

Головуючий суддя                                                  

Судді