Постанова

від 27.03.2024 по справі 915/1453/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/1453/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - не з`явився,

Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" - Котенко О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2023 (суддя Давченко Т.М.)

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 (колегія суддів: Ярош А.І., Діброва Г.І., Принцевська Н.М.)

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "Укренерго")

до Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (далі - АТ "Миколаївобленерго")

про стягнення 21 873 815,33 грн.

СУТЬ СПОРУ

1. У 2019 році Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго (правонаступником якого є ПрАТ "Укренерго") та АТ "Миколаївобленерго" уклали договір про надання послуг з передачі електричної енергії. Згодом до цього договору були укладені додаткові угоди.

2. ПрАТ "Укренерго", вважаючи, що АТ "Миколаївобленерго" порушило умов договору, з урахуванням додаткових угод до нього, не здійснило своєчасно оплату послуг за договором за період серпень 2020-серпень 2021 року, чим допустило прострочення зобов`язання, звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення штрафу та пені.

3. Господарський суд Миколаївської області позов задовольнив частково, стягнув з відповідача на користь позивача штрафні санкції, але зменшив їх з власної ініціативи на 50%. Південно-західний апеляційний господарський суд залишив рішення суду першої інстанції без змін.

4. ПрАТ "Укренерго" звернулося із касаційною скаргою на рішення судів попередніх інстанцій, просило їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:

- за яких обставин суд може з власної ініціативи зменшити розмір штрафних санкцій (застосування статей 233 Господарського кодексу України (далі - ГК) та 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- чи є зменшення пені та штрафу на 50% надмірним та таким, що порушує баланс інтересів сторін.

6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

7. 24.05.2019 Державне підприємство Національна енергетична компанія Укренерго (правонаступником якого є ПрАТ "Укренерго") (як оператор системи передачі (ОСП), що здійснює централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України до отримання ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії) уклало з АТ "Миколаївобленерго" (як користувач системи передачі) договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0513-02041 (далі - Договір), за умовами якого:

- оператор зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього Договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов Договору (п.1.1);

- для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених оператором повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток №2); з цією метою використовуються дані обліку Адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача (п.4.1);

- користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги оператора таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з п.4 Договору; подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена п.4, у кожен з таких періодів: 2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду; 3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду; 4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду; 5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця; при цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена п.4, на 5 днів наперед (п.6.2);

- користувач здійснює розрахунок з оператором за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акта приймання-передачі послуги, який оператор надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим; оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (п.6.5);

- у разі виникнення розбіжностей за отриманим від оператора за попередній розрахунковий актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення операторові повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта; процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін; якщо користувач не надає операторові повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей (п.6.6);

- у випадку порушення користувачем термінів розрахунку оператор має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення; пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань; за прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу (п.6.7);

- оператор має право отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу (пп.1 п.7.1);

- користувач зобов`язується здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором (пп. 3 п.9.3);

- при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України (п.9.1);

- користувач, отримавши акт приймання-передачі наданої послуги, протягом 3 (трьох) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, повертає його оператору, підписаний зі свого боку (абз.4 п.10.1);

- оператор щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги відповідно до форми, наведеної у додатку 7 цього Договору, та надсилає його користувачу; користувач у триденний термін має повернути оператор акт звірки розрахунків наданої послуги, підписаний зі свого боку; у разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами користувач має право у триденний термін направити свій екземпляр акта звірки розрахунків оператору з умотивованим запереченням; цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий оператором у триденний термін, підписаний у разі згоди та наданий користувачу; якщо сторони не дійшли згоди, застосовуються норми розд.12 цього Договору (п.10.2);

- у разі несвоєчасної оплати користувачем отриманої послуги оператор направляє користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати; у разі несплати заборгованості користувачем оператор має право направити користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги з передачі електричної енергії відповідно до вимог КСП (п.10.3).

8. 28.07.2020 сторони уклали додаткову угоду №4, якою погодили викласти п.6.7 розд.6 Договору в такій редакції:

"6.7. У випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором Користувач сплачує ОСП пеню в розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.

Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобов`язань.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

ОСП направляє Користувачу окремий рахунок на суму пені та/або штрафу протягом 5 робочих днів після виявлення порушення. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання.

У разі якщо фактичний обсяг оплати Користувачем Послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої Послуги, ОСП (за заявою Користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає Користувачу надлишок коштів або, у разі відсутності такої заяви Користувача, ураховує їх як оплату Послуги останнього платежу наступного розрахункового періоду відповідно до пункту 6.2 цього договору. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів може бути зарахований в оплату пені та штрафних санкцій за наявності письмової згоди Користувача.

У разі недотримання ОСП термінів повернення коштів Користувач має право нарахувати пеню в розмірі 0,1 % від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів.

За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми коштів, що підлягають поверненню".

9. ПрАТ "Укренерго" на виконання умов Договору, з урахуванням додаткових угод до нього, надало АТ "Миколаївобленерго" послуги з передачі електричної енергії, а саме:

- за серпень 2020 фактичний обсяг переданої електричної енергії 23031,018 МВт*год., ставка тарифу 240,23 грн/МВт*год., на загальну суму 6 639 289 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за серпень 2020 року від 31.08.2020;

- за вересень 2020 фактичний обсяг переданої електричної енергії 20635,641 МВт*год., ставка тарифу 240,23 грн/МВт*год., на загальну суму 5 948 760,05 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за вересень 2020 року від 30.09.2020;

- за жовтень 2020 фактичний обсяг переданої електричної енергії 25286,932 МВт*год., ставка тарифу 240,23 грн/МВт*год., на загальну суму 7289615,60 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за жовтень 2020 року від 31.10.2020;

- за листопад 2020 фактичний обсяг переданої електричної енергії 30775,405 МВт*год., ставка тарифу 240,23 грн/МВт*год., на загальну суму 8 871 810,65 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за листопад 2020 року від 30.11.2020;

- за грудень 2020 фактичний обсяг переданої електричної енергії 38007,012 МВт*год., ставка тарифу 312,76 грн/МВт*год., на загальну суму 14 264 487,68 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за грудень 2020 року від 31.12.2020;

- за січень 2021 фактичний обсяг переданої електричної енергії 34961,916 МВт*год., ставка тарифу 293,93 грн/МВт*год., на загальну суму 12 331 627,16 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за січень 2021 року від 31.01.2021;

- за лютий 2021 фактичний обсяг переданої електричної енергії 32214,243 МВт*год., ставка тарифу 293,93 грн/МВт*год., на загальну суму 11 362 478,93 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за лютий 2021 року від 28.02.2021;

- за березень 2021 фактичний обсяг переданої електричної енергії 31545,668 МВт*год., ставка тарифу 293,93 грн/МВт*год., на загальну суму 11 126 661,84 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за березень 2021 року від 31.03.2021;

- за квітень 2021 фактичний обсяг переданої електричної енергії 25042,053 МВт*год., ставка тарифу 293,93 грн/МВт*год., на загальну суму 8 832 732,77 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за квітень 2021 року від 30.04.2021;

- за травень 2021 фактичний обсяг переданої електричної енергії 21492,514 МВт*год., ставка тарифу 293,93 грн/МВт*год., на загальну суму 7 580 753,57 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за травень 2021 року від 31.05.2021;

- за червень 2021 фактичний обсяг переданої електричної енергії 19605,365 МВт*год., ставка тарифу 293,93 грн/МВт*год., на загальну суму 6 915 125,92 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за червень 2021 року від 30.06.2021;

- за липень 2021 фактичний обсяг переданої електричної енергії 23070,546 МВт*год., ставка тарифу 293,93 грн/МВт*год., на загальну суму 8 137 350,71 грн з ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі послуги за липень 2021 року від 31.07.2021.

10. 16.08.2021 складений Акт коригування до акта від 31.10.2020 приймання-передачі послуги з передачі електричної енергії до Договору, відповідно до п.1.1 якого підставами для коригування стали зміни фактичних обсягів, скориговані дані: фактичний обсяг переданої електричної енергії 21083,597 МВт*год., ставка тарифу 240,23 грн/МВт*год., на загальну суму з ПДВ у розмірі 6 077 895,01 грн.

11. Сторони склали Акти звірки розрахунків за 2-3 квартали 2021 року та за 3-4 квартали 2022 року, згідно з якими сальдо за Договором станом на 30.06.2021 склало 16 888 213,16 грн з ПДВ; станом на 30.09.2021 - 13 168 031,90 грн з ПДВ; станом на 30.09.2022 - 28 134 710,24 грн з ПДВ; станом на 31.12.2022 - 54 228 538,69 грн з ПДВ.

12. Акт коригування, акти звірки, акти приймання-передачі підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою АТ "Миколаївобленерго".

Короткий зміст позовних вимог

13. У вересні 2021 року ПрАТ "Укренерго" звернулося до суду з позовом до АТ "Миколаївобленерго" про стягнення грошових коштів у сумі 21 873 815,33 грн, із яких: 15 086 892,78 грн - пеня; 6 786 922,55 грн - штраф.

14. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним із позивачем Договором в частині своєчасної та у повному обсязі оплати послуг за період серпень 2020-серпень 2021.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

15. Господарський суд Миколаївської області рішенням від 29.08.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, позов задовольнив частково; стягнув з відповідача на користь позивача штрафні санкції у загальній сумі 10 936 907,67 грн (розмір позовних вимог зменшений на 50%); у задоволенні решти вимог відмовив.

16. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:

- відповідач не заперечує факт отримання від позивача послуг за Договором; свої зобов`язання щодо оплати послуг він в обумовлений Договором строк не виконав, тому наявні підстави для притягнення останнього до відповідальності, встановленої Договором та законодавством;

- позивач розмір пені у загальній сумі 15 086 892,78 грн та штрафу у загальній сумі 6 786 922,55 грн визначив арифметично правильно;

- АТ "Миколаївобленерго" є стратегічно важливим та соціально значимим підприємством з розподілу електричної енергії у місті Миколаєві та на всій території Миколаївської області; товариство забезпечує розподілом електроживлення житлові будники, квартири, лікарні, установи та організації, військові об`єкти, що фінансуються з державного бюджету, а також інші об`єкти;

- в результаті військової агресії російської федерації проти України та бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії, а саме, міста Миколаєва та Миколаївської області, починаючи з 24.02.2022 постійно велись активні бойові дії, здійснювались постійні артилерійські та ракетні обстріли, наслідком яких є пошкодження мереж, підстанцій, знеструмлення цілих районів міста та області, при цьому оперативне відновлення електрозабезпечення на території здійснюється АТ "Миколаївобленерго" за власні кошти, що призводить до значних фінансових витрат з його боку;

- враховуючи положення чинного законодавства, фактичні обставини справи, важливість збереження господарської діяльності відповідача, беручи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, оплату стороною суми основного боргу, причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, наявні підстави з власної ініціативи на підставі ст.233 ГК, ст.551 ЦК зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені та штрафу на 50%; таке зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про заниження суми неустойки.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи

17. 12.12.2023 ПрАТ "Укренерго" звернулося із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, у якій просить їх скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

18. Скаржник посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, та зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми, зокрема, статей 233 ГК та 551 ЦК та не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постановах:

- від 18.02.2020 у справі №905/866/19, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 26.01.2021 у справі №916/880/20 (щодо обставин, які має оцінити суд при зменшенні розміру неустойки);

- від 27.01.2020 у справі №910/5051/19 (щодо зниження штрафних санкцій у точній пропорції з розміром простроченого зобов`язання);

- від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 10.06.2021 у справі №910/6471/20, від 19.10.2021 у справі №910/6471/20 (обов`язок доведення наявності або відсутності підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені хоча і розподіляється між сторонами, між тим вирішення цього питання належить до дискреційних повноважень суду).

19. Скаржник, зокрема, зазначив:

- розгляд справи розпочато до початку воєнної агресії проти України; період неустойки, заявлений до стягнення, нараховано до її початку, тому війна як обставина, що перешкоджала відповідачу своєчасно виконувати зобов`язання за договором, не могла бути визначальним фактором;

- внаслідок постійних атак агресора на свою енергетичну інфраструктуру позивач, починаючи з осені 2022 року, потребує значних фінансових ресурсів на її відновлення, а обсяг заборгованості учасників ринку перед позивачем призводить до розбалансування фінансової стабільності позивача та ускладнення виконання функцій оператора системи передачі; безпідставне та необ`єктивне зменшення судами розміру пені на 50%, всупереч визначеним сторонами умовам договору, перешкоджає фінансовій стабільності позивача;

- позивач входить до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

- суди не надали об`єктивної оцінки наявності підстав для зменшення пені та безпідставно застосували норми частин 1 та 2 ст.233 ГК, чим порушили баланс інтересів сторін; суди не встановили винятковість обставин для зменшення неустойки, наявність заборгованості відповідача перед позивачем, фінансовий стан сторін та наслідки, які таке зменшення може заподіяти позивачу;

- суди не досліджували та не встановлювали ані розмір збитків позивача у зв`язку із невиконанням своїх зобов`язань відповідачем, ані платоспроможність боржника;

- оскаржені рішення судів суперечать постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №910/5051/19, якою сформовано висновок, що якщо суди вдаються до арифметичних обрахувань і знижують штрафні санкції у точній пропорції з розміром простроченого зобов`язання, наприклад, коли розмір непоставленої продукції склав 1/9 загального обсягу поставки, суд прийшов до висновку про стягнення лише 10% нарахованих штрафних санкцій;

- суд не надав об`єктивної оцінки обставинам: 1) встановлено систематичне порушення відповідачем виконання грошових зобов`язань в період 16.08.2019 - 28.07.2020 (порушення відповідача не носять характеру винятковості); 2) відповідач не надав жодного належного доказу щодо поважності причин допущення порушень виконання грошових зобов`язань; 3) в матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій; 4) не враховано поведінку боржника, який протягом розгляду справи дотримувався позиції щодо необґрунтованості, безпідставності позовних вимог, завідомо хибно посилався на обставини, які суд спростував (вказане свідчить про недобросовісність позиції відповідача, його бажання уникнути відповідальності).

20. Також скаржник зазначив, що він звертається до Верховного Суду з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права з урахуванням сукупності підстав, передбачених ст.287 ГПК, однак на жодну іншу підставу, окрім п.1 ч.2 ст.287 ГПК, не посилається. Окрім цього вказує, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

21. 12.03.2024 надійшов відзив АТ "Миколаївобленерго", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

22. У відзиві АТ "Миколаївобленерго" зазначило:

- суди попередніх інстанцій врахували: (1) відповідач відноситься до об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору та є стратегічно важливим та соціально значимим підприємством з розподілу електричної енергії у місті Миколаєві та на всій території Миколаївської області; (2) результатом військової агресії російської федерації проти України та бойових дій на території міста Миколаєва та Миколаївської області є пошкодження мереж, підстанцій, оперативне відновлення яких здійснюється відповідачем за власні кошти, що призводить до значних фінансових витрат; (3) з 16.05.2023 робота АТ "Миколаївобленерго" повністю заблокована у зв`язку з накладенням арештів на рахунки останнього з боку державної виконавчої служби (далі - ДВС) в межах виконавчих проваджень №3642797 та №3502601; загальний розмір арештованих грошових коштів складає 363 555 033,40 грн; АТ "Миколаївобленерго" не ухиляється від виконання судового рішення, а вживає заходів для зняття арештів з рахунків відповідача та отримання можливості погашення заборгованості перед позивачем, а саме: за наслідками оскарження АТ "Миколаївобленерго" постанов державних виконавців в судовому порядку їх було скасовано, а судові акти набрали законної сили, однак на цей час вони оскаржуються з боку ДВС в касаційному порядку і арешти не зняті; з метою вирішення такої ситуації, пов`язаної з арештами рахунків, 02.06.2023 відповідач звернувся з відповідними зверненнями до Президента України, Ради національної безпеки та оборони та Офісу Президента України;

- послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (щодо балансу інтересів боржника і кредитора при стягненні штрафних санкцій); Верховного Суду, викладені у постановах від 16.03.2021 у справі №922/266/20, від 29.05.2023 у справі №904/907/22 (щодо умов для зменшення розміру неустойки), від 13.07.2022 у справі №925/577/21 (щодо права суду зменшити розмір неустойки, якщо її розмір значно перевищує розмір збитків); об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19 (щодо принципів справедливості, добросовісності і розумності) та рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі №7-рп/2013;

- скаржник провадить господарську діяльність з передачі електричної діяльності та займає монополістичне положення на ринку електричної енергії; зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій;

- посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №905/866/19 не відноситься до фактичних обставин цієї справи, а тому не можуть бути прийняті до уваги судом; у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №910/5051/19 відсутній правовий висновок;

- у касаційній скарзі позивач посилається на правову позицію Верховного Суду в постанові від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, однак відповідач звернув увагу, що останній надав належні докази для зменшення штрафних санкцій у справі №915/1453/21, отже, вчинило процесуальні дії для доведення в суді відповідних обставин, на відміну від відповідача у справі, на яку посилається скаржник;

- суди попередніх інстанцій, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази в сукупності, обґрунтовано визначили, що такі обставини є винятковими та достатніми для зменшення штрафних санкцій, а доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових актів у цій справі.

Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

23. Верховний Суд ухвалою від 26.02.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 27.03.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу

24. Суди попередніх інстанцій керуючись ст.233 ГК, ст.551 ЦК з власної ініціативи зменшили розмір заявленої до стягнення суми пені та штрафу на 50%.

25. ПрАТ "Укренерго" у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст.233 ГК та ст.551 ЦК, не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постановах від 18.02.2020 у справі №905/866/19, від 27.01.2020 у справі №910/5051/19, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 26.01.2021 у справі №916/880/20, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 10.06.2021 у справі №910/6471/20, від 19.10.2021 у справі №910/6471/20 (щодо зменшення судом розміру неустойки).

26. Скаржник вважає, що суди не надали об`єктивної оцінки наявності підстав для зменшення пені та безпідставно застосували норми частин 1 та 2 ст.233 ГК, чим порушили баланс інтересів сторін, не досліджували (не встановлювали) ані розмір збитків позивача у зв`язку із невиконанням своїх зобов`язань відповідачем, ані платоспроможність боржника.

27. На думку скаржника, суди не надали об`єктивної оцінки обставинам: 1) систематичному порушенню відповідачем виконання грошових зобов`язань в період 16.08.2019 - 28.07.2020; 2) відсутності доказів щодо поважності причин допущення порушень виконання грошових зобов`язань; 3) відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій; 4) поведінці боржника, який протягом розгляду справи дотримувався позиції щодо необґрунтованості, безпідставності позовних вимог, завідомо хибно посилався на обставини, які суд спростував.

28. АТ "Миколаївобленерго" у відзиві на касаційну скаргу вказало, що суди попередніх інстанцій, оцінивши за внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази в сукупності, обґрунтовано визначили, що такі обставини є винятковими та достатніми для зменшення штрафних санкцій, доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних рішень у цій справі. Вважає, що посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №905/866/19 не відноситься до фактичних обставин цієї справи; у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 по справі №910/5051/19 відсутній правовий висновок; необґрунтованим є посилання на постанову Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, оскільки відповідач у цій справі надав належні докази для зменшення штрафних санкцій.

29. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника, погоджується з аргументами відповідача та висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

30. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК).

31. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК).

32. У цій справі позивач просив стягнути грошові кошти у сумі 21 873 815,33 грн, із яких: 15 086 892,78 грн - пеня; 6 786 922,55 грн - штраф.

33. За результатами розгляду справи суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача штрафні санкції у загальній сумі 10 936 907,67 грн (розмір позовних вимог з власної ініціативи зменшив на 50%); у задоволенні решти вимог відмовив.

34. Встановивши, що позивач зробив правильний арифметичний розрахунок пені і штрафу, суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції про можливість їх зменшення на 50%.

35. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК).

36. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст.233 ГК).

37. Закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд - оцінити при ухваленні рішення.

38. Застосоване у ст.551 ЦК та ст.233 ГК словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення. Водночас вирішення цих питань не відноситься до повноважень Верховного Суду, завдання якого полягає лише у перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №916/2259/18, від 24.02.2020 у справі №917/686/19, від 26.02.2020 у справі №922/1608/19, від 15.04.2020 у справі №922/1607/19, від 04.10.2021 у справі №922/3436/20, від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21).

39. Реалізуючи своє право на зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень ст.551 ЦК та ст.233 ГК, суди повинні виходити з фактичних обставин, встановлених у кожній справі на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, яким повинна надаватися оцінка згідно з вимогами ст.86 ГПК, тобто суди повинні досліджувати конкретні обставини справи щодо ступеня виконання умов договорів, розміру заборгованості, майнового стану сторін тощо.

40. Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 18.02.2020 у справі №905/866/19, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 26.01.2021 у справі №916/880/20: вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки).

41. Проаналізувавши постанови Верховного Суду від 18.02.2020 у справі №905/866/19, від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 26.01.2021 у справі №916/880/20, на які посилається скаржник, колегія суддів зазначає таке.

42. У справі №905/866/19 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні заяви відповідача про зменшення на 90% розміру штрафних санкцій, нарахованих позивачем, посилаючись на відсутність підстав для задоволення такої заяви. Постановою від 24.04.2019 у справі №910/5625/18 Верховний Суд направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зокрема, для оцінки посиланням відповідача на можливість суду зменшити пеню в силу ст.233 ГК, ст.551 ЦК. У справі №916/880/20 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих позивачем.

43. У цій же справі суди обох інстанцій дійшли висновку про можливість зменшення розміру штрафу та пені на 50%, і ці висновки не суперечать висновкам Верховного Суду у згаданих скаржником постановах, адже зменшення розміру штрафних санкцій у цій справі (№915/1453/21) відбулося у конкретному випадку за наслідками оцінки судами конкретних обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів, які у наведених скаржником постановах Верховного Суду відмінні.

44. Так, у цій справі, зменшуючи пеню та штраф на 50% суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, врахував:

- правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- обставини, які мають істотне значення: АТ "Миколаївобленерго" є стратегічно важливим та соціально значимим підприємством з розподілу електричної енергії у місті Миколаєві та на всій території Миколаївської області; в результаті військової агресії російської федерації проти України та бойових дій на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії починаючи з 24.02.2022 постійно велись активні бойові дії, здійснювались постійні артилерійські та ракетні обстріли, наслідком яких є пошкодження мереж, підстанцій, знеструмлення цілих районів міста та області, при цьому оперативне відновлення електрозабезпечення на території здійснюється АТ "Миколаївобленерго" за власні кошти, що призводить до значних фінансових витрат з його боку;

- оплату відповідачем суми основного боргу, причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, важливість збереження господарської діяльності відповідача, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору.

45. Скаржник з посиланням на постанову Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №910/5051/19, вказує на те, що зниження штрафних санкцій має відбуватися у точній пропорції з розміром простроченого зобов`язання.

46. Водночас, як правильно вказує АТ "Миколаївобленерго", Верховний Суд у постанові від 27.01.2020 у справі №910/5051/19 не робив висновків щодо пропорційного зниження штрафних санкцій до розміру простроченого зобов`язання, а лише погодився з позицією суду першої інстанції про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% у зв`язку з тим, що непоставлена одиниця продукції становить одну дев`яту від загального об`єму продукції, яка мала бути поставлена.

47. Крім того, Верховний Суд у п.73 постанови від 18.02.2020 у справі №905/866/19, на яку посилається скаржник, зазначив, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Таке питання вирішується господарським судом згідно із ст.86 ГПК, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

48. Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, проаналізувавши викладені у постановах Верховного Суду від 10.06.2021 та від 19.10.2021 у справі №910/6471/20, дійшов висновку, що у питанні зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, обов`язок доведення наявності або відсутності підстав для цього хоча і розподіляється між сторонами, між тим вирішення цього питання у межах дискреційних повноважень суду здійснюється ним з урахуванням встановленого процесуальним законом обов`язку суду встановлювати та досліджувати відповідні обставини на підставі тих доказів, що подані сторонами, та оцінювати їх за визначеними ГПК правилами, зокрема, щодо порядку розподілу тягаря доведення відповідних обставин, порядку подання сторонами доказів в судах першої і апеляційної інстанцій тощо.

49. Верховний Суд враховує, що всі вищезазначені висновки Верховного Суду щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК є загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) в залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.

50. Суди попередніх інстанцій у цій справі реалізували свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК та ст.233 ГК, та, оцінивши наведені сторонами доводи, надані докази та обставини справи в їх сукупності, цілком обґрунтовано виснували про можливість зменшення розміру штрафу та пені на 50%.

51. Верховний Суд вважає, що дійшовши висновку про наявність підстав для нарахування позивачем штрафу та пені за прострочення виконання відповідачем зобов`язань за Договором, суди попередніх інстанцій в будь-якому разі зважили як на обставини існування прострочення відповідачем зобов`язання з оплати, так і на інші обставини, які мають істотне значення для вирішення справи.

52. Скаржник вказує, що розгляд справи розпочато до початку воєнної агресії проти України; період неустойки, заявлений до стягнення, нараховано до її початку, тому війна не могла бути визначальним фактором. Наголошує, що внаслідок постійних атак агресора на свою енергетичну інфраструктуру позивач, починаючи з осені 2022 року, потребує значних фінансових ресурсів на її відновлення, а обсяг заборгованості учасників ринку перед позивачем призводить до розбалансування фінансової стабільності позивача та ускладнення виконання функцій оператора системи передачі; зменшення судами розміру пені на 50% всупереч визначеним сторонами умовам договору, перешкоджає фінансовій стабільності позивача.

53. Верховний Суд враховує, що діяльність всієї енергетичної інфраструктури є надзвичайно важливою для держави, що вбачається на прикладі як минулого, так і поточного років, які характеризуються масованими атаками військовим агресором - російською федерацією на енергетичні об`єкти країни, а тому необхідність забезпечення безперебійної роботи енергетичної системи як позивача, так і відповідача в умовах воєнного стану є очевидною.

54. Саме тому, зменшуючи розмір штрафних санкцій, суди попередніх інстанцій врахували ситуацію в країні, специфіку покладених завдань на відповідача, його місцезнаходження та важливість збереження господарської діяльності, обставину оплату суми основного боргу, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, а також те, що стягнення максимально можливих розмірів штрафних санкцій негативно вплине фінансовий стан відповідача та зумовить збитковість його діяльності.

55. Доводи позивача щодо ненадання об`єктивної оцінки обставинам: 1) порушення відповідачем виконання грошових зобов`язань в період 16.08.2019 - 28.07.2020; 2) відсутності доказів щодо поважності причин порушень виконання грошових зобов`язань; 3) відсутності клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій; 4) поведінки боржника, який протягом розгляду справи дотримувався позиції щодо необґрунтованості, безпідставності позовних вимог, не обґрунтовані належним чином підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктами 1-4 ч.2 ст.287 ГПК, а отже знаходяться поза межами поставлених перед Верховним Судом питань у цій справі, зокрема, щодо перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права при реалізації ними своїх дискреційних повноважень, передбачених ст.551 ЦК та ст.233 ГК, щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

56. Під час здійснення касаційного перегляду судових рішень, в яких судами реалізовувалися дискреційні повноваження, перед судом касаційної інстанції ставляться такі питання: чи належно суд вмотивував рішення; чи не є воно свавільним (довільним), нераціональним, не підтвердженим доказами або ж помилковим щодо юридичних фактів; чи не є судове рішення необ`єктивним або явно несправедливим, тобто таким, що порушує баланс інтересів сторін. Вказані обставини обумовлені межами здійснення касаційного перегляду визначеними ст.300 ГПК, відповідно до яких, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, при цьому не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

57. У цій справі суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи та реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК та ст.233 ГК, дійшли висновку про можливість зменшення розміру штрафу та пені на 50%, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК, а саме справедливості, добросовісності та розумності, а також дотримавшись принципу розумного балансу між інтересами сторін.

58. Встановивши наявність виняткових обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення розміру неустойки, суди попередніх інстанцій врахували, що це є суб`єктивним правом суду, дотримались принципу розумного балансу між інтересами сторін, врахували обставини справи та матеріальний стан як відповідача, так і позивача.

59. Верховний Суд вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для зменшення у спірних правовідносинах штрафних санкцій у загальній сумі 10 936 907,67 грн (зменшення їх розміру на 50%) за ініціативою суду ґрунтуються на правильному застосуванні судами норм чинного законодавства України, зокрема, ст.551 ЦК та ст.233 ГК, та відповідають сформованій та сталій судовій практиці і висновкам Верховного Суду щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

60. З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

61. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

62. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Судові витрати

64. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат не здійснюється (ч.14 ст.129 ГПК).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 29.08.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 у справі №915/1453/21 в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець