Рішення

від 08.02.2024 по справі 917/1459/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2024 Справа № 917/1459/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Дмитра Сіроша, за участю секретаря судового засідання Людмили Бойченко, розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз - постачання", вул. Олеся Гончара 2, м. Полтава, 36039

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар", вул. Івана Мазепи, 20, к. 106, м. Полтава, 36021

про стягнення суми основного боргу, 3 % річних та пені

Представники:

від позивача: Заліпа Н. Ю.

від відповідача: не з`явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавагаз - постачання" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" про стягнення 75 943,24 грн основного боргу за договором на постачання природного газу № 978 від 01.01.2021, 2 917,08 грн - 3 % річних за період з 09.06.2021 до 04.08.2023 та 5 951,28 грн пені за період з 09.06.2021 до 09.12.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині своєчасного та в повному обсязі здійснення розрахунків.

Відповідач у відзиві на позов від 24.08.2023 (вх. № 10412) проти позову заперечує, посилаючись на те, що нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Полтавагаз - постачання» заборгованості начебто за постачання природного газу, насправді є нарахуванням заборгованості за постачання газоподібного палива, постачання якого не передбачено умовами Типового договору постачання природного газу.

Також відповідач зазначає, що згідно з пунктом 3.10 договору на підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період (місяць), підписані уповноваженим представником постачальника. Проте матеріали справи свідчать про те, що позивачем був порушений вказаний пункт договору. Крім того, згідно з пунктом 2.2 договору постачання газу здійснюється за умов відсутності заборгованості за минулі періоди, відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ. Однак в порушення вказаного пункту позивач не припинив постачання природного газу та продовжував його поставку.

Вважає нарахування 3 % річних та пені неправомірними, оскільки акти, на підставі яких повинен проводитися розрахунок були направлені відповідачу тільки 09.05.2022. Водночас наявний у справі розрахунок пені та 3 % річних стосуються періоду з травня 2021 року по березень 2022 року, тобто до отримання актів та виникнення обов`язку з розрахунку.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду й відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.

24.08.2023 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 2411) про перехід до розгляду справи № 917/1459/23 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 30.08.2023 суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Онтар" (вх. № 2411 від 24.08.2023) про перехід до розгляду справи № 917/1459/23 за правилами загального позовного провадження; постановив справу № 917/1459/23 розглядати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання у справі на 15:40 10.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.11.2023 суд відклав підготовче засідання на 15:10 19.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.12.2023 суд закрив підготовче провадження у справі № 917/1459/23 та призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 15:30 25.01.2024.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у цій справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про термін виготовлення повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

01.01.2.021 ТОВ "Полтавагаз - постачання (надалі - Постачальник) та TOB ОНТАР (надалі - Споживач) уклали договір на постачання природного газу № 978.

Відповідно до умов договору, Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки Споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у наступному порядку:

3.6.1 щомісячної 100 % поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в Додатку 1 до договору.

У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 08 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 3.15 договору передбачено, що Сторони погодили, що оплата Послуг з замовлення потужності здійснюється у розмірі не менше 100 % від замовлених обсягів постачання природного газу у відповідному періоді, незалежно від того, чи була повністю використана потужність Споживачем.

У випадку перевищення Споживачем замовленої потужності у відповідному періоді, Споживач зобов`язується здійснити доплату Послуги, із замовлення потужності на обсяг перевищення за подвійним тарифом, згідно з Кодексом газотранспортної системи на підставі акту або виставленого Постачальником рахунку.

Відповідно до умов зазначеного договору ТОВ «ПОЛТАВАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» надало відповідачу послуги з постачання природного газу в травні 2021 року в об`ємі 3,024 тис. куб. м на суму 36 693,48 грн, в червні 2021 року в об`ємі 0,036 тис. куб. м на суму 432,00 грн, в жовтні 2021 року в об`ємі 0,322 тис. куб. м на суму 11 204,95 грн, в листопаді 2021 року в об`ємі 0,340 тис. куб. м на суму 11 957,49 грн, за грудень 2021 року об`ємі 0,300 тис. куб. м на суму 49,16 грн, в січні 2022 року в об`ємі 0,300 тис. куб. м на суму 49,16 грн, в лютому 2022 року в об`ємі 0,433 тис. куб. м на суму 15 676,80 грн., в березні 2022 в об`ємі 1,196 тис. куб. м на суму 41 440,20 грн, всього на загальну суму 117 503,24 грн.

Відповідач провів оплату в червні 2021 року на суму 21 560,00 грн, в листопаді 2021 року - на суму 10 000,00 грн, в грудні 2021 року - на суму 10 000,00 грн, всього проведено оплату на суму 41 560,00 грн.

Отже, ТОВ «ПОЛТАВАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» в частині постачання природного газу виконали умови договору належним чином.

Відповідно до умов договору, на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ/ГТС, Постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає Споживачу два примірника акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Постачальника.

Згідно з пунктом 3.11 договору, Споживач протягом двох днів з дня одержання акту приймання - передачі природного газу зобов`язувався повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання - передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмові формі мотивовану відмову від підписання акта приймання - передачі природного газу.

У випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання - передачі природного газу, або не надання письмового обґрунтування відмови від його підписання до 15 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а обсяг спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних Постачальника.

Акти приймання-передачі були надані Споживачеві та надіслані поштовим відправленням.

Проте відповідач договірні зобов`язання в частині проведення розрахунків не виконав, оплату за спожитий природний газ в повному обсязі не провів.

Відповідно до бухгалтерського обліку ТОВ «ПОЛТАВАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» станом на 01.08. 2023 сума боргу боржника перед позивачем за постачання природного газу становить 75 943,24 грн.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочення виконання Споживачем своїх зобов`язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим договором, Споживач зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного байку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань позивач нарахував відповідачеві 2 917,08 грн 3 % річних за період з 09.06.2021 до 04.08.2023 та 5 951,28 пені за період з 09.06.2021 до 09.12.2021.

Відповідно до частини 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ТОВ «ПОЛТАВАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» скористалося наданим правом, щодо звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з відповідача.

Проте ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.01.2023 судовий наказ про стягнення заборгованості з TOB ОНТАР за договором постачання природного газу № 978 від 01.01.2021 у розмірі 75 943,24 грн, а також суму судових витрат у розмірі 248,10 грн скасовано.

Згідно з частиною 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

ТОВ «ПОЛТАВАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу сплачено суму судового збору 248,10 грн, отже доплата суми судового збору становила 2 435,90 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до пункту 5 статті 16 Цивільного кодексу України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов`язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов`язань з оплати послуги з розподілу природного газу.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі - продажу.

Згідно з вимогами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов`язання за договором.

Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов`язань за вказаним договором, плату за спожитий природний газ в повному обсязі не провів. Заборгованість останнього на момент подання позову та розгляду цієї справи складає 75 943,24 грн. Зазначена обставина відповідачем не спростована.

Ураховуючи кладене, суд дійшов висновку, що в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 75 943,24 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 5 951,28 пені за період з 09.06.2021 до 09.12.2021.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України). Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтею 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання Споживачем своїх зобов`язань в частині оплати за спожитий природний газ, у порядку визначеному цим Договором, Споживач зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично правильними, тому позов в частині стягнення 5 951,28 пені за період з 09.06.2021 до 09.12.2021 підлягає задоволенню.

За несвоєчасне внесення плати за надані послуги з постачання природного газу відповідачу нараховано 2 917,08 грн 3 % річних за період з 09.06.2021 до 04.08.2023.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов`язання.

Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % в сумі 2 917,08 грн за період з 09.06.2021 до 04.08.2023, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача стосовно неправомірного нарахування пені та 3 % річних суд відхиляє, оскільки пунктом 3.6 договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим договором є відповідний розрахунковий місяць. Розрахунки Споживача за природний газ здійснюються за розрахунковий період, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у наступному порядку: 3.6.1 щомісячної 100 % поточної оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в Додатку 1 до договору. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 08 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Твердження відповідача про постачання йому газоподібного палива замість постачання природного газу не підтверджено належними доказами та не приймається судом до уваги.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОНТАР (36021, місто Полтава, вулиця Івана Мазепи, буд. 20 к. 106 Полтавський район, Полтавська область код ЄДРПОУ 24560910 ІПН 245609116348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (вул. Олеся Гончара 2 м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 43663431) 75 943,24 грн основного боргу, 2 917,08 грн - 3% річних, 5 951,28 грн пені та 2 684,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 19.02.2024.

Суддя Дмитро СІРОШ