Постанова

від 20.02.2024 по справі 915/1453/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1453/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Богацької Н.С., Діброви Г.І.

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача Сінявська Г.В. довіреність №06/11-49 від 06.11.2023, виписка з ЄДР

від відповідача Котенко О.О. свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК №001144 від 22.06.2017, довіреність №01.01/01-47/248 від 29.12.2023

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2023

про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2023, ухвалену суддею Т.М.Давченко у м. Миколаїв, повний текст якої складено та підписано 25.12.2023

у справі №915/1453/21

за позовом скаржника

до Акціонерного товариства Миколаївобленерго

про стягнення 21 873 815,33 грн. та

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія " Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позов про стягнення з Акціонерного товариства (далі - АТ) "Миколаївобленерго" 15 086 892,78 грн. пені за несвоєчасне виконання умов договору та 6 786 922,55 грн. штрафу, а також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2023, залишеним без змін постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, позов ПрАТ "НЕК «Укренерго» задоволено частково та стягнуто з АТ «Миколаївобленерго» на користь позивача штрафні санкції у загальній сумі 10 936 907,67 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 328 107,23 грн., у задоволенні решти позову відмовлено.

У грудні 2023 року АТ «Миколаївобленерго» звернулося до суду першої інстанції із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2023 у даній справі на 1 рік.

В обгрунтування відповідної заяви відповідач зазначив про те, що неспроможний погасити заборгованість за судовим рішенням у даній справі, оскільки:

1) АТ «Миколаївобленерго» здійснює діяльність з розподілу електричної енергії м.Миколаєва та Миколаївської області, де починаючи з 24.02.2022 вимушено здійснювати оперативне відновлення пошкодженого у результаті збройної агресії російської федерації та бойових дій електрозабезпечення за власні кошти, що призводить до значних фінансових витрат;

2) АТ «Миколаївобленерго» відноситься до об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору та є одним з найбільш постраждалих підприємств критичної інфраструктури від російської агресії на території Миколаївської області, орієнтовна вартість ремонту та відновлення майна пошкодженого/знищеного станом на 29.09.2023 становить 11 932 848 850,00 грн.;

3) АТ «Миколаївобленерго» знаходиться у скрутному фінансовому становищі через велику кількість непогашених боргових зобов`язань споживачів, загальна сума яких складає станом на 31.07.2023- 160 390 490,00 грн.;

4) 16.05.2023 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ДВС) винесено постанови про арешт коштів АТ «Миколаївобленерго» по ЗВП №3642797 на суму 181 777 516,70 грн.; по ВП № 3502601 на суму 181 777 516,70 грн. Загальна сума арештованих коштів становить 363 555 033,40 грн. В зв`язку з арештом рахунків, робота АТ «Миколаївобленерго» повністю заблокована. Товариство не може здійснювати ніяких фінансових операцій, в тому числі розрахунки на ринку електричної енергії, закупівлю паливо-мастильних матеріалів для забезпечення роботи технологічного транспорту, закупівлю спецодягу для працівників Товариства, які безпосередньо виконують роботи в електроустановках, закупівлю матеріалів на відновлювальні роботи. Також Товариство не може виконувати інші договірні зобов`язання перед контрагентами.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2023 заяву АТ «Миколаївобленерго» задоволено повністю та відстрочено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2023 у даній справі на 1 рік до 29.08.2024 (включно).

Із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду не погоджується позивач, який звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви позивача про відстрочку виконання судового рішення у даній справі.

На думку скаржника, рішення суду є незаконним та необґрунтованим в оскаржуваній частині, оскільки його прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що суд безпідставно не врахував той факт, що на сьогоднішній день позивач знаходиться у не менш скрутному фінансовому становищі ніж відповідач та інші суб`єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії російської федерації. На думку позивача, задоволення судом заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду суттєво вплине на можливість позивача проводити роботи по відновленню пошкодженого майна в межах коштів, задоволених судом позовних вимог. ПрАТ «НЕК «Укренерго» вважає, що наведені відповідачем підстави для відстрочення виконання судового рішення не є виключною обставиною в розумінні ст. 331 Господарського кодексу України, яка б давала підстави для відстрочення виконання судового рішення.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує її доводи та зазначає, що місцевий господарський суд за наслідками оцінки обставин справи та дослідження доказів дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав відстрочення виконання рішення суду у даній справі, при цьому, суд використовував свої повноваження без порушень вимог діючого законодавства та з дотриманням балансу інтересів сторін.

Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухала пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевірила законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом апеляційного перегляду є встановлення наявності або відсутності підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2023 у даній справі.

Частинами 1 та 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1)ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3)стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Питання про відстрочення (розстрочення) виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п.4.12 постанови Верховного Суду від 21.01.2020 року у справі №910/1180/19).

В той же час, відстрочка виконання рішення означає перенесення його виконання на інший час.

Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. При цьому, саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідними правовідносинами є незмінною.

Тобто, відстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у тому числі в частині строків його виконання.

Натомість, таке відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 у справі №1-7/2013 підставою для застосування відстрочки виконання судового рішення є наявність об`єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення в установлені процесуальним законодавством строки. Зокрема, до таких обставин належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Як зазначено в згаданому рішенні Конституційного Суду України, відстрочка (розстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, для надання відстрочки виконання судового рішення, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом, під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення, вірно враховано, що у даному разі наявні загальновідомі обставини, зокрема, військова агресія проти України, внаслідок якої масовані ракетні обстріли енергетичної інфраструктури України негативно вплинули на економіку держави та на сам перед ускладнили діяльність відповідача, який перебуває у зоні інтенсивного ураження ворогом об`єктів енергетичної інфраструктури.

Відтак твердження про те, що кошти, які відповідач наразі отримує під час здійснення своєї господарської діяльності, мають скеровуватися в першу чергу на відновлення і ремонт електричних мереж є суттєвим та таким, що має право на існування в даних надзвичайних умовах значущості стабільної роботи енергосистеми країни, яка перебуває у статусі воюючої.

Більш того, з урахуванням того, що на відповідача фактично покладено зобов`язання забезпечення здійснення ним виробничої діяльності в умовах неплатоспроможності населення, відстрочка виконання рішення призведе до реального виконання рішення суду, оскільки дасть можливість відповідачу продовжувати свою господарську діяльність та належним чином виконувати свої господарські зобов`язання.

На переконання колегії суддів, відстрочивши виконання рішення суду на один рік, місцевий господарський суд забезпечив стабільну діяльність відповідача, як стратегічного підприємства в умовах воєнного стану країни та реальне виконання рішення суду.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про правомірність висновку суду першої інстанції, достатню винятковість існуючих обставин для застосування у даному випадку визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення.

Твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі, які фактично зводяться до того, що суд першої інстанції при вирішенні питання щодо відстрочення виконання рішення суду не врахував того, що військова агресія проти України та несприятлива економічна ситуація - це обставини, які наразі впливають на обидві сторони у процесі їх підприємницької діяльності і позивач знаходиться у не менш скрутному фінансовому становищі ніж відповідач та інші суб`єкти господарювання, які постраждали та продовжують потерпати внаслідок військової агресії російської федерації не знайшли свого підтвердження, оскільки є голослівними, враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження важкого фінансового становища позивача.

Інші твердження скаржника також не спростовують правомірність висновків, викладених у мотивувальній частині цієї постанови. При цьому, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення є правомірними та узгодженими як з нормами матеріального права, так і з вимогами процесуального закону.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, апеляційна скарга ПрАТ "НЕКУкренерго підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2023 - залишенню без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

На підставі ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 19.12.2023 у справі №915/1453/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 20.02.2024 о 15.10.

Головуючий суддяРазюк Г.П.

Суддя Богацька Н.С.

Суддя Діброва Г.І.