Ухвала

від 20.02.2024 по справі 2-1265/11

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1265/11

Провадження № 6/0186/42/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Першотравенськ

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою, заінтересована особа ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, заяв про розгляд справи за її відсутності суду не надавала. Причини неявки суду невідомі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось на підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали стави, суд приходить до висновку про залишення заяви без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача (заявника) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву (заяву) без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову (заяви) без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (заявник) повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову (заяви) без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача (заявника), якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач (заявник) має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача (заявника) до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки заявника, суд залишає заяву без розгляду, якщо нез`явлення заявника є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує заявника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач (заявник) не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача (заявника) про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, яка у відповідності до частини четвертої статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Крім того, відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2021 року по справі №359/7882/19, провадження № 61-9885св21.

Як встановлено судом, заявниця була в установленому порядку повідомлена про дату, час і місце проведення судових засідань, однак у судові засідання, призначені на 29 січня 2024 року та 09 лютого 2024 року, не з`явилась, та заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.

Відповідно до ч.3 ст.212 ЦПК України, учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Наказом Державної судової адміністрації України №196 від 23 квітня 2020 року затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі - Порядок).

Заявниця не була позбавлена можливості порушити перед судом клопотання про проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України.

Судом надано належну оцінку процесуальній поведінці заявниці, вжито усіх необхідних заходів для надання заявниці достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.

Отже, враховуючи, що заявниця повторно не з`явилась у судове засідання будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про розгляд справи за її відсутності та проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв`язку до суду не подавала, суд приходить до висновку про необхідність залишити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі, без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, у зв`язку із повторною неявкою заявника у судове засідання.

Керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, - суд

П О С Т А Н О В И В:

Залишити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому листі, без розгляду.

Роз`яснити заявниці, що у відповідність до ч.2 ст.257 ЦПК України вона має право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

СУДДЯ: С.С.Кривошея.