Постанова

від 07.02.2024 по справі 911/828/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2024 р. Справа№ 911/828/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: Здоровєйщева Тетяна Юріївна

від відповідача: Павловський Богдан Миколайович

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича

на рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 (дата підписання 24.10.2023)

у справі №911/828/23 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК"

до Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСИЧ ПРИВАТ"

про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" звернулось до Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича з позовом про стягнення коштів у сумі 209202,03 грн, з яких 140806,65 грн основного боргу, 29756,41 грн пені, 20287,75 грн інфляційних втрат, 3351,22 грн відсотків за користування грошовими коштами, 15000,00 грн неустойки.

В подальшому ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" було подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляд, згідно якої позивач просить суд стягнути з відповідача 140806,65 грн основного боргу, 29756,41 грн пені, 20287,75 грн інфляційних втрат, 3351,22 грн 3% річних та неустойку в розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення, згідно ст. 785 ЦК України, за період з 09.03.2023 по 15.05.2023 у сумі 33387,11 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 20, код ЄДРПОУ 42624978) 140806 (сто сорок тисяч вісімсот шість) грн 65 коп. основного боргу, 29756 (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн 41 коп. пені, 3351 (три тисячі триста п`ятдесят одну) грн 22 коп. 3% річних, 20287 (двадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн 75 коп. інфляційних втрат, 33387 (тридцять три тисячі триста вісімдесят сім) грн 11 коп. неустойки, 3413 (три тисячі чотириста тринадцять) грн 84 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання з оплати орендної плати за користування орендованим майном не виконав, доказів протилежного суду не надав. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 140806,65 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та банківською довідкою №1401/1401/8449/2023 від 13.03.2023, та відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Удовенко Ярослав Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити Фізичній особі-підприємцю удовенку Ярославу Ігоровичу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2021 у справі №911/1160/21; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2021 у справі №911/1160/21 повністю і ухвалити нове рішення, за яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" до Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСИЧ ПРИВАТ" про стягнення коштів у сумі 209202,03 грн, з яких 140806,65 грн основного боргу, 29756,41 грн пені, 20287,75 грн інфляційних втрат, 3351,22 грн відсотків за коригування грошовими коштами, 15000,00 грн неустойки - відмовити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" на користь Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича судові витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Відповідач стверджує, що пунктом 7.3 Договору передбачено, що даний Договір може бути достроково розірваний з ініціативи Орендаря в односторонньому порядку. У разі дострокового розірвання договору з ініціативи Орендаря в односторонньому порядку, Орендар письмово повідомляє про це Орендодавця за 3 (три) календарних дні до дати розірвання договору. Датою розірвання договору вважається дата, вказана в письмовому повідомленні про це, що надіслана на адресу Орендодавця, зазначену в реквізитах Договору. На виконання даного пункту, відповідачем повідомлено ТОВ "Росич Приват" про розірвання Договору з 31.12.2021, у зв`язку з чим, відповідачем звільнено та передано Орендодавцю частину нежитлової будівлі винного цеху літера "Б", площею 412,1 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Водопійна, 37. До 31.12.2021 орендна плата сплачувалась відповідачем готівкою до каси ТОВ "РОСИЧ ПРИВАТ". Щодо тверджень позивача про преюдиційність фактів, установлених судовим рішенням у справі №911/69/22, відповідач вважає, що у вказаній справі факт користування орендованим майном не установлювався, а ФОП Удовенко Я.І. заперечував безпідставність позовних вимог ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК".

Також апелянт посилається на те, що згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 29.07.2022 у справі №357/6000/22 убачається, що представник ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" звертався до суду зі скаргою про зобов`язання уповноваженої особи Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України відносно ТОВ "Херсоніндустріалпарк". Скарга мотивована тим, що 14.02.2022 представником ТОВ "Херсоніндустріалпарк" виявлено невідомих осіб в нежитловій будівлі, які демонтували вікна і двері, а також, наносили шкоду нежитловій будівлі. Крім того, від працівників Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, які викликали відповідача на допит, стало відомо, що з початку 2022 будівля за адресою: м. Біла Церква, вул. Водопійна, 37 перебуває у технічно несправному стані, що виключає можливість використання її за призначенням у будь-якій господарській діяльності.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив суд відмовити у її задоволенні, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 клопотання Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича про поновлення пропущеного ст на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23 задоволено, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича на рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23,розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича на рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23 призначено на 20.12.2023.

20.12.2023 судове засідання не відбулося у зв`язку з тим, що у Північному апеляційному господарському суді в наслідок технічних проблем з судовими сервісами ВКЗ, ЕС, Портал Судова влада України, поштовими сервісами, сервісами Укрпошти була відсутня можливість авторизації в кабінеті електронного суду, проведення технічної фіксації судового засідання, здійснення відправки процесуальних документів засобами електронного суду та електронної пошти, формування поштових реєстрів для Укрпошти, що підтверджується Актом щодо знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи від 21.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2023 повідомлено сторін про призначення справи до розгляду на 10.01.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відкладено розгляд справи на 07.02.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росич Приват" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Удовенком Ярославом Ігоровичем (орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №15, згідно умов п. 1.1 якого, орендодавець передає орендареві в строкове платне користування частину нежитлової будівлі винного цеху літера "Б", площею 412,1 кв.м, що схематично в технічному паспорті відображено приміщеннями №4 площею 324,2 кв.м, №18 площею 46,3 кв.м, №18а площею 8,6 кв.м, №19 площею 10,2 кв.м, №22 площею 5,3 кв.м, №22а площею 17,5 кв.м (далі майно/приміщення) та знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Водопійна, 37.

Відповідно до п. 1.3 Договору, приміщення надається орендарю для використання в особистих цілях та підприємницькій діяльності.

Згідно п.п. 2.1, 2.3 Договору, орендар зобов`язувався використовувати орендоване приміщення за призначенням, дотримуватися санітарних, протипожежних та інших вимог при експлуатації орендованого майна, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та платежі за послуги з обслуговування приміщення. Орендодавець, в свою чергу, зобов`язувався, зокрема, забезпечувати безперешкодне допущення на територію з орендованим приміщенням представників орендаря, не чинити перешкод в користуванні майном та не втручатися в господарську діяльність орендаря, дотримуватися правил та норм пожежної, санітарно-епідеміологічної безпеки, охороняти орендоване приміщення.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору, за користування орендованим приміщенням Орендар сплачує щомісячно Орендодавці орендну плату у розмірі 7500,00 грн, у тому числі ПДВ, не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом перерахування в безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця. До складу орендної плати не входить плата за комунальні послуги, пов`язані з утриманням/користуванням Приміщенням. Орендар компенсує Орендодавцю витрати на комунальні послуги, пов`язані з утриманням/користуванням Приміщенням, які розраховуються, виходячи з обсягів спожитих Орендарем послуг та відповідно до показань лічильників та сплачуються додатково на підставі виставлених Орендодавцем рахунків.

У п. 5.1 Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023, але у будь якому випадку, до повного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.

У разі зміни власника орендованого майна, до нового власника переходять усі права та обов`язки орендодавця. Зміна власника орендованого майна не є підставою для зміни умов даного договору або припинення його дії (п. 7.5 Договору).

Згідно Акту приймання-передачі майна від 04.01.2021 до Договору оренди нежитлового приміщення №15 від 04.01.2021, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - частину нежитлової будівлі винного цеху літера "Б", площею 412,1 кв.м, що схематично в технічному паспорті відображено приміщеннями №4 площею 324,2 кв.м, №18 площею 46,3 кв.м, №18а площею 8,6 кв.м, №19 площею 10,2 кв.м, №22 площею 5,3 кв.м, №22а площею 17,5 кв.м (далі майно/приміщення) та знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Водопійна, 37.

Позивач листом №01-24 від 09.09.2021 повідомив відповідача, що саме ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" є власником майна - нежитлової будівлі винного цеху літера "Б", яке передано йому в оренду за Договором №15 від 04.01.2021 та про необхідність сплати орендної плати новому власнику. Позивач також направив на адресу відповідача підписану додаткову угоду з реквізитами ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" для здійснення оплат за Договором оренди №15 від 04.01.2021 на рахунки ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК", відкриті в Акціонерному банку "Південний", а саме: р/р НОМЕР_1 .

Ураховуючи викладене, позивачем зазначено, що з дати отримання відповідачем повідомлення про зміну власника об`єкту нерухомості у відповідача виник обов`язок сплачувати орендну плату за попередньо укладеним договором новому власнику - позивачу.

Спір у даній справі виник у зв`язку із тим, що позивачем зазначено, що в порушення умов Договору, відповідачем за період з 14.09.2021 по 15.03.2023 (дату звернення до суду з даним позовом) не сплачено орендну плату за користування майном, що належить позивачу, що підтверджується доданою до матеріалів справи банківською довідкою. Позивачем на адресу відповідача направлено претензію №8 від 13.02.2023 (докази надіслання додано до матеріалів справи), яка отримана відповідачем 15.02.2023, згідно якої позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість за Договором та нараховані штрафні санкції протягом семи календарних днів з моменту отримання вказаної претензії.

Також, позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення №24 від 27.02.2023 за Договором №15 від 04.01.2021 відповідно до ст. 782 ЦК України (докази надіслання додано до матеріалів справи), яке отримано відповідачем 03.03.2023, згідно якого, позивач також просив відповідача забезпечити явку уповноваженої особи 08.03.2023 на 09:00 для підписання актів приймання-передачі приміщення з оренди за адресою: м. Біла Церква, вул. Водопійна, 37 нежитлова будівля літ "Б".

06.03.2023 позивачем отримано від відповідача лист-відповідь, у якому останній інформував про повернення об`єкту оренди в кінці 2021 попередньому власнику - ТОВ "РОСИЧ ПРИВАТ".

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.08.2022 у справі №911/69/22 за позовом ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" до ФОП Удовенка Я.І. про визнання Договору оренди нежитлового приміщення №15 від 04.01.2021 розірваним та стягнення 65936,00 грн установлено, що ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" є власником нежитлової будівлі винного цеху літера "Б" за адресою вул. Водопійна, 37 у м. Біла Церква. ФОП Удовенко Я.І. використовує частину нежитлової будівлі винного цеху літера "Б", площею 412,1 кв.м. на підставі Договору оренди нежитлового приміщення №15 від 04.01.2021 , укладеному між Удовенко Я.І. та ТОВ "РОСИЧ ПРИВАТ" (попередній власник нежитлової будівлі винного цеху літера "Б"). ФОП Удовенко Я.І. в процесі розгляду судової справи №911/69/22 заперечував щодо визнання Договору оренди нежитлового приміщення №15 від 04.01.2021 розірваним та стверджував про використання приміщення на підставі діючого договору оренди. Зазначені факти, на думку позивача, є преюдиційними під час вирішення спору у справі №911/828/23.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України установлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 286 ГК України, орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1, 2 ст. 762 ЦК України установлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не установлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Судом установлено, що 13.08.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" набуло право власності на майно, що передавалося в оренду за Договором оренди нежитлового приміщення №15 від 04.01.2021 . Факт наявності права власності на нежитлову будівлю винного цеху літера "Б", розташовану за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Водопійна, буд. 37, підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №270522917 від 13.08.2021.

Таким чином, позивач є належним власником майна, що безпосередньо є предметом Договору, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України, позивачем на адресу відповідача 09.09.2021 направлено лист №01-24, згідно якого позивач вказав, що він є власником нежитлової будівлі винного цеху літера "Б", а також, зазначив, що йому відомо про наявність Договору оренди нежитлового приміщення №15 від 04.01.2021, за яким ФОП Удовенко Я.І. є орендарем вищевказаного винного цеху та запропоновано відповідачу укласти Додаткову угоду до Договору, проект якої було підписано зі сторони ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" та направлено разом із вказаним листом. Також, позивачем в листі зазначено, що з моменту укладення Додаткової угоди, орендну плату необхідно здійснювати на реквізити ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК", що вказані в додатковій угоді.

в порушення умов Договору, відповідачем за період з 14.09.2021 по дату звернення позивача з позовом до суду не сплачено орендну плату за користування майном, що належить позивачу, що підтверджується доданою до матеріалів справи банківською довідкою №1401/1401/8449/2023 від 13.03.2023 .

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №8 від 13.02.2023 (докази надіслання додано до матеріалів справи), яка отримана відповідачем 15.02.2023 , згідно якої позивач вимагав від відповідача сплати заборгованості за Договором, а також, нарахованих штрафних санкцій протягом семи календарних днів з моменту отримання претензії.

Також, позивачем на адресу відповідача надіслано повідомлення №24 від 27.02.2023 за Договором відповідно до ст. 782 ЦК України (докази надіслання додано до матеріалів справи), яке отримано відповідачем 03.03.2023, згідно якого позивач також просив відповідача забезпечити явку уповноваженої особи на 08.03.2023 на 09:00 для підписання актів приймання-передачі приміщення з оренди за адресою: м. Біла Церква, вул. Водопійна, 37, нежитлова будівля літ "Б".

06.03.2023 позивач отримав від відповідача лист-відповідь, яким останній повідомив про повернення об`єкту оренди в кінці 2021 ТОВ "РОСИЧ ПРИВАТ".

Позивач із указаною відповіддю не погоджується зазначаючи, що в рамках справи №911/69/22 Господарського суду Київської області за позовом ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" до ФОП Удовенка Я.І. про розірвання договору та стягнення збитків, відповідач не надавав суду відповідні докази повернення майна, натомість, відповідач в рамках відповідної справи заперечував щодо розірвання договору, зазначаючи про його дійсність. Відповідач не надав належних доказів на підтвердження сплати орендних платежів та/або припинення дії Договору. Натомість, відповідачу з 14.09.2021 було відомо, що власником об`єкту оренди є ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК", тому, якщо майно було повернуто ТОВ "РОСИЧ ПРИВАТ", такі дії є порушенням умов Договору, таким чином, майно має бути повернуто особі, яка їм володіє на законній підставі.

Крім того, маючи намір повернути майно з користування позивачем, у відповідності до ст. 785 ЦК України, на адресу відповідача направлено повідомлення №58 від 04.05.2023 (докази надіслання додано до матеріалів справи), яке отримано відповідачем 10.05.2023 .

Як установлено судом та убачається з матеріалів справи, відповідач орендну плату не сплачував, орендоване приміщення не звільнив.

Ураховуючи, що 15.05.2023 відповідач не повернув орендоване майно та не забезпечив явку уповноваженої особи для підписання актів приймання-передачі приміщення з оренди, позивач здійснив комісійне повернення майна з користування ФОП Удовенко Я.І. за участі третіх осіб, що підтверджується копією акту приймання-передачі майна з оренди від 15.05.2023 .

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 Договору, за користування орендованим приміщенням Орендар сплачує щомісячно Орендодавці орендну плату у розмірі 7500,00 грн, у тому числі ПДВ не пізніше 10 числа поточного місяця шляхом перерахування в безготівковому порядку на банківський рахунок Орендодавця. До складу орендної плати не входить плата за комунальні послуги, пов`язані з утриманням/користуванням Приміщенням. Орендар компенсує Орендодавцю витрати на комунальні послуги, пов`язані з утриманням/користуванням Приміщенням, які розраховуються, виходячи з обсягів спожитих Орендарем послуг та відповідно до показань лічильників та сплачуються додатково на підставі виставлених Орендодавцем рахунків.

Як зазначено позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендних платежів за період з 14.09.2021 по 03.03.2023 складає 140806,65 грн

Згідно ч. 1 ст. 759, ст. 782 ЦК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не установлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову установлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За змістом наведених норм матеріального права, розірвання договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього, при цьому повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо у договорі та можуть як ставитись в залежність від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Так, у цивільному законодавстві закріплено конструкцію "розірвання договору" (ст.ст. 651 - 654 ЦК України), яка охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору, а у спеціальних нормах ЦК України використовується формулювання "відмова від договору" (наприклад, у ст.ст. 665, 739, 766, 782), відтак, односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин щодо розірвання договору, оскільки, така відмова є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №727/898/19.

Отже, відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому, не вимагає згоди другої сторони. За змістом ст. 782 ЦК України, а також, виходячи з положень ст.ст. 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово, інших додаткових вимог вказані положення Цивільного кодексу України не містять.

Судом установлено, що позивачем на адресу відповідача 27.02.2023 направлено повідомлення №24 за Договором №15 від 04.01.2021 у відповідності до приписів ст. 782 ЦК України, що підтверджується описом вкладення до цінного листа №0910711850305, згідно якого, позивач зазначав про наявну заборгованість за Договором, а також, просив відповідача забезпечити явку повноважної особи для підписання актів приймання-передачі приміщення з оренди. Вказане повідомлення було вручено відповідачу 03.03.2023.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про припинення Договору оренди з 03.03.2023.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Копії прибуткових касових ордерів від 22.09.2021 №121, від 20.10.2021 №144, від 19.11.2021 №159, від 20.12.2021 №175 не є доказами відсутності заборгованості по орендним платежам, оскільки, з останніх убачається що відповідач здійснював сплату орендних платежів на користь третьої особи - ТОВ "Росич Приват". При цьому судом враховується те, що на час сплати вказаних орендних платежів відповідач був обізнаний відносно зміни власника орендованого майна, а також, був повідомлений щодо реквізитів, на які мав сплачувати орендну плату новому власнику орендованого майна, який в силу ч. 1 ст. 770 ЦК України є наймодавцем за Договором.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за Договором за період з 14.09.2021 по 03.03.2023 складає 140806,65 грн.

Крім того, Господарський суд Київської області у рішенні від 25.08.2022 у справі №911/69/22 зазначив, що Ураховуючи, що у відповідності до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця, позивачем, ТОВ "Херсоніндустріалпарк", на адресу відповідача 09.09.2021 було направлено лист №01-24, в якому позивач вказав, що він є власником нежитлової будівлі винного цеху літера "Б", а також зазначено, що Товариству відомо про наявність Договору оренди нежитлового приміщення № 15 від 04.01.2021, за яким ФОП Удовенко Ярослав Ігорович є орендарем вищевказаного винного цеху та запропоновано відповідачу укласти Додаткову угоду до Договору, проект якої було підписано зі сторони ТОВ "Херсоніндустріалпарк" та направлено разом із листом №01-24. Також, позивачем в листі зазначено, що з моменту укладення Додаткової угоди, орендну плату здійснювати на реквізити ТОВ "Херсоніндустріалпарк", що вказані в додатковій угоді. Відтак, у додатковій угоді до Договору оренди нежитлового приміщення №15 від 04.01.2021 позивач запропонував відповідачу у відповідності до пункту 7.5 Договору оренди та частини першої статті 770 Цивільного кодексу України викласти умови договору у редакції, за якою орендодавцем у Договорі буде зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсоніндустріалпарк" (пункт 1 Додаткової угоди) та змінити реквізити сторін у Розділі 8 Договору (пункт 2 Додаткової угоди). Судом установлено, що користування орендованим майном здійснюється на підставі Договору оренди нежитлового приміщення № 15 від 04.01.2021, що не є розірваним ні на підставі рішення суду ні за згодою сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що у встановлений Договором строк і станом на день прийняття рішення у даній справі, відповідач свої зобов`язання з оплати орендної плати за користування орендованим майном не виконав, доказів протилежного суду не надав. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 140806,65 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та банківською довідкою №1401/1401/8449/2023 від 13.03.2023 , та відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

Крім того, у зв`язку із порушенням строків внесення орендної плати за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 29756,41 грн пені, нарахованої на заборгованість відповідача з орендних платежів за кожен місяць за період з 05.09.2022 по 03.03.2023, 3351,22 грн 3% річних і 20287,75 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача з орендних платежів за кожен місяць за період з 14.09.2021 по 03.03.2023, а також, 33387,11 грн неустойки, згідно ст. 785 ЦК України, у розмірі подвійної плати за найм речі за весь час прострочення за період з 09.03.2023 по 15.05.2023, згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 4.2 Договору, у випадку несплати орендної плати в строки, встановлені пунктом 3.1. даного Договору, Орендар зобов`язаний виплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від простроченої суми орендної плати за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не установлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені у сумі 29756,41 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 3351,22 грн та інфляційних втрат у сумі 20287,75 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що приймання-передача орендованого Майна здійснюється за участю представників сторін і на підставі акта приймання-передачі, який є невід`ємною частиною даного договору. Орендар зобов`язується при припиненні нього Договору повернути Майно у порядку, обумовленому цим Договором, в належному стані (п. 2.1.5 Договору).

Оскільки, даними нормами чітко передбачений обов`язок саме орендаря повернути (передати) майно орендодавцю після закінчення дії договору з оформленням прийняття відповідним документом, то в силу принципу розподілу доказування саме на орендареві, а не орендодавцеві, лежить обов`язок довести або факт такого повернення майна орендодавцеві або причини неможливості такого повернення, або факт ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі майна.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі №915/1429/19.

Відповідачем не надано суду доказів повернення нежитлового приміщення згідно Договору.

Ураховуючи, що відповідач не повернув орендоване майно та не забезпечив у визначені позивачем у повідомленнях строки явку уповноваженої особи для підписання актів приймання-передачі приміщення з оренди, позивач здійснив комісійне повернення майна з користування ФОП Удовенко Я.І. за участі третіх осіб, що підтверджується копією акту приймання-передачі майна з оренди від 15.05.2023 .

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Невиконання наймачем передбаченого частиною 1 ст. 785 ЦК України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).

Водночас, неустойка, згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов`язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець), у цьому випадку, позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов`язання, окрім, як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 759 та ч. 1 ст. 785 ЦК України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов`язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України.

При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України обов`язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов`язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом ст дії орендних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17, у постанові від 06.02.2020 у справі № 915/1429/19, у постанові від 20.01.2021 у справі № 903/311/20.

Ураховуючи, що матеріалами справи підтверджено, що, в порушення п.п. 1.4, 2.1.5 Договору та ст. 785 ЦК України, відповідач не повернув об`єкт оренди, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення неустойки.

При вирішенні питання щодо підстав нарахування неустойки за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, Верховний Суд у постановах від 10.04.2018 у справі №910/9328/17, від 28.08.2018 у справі No913/155/17 дійшов висновку про те, що право наймодавця вимагати оплати неустойки відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України та обов`язок наймача сплачувати таку неустойку зберігається до моменту повернення наймачем наймодавцю орендованого майна. Винятком з такого правила можуть бути зокрема підтверджені належними доказами неправомірні дії (бездіяльність) наймодавця, спрямовані на ухилення від обов`язку прийняти орендоване майно та оформити повернення наймачем орендованого майна.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.12.2022 у справі №910/16396/21.

Таким чином, позивач має право нараховувати відповідачу неустойку, передбачену ч. 2 ст. 785 ЦК України, за період з 09.03.2023 по 15.05.2023.

Ураховуючи викладене, за прострочення повернення орендованого приміщення стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка у сумі 33387,11 грн.

Судом береться до ваги те, що відповідач не був обмежений у можливості повернути майно власнику - ТОВ "ХерсонІндустріалПарк".

При цьому, визначальним для застосування частини другої статті 785 Цивільного кодексу України у спірних правовідносинах є саме факт неповернення об`єкта найму наймодавцю, а не факт користування/не користування наймачем об`єктом найму, оскільки поняття "неповернення речі" не є тотожним поняттю "не користування" у правовому сенсі статті 785 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2020 у справі №915/1429/19.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - ФОП Удовенко Я.І., у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича на рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23 залишити без змін.

Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран