Постанова

від 05.03.2024 по справі 911/828/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2024 р. Справа№ 911/828/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи 22.02.2024 не з`явились

розглянувши заяви (викладена у апеляційній скарзі) Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича та (викладена у відзиві на апеляційну скаргу) Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК"

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича

на рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 (дата підписання 24.10.2023)

у справі №911/828/23 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК"

до Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСИЧ ПРИВАТ"

про стягнення заборгованості

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 20, код ЄДРПОУ 42624978) 140806 (сто сорок тисяч вісімсот шість) грн 65 коп. основного боргу, 29756 (двадцять дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят шість) грн 41 коп. пені, 3351 (три тисячі триста п`ятдесят одну) грн 22 коп. 3% річних, 20287 (двадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн 75 коп. інфляційних втрат, 33387 (тридцять три тисячі триста вісімдесят сім) грн 11 коп. неустойки, 3413 (три тисячі чотириста тринадцять) грн 84 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Удовенко Ярослав Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити Фізичній особі-підприємцю удовенку Ярославу Ігоровичу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2021 року у справі №911/1160/21; скасувати рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2021 у справі №911/1160/21 повністю і ухвалити нове рішення, за яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" до Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСИЧ ПРИВАТ" про стягнення коштів у сумі 209202,03 грн., з яких 140806,65 грн. основного боргу, 29756,41 грн пені, 20287,75 грн інфляційних втрат, 3351,22 грн відсотків за коригування грошовими коштами, 15000,00 грн неустойки - відмовити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" на користь Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича судові витрати.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2024 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича на рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 17.10.2023 у справі №911/828/23 без змін.

З матеріалів справи убачається (викладено у апеляційній скарзі), що Фізична особа-підприємць Удовенко Ярослав Ігорович, орієнтовно очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, що належать до витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Представник відповідача у судових дебатах просив стягнути витрати на правничу допомогу. На підтвердження було надано до апеляційної скарги: копію додатку №2 до договору про надання правничої допомоги №46/ГП від 19.04.2023; копію рахунку-фактури №02/46/ГП від 16.11.2023.

Також, з матеріалів справи убачається (викладено у відзиві на апеляційну скаргу), що Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" просить витрати пов`язані з розглядом справи №911/828/23 (витрати на правничу допомогу) покласти на Відповідача/Апелянта. Представник позивача у судових дебатах просила стягнути витрати на правничу допомогу. На підтвердження було надано до відзиву на апеляційну скаргу: додаток №2 до Договору №02/11/23-01 про надання правничої допомоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2024 заяви Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" про ухвалення додаткового рішення у справі №911/828/23 про розподіл судових витрат призначити до розгляду на 22.02.2024 Надано можливість сторонам, у строк до 21.02.2024 надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.

20.02.2024 на адресу суду, через електронний суд, від позивача надійшла заява, у якій позивач просив суд розглянути заяви ТОВ «ХерсонІндустріалПарк» та ФОП Удовенко Я.І. про розподіл судових витрат у справі №911/828/23 без участі адвоката ТОВ «ХерсонІндустріалПарк», за наявними в матеріалах справи документам, здійснити розподіл витрат у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.

У судове засідання, яке відбулося 22.02.2024 учасники справ не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, через електронний суд.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час ухвалення постанови 22.02.2024 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, зокрема 05.03.2024.

Розглянувши заяви позивача та відповідача про ухвалення додаткового судового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів установила наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Звертаючись із заявами про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, сторони посилаються на те, що ними були понесені витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції, які, на їх думку, підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що сторонами не було подано заперечення на заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Убачається, що ТОВ "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" у відзиві на апеляційну скаргу зазначав, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу становить 9 000,00 грн. Позивачем було надано суду наступні документи:

- ордер на надання правничої допомоги від 02.11.2023 виданий Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" на імя Здоровєйщева Т.Ю.;

- додаток №2 від 24.11.2023 до Договору про надання правничої допомоги, у якому сторони визначили про обсяг робіт, зокрема, підготовка заперечення проти відкриття апеляційного провадження 2000,00 грн, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу 5000,00 грн, здійснення судового представництва клієнта (в режимі відеоконференції) 500,00 грн одне засідання. Загальна сума з уточненням позивача становить 8000, 00 грн.

Відповідно до умов Додатку 2, адвокат Здоровєйщева Т.Ю. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія МК №002013 від 29.09.2023) і Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК", в особі директора Олійника О.А. уклали даний додаток де визначили, що адвокат приймає на себе обов`язки надання клієнту правничу допомогу на умовах та в обсязі, визначених договором №02/11/23-01 про надання правничої допомоги від 02.11.2023.

З матеріалів справи убачається, що адвокатом Здоровєйщевою Т.Ю. були надані наступні послуги:

- заява про заперечення проти відкриття апеляційного провадження;

- відзив на апеляційну скаргу;

- участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції 10.01.2024 та 07.02.2024. Крім того, у судовому засіданні, яке відбулося 07.02.2024 представник позивача адвокат Здоровєйщева Т.Ю. заявила про судові витрати у вигляді правничої допомоги у розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Надавши оцінку усім доданим до заяви доказам, урахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, реальності понесення адвокатських витрат та беручи до уваги відсутність заперечення відповідача, колегія суддів дійшла висновку, про задоволення витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" у заявленому розмірі 8 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заяви Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 9000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи те, що у задоволенні апеляційної скарги постановою суду апеляційної інстанції від 07.02.2024 було відмовлено, отже всі витрати покладаються на відповідача. Отже, належить відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції задовольнити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Удовенка Ярослава Ігоровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕРСОНІНДУСТРІАЛПАРК" (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 20, код ЄДРПОУ 42624978) витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід`ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран