Рішення

від 13.02.2024 по справі 911/2241/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2024 р. м. Київ Справа № 911/2241/23

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернові Інноваційні Технології» б/н від 17.01.2024 року (вх. №948/24 від 22.01.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2241/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернові Інноваційні Технології», Київська обл., Білоцерківський р-н., смт. Гребінки

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс», Київська обл., Богуславський р-н., с. Побережка

про розірвання договору

представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.11.2023 року у справі №911/2241/23 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернові Інноваційні Технології» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс» про розірвання Договору №20/2020 від 13.04.2020 року задоволено повністю. Розірвано Договір №20/2020 від 13.04.2020 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ ПЛЮС». Стягнуто з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУТ ПЛЮС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

До суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернові Інноваційні Технології» надійшло клопотання б/н від 17.01.2024 року (вх. №948/24 від 22.01.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2241/23. Крім того, позивач просить поновити пропущений строк для подання клопотання про ухвалення додаткового рішення. Як на поважність причини пропуску строку, позивач зазначає, що у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, ухвалами суду від 08.12.2023 року та від 28.12.2023 року попередні клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення повернуто без розгляду, тому, позивач після усунення недоліків звертається з новим клопотанням про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 26.01.2024 року поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернові Інноваційні Технології» строк для звернення із клопотанням б/н від 17.01.2024 року (вх. №948/24 від 22.01.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2241/23; прийнято до розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернові Інноваційні Технології» б/н від 17.01.2024 року (вх. №948/24 від 22.01.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2241/23; призначено розгляд клопотання у судовому засіданні на 13.02.2024.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засіданні 13.02.2024 не з`явились.

Згідно п. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши у судовому засіданні 13.02.2024 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернові Інноваційні Технології» б/н від 17.01.2024 року (вх. №948/24 від 22.01.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2241/23, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві позивачем було зазначено, що загальна орієнтовна сума судових витрат приблизно становитиме 20000,00 25000,00 грн., ще близько 18000,00 -25000,00 грн. ТОВ ЗЕРНОВІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ сплатить за участь у судових засіданнях, а остаточний розрахунок судових витрат буде надано позивачем у відповідності до вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, заявником дотримано вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (за договором замовник) та адвокатом Приходьком Сергієм Володимировичем (за договором виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги адвоката №11/07-23 (далі Договір), згідно п. 1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виконавець зобов`язується надавати замовнику визначену цим Договором правову допомогу адвоката щодо захисту інтересів останнього в судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, господарських судах України будь-яких інстанцій, органах державної (приватної) виконавчої служби, прокуратурах усіх рівнів, правоохоронних та контролюючих органах, органах податкової міліції, будь-яких підрозділах державної податкової служби, служби, прокуратурах усіх рівнів, правоохоронних та перед будь-якими юридичними та фізичними особами, з усіх без винятку питань, а замовник зобов`язується оплатити такі послуги.

Згідно п. 5.1 Договору, за надані послуги по Договору замовник виплачує виконавцю плату (гонорар) в розмірі, що встановлюється у додатковому правочині до даного Договору.

Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього Договору та закінчується 31.12.2024 року.

11.04.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНОВІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ» (за договором замовник) та адвокатом Приходьком Сергієм Володимировичем (за договором виконавець) укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання правової допомоги адвоката №11/07-23 від 11.07.2023 року, згідно умов якої, сторони погодили, що за надані послуги по Договору замовник виплачує виконавцю плату (гонорар) в розмірі, який обчислюється виходячи з фактично витраченого часу на надання відповідної послуги чи виконання роботи. Вартість однієї години роботи (надання послуги) становить 2000,00 грн. Тривалість надання відповідної послуги визначається наступним чином: від 1 до 30 хвилин - як 0,5 години; від 31 хвилини до 60 хвилин - як 1 година. За участь в судовому засіданні, незалежно від тривалості, замовник сплачує 2000,00 грн. за поїздку для участі в судове засідання, яке не відбулося з незалежних від виконавця причин, оплачує вартість 0,5 години роботи. Замовник компенсує виконавцю транспортні витрати із розрахунку 400,00 грн. за одну поїздку до суду для надання (виконання) необхідної послуги (участь у судовому засіданні, ознайомлення з матеріалами справи і т.ін.). Підписаний сторонами Акт виконаних робіт підтверджує факт надання відповідних послуг (виконання робіт) або за відповідний проміжок часу (місяць, тиждень і т.ін) та є підставою для проведення розрахунку.

В якості доказів надання юридичних послуг та понесених витрат на правову допомогу у сумі 24200,00 грн. до матеріалів справи долучено Акт від 30.08.2023 наданих послуг за Договором №11/07-23 від 11.07.2023 (додаткова угода №1 від 11.07.2023) року на суму 12000,00 грн., доповнення №1 від 30.08.2023 до акту наданих послуг за договором №11/07-23 від 11.07.2023 (додаткова угода №1 від 11.07.2023), Акт від 30.10.2023 наданих послуг за Договором №11/07-23 від 11.07.2023 (додаткова угода №1 від 11.07.2023) року на суму 7400,00 грн., доповнення №1 до акту від 30.10.2023 наданих послуг за договором №11/07-23 від 11.07.2023 (додаткова угода №1 від 11.07.2023), Акт від 30.11.2023 наданих послуг за Договором №11/07-23 від 11.07.2023 (додаткова угода №1 від 11.07.2023) року на суму 4800,00 грн., доповнення №1 до акту від 30.11.2023 наданих послуг за договором №11/07-23 від 11.07.2023 (додаткова угода №1 від 11.07.2023), квитанції до прибуткового касового ордера №3/8 від 30.08.2023, №1/9 від 02.09.2023, №5/10 від 31.10.2023.

Згідно ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 126 ГПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 зазначено, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 05.10.2021 року у справі №907/746/17 акцентовано увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, встановленого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначено також ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 ГПК України. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також, критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited"проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності правовідносин у справі, обсяг підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв розумності розміру адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу ТОВ «Зернові Інноваційні Технології», є необґрунтованим та непропорційним до предмета спірних правовідносин.

Судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Викладене, на думку суду, свідчить що покладення на Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Добробут Плюс» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24200,00 грн. є надмірним.

За таких обставин, встановивши невідповідність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу вимогам щодо співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, суд дійшов висновку про зменшення цих сум до 50%.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 234, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернові Інноваційні Технології» б/н від 17.01.2024 року (вх. №948/24 від 22.01.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2241/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю ДОБРОБУТ ПЛЮС (09732, Київська обл., Обухівський р-н, с. Побережка, вул. Ярослава Мудрого, 53, код ЄДРПОУ 30024319) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНОВІ ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ (08662, Київська обл., Білоцерківський р-н, смт. Гребінки, проспект Науки, 65, оф. 26, код ЄДРПОУ 42030708) 12100 (дванадцять тисяч сто) грн. 00 коп. витрат на правничу (правову) допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 20.02.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць